Земельний кодекс України

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Декабря 2013 в 22:53, практическая работа

Описание работы

Земельний кодекс України (ЗКУ) — основний нормативно-правовий акт земельного законодавства України, ухвалений Верховною Радою України 25 жовтня 2001 року.

Земельний кодекс України є кодифікованим нормативним актом (законом) яким регулюються земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав фізичних і юридичних осіб на землю тощо.

Работа содержит 1 файл

презентация Чумак.pptx

— 2.07 Мб (Скачать)

співпрацювати  при вчиненні дій,  спрямованих на забезпечення прав

на  землю  кожного  з  них та   використання   цих   ділянок   із

запровадженням  і  додержанням прогресивних технологій вирощування

сільськогосподарських культур та охорони земель  (обмін  земельних

ділянок,  раціональна організація територій,  дотримання сівозмін,

встановлення, зберігання межових знаків тощо).

 

     Стаття 104. Попередження шкідливого впливу на сусідню

                 земельну ділянку

 

     Власники та   землекористувачі   земельних   ділянок   можуть

вимагати припинення  діяльності  на  сусідній  земельній  ділянці,

здійснення  якої  може  призвести до шкідливого впливу на здоров'я

людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

 

  
Глава 18  
 
Обмеження прав на землю  

 

 

     Стаття 110. Поняття обмеження у використанні земельних

                 ділянок, обтяження прав на земельну ділянку

{  Назва  статті  110  в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 ) від

07.07.2011 }

 

     1. На  використання власником земельної ділянки або її частини

може бути встановлено обмеження.

 

     Право  власності  на  земельну  ділянку  може  бути   обтяжено

правами інших осіб.

{ Частина перша статті 110 в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 )

від 07.07.2011 }

 

     2.  Перехід  права власності на земельну ділянку не припиняє

встановлених обмежень, обтяжень.

{ Частина друга статті 110 в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 )

від 07.07.2011 }

 

     3.  Поділ  чи  об'єднання  земельних  ділянок не припиняє дії

обмежень,   обтяжень,   встановлених  на  земельні  ділянки,  крім

випадків,  коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину

земельної  ділянки,  яка в результаті поділу земельної ділянки не

увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

{   Статтю  110  доповнено  частиною  третьою  згідно  із  Законом

N 1066-VI ( 1066-17 ) від 05.03.2009 }

  
 
 
Розділ IV  
НАБУТТЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗЕМЛЮ  
Глава 19  
Набуття права на землю громадянами  
                      та юридичними особами  

 

 

     Стаття 116. Підстави набуття права на землю із земель

                 державної та комунальної власності

{  Назва  статті  116  із  змінами,  внесеними  згідно  із Законом

N 5245-VI ( 5245-17 ) від 06.09.2012 }

 

     1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності  та

права  користування  земельними  ділянками із земель державної або

комунальної власності за рішенням  органів  виконавчої  влади  або

органів   місцевого   самоврядування   в   межах їх  повноважень,

визначених  цим  Кодексом  або  за  результатами аукціону. { Абзац

перший  частини  першої статті 116 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }

 

     Набуття права власності громадянами та юридичними особами на

земельні  ділянки,  на  яких  розташовані об'єкти,  які підлягають

приватизації, відбувається в порядку,  визначеному частиною першою

статті 128 цього Кодексу.

{  Частина  перша статті  116  із  змінами,  внесеними  згідно із

Законами  N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 )

від 19.12.2006, N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано

неконституційною    згідно   з   Рішенням   Конституційного   Суду

N  10-рп/2008  (  v010p710-08  ) від 22.05.2008; в редакції Закону

N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }

 

2. Набуття права на землю громадянами та  юридичними  особами

здійснюється  шляхом  передачі  земельних  ділянок у власність або

надання їх у користування.

 

     3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян

провадиться у разі:

 

     а)  приватизації   земельних   ділянок,   які   перебувають  у

користуванні громадян;

 

     б)  одержання   земельних   ділянок   внаслідок   приватизації

державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ

та організацій;

 

     в)  одержання  земельних  ділянок  із   земель   державної   і

комунальної  власності  в межах норм  безоплатної  приватизації,

визначених цим Кодексом.

 

     4. Передача  земельних ділянок безоплатно у власність громадян

у  межах  норм,  визначених цим Кодексом,  провадиться один раз по

кожному виду використання.

 

     5.   Земельні   ділянки,   які  перебувають  у власності  чи

користуванні  громадян або юридичних осіб, передаються у власність

чи  користування  за  рішенням органів виконавчої влади чи органів

місцевого  самоврядування лише після припинення права власності чи

користування ними в порядку, визначеному законом.

{ Частина п'ята статті 116 в редакції Закону N 5245-VI ( 5245-17 )

від 06.09.2012 }

  
 
 
Глава 20  
Продаж земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів  
 

 

 

 

     Стаття 127. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної

                 власності або прав на них

 

     1.   Органи   державної   влади,  Рада  міністрів  Автономної

Республіки  Крим  та органи місцевого самоврядування відповідно до

їх  повноважень,  визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють

продаж  земельних  ділянок  державної чи комунальної власності або

прав   на   них   (оренди,  суперфіцію,  емфітевзису)  громадянам,

юридичним  особам та іноземним державам на підставах та в порядку,

встановлених цим Кодексом.

{ Частина перша статті 127 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 }

 

     2. Продаж   земельних   ділянок   державної   та  комунальної

власності або прав на них (оренди,  суперфіцію,  емфітевзису)  на

конкурентних  засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та

порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

{  Стаття  127  із змінами, внесеними згідно із Законами N 3235-IV

( 3235-15  )  від  20.12.2005,  N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006,

N   107-VI   (   107-17   )   від   28.12.2007   -  зміну  визнано

неконституційною    згідно   з   Рішенням   Конституційного   Суду

N  10-рп/2008  (  v010p710-08 ) від 22.05.2008; текст статті 127 в

редакції  Закону  N  309-VI  ( 309-17 ) від 03.06.2008; в редакції

Закону N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 }

 

Глава 21  
Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах  

 

 

     Стаття 134. Обов'язковість продажу земельних ділянок

                 державної чи комунальної власності або прав на

                 них на конкурентних засадах (земельних торгах)

1. Земельні ділянки державної чи  комунальної  власності  або

права  на  них (оренда,  суперфіцій,  емфітевзис),  у тому числі з

розташованими на них об'єктами  нерухомого  майна державної  або

комунальної  власності,  підлягають  продажу окремими  лотами  на

конкурентних   засадах   (земельних   торгах),   крім    випадків,

встановлених частиною другою цієї статті.

2.  Не  підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних

торгах) земельні ділянки державної чи  комунальної  власності  або

права на них у разі:

 розташування на  земельних ділянках об'єктів нерухомого майна

(будівель,  споруд),  що  перебувають  у власності  фізичних  або

юридичних осіб;

 

     використання земельних   ділянок  для потреб,  пов'язаних  з

користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно

до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);

 

     використання релігійними  організаціями,  які  легалізовані в

Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

 

     будівництва об'єктів,  що в повному  обсязі  здійснюється  за

кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних    ділянок    державним    та   комунальним

підприємствам,   бюджетним   установам,   а   також  господарським

товариствам,  у статутному  капіталі яких державна або комунальна

частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків; { Абзац шостий

частини  другої статті 134 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 5059-VI ( 5059-17 ) від 05.07.2012 }

 

     надання земельних   ділянок   підприємствам,   установам    і

громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі

національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

 

 

 надання земельних  ділянок   в   оренду   для   реконструкції

кварталів  застарілої  забудови,  для будівництва  соціального та

доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

  розміщення іноземних    дипломатичних    представництв     та

консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно

з міжнародними договорами України;

 надання  земельної  ділянки, викупленої для суспільних потреб

чи  примусово  відчуженої  з  мотивів  суспільної необхідності для

забезпечення  таких потреб;  { Частину другу статті 134 доповнено

абзацом  десятим  згідно  із  Законом N  1559-VI  ( 1559-17 ) від

17.11.2009 }

 надання земельних ділянок державної або комунальної власності

для   потреб  приватного  партнера  в  рамках  державно-приватного

партнерства  відповідно  до  закону;  {  Частину  другу статті 134

доповнено  новим  абзацом  згідно із Законом N 2404-VI ( 2404-17 )

від 01.07.2010 }

 надання земельної ділянки замість викупленої  для суспільних

потреб  чи  примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності

та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи  його

спадкоємцю  (правонаступнику),  у разі якщо така потреба відпала;

{  Частину  другу статті  134 доповнено абзацом згідно із Законом

N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009 }

 будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів  інженерної,

транспортної,  енергетичної  інфраструктури,  об'єктів  зв'язку та

дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

 створення озеленених територій загального користування;

 будівництва об'єктів забезпечення  життєдіяльності  населених

пунктів  (сміттєпереробних  об'єктів,  очисних  споруд,  котелень,

кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

 передачі громадянам    земельних    ділянок    для    ведення

фермерського    господарства,   ведення   особистого   селянського

господарства,  ведення садівництва,  будівництва та обслуговування

жилого   будинку,  господарських  будівель  і  споруд  (присадибна

ділянка),   індивідуального   дачного   будівництва,   будівництва

індивідуальних  гаражів,  для сінокосіння і випасання худоби,  для

городництва;

 надання земельних  ділянок  особам  взамін   тих,   що   були

викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів

суспільної  необхідності за рішенням органів державної влади.

 

  
Глава 22  
Припинення прав на землю  

 

 

     Стаття 140. Підстави припинення права власності на земельну

                 ділянку

 

     Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

 

     а)  добровільна  відмова  власника  від  права   на   земельну

ділянку;

 

     б)  смерть   власника   земельної   ділянки   за   відсутності

спадкоємця;

 

     в)  відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

 

     г)  звернення  стягнення  на  земельну   ділянку   на   вимогу

кредитора;

 

     ґ) відчуження   земельної   ділянки   з   мотивів  суспільної

необхідності та для суспільних потреб;

 

     д) конфіскація за рішенням суду;

 

     е)  невідчуження  земельної  ділянки  іноземними  особами   та

особами   без   громадянства  у встановлений  строк у випадках,

визначених цим Кодексом.

  
Розділ V  
ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ЗЕМЛЮ  
Глава 23  
Захист прав на землю  

 

 

     Стаття 152. Способи захисту прав на земельні ділянки

 

     1. Держава забезпечує громадянам та  юридичним  особам  рівні

умови захисту прав власності на землю.

 

     2. Власник   земельної   ділянки   або  землекористувач  може

вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть

якщо  ці  порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння

земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

 

     3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки

здійснюється шляхом:

 

     а) визнання прав;

 

     б) відновлення  стану земельної  ділянки,  який  існував  до

порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або

створюють небезпеку порушення прав;

 

     в) визнання угоди недійсною;

 

     г) визнання  недійсними  рішень  органів виконавчої влади або

органів місцевого самоврядування;

 

     ґ) відшкодування заподіяних збитків;

 

     д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Глава 24  
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам  

 

 

     Стаття 156. Підстави відшкодування збитків власникам землі

                 та землекористувачам

 

     Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються  збитки,

заподіяні внаслідок:

 

     а)  вилучення  (викупу)  сільськогосподарських угідь,  лісових

земель   та   чагарників   для   потреб,    не    пов'язаних    із

Информация о работе Земельний кодекс України