Болгария

Природа

Панорама Пирина

Понад 2/3 території країни займають низовини, рівнини і височини (до 600 м). Середні абсолютні висоти бл. 470 м. Б.ч. країни займають гірські хребти Стара Планіна, Средна-Гора, Ріла з  г. Мусала (вис. 2925 м — найвища  точка Балканського п-ва), Пірін, Родопи. На півночі — Нижньо-Дунайська  рівнина, в центрі — Казанликська котловина. Південніше — велика Верхньофракійська  низовина. Клімат помірний, на півдні перехідний до середземноморського. Ріки: Дунай, Мариця.

Державні символи

Державний прапор: Державний прапор Болгарії складається із білої, зеленої  та червоної горизонтальних смужок із гербом у лівій верхній частині. Біла смуга — символ миру та свободи, зелена — природні багатства країни, червона — символ мужності і крові  патріотів, яку пролито в боротьбі за незалежність. Прапор у нинішньому варіанті існує від 1947 року.

Державний герб: Герб Республіки Болгарія — це золотий коронований лев, що стоїть на задніх лапах, на червоному  тлі у формі щиту, під яким напис: «Сила в об'єднанні». Щит тримають два золотих коронованих прямостоячих леви із лівої та правої сторони. Вони стоять на схрещених дубових гілках із жолудями.

Державний гімн: Державним гімном є пісня «Мила Батьківщино».

Болгарія знаходиться в стадії трансформації всієї економічної  системи, і їй ще доведеться вирішувати багато складних проблем перехідного  періоду.

Це країна з відносно відкритою економікою з часткою експорту у ВВП більше 35% . 

Статистичні показники

Валовий внутрішній продукт: 26,6 млрд доларів (2005) 

Валовий внутрішній продукт за ПКС: 69900000000 доларів (2005) 

Валовий внутрішній продукт на душу населення: 3443 дол (2005) 

Валовий внутрішній продукт на душу населення по ППС: 9032 дол (2005) 

Темп приросту промислового виробництва: 11,3% в рік

Розподіл доходів між найбіднішими і найбагатшими домогосподарствами:

• найбідніші 10%: 2,9%
• найбільш багаті 10%: 25,4%

Диференціація доходів - Індекс Джині : 0,316 (2005)

Індекс розвитку людського потенціалу : 0,824 (2005)

Рівень безробіття: 10,1% (2005) 

Електроенергія:

• виробництво: 45,7 кВт год (2006)
• споживання: 37,4 кВт год (2006)
• експорт: 7,8 кВт год (2006)
• імпорт: 0 кВт год (2006)

Джерела енергії за видами:

• викопне паливо: 47,8%
• гідро: 8,1%
• атомна: 44,1%
• інші види: 0% (2001)

Нафта:

• видобуток: 3000 барелів на день (2005 за приблизними оцінками)
• споживання: 131 400 барелів на день (2005 за приблизними оцінками)
• експорт: 51 000 (2005 за приблизними оцінками)
• імпорт: 138800 (2004 за приблизними оцінками)
• підтверджені запаси: 2,4 млн тонн (на 1 січня 2006)

Природний газ:

• видобуток: 407 000 м (2005 за приблизними оцінками)
• споживання: 5179000000 м (2005 за приблизними оцінками)
• експорт: 0 м (2005 за приблизними оцінками)
• імпорт: 5800000000 м (2005)
• підтверджені запаси: 5703000000 м (на 1 січня 2006 по приблизними оцінками)

Продукція сільського господарства: овочі, фрукти, тютюн, шерсть, вино, пшениця, ячмінь, соняшник, цукровий буряк.

Платіжний баланс: $ -5.01 млрд (2006 за приблизними оцінками)

Золотовалютні резерви: $ 11.78 млрд (2006 за приблизними оцінками)

Державні витрати на освіту: 4,6% ВВП (2004)

Державні витрати на освіту: 4,2% ВВП (2005) 

Військові витрати: 2,4% ВВП (2005) 

Державні витрати на обслуговування боргу: 21,7% ВВП (2005) 

 

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Болгарією

Торговельно-економічний напрямок є пріоритетом взаємодії між  Україною та Болгарією. Якщо у 2001 р. загальний  товарообіг становив 363,7 млн. дол. США, то у 2008 р. він сягнув рекордного показника  – приблизно 1,5 млрд. дол. На жаль, вплив  світової фінансово-економічної кризи, що викликала рецесію промислового виробництва, негативно позначився й на обсягах українсько-болгарського товарообігу.

Головною перешкодою, яка лежить на шляху розширення двосторонніх відносин, є тяжкий економічний стан наших  держав. У першій половині 90-х рр. першочергову увагу в своїй міжнародній  активності Болгарія та Україна зосередили на пошуку партнерів, які б могли  принести у країни великі інвестиції. Тому стосунки між ними були занедбані. Погоджуючись із тим, що зовнішньополітична діяльність повинна бути прагматичною, все ж слід реально оцінювати  власні можливості, а тому шукати таких  партнерів у світі, які б забезпечували  те зовнішнє оточення, яке потрібне для розвитку взаємовигідних зв’язків. Саме Україна та Болгарія як партнери, що мають схожі економічні потенціали та політичну вагу, можуть повною мірою  розвивати взаємовигідне співробітництво  й бути бажаними партнерами один для одного.

Аналіз стану двосторонніх відносин останніх років ХХ ст. свідчить, що варто  більш зважено підходити до терміну  “стратегічне партнерство” стосовно українсько-болгарських взаємин. Проведене  дослідження показало, що ні Україна  для Болгарії, ні Болгарія для України  не є пріоритетною країною у зовнішньополітичній  стратегії, з якою вони готові розвивати  стратегічне партнерство. Незважаючи на відсутність принципових розбіжностей між нашими країнами, Болгарія все  ж більше орієнтується на західноєвропейські країни. У перспективі, коли дві держави  будуть відігравати роль лідерів  хоча б у реґіональному вимірі, можна буде реально говорити про  наповнення поки що продекларованого з обох сторін стратегічного партнерства  конкретним змістом.

 

Визначення мети і оцінки власних  можливостей і потреб є важливим моментом успішного розвитку українсько-болгарських  стосунків. Еволюція суспільних відносин у напрямку глобалізації на сьогодні розглядається як довгострокова  тенденція. Тому визначення свого місця  в історичних процесах, що відбуваються у світі, повинно стати головним завданням Болгарії та України. Необхідно  погодитися з тим, що для них визначальним фактором формування системи міжнародного співробітництва повинно стати  превалювання захисту державних  інтересів над всіма іншими. Розвиваючи взаємини із виконавчими та законодавчими  гілками влади європейських реґіональних організацій, Україна та Болгарія зміцнюватимуть свій міжнародний авторитет і  отримають можливість розширювати  політичні взаємини між собою, спираючись на систему, яка охоплює національні  та наднаціональні рівні. Це дозволить  їм не тільки надати необхідного динамізму  українсько-болгарським стосункам, але й бути повно прав-ними учасниками історичних процесів, які відбуваються на європейському континенті.

Проводиться робота щодо подальшої  лібералізації візового режиму у  форматі, що існує між Україною і  Польщею та Угорщиною. З керівництвом МЗС РБ активно розглядаються  українсько-польські домовленості про  спрощений порядок отримання віз та перетину кордону.

З метою лібералізації візового режиму з Болгарією в односторонньому  порядку Україна з 1 січня 2004 р. вдвічі зменшила розмір вартості транзитних віз для болгарських громадян. Також зменшено розміри консульських зборів за завірення копій документів та підписів, видачі свідоцтв на повернення в Україну. Це було зроблено насамперед для малозабезпечених та постраждалих громадян України.

Болгарія. Державний устрій

  Болгарія - республіка з парламентською  формою правління (за Конституцією  РБ, прийнятою 12 липня 1992 року).

  Глава держави - Президент,  який обирається населенням країни  шляхом прямого таємного голосування  на 5 роки і не більше, ніж на 2 строки. До функцій Президента  входить: представництво держави  в міжнародних відносинах, призначення  Уряду після схвалення його  складу Парламентом. Президент  є головнокомандуючим Збройними  силами країни, головою Консультативної  Ради національної безпеки.

  Законодавчу владу здійснюють  Народні збори (однопалатний парламент), що складається з 240 депутатів,  які обираються на 4 роки. Система  виборів пропорційна.

  Виконавчим органом влади  є Рада Міністрів (уряд), до  складу якого ходять Голова, заступник  голови і міністри. Органом місцевого  самоврядування є общинна рада, вона обирається населенням на 4 роки.

   Політичні партії

   Союз демократичних сил  (СДС) створений 7 грудня 1989 р. як  опозиційна правляча партія (БКП), коаліція політичних партій і  громадських рухів. Виступає за  встановлення громадянського суспільства,  політичного плюралізму, багатопартійної  системи, гарантію всіх прав  і свобод людини, формування в  Болгарії демократії західноєвропейського  зразка.

   "Євролівиця" створена  на початку 1990 року як нова  політична формація соціал-демократичного  напрямку. "Євролівиця" виступає  за проведення економічних реформ  і відмову від популізму, інтеграцію  країни з європейськими структурами,  співробітництво з Росією та  країнами СНД.

   Болгарська соціалістична  партія (БСП) стала правонаступницею  Болгарської комуністичної партії. У вересні 1990 року було прийнято  програму подальшого оновлення  і перетворення БСП в сучасну  ліву партію демократичного соціалізму.

   Рух за права і свободи  (РПС) створений 4 січня 1990 року. Переважну більшість членів становлять  етнічні турки. Одним з головних  завдань РПС розглядає зміну  настроїв у суспільстві по  відношенню до мусульманського  населення Болгарії. У програмній  декларації визначені заходи  з розвитку турецької етнічної  меншини.

   Зовнішня політика

  Після розпаду Організації  Варшавського договору Болгарія  постала перед проблемою вибору  союзників. Перевагу було віддано  інтеграції в ЄС. Прагнення стати  повноправним членом цієї організації  було чітко сформульоване на  початку 90-х і ратифіковане  парламентом країни 15 квітня 1993 року. У лютому 1995 року Болгарія стала  асоційованим членом ЄС. У цьому  ж році РБ подала прохання  про членство в ЄС.

   Керівник Єврокомісії Р.Проді,  який перебував з візитом у  Софії з 12 по 13 січня 2000 р., заявив, що Болгарія краще, ніж інші  країни "другої хвилі" підготовлена  до переговорів з ЄС і отримає  до 2006 року 1,8 млрд. євро по різноманітним  програмам. Буде продовжено фінансування  по програмі ФАР, а також  розпочнуться 2 нові програми-ІСПА (розвиток  інфраструктури) та САПАРД (сільське  господарство). У 2007 році Болгарія  разом з Румунією стала членом  ЄС.

  Р.Проді заявив, що держави  другої хвилі (Болгарія, Румунія,  Литва, Латвія, Словаччина і Мальта) вестимуть переговори з ЄС  з однакових тем, що дасть  можливість ЄС порівнювати ступінь  готовності країн-кандидатів.

Розширення НАТО - одне з найактуальніших  питань болгарського суспільства. Концепція  національної безпеки передбачає приєднання Республіки Болгарії до НАТО. Більшість  населення країни вважає, що цей  процес передчасний, так як НАТО все  ще залишається оборонним союзом, а не організацією колективної безпеки.

   Дипломатичні відносини  між РБ та Альянсом встановлені  13 липня 1990 року, а вже через  рік, 12-14 червня, країну вперше відвідав  генсек НАТО Манфред Вернер. 14 лютого 1994 року Болгарія підписала  Рамковий документ і приєдналася  до програми НАТО "Партнерство  заради миру".

З 4 грудня 1997 року згідно з рішенням уряду РБ відкрито постійну дипломатичну місію при НАТО та ЗЄС у Брюсселі.

   22 жовтня 2001 року Прем"єр-міністр  РБ Сімеон Саксгобургготский  і міністр закордонних справ  країни Соломон Пасі відвідали  штаб-квартиру НАТО і на черговому  засіданні Північноатлантичної  ради Альянсу підтвердили рішучість  Болгарії отримати членство у  цій організації.

   6 лютого 2002 року Брюссель  відвідав Президент Болгарії  Георгій Пирванов.

Враховуючи величезний політичний, економічний, військовий потенціал  НАТО, болгарське керівництво, в першу  чергу, зосередило свою активність у  напрямку тіснішого співробітництва  з країнами Альянсу. Сьогодні Болгарія є членом НАТО.

  Болгарія є членом Чорноморського  економічного співробітництва та  Асоційованої Ради Центральноєвропейської  Ініціативи, Чорноморського клубу,  в рамках яких розвивається  регіональне співробітництво між  Україною і Болгарією.

Болгарія - республіка з парламентською формою правління. Діє конституція, яка набула чинності 13 липня 1991 року зі змінами від 26 вересня 2003 року, 25 лютого 2005 року та 2 лютого 2007 року.

Глава держави – президент, який обирається народом шляхом прямого  і таємного голосування на 5 років  і не більше ніж два рази поспіль. Обраним вважається кандидат, який отримав більше половини голосів, за умови, що в голосуванні прийняли участь більше половини виборців. Віце-президент  обирається одночасно і одним  бюлетенем з президентом. Президент  представляє державу у міжнародних  відносинах, призначає дату виборів  у Народні збори, призначає уряд після узгодження його складу із парламентом, є головнокомандуючим збройних сил, очолює Консультативну раду національної безпеки.

Президент Республіки Болгарія –  Росен ПЛЕВНЕЛІЄВ, віце-президент  Республіки  Болгарія - Маргарита  ПОПОВА, обрані 30 жовтня 2011 року, приведені  до присяги 19 січня 2012 року, офіційно займають посади з 22 січня 2012 року.