Особливостi розвитку i функцiонування регiональних ринкiв працi в Украiнi

 

ТЕМА ДИПЛОМА:

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ РИНКІВ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ   РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ………………

1.1.Ринок праці: сутність, функції та класифікація ……

1.2.Функціонування регіонального  ринку праці в Україні……….

1.3. Державне регулювання  ринку праці в Україні та  за кордоном……………………………………………………………

РОЗДІЛ 2  СТАН РИНКУ ПРАЦІ ЗА РЕГІОНАМИ УКРАЇНИ

2.1.Безробіття на регіональному  ринку праці……………………

2.2. Аналіз зайнятості  населення на регіональному ринку  праці

2.3. Аналіз рівня доходів  життя населення за регіонами  країни

РОЗДІЛ 3

3.1.

3.2.

3.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

 

1.1.Ринок праці:  сутність, функції та класифікація

 

На ефективне функціонування національної економіки значно впливають  процеси, які відбуваються на ринку  праці. Будь-який ринок може функціонувати  тільки за умови поєднання робочої  сили та засобів виробництва. Попит  і пропозиція робочої сили формуються саме на ринку праці, специфічною  ознакою якого є те, що це ринок  найманої праці, на якому працедавець  і найманий працівник виступають як юридично рівноправні особи.

Ринок праці функціонально  пов'язаний з товарним ринком, ринками  капіталу, інформації, освітніх послуг, житла тощо. Але суттєво впливає  на стан ринку праці кон'юнктура  товарного ринку, де формуються сукупний попит та сукупна пропозиція. За умов низької економічної активності суб'єктів товарного ринку погіршується і стан ринку праці — на ньому  зростає безробіття. І навпаки. На ринку праці виникають не тільки економічні, а й соціальні проблеми — соціальна напруга в суспільстві, громадські рухи тощо, які ринкові  механізми не в змозі самостійно розв'язати

Для вирішення таких проблем  необхідним є створення відповідної  системи державних механізмів впливу на ринок праці: розробка трудового  законодавства, програм сприяння зайнятості, допомога безробітним.

Суб'єкти ринку праці —  працедавці та наймані працівники —  суттєво відрізняються за їх відношенням  до засобів виробництва. Працедавці є власниками засобів виробництва, а наймані працівники володіють здібностями до праці. Тому на попит на робочу силу, який формують працедавці, та на пропозицію робочої сили, яку формують наймані працівники, впливають різні чинники. Так, попит на робочу силу залежить від рівня продуктивності праці, технічного оснащення виробництва, рівня економічної активності — фази циклу. Пропозиція визначається рівнем заробітної плати, освіти й кваліфікації, умовами праці, профспілковим захистом, релігією, податковою системою, міграцією населення. Співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили на ринку праці визначає рівень зайнятості та проявляється у ринковій ціні робочої сили — заробітній платі.

Оскільки робоча сила є  специфічним товаром, то і її ціна — заробітна плата — має  певні специфічні особливості. Заробітна  плата — основне джерело грошових доходів домашніх господарств, а  з урахуванням цін на споживчі товари й послуги в основному  визначає рівень життя населення. Для  підтримки мотивації праці необхідно  дотримуватись об'єктивної закономірності: темпи зростання заробітної плати  не повинні перевищувати темпи зростання  продуктивності праці.

Ринок праці вирізняють у  широкому та вузькому значенні. У широкому значенні ринок праці є системою соціально-економічних відносин, які  забезпечують ефективне використання робочої сили та її відтворення. У вузькому значенні ринок праці розглядають як систему відносин між суб'єктами цього ринку — працедавцями, які визначають пропоновану кількість, якість робочих місць, умови праці, та найманими працівниками, які претендують на робочі місця, приймають умови праці й впливають на них. Відносини на ринку праці регулює держава.

Специфіка робочої сили як товару полягає у тому, що об'єктом  купівлі-продажу на ринку праці  є здатність до праці (право на використання робочої сили), у результаті чого товар не відокремлюється від  попереднього власника. Відносини між  суб'єктами ринку реалізуються через  державну або комерційну служби зайнятості, а також безпосередньо через  кадрові служби підприємств шляхом укладання договору найму, трудового  договору, контракту.

Ринок пpaцi впливає на розвиток господарства, дiє в певних напрямах; проявляється в рiзноманiтних формах i виконує рiзнi функцiї. Під останніми  розумiють рiд та вид дiяльностi.

Сучасний ринок  праці виконує такi функцiї:

1. Суспiльного подiлу працi

 

 Ринок працi розмежовує найманого працiвника та роботодавця, розподіляє найманих працiвникiв за професiями та кваліфікацією, галузями виробництва та регiонами.

2. Інформацiйну

Дaє учасникам процесу купiвлi-продажу товару, робочої сили iнформацiю щодо умов найму, рiвня зарплати, пропозиції робочих місць, якостi робочої сили тощо.

3. Посередницьку

Ринок працi встановлює зв’язок мiж  роботодавцями та найманими працiвниками, якi виходять на ринок працi для задоволення  взаємних інтересів i потреб.

4. Цiноутворюючу

Це основна функцiя ринку пpaцi, що встановлює рiвновагу мiж попитом i пропозицiєю робочої сили. Лише на ринку npaцi вiдбувається загальне визнання затрат пpaцi на вiдтворення товару “робоча сила” i визначається його вартість”.

5. Стuмулюючу

3авдяки механiзму конкуренції ринок працi стимулює більш ефективне використання трудових pecypciв з метою пiдвищення прибyтковостi виробництва, а також стимулює найманих працiвникiв пiдвищувати свiй професiйно-квалiфiкацiйний piвeнь.

6. Оздоровлюючу

3авдяки конкуренції суспiльне виробництво звiльняється вiд економiчно слабких, нежиттєздатних пiдприємств. Ринок працi дозволяє одержувати перевагу в конкурентнiй боротьбi працiвникам з найбiльш високими якiсними показниками робочої сили. Саме ринок створює таку мотивацiю працi, яка, з одного боку, примушує працiвникiв триматися за робоче мiсце в умовах жорсткої конкуренцiї а з iншого — матерiально зацiкавлює, стимулює їx iнiцiативнiсть, компетентнiсть, квалiфiкованість.

7. Регулюючу

Певною мiрою ринок впливає на формування пропорцiй суспiльного виробництва, розвиток регiонiв, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регiонiв галузей в iнші, бiльш ефективнi. Ринок працi регулює надлишки трудових pecypciв, їx оптимальне розміщення, а, отже, i ефективне використання. В Укpaїнi ринок праці ще повною мiрою не виконує вcix cвоїx функцiй, оскiльки знаходиться ще на стадії розвитку(рис.1.1.).

 

 Рис.1.1.Функції ринку праці

Мета аналізу ринку  праці полягає у необхідності: виявити зміни кількості робочої  сили протягом року, визначити галузевий  розподіл працюючих, оцінити структурні зрушення в економіці, які впливають  на динаміку зайнятості та рівень кваліфікації, визначити рівень та тенденції незайнятого  населення, дати оцінку прихованого  безробіття, виявити фахову та регіональну  мобільність трудових ресурсів, оцінити  ефективність політики зайнятості, прогнозувати тенденції зайнятості.

Отже, аналіз ринку праці  дозволяє надати кожному суб'єкту економіки  необхідну інформацію, на основі якої приймаються рішення щодо вибору виду діяльності, освіти тощо.

У процесі аналізу необхідно  враховувати чинники, які впливають  на стан сучасного ринку праці. Найбільш важливими з них є:

• циклічність економічного розвитку;
• динаміка продуктивності праці;
• цільове бюджетне фінансування пріоритетних напрямів економіки;
• структурні зміни в економіці під впливом НТП;
• диверсифікація виробництва;
• реструктуризація окремих галузей економіки (ВПК; вугільна та переробна промисловість тощо);
• впливовість профспілок;
• характер трудового законодавства;
• державна політика в галузі регулювання зайнятості та безробіття;
• масштаби приватизації та створення робочих місць.