Особливостi розвитку i функцiонування регiональних ринкiв працi в Украiнi

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Мая 2012 в 06:33, дипломная работа

Описание работы

Ринок праці вирізняють у широкому та вузькому значенні. У широкому значенні ринок праці є системою соціально-економічних відносин, які забезпечують ефективне використання робочої сили та її відтворення. У вузькому значенні ринок праці розглядають як систему відносин між суб'єктами цього ринку — працедавцями, які визначають пропоновану кількість, якість робочих місць, умови праці, та найманими працівниками, які претендують на робочі місця, приймають умови праці й впливають на них. Відносини на ринку праці регулює держава.

Содержание

ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ………………
1.1.Ринок праці: сутність, функції та класифікація ……
1.2.Функціонування регіонального ринку праці в Україні……….
1.3. Державне регулювання ринку праці в Україні та за кордоном……………………………………………………………
РОЗДІЛ 2 СТАН РИНКУ ПРАЦІ ЗА РЕГІОНАМИ УКРАЇНИ
2.1.Безробіття на регіональному ринку праці……………………
2.2. Аналіз зайнятості населення на регіональному ринку праці
2.3. Аналіз рівня доходів життя населення за регіонами країни
РОЗДІЛ 3

Работа содержит 1 файл

1 раздел.docx

— 1.45 Мб (Скачать)

Найнижчий рівень безробіття населення мала Австрія (4,4%) , Нідерланди-(4,5%), Люксембург (4,5%), а найвищий показник безробіття спостерігався в Іспанії (19%) та Латвії (18,7%).

Слід звернути увагу на даний показник серед країн СНД (рис.2.5.).

Рис.2.5. Рівень зареєстрованого безробіття серед країн СНД у 2010 році

(у % до економічно  активного населення, на кінець  звітного періоду)

 

За  даними рис.2.5 на кінець 2010р. рівень зареєстрованого безробіття становив 2,7% економічно активного населення працездатного віку. Серед країн СНД Україна за цим показником посідала третє місце, Вірменія мала найвищий показник 6,8%, а Казахстан – найменший 0,4%.

Таблиця 2.3.

Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за статтю та місцем проживання у 1999-2011рр.(на кінець звітного періоду; тис. осіб)

Роки 

Всього

за статтю

за місцем проживання

жінки

чоловіки

міське  населення

сільське  населення

1999

1174,5

729,6

444,9

920,9

253,6

2000

1155,2

730,4

424,8

863,7

291,5

2001

1008,1

645,6

362,5

696,7

311,4

2002

1034,2

665,0

369,2

610,6

423,6

2003

988,9

627,6

361,3

539,7

449,2

2004

981,8

619,9

361,9

514,9

466,9

2005

881,5

535,6

345,9

428,8

452,7

2006

759,5

459,1

300,4

353,9

405,6

2007

642,3

385,8

256,5

296,4

345,9

2008

844,9

465,2

379,7

418,3

426,6

2009

531,6

286,9

244,7

319,8

211,8

2010

544,9

296,0

248,9

308,8

236,1

2011

482,8

267,3

215,5

271,8

211,0

 

За даними таблиці, ми можемо спостерігати, що кількість безробітних зменшується з кожним роком.У 2011 році їх кількість зменшилась на 62,1 тис.осіб порівняно з 2010. У 2008 році в Україні спостерігалася кризова ситуація, тому рівень безробіття мав високі показники. У сільській місцевості у 2011 році відбулося зменшення  кількості безробітних на 25,1 тис.осіб.

Слід звернути увагу на рівень безробіття за регіонами у  динаміці (рис.2.6.) 

 

Рис.2.6.. Динаміка рівня безробіття в Україні у період 2008-2010 рр.(у %)

З рисунку 2.6. видно, що найвищий рівень безробіття зафіксовано у Рівненський, Тернопільській, Чернівецькій, Чернігівській, Сумській, Вінницький та Житомирській областях.. Найменший рівень безробіття спостерігається у місті Києві, Севастополі, АР Крим та Одеській області.

За останні 3 роки найвищий показник безробіття складав 13,6% у 2009 році в Рівненській області, найменший  показник відзначився в 3,3 відсотка у 2008 році в місті Києві. Стежачи  за динамікою, можна зробити висновок, що у 2009 році ринок праці України  негайно відреагував на фінансово-економічну світову кризу і це відображають найвищі показники безробіття у 2009 році, а вже у 2010 році ситуація дещо стабілізувалась і зайнятість населення зросла.

Рівень безробіття згідно з даними Держкомстату України протягом 2008-2009 рр. зріс на 2,5 %. Проте у І  півріччі 2011 року чисельність безробітних  зменшилась на 58,6 тис. осіб порівняно  з відповідним періодом 2010 року. Зменшення чисельності безробітних  відбулося у всіх регіонах країни. Рівень безробіття населення, визначений за методологією Міжнародної організації  праці (МОП), знизився з 8,8% до 8,5% економічно активного населення. Динаміка рівнів зайнятості та безробіття наведено на рис. 2.7.      

 

Рис. 2.7. Динаміка рівня зайнятості та рівня безробіття населення за 2008-2011 рр.

Поліпшенню ситуації щодо зростання зайнятості та скорочення безробіття сприяло збільшення обсягів  та підвищення ефективності соціальних послуг, які надаються населенню  та роботодавцям державною службою  зайнятості, у тому числі за допомогою  новітніх інформаційних технологій (застосування системи SMS-повідомлень  для підбору підходящої роботи; запровадження  Інтернет-послуг для розміщення власноруч  резюме шукачами роботи та вакансій роботодавцями; розміщення в школах по всій країні мережі профорієнтаційних терміналів, які централізовано керуються з центрального серверу тощо

 

Впродовж 2010 року відбулися  структурні зміни серед безробітних  віком 15-70 років (за методологією МОП )за причинами незайнятості (рис.2.7).

Рис. 2.7. Причини незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) у 2009-2010рр (у % до загальної кількості безробітних)

 

Так, питома вага вивільнених  з економічних причин зменшилась на 6,5 в.п та становила 39,0% від загальної кількості безробітних.

 

 

Рис. 2.8. Безробітне населення за причинами незайнятості у 2010 році,%

За даними двох рисунків, можемо спостерігати, що у 2010 році порівняно  з базовим 2009 роком  зменшилась частка звільненні з економічних причин (39,0%),збільшилась частка безробітних звільнених за власним бажанням на 2, 1%, частка непрацевлаштованих після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації  також зросла на 2,1%, звільненні у зв’язку з закінченням  строку контракту зросли на 1, 4 % , частка безробітних з  інших причин становить  5,3 % від загальної кількості безробітних.

Таблиця 2.2.

Безробітне населення  за тривалістю пошуку роботи

(за методологією МОП)

За даними таблиці 2.2. можна  зробити такі висновки: показник середньої тривалості безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) зріс з 6 місяців у 2009р. до 7 місяців у 2010р. Питома вага осіб, термін пошуку роботи яких складав від 9 до 12 місяців та 12 місяців і більше, у 2010р. порівняно з 2009р., зросла відповідно на 2,9 в.п. та 9,6 в.п. Водночас, спостерігалось зменшення частки безробітних які шукали роботу до 3 місяців(на 5,3 в.п.) та від 3 до 9 місяців (на 7,2 в.п.) .

Так як дана дипломна робота концентрує свою увагу на регіональному  ринку праці в Україні, ми не можемо не звернути увагу на безробіття серед  українськими регіонами (таблиця 2.3).

 

 

Таблиця 2.3.

Безробітне населення (за методологією МОП) за регіонами

 

 

Аналізуючи дані  таблиці слід відмітити, що рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення віком 15–70 років зменшився в усіх регіонах України

Значне зменшення цього  показника відбулося у Рівненській (на 1,3 в.п.), Закарпатській (на 1,2 в.п.), Донецькій та Кіровоградській областях (на 1,0 в.п. у кожній). Його максимальне значення спостерігалось у Рівненській області (11,4%), а мінімальне – у м.Києві (5,8%).

За адміністративними  даними державної служби зайнятості впродовж 2010р. на її обліку перебувало 1,8 млн. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 13,8% менше, ніж у 2009р. Серед таких осіб кожен другий (50,6%) раніше займав місце робітника, майже кожен третій (30,7%) – посаду службовця, решту складали некваліфіковані працівники та особи без професії. Середньомісячна кількість зареєстрованих безробітних, порівняно з 2009р., зменшилася на третину та становила у 2010р. 452,1 тис. осіб, що складає чверть (25,3%) від кількості безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП.

Таблиця 2.4

Навантаження незайнятого  населення на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) (осіб на кінець року)

Аналізуючи дані таблиці необхідно  сказати про те, що за показником навантаження на 10 вільних робочих  місць (вакантних посад) Україна  посідала четверте місце серед країн СНД . Білорусь має найменший показник 11 осіб, а Вірменія найвижчий — 852 особи у 2010 році (таблиця 2.4)

З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних, державною службою зайнятості здійснюється їх професійне навчання (підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації). В навчальних закладах усіх типів упродовж 2010р. проходили професійне навчання 203,3 тис безробітних, що на 29,4% більше, ніж у 2009р. Із загальної кількості безробітних, які завершили навчання у зазначеному періоді (172,0 тис. осіб.), 85,2% – навчалися з метою підвищення своєї кваліфікації, 11,5% – пройшли перепідготовку на іншу професію, а решта (3,3%) – вперше отримали професійну освіту.

Із Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  України на випадок безробіття видатки  на виплату допомоги у зв’язку  з безробіттям у 2010р. становили 3,0 млрд.грн. Середній розмір допомоги у грудні 2010р. становив 780 грн., що дорівнює 84,6% законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати у цьому періоді (922 грн.). При цьому майже у кожного третього зареєстрованого безробітного, який отримував вищезазначену допомогу, вона була в межах 500 грн., у кожного другого – від 500 до 922 грн., майже у кожного п’ятого – понад 922 грн

Коли економіка не в змозі  створювати достатню кількість робочих  місць для всіх, хто хоче і може працювати, потенційне виробництво товарів і послуг втрачається. Тобто безробіття заважає суспільству постійно рухатися вгору по кривій своїх потенційних можливостей. Економісти вважають цю втрачену продукцію відставанням ВВП, або розривом ВВП, який є різницею між потенційним ВВП і фактичним ВВП. Останній визначається, виходячи із припущень про те, що існує природний рівень безробіття за нормальних темпів економічного зростання.

Відношення між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВВП виражається  за допомогою закону Оукена, який показує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на 1 %, то відставання обсягу ВВП або  ВВП-розрив складає 2,5 %. Це відношення між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВВП дозволяє обчислити абсолютні  втрати продукції, пов'язані з будь-яким рівнем безробіття.

Важливо відзначити, що фактичний  обсяг національного продукту іноді  може перевищити потенційний обсяг. У виробництво тоді залучаються  додаткові зміни робітників, капітальне устаткування використовується понад  встановлені нормативи, понаднормова робота і сумісництво стають буденним явищем тощо.

Информация о работе Особливостi розвитку i функцiонування регiональних ринкiв працi в Украiнi