Корпоративне право

 
 
 

    План 

    Вступ

    1.Визначення  поняття корпоративного права

    2.Суб’єкти корпоративного права

3. Особливості набуття та здійснення корпоративних прав неповнолітніми та                                                малолітніми

         4. Здійснення корпоративних прав держави 

    Використана література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    Актуальність  теми. Становлення і розвиток ринкових відносин в Україні обумовили виникнення на початку 90-х років минулого сторіччя нових видів юридичних осіб із корпоративним устроєм – підприємницьких товариств. На сьогодні вони стали однією з найбільш поширених організаційно-правових форм в Україні.

    З’ясування питання щодо здійснення корпоративних прав учасниками (засновниками) господарських товариств залишається необхідним з огляду на динамічний розвиток законодавства, що регулює корпоративні відносини. Потреба його відповідного переосмислення зумовлена суттєвими змінами та доповненнями до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів, а також актуальністю прийняття Верховною Радою України Закону України «Про акціонерні товариства». Значно розширилася судова практика вирішення корпоративних конфліктів.

    Поряд із тим неоднакове тлумачення теоретичних  положень корпоративного права породжує неоднозначний підхід до вказаного предмета. Ще й досі ведуться дискусії між господарниками та цивілістами щодо визнання корпоративного права цивільно-правовим інститутом. Не останню роль у них відіграє те, що саме нормами Господарського кодексу України (далі – ГК України), а не Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) врегульовано корпоративні права та корпоративні правовідносини. По-різному у цих двох кодексах визначаються права учасників господарських товариств та корпоративні права.

    Здійснення  корпоративних прав учасниками (засновниками) господарських товариств часто  супроводжується різноманітними зловживаннями  і порушеннями. Суттєвого значення щодо їх уникнення набувають положення  чинного законодавства та внутрішньокорпоративні норми. Важливим етапом роботи є використання позитивного зарубіжного досвіду при внесенні пропозицій до нормативно-правових актів, які забезпечують реалізацію корпоративних прав учасниками.

    Отже  питання, які виникають у зв’язку  із здійсненням корпоративних прав та виконанням обов’язків залишаються актуальними, що і обумовлює необхідність аналізу не окремих проблем, а проведення комплексного дослідження у цій сфері.

    Мета  і завдання дослідження. Метою роботи є розробка наукових положень і пропозицій до законодавства щодо правового забезпечення здійснення корпоративних прав учасниками (засновниками) господарських товариств на основі теоретичних джерел, нормативно-правової бази і судової практики.

    Для досягнення поставленої мети сформульовані  такі завдання даного реферату:

    - проаналізувати чинну нормативну  базу з питань здійснення корпоративних  прав учасниками (засновниками) господарських  товариств;

    - з’ясувати юридичну природу корпоративних  прав учасників господарських  товариств та їх ознаки;

    -  встановити коло осіб, які охоплюються статусом суб’єкта корпоративних правовідносин;

• визначити загально-теоретичні поняття щодо здійснення корпоративних прав та виконання корпоративних обов’язків;

    -  дослідити способи та межі  здійснення корпоративних прав;

    -  розглянути поняття «обмеження корпоративних прав» і «зловживання корпоративними правами»;

    - визначити юридичні факти, які  породжують, змінюють або припиняють  корпоративні права;

    - проаналізувати цивільно-правові  форми розпорядження корпоративними  правами;

    - сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України, що регулює корпоративні відносини.

    Об’єктом  дослідження є корпоративні права учасників (засновників)  господарських товариств та правовідносини, які складаються з приводу їх набуття та здійснення.

    Предметом дослідження є нормативно-правові акти, наукова література, а також договірна і судова практика вирішення корпоративних спорів.

    Методи  дослідження. У процесі написання дисертаційної роботи використовувалися такі методи: системний, що дозволив розглянути корпоративні відносини у широкому розумінні, включаючи зловживання та колізію інтересів, що виникають при здійсненні корпоративних прав, врахування яких надає цілісне уявлення про корпоративні відносини та забезпечує можливість комплексного визначення факторів, несприятливих для забезпечення реалізації корпоративних прав; порівняльно-правовий, за допомогою якого простежена послідовність розвитку регулювання здійснення корпоративних прав та їх правової природи; логічний, що забезпечив послідовність висловлених суджень та висновків. У процесі дослідження використовувалися також інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. 
 
 
 
 

1.ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА 

     Поняття корпоративного права визначає частина  перша статті 167 Господарського кодексу України, що набув чинності 30 січня 2004 року, а саме:

     „Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.”

     В іншому Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств”  зазначено, що „корпоративні права – це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації”.

     Обидва  поняття є близькі за змістом, однак є ряд відмінностей. Відобразимо  їх  в таблиці:

     Порівняльна таблиця

 

       Спільним в обох визначеннях  є комплекс справ, які складають  зміст терміну „корпоративні  права”. Це – права на управління, отримання дивідендів та частини  активів при ліквідації юридичної особи (господарської організації).  

     Цивільний кодекс України не застосовує поняття  „корпоративне право”, а такі поняття  як: „право участі у Товаристві”, „частка  в статутному капіталі” і не існує  єдиної статті, яка розкривала б  зміст „корпоративного права” як це зробив Господарський кодекс України.

     Набуття права власності на частку в статутному капіталі Товариства не завжди приводить  до набуття корпоративних прав у  повному обсязі. Наприклад, якщо учасники Товариства відмовляють спадкоємцеві померлого учасника у прийнятті до Товариства  або якщо сам спадкоємець відмовиться вступити до Товариства, то йому виділяється вартість частини майна Товариства, пропорційна розміру частки. (ст. 147 ЦК України, ст.55 Закону України „Про господарські товариства”). У такому випадку спадкоємець набуває права власності на частку в статутному капіталі внаслідок спадкування, але не набуває права участі в Товаристві.

   Учасником Товариства може бути особа тільки за власною волею (принцип добровільності). Тому можна сказати, що корпоративні права складаються з двох самостійних прав:

- права на частку в статутному капіталі Товариства (майнове право);

- право участі в Товаристві (особисте немайнове право);

      Такі  права можуть виникати одночасно, а  можуть набуватися й окремо. Те ж саме стосується і припинення вищевказаних прав.

     Виникнення  корпоративних  прав  має  місце  внаслідок створення Товариства, прийняття до Товариства учасника, придбання частки в статутному капіталі.

     Зміна корпоративних прав має місце  внаслідок збільшення або зменшення розміру або номінальної вартості частки в статутному капіталі, реорганізації Товариства.

     Припинення корпоративних прав відбувається в зв’язку з виходом із Товариства, відчуженням частки в статутному капіталі, у разі ліквідації юридичної особи, смерті учасника-фізичної особи.

     Корпоративне  право треба розуміти як право  особи, об’єднуючи зусилля та капітал, бути учасником корпорації (юридичної  особи).

    Специфіка корпоративного права виявляється  в тому, що воно в свою чергу складається  з низки прав, яке кожне окремо можна назвати – „корпоративне право”:

- це право на управління;

- це право на отримання частини прибутку;

- це право на одержання дивідендів. 

     Корпоративні  права надають право:

- мати частку в статутному капіталі Товариства;

- обирати та бути обраним;

- брати участь в управлінні Товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

• брати участь у розподілі прибутку Товариства і отримувати частину його прибутку (дивіденди);
• вийти в встановленому порядку з Товариства;
• здійснити відчуження часток у статутному капіталі Товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у Товаристві, у порядку, встановленому законом;
• одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитись зі звітами, протоколами зборів, річними балансами.

     Слід  пам’ятати, що поняття  корпоративних  прав нерозривно пов’язане з поняттям корпоративних обов’язків. Коло обов’язків так само як обсяг прав визначається організаційно-правовою формою юридичної  особи. До таких обов’язків можна віднести:

а) зробити  внесок до статутного капіталу;

б) виконувати рішення вищих органів управління;

в) не розголошувати комерційну таємницю і конфіденційну інформацію, і т.д. 

 

2. СУБ’ЄКТИ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА 

     Суб’єктами  корпоративних відносин є фізичні та юридичні особи, що можуть чи мають право бути засновниками (учасниками) Товариств.

     Моментом  виникнення корпоративних відносин є особливий факт – реєстрація юридичної особи.

     Корпоративні  підприємства утворюються, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників(учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, що створюються у формі господарського товариства , а також інші підприємства,  в т.ч. засновані на приватній власності двох або більше осіб (ст.63 Господарського кодексу України).