Підстави та процедура проведення ліквідаційної процедури в разі визнання боржника банкрутом

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2011 в 12:36, контрольная работа

Описание работы

Банкрутство — встановлена господарським судом неспроможність борж-ника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів він здатний лише через застосування ліквідаційної процедури.

Содержание

1. Підстави та процедура проведення ліквідаційної процедури в разі визнання боржника банкрутом.
2. Для яких господарських організацій законом встановлено мінімальний розмір статутного фонду?
а) приватного підприємства;
б) акціонерного товариства;
в) казенного підприємства;
г) товариства з додатковою відповідальністю;
д) повного товариства;
е) комунального підприємства;
є) командитного товариства;
ж) товариства з обмеженою відповідальністю.
3. Дати правову характеристику договору поставки і скласти відповідний договір між ЗАТ «Лугань» і СНУ ім. В.Даля. Необхідні дані доповнити самостійно.
Список літератури

Работа содержит 1 файл

Господарське право.doc

— 141.00 Кб (Скачать)

     До  найважливіших умов договору поставки цивільне законодавство від-носить строки поставки. В договорі поставки розрізняють загальні та окремі (часткові) строки. Загальний строк поставки збігається, по суті, із строком дії договору.

     Істотною  умовою договору поставки є ціна. Від  цін та обсягу поставки залежить загальна сума договору. Ціна на продукцію, а  також на тару й упаков-ку встановлюються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

     Крім  розглянутих умов у договорі можуть обумовлюватись порядок відвантаження, доставки і здачі продукції покупцеві, порядок розрахунків та інші умови поставки.

     Виконання договору поставки полягає у здійсненні сторонами усіх прав та виконанні  ними всіх обов'язків, що передбачені договором. Відповідно до статті 171 Цивільного кодексу України взаємні зобов'язання за договором повинні виконуватись одночасно, якщо інше не випливає із закону, договору або змісту зобов'язання. Свій головний обов'язок - передати покупцеві або за його дорученням (рознарядкою) іншому підприємцю певну продукцію - постачальник здійснює таким чином: він або відвантажує продукцію на адресу покупця чи іншої особи, або повідомляє їх про готовність продукції до здачі. В останньому випадку покупець вибирає продукцію на складі постачальника і вивозить її своїми чи найманими засобами і за свій рахунок.

У статтях 161, 207, 208 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання повинні виконуватися в натурі, належним чином і в  установлений строк згідно з законом, договором, а за відсутності таких вказівок - згідно з вимогами, що звичайно ставляться. При виконанні договорів кожна із сторін повинна зважати на інтереси іншої сторони, виконувати їх найекономічнішим чином і всіляко сприяти іншій стороні у виконанні нею своїх обов'язків.

     Під час виконання договору поставки може виникнути потреба внести зміни  або доповнення до окремих його умов. Закон забороняє односторонню відмову  від виконання зобов'язання або  односторонню зміну умов договору, за винятком випадків, передбачених спеціальним законодавством. Сторони мо-жуть продовжити дію договору на новий строк. Зміна, розірвання або продов-ження дії договору оформляються додатковою угодою, яку підписують сторо-ни, чи шляхом обміну листами, телеграмами тощо.

     За  Положенням про поставки продукції (п.74) та Положенням про постав-ки товарів (п.65) сторонам надається можливість передбачити в договорі від-шкодування збитків у твердій сумі, яка підлягає стягненню в разі неналежного виконання контрагентом зобов'язання. Тоді позивачеві не потрібно доводити фактичний розмір понесених збитків.

     Так, відповідно до статті 253 - відповідальність за порушення договору поставки передбачено, що відповідно до Положень про поставки і Особливих умов поставки, зазначених в ст. 252 Цивільного кодексу, стягується неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов'язків за договором поставки. 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури 

   1. Господарський кодекс України.  — К.: Кондор, 2003.

   2. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. // Голос України. — 1991. — 11 листоп.

   3. Закон України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 р. // ВВР України. — 1992.— № 31.

Информация о работе Підстави та процедура проведення ліквідаційної процедури в разі визнання боржника банкрутом