Акціонерні товариства

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Октября 2011 в 18:28, курсовая работа

Описание работы

Важливою формою підприємства в Україні є організація акціонерних товариств. В Законі України «Про господарські товариства» від 19.09.091 (із змінами) акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність по зобов’язанням тільки майном товариства.

Содержание

Вступ...........................................................................................................................5
Розділ 1.Теоретичні основи створення і функціонування акціонерних товариств
1.1 Особливості заснування акціонерних товариств..............................................7
1.2 Види акціонерних товариств............................................................................13
1.3 Особливості формування фінансових ресурсів в акціонерних
товариствах..........................................................................................................16
Розділ 2.Проблеми становлення акціонерних товариств в Україні та шляхи їх удосконалення
2.1 Проблеми становлення акціонерних товариств в Україні.............................26
2.2 Тенденції розвитку акціонерних товариств в Україні....................................30
2.3 Шляхи удосконалення діяльності акціонерних товариств.............................32
Висновки..............................................................................................................40
Список використаної літератури..............................................................................41

Работа содержит 1 файл

Акціонерні товариства.doc

— 239.00 Кб (Скачать)

     Стосовно  ж прибутку акціонерного товариства то він утворюється з надходжень від господарської діяльності після  покриття матеріальних та прирівняних  до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

     Чистий  прибуток, який залишається, надходить  у повне розпорядження акціонерного товариства. За рахунок цієї частини прибутку формуються фонди АТ. Види, розмір, порядок створення фондів визначаються Загальними Зборами акціонерного товариства. У статуті кожного товариства окремим пунктом зазначені підстави здійснення фінансової діяльності товариства та цілі, на які використовується прибуток.

     Фінансово-господарська діяльність виробництва

     Фінансово-господарська діяльність товариства здійснюється на підставі виробничих, фінансових та інших планів, які розробляються Виконавчим органом та затверджуються Радою.

     Фінансовий  рік товариства співпадає з календарним  роком. Товариство самостійно розпоряджається виготовленою продукцією, роботами та послугами, отриманим прибутком. Комерційна діяльність товариства проводиться на підставі договорів (контрактів) з замовниками та споживачами. Грошові надходження товариства використовуються на відшкодування витрат, сплату обов'язкових платежів і відрахувань.

     Прибуток, який залишився у розпорядженні  товариства, направляється на створення  фондів:

     - резервного (страхового);

     - дивідендів;

     - виробничого розвитку;

     - розвитку персоналу;

     - участі персоналу в прибутках  акціонерного товариства ;

     Розміри відрахувань від прибутку в фонди  щорічно визначаються Вищим органом.

     Прибуток  товариства, за вирахуванням сум по взаємовідносинах із державним та місцевими  бюджетами, сум, які заправляються  на формування та поновлення фондів, інших витрат, затверджених Вищим органом, підлягає розподілу серед учасників. Прибуток товариства розподіляється серед учасників щорічно пропорційно кількості акцій, якими вони володіють.

     Розподіл  майна та прибутку у фонди товариства

     Велику  частину майна акціонерного товариства складають спеціальні фонди. Це грошові кошти, що прямо і безпосередньо не беруть участі в процесі виробництва чи наданні послуг, а слугують іншим спеціальним цілям, передбаченим чинним законодавством або статутом товариства. Використання коштів одного фонду для цілей іншого, як правило, не допускається. Тобто фонди акціонерного товариства - це передбачені нормами права види або частини майна товариства відповідно до їх цільового призначення. Кожен фонд має певний правовий режим. 
 
 
 
 

Розділ  2. Проблеми становлення акціонерних товариств в Україні та шляхи їх удосконалення

2.1 Проблеми становлення  акціонерних товариств в Україні

До проблем  становлення акціонерних товариств  можна віднести проблеми оптимізації  структури фінансових ресурсів акціонерних товариств.

     Для здійснення статутної діяльності акціонерні товариства формують активи, від користування якими очікується економічна вигода в майбутньому. Майбутня економічна вигода, що пов'язується з використанням активу, являє собою потенціал, що увійде прямо чи опосередковано у потік грошових коштів чи їх еквівалентів. Активи підприємства відображаються у балансі, причому тільки в лівій його частині, тобто це основні й оборотні засоби, і є реальним капіталом, що використовується для забезпечення статутної діяльності. Пасив, власне, відображає джерела фінансування цього капіталу, тобто що і кому підприємство заборгувало наданий момент за той реальний капітал, яким воно розпоряджається. Усі ці зобов'язання забезпечуються корпоративними цінними паперами (акціями та облігаціями), кредиторською заборгованістю (в тому числі забезпечену векселями), зобов'язаннями перед банками (у вигляді підписаних кредитних договорів), зобов'язаннями за розрахунками з бюджетом (у вигляді відповідних податкових декларацій), зобов'язаннями за розрахунками з оплати праці (у вигляді підписаних трудових договорів) тощо.

     У зв'язку із множинністю джерел фінансового  забезпечення акціонерні 
товариства стикаються з необхідністю аналізу всієї їхньої системи, перш ніж 
буде прийнято рішення щодо доцільності одного з них чи їхньої комбінації 
при фінансуванні інвестиційного проекту.

     Величина  фінансових ресурсів кількісно характеризує фінансові можливості будь-якої підприємницької  структури незалежно від сфери  діяльності, галузевої спрямованості чи організаційно-правового статусу. Можливості фінансового забезпечення розвитку статутної діяльності акціонерного товариства визначаються об'ємом коштів, які воно здатне генерувати чи залучити із зовнішніх джерел. Грошові ресурси, залучені під прогнозований раніше процес розвитку, концентруючись у відповідні фонди зі встановленим порядком створення і використання, перетворюються на фінансові ресурси. Згодом фінансові ресурси через купівлю основних і оборотних засобів перетворюються на капітал.

     Щоб виявити сукупність грошових ресурсів, які акціонерне товариство змогло залучити на певну дату (зокрема на кінець року) і дослідити їх структуру, необхідно  розглянути пасив балансу. Підсумок пасиву дасть нам загальну суму фінансових ресурсів, а його статті відобразять нам їхній склад. Пасив відображає сформовані в минулому фінансові ресурси, які матеріалізовані в активі. З цією метою проаналізуємо консолідований баланс вітчизняних акціонерних товариств за період 2000-2003 років.

     Оскільки  ряд вітчизняних акціонерних товариств мають пільги з надання до Держкомстату річної фінансової звітності, то не видається можливим дослідити структуру фінансових ресурсів усіх товариств. Крім того, з аналізу виключено групу малих підприємств, структура фінансового забезпечення яких значно відрізняється від групи основних акціонерних товариств. З урахуванням зазначених обмежень, нами було проведено аналіз балансів основної групи акціонерних товариств, кількість яких за період 2000—2003 рр. становила від 7463 до 15038. Результати проведеного дослідження наведено в табл. 1.

     Як  видно з табл. 1, основна позитивна  тенденція полягає у зростанні  питомої ваги статутного капіталу і  зменшенні величини непокритого  збитку. Особливого значення ця тенденція  отримує в світлі нового Цивільного кодексу, серед принципових нововведень якого є стаття (п. З ст. 155), яка містить вимоги щодо приведення у відповідність величини статутного капіталу і чистих активів акціонерного товариства. Відтепер значний вплив на можливість існування товариства мають результати його фінансово-господарської діяльності. Акціонерне товариство повинно після закінчення фінансового року порівнювати вартість чистих активів із розміром статутного капіталу. Якщо вартість чистих активів виявиться меншою від розміру статутного капіталу, товариство зобов'язане зменшити останній. У випадку, коли вартість чистих активів стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.

     Така  ситуація може виникати у випадках, коли акціонерне товариство має значні розміри вилученого, неоплаченого капіталів та непокритого збитку при незначній величині додатково вкладеного, іншого додаткового та резервного капітанів. Здійснити зменшення статутного капіталу (р. 300 ф. №1 «Баланс») потрібно до величини власного капіталу (р. 380 ф. №1 «Баланс»). З урахуванням вимог п. 3 ст. 155 Цивільного кодексу та п. 18 «Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного фонду акціонерного товариства», у редакції рішення ДКЦПФР від 16.10.2000 р., у результаті такого зменшення статутний капітал, а отже, і чисті активи, не повинні бути меншими за мінімальний розмір статутного капіталу, встановлений законом (табл.2).

     У разі, якщо чисті активи (власний  капітал) будуть меншими від статутного капіталу і при цьому меншими, ніж 1250 мінімальних заробітних плат, виходячи зі ставки, що діє на момент створення акціонерного товариства, зменшувати статутний капітал буде неможливо й товариство доведеться ліквідувати. Причому законом передбачена саме ліквідація, а не реорганізація в іншу організаційно-правову форму. Для акціонерних товариств у такій ситуації Цивільним кодексом виключена можливість збільшення статутного капіталу (внесення учасниками додаткових вкладів), як це передбачено для товариств з обмеженою відповідальністю.

     Таким чином, в даному випадку метою  державного регулювання фінансів акціонерних  товариств є законодавче забезпечення вимоги, згідно з якою відбувається закріплення гарантійного характеру  статутного капіталу, що повинен визначати  мінімальний розмір майна, який гарантує інтереси кредиторів. На акціонерні товариства тепер дивитимуться крізь призму величини його статутного капіталу, а ситуація, коли товариство з мільйонним розміром статутного капіталу не має чистих активів, стає неможливою.

     Низькою залишається питома вага довгострокових зобов'язань у структурі боргового  капіталу вітчизняних акціонерних  товариств, частка якого за період 2000-2003 рр. становила від 5,59 до 7,38%. Попри  збільшення основних показників роботи національної банківської системи в цілому, її потенціал не спроможний задовольнити потреби зростаючої економіки. Хоча банки в змозі підтримувати поточну роботу підприємств, вони не спроможні забезпечити попит на довгострокові інвестиції з боку реальної економіки. Незважаючи на те, що активи банків істотно перевищують активи усіх інших професійних інвесторів, їхніх ресурсів не вистачає для фінансування зростання української економіки. Саме для фінансування довгострокових інвестиційних проектів акціонерні товариства останнім часом розпочали активну діяльність на борговому сегменті фінансового ринку, використовуючи з цією метою такий фінансовий інструмент, як корпоративні облігації.

     У структурі поточних зобов'язань  позитивним є зростання частки банківських  кредитів, за рахунок яких відбувається заміщення кредиторської заборгованості в структурі фінансових ресурсів. Проте слід зазначити, що частка кредиторської заборгованості залишається досить значною. Такий стан справ може пояснюватись тим фактом, що залучення зовнішнього фінансування в непрозорих умовах корпоративних відносин різко підвищує ризик недружнього поглинання - через скупку акцій, кредиторську заборгованість і банкрутство. Тому утворення штучної кредиторської заборгованості з концентрацією вимог у афілійованих осіб використовується як превентивний захід для уникнення недружнього поглинання.

     Таким чином, враховуючи те, що на сучасному  етапі довгострокові позики і кредити вітчизняними банками практично не надаються, обрана модель фінансування активів акціонерних товариств являє собою співвідношення власного і позикового (короткострокового) капіталу. Іншими словами, оптимізація структури фінансових ресурсів відбувається виходячи з цих позицій. Подальше розміщення акцій українських акціонерних товариств на західних фондових ринках (як і на вітчизняному) допоможе Україні створити власне незалежне інвестиційне поле. Особливо актуальним цей процес є сьогодні, коли інтерес західних інвесторів до нашої країни зростає і купівля українських акцій розглядається як позитивна та перспективна. За сьогоднішніх умов об'єктивні фактори функціонування ринку, такі як капіталізація, відкритість, ліквідність, відходять на другий план, а головне місце посідає належність акцій емітенту з України.

     Емісія  акцій — відносно дешеве джерело  фінансових ресурсів, які не обтяжені борговими зобов'язаннями, що безпосередньо впливає на збільшення величини статутного капіталу і чистих активів акціонерного товариства. Згідно п. 1 ст. 155 Цивільного кодексу України, закріплюється гарантійний характер статутного капіталу, величина якого визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Реальна величина майна, на яку можуть розраховувати кредитори в якості забезпечення за зобов'язаннями товариства, визначається саме величиною чистих активів. Таким чином, збільшення величини власного капіталу підвищить кредитоспроможність вітчизняних акціонерних товариств, що дозволить у подальшому оптимізувати їх структуру капіталу шляхом випуску довгострокових облігацій і залучення довгострокових банківських кредитів.

     Проте за сучасних умов перешкодою у здійсненні ефективної політики управління структурою фінансового забезпечення є низька ліквідність цінних паперів, а саме цей фактор дозволяє акціонерним  товариствам швидко реагувати на зміну умов фінансового ринку, змінюючи структуру капіталу через операції купівлі-продажу власних цінних паперів на первинному та вторинному ринках. Тому без становлення ефективно організованих сегментів ринку акцій і корпоративних облігацій передчасно говорити про ефективність управління структурою капіталу вітчизняних акціонерних товариств. 

2.2 Тенденції розвитку  акціонерних товариств в Україні

     Ефективне функціонування акціонерних товариств  визначається такими обставинами, що одні обумовлені самою сутністю акціонерного товариства, інші – умінням вести його виробничу, комерційну і господарську діяльність.

Информация о работе Акціонерні товариства