Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2012 в 23:47, курсовая работа
Перехід до ринкової економіки потребує від українських комерційних банків підвищення ефективності керування банківською діяльністю. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється економічному аналізу. У той же час, успішний розвиток і надійність банківської системи України в сформованих економічних умовах також багато в чому залежить від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їх сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи рішення виникаючих проблем.
Структурний аналіз видатків банку провадиться для виявлення основних видів видатків, темпів і чинників їхнього зростання. На підставі загальних висновків структурного аналізу здійснюється поглиблене дослідження основних
видів доходів і видатків. Наприклад, при аналізі процентного доходу вивчається його структура в розрізі джерел (внутрішні кредити, міжбанківські кредити, цінні папери, лізингові та інші операції), вплив на його величину обсягу виданих позик і процентних ставок, відносний рівень процентного доходу по окремих видах операцій, динаміка процентної маржі. Тенденція скорочення процентної маржі є одним із показників того, що банк ступив на шлях банкрутства.
Аналіз непроцентного доходу містить такі елементи, як вивчення його структури в розрізі окремих видів некредитних послуг, можливість збереження і зміцнення позицій банку на ринку цих послуг, співвідношення собівартості і ціни послуг, причин зміни величини елементів непроцентного доходу.
Особлива увага при детальному аналізі видатків приділяється співвідношенню процентних і непроцентних видатків, частці видатків, пов’язаних із затратами на забезпечення функціонування банку, – зокрема адміністративно-господарські видатки, видатки, пов’язані з покриттям ризиків, – причинам зміни величини окремих видів видатків.
Прийомами структурного аналізу доходів і видатків є оцінка динаміки їхніх відносних величин. Цими величинами можуть бути відношення у відсотках до результату активу балансу загальної величини доходів і видатків, процентного доходу, процентних видатків, процентної маржі, безпроцентних доходів і видатків.
Для оцінки рівня доходів і видатків банку можна використати такі фінансові коефіцієнти (див. Табл. 2.3).
Перший коефіцієнт показує, що при аналізі процентного доходу в світовій практиці банки орієнтуються на спред (маржу) в розмірі 3-4%. Четвертий коефіцієнт орієнтує банки на те, щоб близько 30% прибутку формувалося за рахунок безпроцентного доходу. При цьому, чим більша частина прибутку сформована за рахунок безпроцентного доходу, тим нижчий рейтинг (клас) банку. Це пояснюється тим, що така тенденція свідчить про вузьку нішу банку на ринку традиційних кредитних послуг.
Оцінка рівня прибутку комерційного банку Мрія
За основні прийоми оцінки рівня прибутку комерційного банку можна взяти:
Таблиця 2.3
Фінансові коефіцієнти для оцінки рівня доходів і видатків банку
№ п/п |
Чисельник |
Знаменник |
Нормативний рівень,рекомендований спеціалістами Світового банку |
1 |
Процентний дохід за період |
Середній залишок активів, які дають дохід (кредити, вкладення коштів у цінні папери, паї в інші підприємства, факторинг, лізинг) |
І клас - 4,6% ІІ клас - 3,4% ІІІ клас - 4,0% IV клас - 3,7% V клас - 3,4% VI клас - 3,2% |
2 |
Безпроцентний дохід за період |
Середній залишок за підсумком активу балансу |
Визначається кожним банком |
3 |
Безпроцентний видаток за період |
Те саме |
Те саме |
4 |
Безпроцентні доходи мінус безпроцентні видатки |
Процентна маржа |
І клас - 48% ІІ клас - 52% ІІІ клас - 57% IV клас - 61% V клас - 64% VI клас - 67% |
Метою структурного аналізу є виявлення основного джерела прибутку й оцінка його з погляду стабільності, збереження в майбутньому і перспектив зростання.
Одним із основних прийомів оцінки рівня прибутковості комерційного банку є аналіз системи фінансових коефіцієнтів. Цей аналіз полягає в такому:
Система коефіцієнтів прибутковості містить такі показники:
Методика розрахунку цих показників залежить від прийнятої в країні системи обліку і звітності. У зв’язку з цим розглянемо варіанти розрахунку перелічених показників, а також їхній економічний зміст.
Прибуток до активів є основним коефіцієнтом, що дозволяє дати першу кількісну оцінку рентабельності банку. Методи розрахунку можуть бути такі:
К = Балансовий прибуток за період (2.1)
Середній
залишок підсумку активу
К = Балансовий прибуток за період – Нестабільний дохід (2.2)
Середній
залишок підсумку активу
Різниця між першим і другим коефіцієнтом полягає в тому, що прибуток очищається від нестабільних джерел. Це має принципове значення, коли надалі оцінюється динаміка коефіцієнта. Рейтинг банку не може бути високим, якщо зростання коефіцієнтів прибутковості забезпечується за рахунок нестабільних джерел.
При зарубіжних стандартах обліку визначається чистий прибуток. У цьому випадку розрахунок аналогічних коефіцієнтів виглядає так:
К = Чистий прибуток за період (2.3)
Середній залишок підсумку активу балансу в періоді
К = Чистий прибуток за період - Нестабільний дохід (2.4)
Середній
залишок підсумку активу
При розрахунку коефіцієнтів на основі чистого прибутку можна використовувати їхні нормативні значення, рекомендовані спеціалістами Світового банку внаслідок узагальнення банківського досвіду. Зокрема нормативний рівень коефіцієнта (2.3) повинен перебувати в межах від 1,15 до 0,35%, коефіцієнта (2.4) – від 1,0 до 0,6%.
Показник прибутку до активів розраховується:
К = Прибуток після оподаткування (2.5)
Середні загальні активи х 100%
Прибуток до оподаткування до активів – співвідношення, що порівнюється з коефіцієнтом прибуток / активи для оцінки менеджменту прибутку.
Розрахунок коефіцієнта при системі обліку за світовими стандартами:
К = Чистий прибуток за період + Всі податки, сплачені за період (2.6)
Середній залишок за підсумком балансу за період
Чим більша розбіжність між коефіцієнтами прибуток / активи і прибуток до оподаткування / активи (тобто між 2-м і 6-м коефіцієнтами), тим гірше за інших однакових умов управління прибутком.
Прибуток до власного капіталу. Власний капітал – найстабільніша частина ресурсів комерційного банку. Тому стабільність або зростання прибутку на гривню власного капіталу в минулі періоди гарантує певною мірою збереження рівня рентабельності банку в майбутньому. Цей коефіцієнт цікавить засновників, акціонерів чи пайовиків, оскільки показує ефективність їхніх інвестицій. Методика розрахунку коефіцієнтів прибутковості власного капіталу при:
К (%) = Прибуток після оподаткування (2.7)
Середній капітал х 100%
К = Балансовий прибуток за період (2.8)
Середній розмір власного капіталу в періоді
К = Балансовий прибуток за період (2.9)
Середній розмір статутного
К = Балансовий прибуток за період – Нестабільні види доходів у період (2.10)
К = Балансовий прибуток + Податки, які відносяться на собівартість (2.11)
Середній розмір статутного фонду
К = Чистий прибуток за період (2.12)
Середній розмір власного
К = Чистий прибуток за період (2.13)
Середній розмір акціонерного капіталу в періоді
К = Чистий прибуток за період – Нестабільні види доходів у періоді (2.14)
Середній розмір акціонерного капіталу в періоді
Чистий прибуток за період + Всі сплачені податки
К =
Середній розмір акціонерного капіталу
Нормативний рівень 12-го коефіцієнта – від 10 до 20%, для 15-го коефіцієнта – 15%.
Ключовим у системі коефіцієнтів прибутковості є показник прибуток / активи. Фактичне значення цього показника – не єдиний критерій для оцінки ефективності (рентабельності) функціонування банку. Це пояснюється, по-перше, тим, що високий прибуток супроводжується, як правило, великим ризиком. Тому дуже важливо одночасно звертати увагу на ступінь захисту банку від ризику. По-друге, принципове значення мають ті економічні явища, які криються за факторами, що визначають динаміку вказаного коефіцієнта прибутковості.
Факторний аналіз прибутку банку може проводитись різними способами.
По-перше, основні фактори рентабельності банку випливають із змісту чисельника і знаменника коефіцієнта прибутковості (прибуток до активів). Методом підстановки визначається основний фактор, який обумовлює динаміку коефіцієнта, – зміна абсолютної величини прибутку й активів. Залежно від цього, далі визначаються основні фактори, які підвищують або знижують розмір прибутку чи активів.
Основними факторами абсолютної величини прибутку банку можна вважати:
По-друге, прийом факторного аналізу рівня прибутку банку є розкладання коефіцієнтів прибутковості на співмножники.
Як приклад, візьмемо два коефіцієнти:
Прибуток* = Валові доходи банку х Прибуток* (2.16)
Активи банку Активи Валові доходи банку
*Балансовий, або чистий.
Таблиця 2.5
2.3. Аналіз фінансових результатів АКБ «Мрія»
Факторний аналіз рівня прибутку банку АКБ “Мрія”
Квартали звітного року |
Прибуток/Активи |
Доходи/Активи |
Прибуток/Доходи |
I |
0,43 |
2,4 |
18,0 |
II |
1,24 |
2,0 |
61,8 |
III |
0,58 |
1,8 |
32,3 |
IV |
0,27 |
1,5 |
17,8 |