Аналіз впливу облікової ставки НБУ на кдетитний стан

Рівень  обов'язкового резервування коштів, який щоденно на початок операційного дня зберігався на кореспондентському рахунку банку в Національному  банку України, було встановлено  на рівні не менше 100% від суми встановленого  та сформованого обсягу обов'язкових  резервів за попередній звітний період резервування.

У період загострення ситуації на фінансовому  ринку наприкінці року Національний банк України лібералізував вимоги до формування банками обов'язкових  резервів з метою диференціації  нормативів обов'язкового резервування для стимулювання укладання депозитно-кредитних  угод в національній валюті. З 5 грудня 2008 року нормативи формування банками  обов’язкових резервів становили:

• за строковими коштами і вкладами (депозитами), коштами вкладів (депозитів) на вимогу та коштами на поточних рахунках у національній валюті - 0%;
• за строковими коштами і вкладами (депозитами) юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті - 3%;
• за коштами вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті на вимогу і коштами на поточних рахунках - 5%.

Рівень  обов'язкового резервування коштів, який щоденно на початок операційного дня зберігався на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України, було визначено не менше як 90% від суми встановленого та сформованого обсягу обов'язкових резервів за попередній звітний період резервування.

З 13 жовтня по 5 грудня 2008 року банки формували  обов'язкові резерви з урахуванням  залишків коштів у касах у національній валюті та облігацій внутрішньої  державної позики, строк погашення  яких припадав на 2008 рік.

За результатами прийнятих рішень середній розрахунковий  норматив обов'язкового резервування у 2008 році становив 2.4%, або зменшився  з 2.4% у січні до 2.2% у грудні (за 2007 рік він становив 2.1% і збільшився з 2.1% у січні до 2.4% у грудні).

Протягом 2008 року обов'язкові резерви, сформовані банківською системою, збільшилися  з 10.2 млрд. грн. у січні до 13.7 млрд. грн. -у грудні. Середні залишки  коштів на кореспондентських рахунках банків упродовж року коливалися у  межах від 14.7 млрд. грн. до 21.0 млрд. грн.

Для стимулювання проведення банками депозитно-кредитних  операцій у національній валюті з 05.01.2009 р. було посилено вимоги до формування банками обов'язкових резервів, зокрема  нормативи обов'язкового резервування за строковими коштами юридичних  і фізичних осіб в іноземній валюті було збільшено з 3 до 4%, а за коштами  юридичних та фізичних осіб в іноземній  валюті на вимогу - з 5 до 7%. Нормативи  формування обов'язкових резервів за строковими коштами та коштами на вимогу юридичних та фізичних осіб у національній валюті залишилися на нульовому рівні.

З метою  зменшення ризиків розгортання  інфляційних процесів та обмеження  девальваційного тиску на курс гривні протягом серпня-вересня було посилено вимого до формування банками обов'язкових  резервів. Зокрема, було запроваджено вимогу щодо зберігання банками частини  обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку  України, а саме: з 03.08.2009 р. - у розмірі 40% від суми обов'язкових резервів, сформованих за попередній звітний  період резервування, з 10.09.2009 р. - у розмірі 50%. Протягом серпня-грудня сума коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку України коливалася від 4.4 млрд. грн. до 5.9 млрд. грн.

Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку Національний банк України  змінював рівень обов'язкового резервування коштів, який щоденно на початок  операційного дня зберігався на кореспондентському рахунку банку в Національному  банку України. На 01.01.2009 р. рівень зазначеного  показника було встановлено не менше, ніж 90% від суми обов'язкових резервів, сформованих за попередній звітний  період резервування, з 03.08.2009 р. - цей  показник не встановлювався, з 10.09.2009 р. - не менше як 90% від суми обов'язкових  резервів, яка сформована за попередній звітний період резервування та зберігалася  на кореспондентському рахунку банку  в Національному банку України.

Задля сприяння подальшому розвитку фондового ринку  та стимулювання придбання банками  державних облігацій України  в період фінансової кризи з 02.10.2009 р. Національний банк України дозволив банкам зараховувати для покриття обов'язкових  резервів придбані цільові облігації  внутрішніх державних позик України, випущених з метою залучення  коштів для фінансування заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням  чемпіонату Європи 2012 року з футболу  в Україні, у розмірі до 20% від  суми обов'язкових резервів, що формувалися  на кореспондентському рахунку банку  в Національному банку України.

Із 02.10.2009 р. Національний банк України на залишки  коштів обов'язкових резервів, перерахованих  банками на окремий рахунок у  Національному банку України, нараховував  проценти в розмірі 30% від облікової  ставки Національного банку України  за умови дотримання банком порядку  формування та зберігання обов'язкових  резервів.

Середній  розрахунковий норматив обов'язкового резервування у 2009 році становив 2.2%, або  зменшився з 2.7 у січні до 2.2% у грудні.

Протягом 2009 року зменшився обсяг формування обов'язкових резервів з 16.5 млрд. грн. у січні 2009 року до 12.2 млрд. грн. у  грудні 2009 року. Середньомісячні залишки коштів на кореспондентських рахунках банків упродовж року коливалися від 22.5 млрд. грн. у липні до 14.4 млрд. грн. у листопаді 2009 року.

Упродовж 2010 року нормативи формування банками  обов'язкових резервів залишалися незмінними. За станом на 01.01.2011 р. нормативи формування банками обов'язкових резервів становили:

• за строковими коштами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті - 4.0%;
• за коштами юридичних та фізичних осіб в іноземній валюті на вимогу - 7.0%;

- за коштами,  які залучені банками від банків-нерезидентів  та фінансових організацій-нерезидентів - 2.0%.

Нормативи формування обов'язкових резервів за строковими коштами та коштами на вимогу юридичних та фізичних осіб у національній валюті залишилися на нульовому рівні.

Порядок щодо зберігання банками частини  коштів обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному банку  України, яка за станом на 01.01.2010 р. становила 50% від суми обов'язкових резервів, сформованих за попередній звітний  період резервування. Крім того, за станом на 01.01.2010 р. рівень обов'язкового резервування коштів, який щоденно на початок  операційного дня зберігався на кореспондентському рахунку банку в Національному  банку України, мав бути не меншим 90% від суми обов'язкових резервів, що сформовані за попередній звітний  період резервування та зберігалися  на кореспондентському рахунку банку  в Національному банку України. Із 01.05.2010 р. Національний банк України  зобов'язав банки формувати на окремому рахунку в Національному банку  обов'язкові резерви у розмірі 100% від суми обов'язкових резервів, сформованих за попередній звітний  період резервування.

Протягом  січня - квітня сума коштів обов'язкових  резервів на окремому рахунку в Національному  банку України коливалися від 5.6 млрд. грн. до 5.8 млрд. грн. протягом травня - грудня - від 7.1 млрд. грн. до 9.0 млрд. грн.

Для подальшого розвитку фондового ринку та стимулювання придбання банками державних  облігацій України, починаючи з  жовтня 2009 року банкам було дозволено  зараховувати для покриття обов'язкових  резервів частину придбаних цільових облігацій внутрішніх державних  позик України, випущених з метою  залучення коштів для фінансування заходів, пов'язаних із підготовкою  і проведенням чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні.

За станом на 01.01.2010 р. такий розмір становив до 20% від суми обов'язкових резервів, що формувалися на кореспондентському рахунку банку в Національному  банку України, а з 01.05.2010 р. - 100% їх номінальної вартості, що пов'язано  зі встановленням порядку формування банками обов'язкових резервів на окремому рахунку в Національному  банку України.

Упродовж 2010 року Національний банк України  на залишки коштів обов'язкових резервів, перерахованих банками на окремий  рахунок у Національному банку  України, нараховував і сплачував  проценти в розмірі 30% від облікової  ставки Національного банку України  за умови дотримання банком порядку  формування та зберігання обов'язкових  резервів.

Середній  розрахунковий норматив обов'язкового резервування у 2010 році становив 2.1%, або  зменшився з 2.2% у січні до 2.1% у  грудні (за 2009 рік середній розрахунковий  норматив обов'язкового резервування становив 2.2% і зменшився з 2.7% у січні до 2.2% у грудні).

Протягом 2010 року обсяг формування обов'язкових  резервів згідно зі встановленими нормативами  збільшився з 12.2 млрд. грн. у січні 2010 року до 12.4 млрд. грн. у грудні 2010 року. Середньоарифметичні залишки коштів на кореспондентських рахунках банків протягом січня - квітня коливалися від 16.5 млрд. грн. до 19.5 млрд. грн., протягом травня - грудня - від 18.4 млрд. грн. до 30.3 млрд. грн.

Таблиця 2.1 – Нормативи обов’язкового  резервування коштів.

2.3 Аналіз  динаміки облікової ставки у  період 2008-2011рр

Як нам уже відомо, процентну  ставку, за якою центральний банк надає  позики комерційним банкам, називають  обліковою, або дисконтною. Позики центрального банку комерційним банкам називають  дисконтними позиками. Ці позики надаються  комерційним банкам на короткий період часу: по-перше, для підтримання їхніх  обов'язкових резервів на необхідному  рівні, по-друге – для підтримання  ліквідності комерційних банків в ситуації «навали на банк».

За проведення політики «дорогих грошей»  центральний банк має на меті зменшити обсяг рефінансування кредитних  установ, а тому підвищує облікову ставку. Позики центрального банку для комерційних  банків стають дорожчими і відповідно дорожчають кредити, що надаються комерційними банками. У результаті скорочуються кредитні вкладення в економіку та гальмується зростання виробництва.

За політики «дешевих грошей» метою центрального банку є полегшення доступу комерційних  банків до рефінансування, у зв'язку з чим облікова ставка знижується. Це, у свою чергу, стимулює розширення кредитних операцій банків, що сприяє прискоренню темпів економічного зростання (див. рис. 2.8) [26]. Механізм регулювання облікової ставки та її вплив на економіку виглядає таким чином:

— підвищення облікової ставки має  на меті підвищення ціни грошей. Це обмежує  попит комерційних банків на кредити  центрального банку та їх можливості щодо кредитування економічних суб’єктів, що в свою чергу призводить до зростання  процентних ставок за кредитами та зменшення попиту на кредити з  боку економічних суб’єктів;

— зниження облікової ставки пожвавлює ділову активність та стимулює економічне зростання, зокрема збільшуються обсяги кредитування центральним банком комерційних  банків, що розширює їх ресурсну базу і  веде до зниження процентних ставок за кредитами і, відповідно, зростання  попиту на банківські кредити з боку суб’єктів господарювання [28].

Слід  зазначити, що процентні ставки центрального банку та ринкові процентні ставки створюють систему ставок, які  впливають одна на одну. Між ними виникають певні співвідношення і залежності, які обумовлені природою банківської діяльності.

Комерційні  банки, запозичуючи кредити центрального банку, надають кредити кінцевим позичальникам за більш високими кредитними ставками ніж ставка рефінансування. В іншому випадку банки б отримували збитки у розмірі відповідних  витрат. Таким чином, можна сформулювати правила встановлення раціональної процентної ставки.

1. Ставка  рефінансування повинна бути  суттєво нижча ніж кредитна  ставка.

2. Ставка  рефінансування не повинна бути  суттєво нижча ставок за казначейськими  векселями (зарубіжний досвід).

3. Перевищення  кредитних ставок над ставками  за депозитними операціями банків.

Рисунок 2.8 - Механізм регулювання обсягів кредитування реального сектора економіки за допомогою облікової ставки

Що ж  до конкретних значень облікової  ставки в Україні (рис. 2.9), то просліджується тенденція до зниження облікової  ставки до початку світової економічної  кризи, а саме до 2008 року. Із 1 січня 2008 року, з урахуванням тенденцій  розвитку макроекономічних і монетарних показників у 2007 році та з метою стримування  інфляційних процесів, Національний банк України підвищив облікову ставку до рівня 10,0 % річних, а з 30.01.2008 р. – 12,0% річних. Протягом 2008 року Національний банк України проводив процентну  політику, спрямовану на підвищення вартості національної валюти.

В 2009 році процентна політика Національного  банку України проводилась відповідно до макроекономічної ситуації та була спрямована на забезпечення рівноваги  на грошово-кредитному ринку, достатнього  рівня ліквідності банківської  системи, нівелювання девальваційного  тиску та підтримання оптимального рівня процентних ставок щодо рівня  інфляції. Так, якщо на початку року процентна політика Національного  банку України мала на меті створення  стимулів до повернення коштів вкладників у банківську систему, то зі стабілізацією  ситуації з ліквідністю та задля  активізації кредитування банками  реального сектору економіки  процентні ставки поступово зменшувалися. Зокрема, облікова ставка Національного  банку України протягом 2009 року знижувалась  двічі: у червні – з 12,0 до 11,0% річних, у серпні – до 10,25% річних, залишаючись  на цьому рівні до кінця року.