Дискримінація на ринку праці України і шляхи її подолання

5. Гарантії проти дискримінації  у трудовій сфері сформульовані  головним чином у вигляді декларацій, позбавлених ефективного механізму  їх реалізації. Недостатньо лише  проголосити принцип заборони  цього негативного явища. Необхідно узгодити реалізацію цього принципу в комплексі заходів щодо його забезпечення.

6. За природою причини  дискримінації у сфері праці  поділяються на 3 основні групи.  Це причини:

1) соціальні, викликані існуванням упередженого ставлення одних груп людей до інших, а також наявністю в суспільстві неформальних установок, сприяючих лояльності до деяких проявів дискримінації;

2) економічні, що пояснюють  існування цього негативного  явища можливостями отримання  додаткового прибутку за рахунок  зниження витрат на найманих  працівників;

3) правові, до яких належать:

– брак досвіду захисту  трудових прав в умовах дискримінації  у працівників та організацій, що представляють їх інтереси; причому  такого досвіду немає ні у людей, ні в організацій, ні у держави;

– недоліки чинного трудового законодавства, що перешкоджають виявленню дискримінаційної практики й накладенню стягнення за їх використання;

– реально існуючі відмінності  як між працівниками, так і між умовами їх трудової діяльності;

– домінування неформальних практик над формальними. Наймані  працівники подекуди впевнені, що треба  не відстоювати свої права, а пристосовуватися до вимог, які висувають роботодавці, державні службовці чи працівники правоохоронних органів.

7. Пріоритетними напрямками боротьби з дискримінацією в царині праці МОП визнає: (а) активне просування загальної ратифікації й застосування 2-х основоположних конвенцій МОП про рівноправність і недискримінацію (№100 – «Про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності» 1951 р. і №111 – «Про дискримінацію в галузі праці та занять» 1958 р.); (б) накопичення й обмін знаннями й досвідом з метою ліквідації дискримінації у сфері праці й зайнятості; (в) розвиток інституціонального потенціалу тристоронніх учасників МОП для ефективнішої реалізації права людей на захист від дискримінації у сфері праці; г) зміцнення міжнародної співпраці з основними організаціями і структурами, діяльність яких спрямована на забезпечення рівноправності у сфері праці.

8. Хоча норми трудового  законодавства України багато  в чому відповідають вимогам  Європейського Союзу, іноді надаючи  навіть більше гарантій (що пояснюється  активною участю України в  діяльності МОП), багато правових  положень ЄС (концепції прямої й непрямої дискримінації, віктимізації та інших заходів захисту порушених трудових прав) не знайшли належного віддзеркалення у правовій системі України, що ще раз підтверджує доцільність використання євродосвіду для забезпечення рівності працівників і для боротьби із цим ганебним явищем.

9. У всьому світі проблема забезпечення рівних прав і можливостей людей у сфері праці є достатньо гострою, має комплексний характер і вимагає спеціального законодавчого впорядкування. У зв’язку із цим треба розробити і прийняти Закон «Про засади запобігання і протидії дискримінації».

10. У чинному трудовому  законодавстві України треба  закріпити норми: (а) про включення  до правил внутрішнього трудового  розпорядку підприємства положення, що стосується додержання принципу недискримінації й недопущення будь-якої форми утиску гідності людини у сфері праці; (б) щодо визнання недійсними дискримінаційних умов трудового договору; (в) про розгляд безпосередньо в суді індивідуальних трудових спорів за заявою працівників, які вважають, що зазнали дискримінації.

11. Розроблення і прийняття  законодавчих актів, що забороняють  прояви дискримінації у сфері  праці – умова необхідна, але  недостатня. Негативне явище не  зникне, навіть якщо воно заборонено  законом. Існує нагальна потреба в запровадженні ефективного правозастосовного механізму, позитивних дій, неупередженої системи освіти, послуг із професійного навчання й подальшого працевлаштування. Таке поєднання правової політики й інструментів її реалізації – важлива передумова для організації боротьби з дискримінацією. При цьому, слід пам’ятати, що дискримінація є наслідком сукупності різних чинників, а тому боротьба з ним повинна мати комплексний характер, включати економічні, правові, інформаційні та інші заходи на різних рівнях управління соціально-трудовою сферою.

Процес зниження дискримінації  у сфері праці залежить від  спільних зусиль різних суб'єктів – працівників та їх об’єднань, роботодавців та їх об’єднань, держави та її органів. Оскільки соціальні й економічні втрати суспільства від дискримінації виявляються значно вищими порівняно із втратами роботодавців, саме тому провідна роль у цьому процесі має належати державі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Васильченко В.С. «Державне регулювання зайнятості (2003)»

Предмет«Державне регулювання економіки » Бібліотека економіста. Електронний ресурс. Режим доступу: http://library.if.ua/book/108/7246.html

2. Великий економічний словник / Під. ред. О.М. Азріляна. М.: Інститут нової економіки, 2002. - 1280 с.
3. Великий російський енциклопедичний словник / Москва. Велика російська енциклопедія. Вид-во «Дрофа» 2003 р. - 1888с.
4. Вища освіта в Росії. / / Http: / www. Socpol. Ru
5. Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії та убедежденій. / / Дискримінація поза законом: збірник документів / Відп. Ред. А.Я. Капустін. - М.: МАУП, 2003. - 383с.
6. Декларація ЮНЕСКО про раси та расові забобони / / Дискримінація поза законом: збірник документів / Відп. Ред. А.Я. Капустін. - М.: МАУП, 2003. - 383с.
7. «Державне регулювання зайнятості» 2003р. Васильченко В.С.
8. Електронний ресурс. Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
9. Електронний ресурс. Режим доступу: www.dcz.gov.ua
10. Загальна декларація прав людини / / Дискримінація поза законом: збірник документів / Відп. Ред. А.Я. Капустін. - М.: МАУП, 2003. - 383с.
11. Інформація Міжнародної Амністії в Україні Випуск 4, лютий 2011 19. 

Електронний ресурс. Режим  доступу: http://www.amnesty.org.ua/

sites/default/files/issue_4.pdf

12. Колосніцина М.Г. Економіка праці: Навчальний посібник для студентів. - М. 2009
13. Конституція України стаття 43
14. Конвенція 97 МОП «Про працівників-мігрантів (переглянута у 1949р.) / / Дискримінація поза законом: збірник документів / Відп. Ред.А.Я. Капустін. - М.: МАУП, 2003. - 383с.
15. Кодекс законів про працю РРФСР від 09.12.1971г гол. 3; ст. 16. (В ред. Від 25.09.1992г)
16. Купалова Г.І. Аналіз кон’юнктури ринку праці на селі / Г.І. Купалова // Економіка АПК. – 2002. – №1. – С. 87–92.
17. Лагутіна І. В.. Заборона дискримінації у сфері праці як принцип трудового права. Електронний ресурс. Режим доступу:  http://vuzlib.com/content/view/1332/115/
18. Принципи однакового ставлення та заборона дискримінації за ознакою статі в галузі праці / Г. Федкович, Р. Поцюрко, І. Трохим, М. Чумало  // Персонал. – 2007. – №4.
19. Сільське господарство України: статистичний збірник / за ред.  Ю.М. Остапчука. – К.: Державний комітет статистики України, 2010. – 376 с.
20. Якуба К.І. Життєвий і трудовий потенціал сільського населення України. Теорія, методологія, практика / К.І. Якуба. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 362 с.