Аналіз руху грошових коштів ВАТ « Київський електровагоноремонтний завод імені Січневого повстання 1918 року»

Після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями 1-го розділу  ф. 3 розраховується перший показник руху коштів у результаті операційної  діяльності: прибуток (збиток) від операційної  діяльності до зміни в чистих оборотних  активах.

Далі, в процесі аналізу  руху коштів необхідно визначити  кошти від операційної діяльності з урахуванням змін в оборотних  активах підприємства. Для цього  необхідно проаналізувати 2-й розділ балансу "Оборотні активи".

Розрахувавши і проаналізувавши  суми 2-го розділу балансу, можна перейти до визначення загальної суми коштів від операційної діяльності. Аналіз цих сум здійснюється за допомогою порівняння даних звітного періоду з попереднім, розраховуються зміни й вивчаються причини, які спричинилися до зменшення коштів операційної діяльності у звітному періоді .

Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної  діяльності необхідно відрахувати  сплачені відсотки та сплачений податок  на прибуток (рядки 130 і 140 ф. 3). Ця сума відображається в рядку 150 ф. З і визначає "Чистий рух коштів від надзвичайних подій". На цій статті відображають відповідні надходження або витрати коштів, які пов'язані з надзвичайними  подіями, за відрахуванням оплачених  відсотків та податків на прибуток.

Стаття "Рух коштів від  надзвичайних подій" ф. З відображає надходження і витрати грошових коштів, які пов'язані з надзвичайними  подіями в процесі операційної  діяльності.

          Наступним етапом аналізу є визначення й аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність, як відомо, - це сукупність операцій з  придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які  не є еквівалентами грошей (коштів).

Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях  розділу балансу "Необоротні активи" та в статті "Поточні фінансові  інвестиції". Результати такого аналізу  відображаються на відповідних статтях 2-го розділу звіту про рух коштів (ф. 3).

Наступним етапом аналізу  звіту про рух коштів є визначення руху коштів унаслідок фінансової діяльності, тобто аналізу 3 розділу звіту. Для  цього необхідно аналізувати  зміни у статтях балансу розділу "Власний капітал" та статтях, пов'язаних із фінансовою діяльністю, наведених у 2 розділі балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів", 3 розділі "Довгострокові зобов'язання", розділі 4 "Поточні зобов'язання". Це, зокрема, статті:

• "Короткострокові кредити банків" (рядок 500);
• "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" (рядок 510);
• "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" (рядок 590).

Стаття "Чистий рух коштів від фінансової діяльності" (ряд. 390 ф. 3) показує результат руху коштів від фінансової діяльності, з урахуванням  руху коштів від надзвичайних подій.

Отже, визначивши суми коштів від усіх видів діяльності підприємства, необхідно розрахувати та проаналізувати чистий рух коштів за звітний період.

За даними балансу визначають: коефіцієнт оборотності коштів, тривалість оборотності, співвідношення коштів у  складі поточних активів, віднесених до поточних зобов'язань, і якщо виявляється  тенденція до скорочення, то це свідчить про певні фінансові ускладнення.

 

1.3. Методи аналізу  руху грошових коштів

У відповідності з міжнародними стандартами обліку і нормами  П(С)БО 4, для підготовки звітності  про рух грошових коштів використовуються два основні методи – прямий та непрямий. Дані методи різняться між  собою повнотою представлених даних  про грошові потоки підприємства, початковою інформацією для розробки звітності та іншими параметрами.

Метод прямого розрахунку використовується у внутрішньому аналізі. Сутність його полягає у прямому  зіставленні надходження (припливу) грошових коштів з їх витрачанням (платежами). Як джерела інформації виступають дані поточного бухгалтерського обліку (обороти по відповідних рахунках) і баланс. За цим метод обчислюється приплив (виручка від реалізації продукції, робіт і послуг, аванси отримані та ін.) і витрачання (оплата рахунків постачальників, повернення отриманих короткострокових позик  та ін.) грошових коштів. Вихідним елементом  є виручка.

Для аналізу руху грошових коштів за методом прямого розрахунку використовуються спеціальні показники.

У сучасних умовах, після  введення в дію національних стандартів обліку, інформацію про рух коштів внаслідок операційної діяльності отримують з облікових реєстрів. У разі застосування прямого методу рух коштів від операційної діяльності визначається у такій послідовності:

1) визначення суми надходжень від покупців (замовників);

2) визначення суми інших надходжень від операційної діяльності;

3) визначення суми платежів постачальникам;

4) визначення суми сплачених операційних витрат;

5) визначення суми сплачених процентів;

6) визначення суми сплачених податків з обороту;

7) визначення суми сплачених податків на прибуток.

Для визначення суми коштів, що надійшли від покупців, необхідно  скоригувати суму доходу (виручки) від  реалізації продукції (товарів, послуг) на суму змін дебіторської заборгованості та одержаних авансів. При цьому  на суму збільшення дебіторської заборгованості сума доходу (виручки) від реалізації продукції зменшується, а сума зменшення  дебіторської заборгованості додається  до виручки. Збільшення авансів одержаних  збільшує дохід, а їх зменшення його зменшує. Алгебраїчна сума виручки, відхилень по дебіторській заборгованості та авансах одержаних дорівнюватиме  сумі надходження коштів від покупців.

Для визначення суми інших  надходжень від операційної діяльності слід ураховувати зміни у складі доходів майбутніх періодів і  дебіторської заборгованості, пов’язаної з іншим операційним доходом. При цьому до операційних доходів:

• додаються зменшення такої дебіторської заборгованості та збільшення доходів майбутніх періодів;
• віднімаються збільшення такої дебіторської заборгованості та зменшення доходів майбутніх періодів. Таким шляхом отримують інші надходження від операційної діяльності.

А відповідно, для визначення суми коштів, сплачених постачальникам, слід скоригувати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) на зміни у  складі запасів, кредиторської заборгованості та суму амортизації, включену до її складу. При цьому із собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) віднімаються суми амортизації основних засобів і нематеріальних активів у складі собівартості реалізованої продукції, зменшення складських запасів, зменшення авансів виданих і збільшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Додаються до собівартості реалізованої продукції суми збільшення складських запасів, збільшення авансів виданих, зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Так отримують платежі постачальникам.

Для визначення суми сплачених  інших операційних витрат (адміністративних, на збут, тощо) слід послідовно скоригувати  всі витрати, пов’язані з операційною  діяльністю (крім собівартості реалізованої продукції, послуг).

Для визначення суми сплачених  процентів необхідно скоригувати  фінансові витрати, наведені у звіті  про фінансові результати, на зміну  заборгованості по процентах, що підлягають сплаті, яка відображена в балансі  у складі статті «Інші поточні  зобов’язання». Зменшення заборгованості по процентах, що підлягають сплаті, підвищує фінансові витрати, а її збільшення їх знижує.

При визначенні сплачених  податків з обороту (ПДВ, АЗ) слід урахувати  зміну заборгованості по розрахунках  з бюджетом по цих податках. Податки  на додану вартість та акцизний збір збільшуються у разі зменшення зобов’язань  і збільшення дебіторської заборгованості по цих податках. ПДВ та АЗ зменшуються  у разі збільшення зобов’язань і  зменшення дебіторської заборгованості по них.

Для визначення суми сплачених  податків на прибуток необхідно скоригувати  суму нарахованого податку на зміну  в розрахунках з бюджетом по відстрочених поточних платежах.

Податки на прибуток збільшуються у разі збільшення відстрочених податкових активів, зменшення відстрочених податкових зобов’язань, зменшення поточної заборгованості по податках на прибуток. Податки на прибуток зменшуються у разі зменшення  відстрочених податкових активів, збільшення відстрочених податкових зобов’язань, збільшення поточної заборгованості по податках на прибуток.

Алгебраїчна сума отриманих  результатів являє собою чистий рух коштів до надзвичайних подій, який після коригування на рух коштів від надзвичайних подій дає інформацію про чистий рух коштів від операційної  діяльності.

Згідно з П(С)БО 4 «Звіт  про рух грошових коштів» інформація про рух грошових коштів від операційної  діяльності подається за непрямим методом, а грошові потоки від фінансової та інвестиційної діяльності — за прямим методом. 

  Аналіз грошових потоків підприємства за прямим методом дає змогу оцінити ліквідність підприємства за кожним видом діяльності, а отже, зробити оперативні висновки щодо достатності коштів для погашення зобов’язань.

Вадою методу є те, що він  не розкриває взаємозв’язку отриманого фінансового результату і зміни  величини грошових коштів на рахунках підприємства. Але П(С)БО 4 пропонує застосування непрямого методу складання  Звіту про рух грошових коштів, який передбачає трансформацію чистого  прибутку в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів. Для складання  звіту використовуються показники  Балансу, Звіту про фінансові  результати та дані аналітичного обліку про рух грошових коштів.

За непрямим методом передбачається визначення суми чистого надходження (видатку) в результаті операційної  діяльності шляхом послідовного коригування  показника прибутку (збитку) від  звичайної діяльності до оподаткування, наведеного в звіті про фінансові  результати. Коригування здійснюється з метою врахування впливу змін у  складі запасів, операційної дебіторської і кредиторської заборгованості, негрошових операцій, доходів і витрат від інвестиційної та фінансової діяльності.

Звіт про рух грошових коштів дає повну, вичерпну інформацію для аналізу грошових потоків. Але  треба знати зміст кожної статті цього звіту і джерела інформації для його складання, оскільки для  підприємств ця форма є новою.

Розглядаючи показники аналізу  грошових потоків, їх склад, сутність і  джерела інформації відповідно до П(С)БО 4. Такі дані повинні містити цінну  управлінську інформацію, в якій зацікавлено  керівництво підприємства. Так, за допомогою  цих даних можливо здійснювати  контроль за поточною платоспроможністю, приймати оперативні рішення з її стабілізації, оцінювати можливість здійснення додаткових інвестицій.

Слід зазначити, що в Звіті  про рух грошових коштів не відображаються і, отже, не аналізуються негрошові операції (наприклад, бартерні операції, надходження основних засобів на умовах фінансового лізингу, перетворення зобов’язань на власний капітал) і внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів (наприклад, надходження коштів з банку до каси підприємства, повернення коштів з каси до банку).

У разі застосування непрямого  методу вихідною величиною є чистий прибуток (збиток) підприємства за звітний  період (рік). Як показник можна використовувати  також чисті грошові надходження  та виплати від операційної діяльності.

Результати розрахунку суми чистого грошового потоку (ЧГП) по операційній, інвестиційній і фінансовій діяльностях дозволяють визначити  загальний його розмір по підприємству в звітному періоді. Цей показник розраховується за формулою:

ЧГПп = ЧГПо + ЧГПі + ЧГПф,

де, ЧГПп – загальна сума чистого грошового потоку підприємства за період, що розглядається, тис. грн.;

ЧГПо – сума чистого грошового потоку підприємства по операційній діяльності, тис. грн.;

ЧГПі – сума чистого грошового потоку підприємства по інвестиційній діяльності,тис. грн.;

ЧГПф – сума чистого грошового потоку підприємства по фінансовій діяльності, тис. грн.

Використання непрямого  методу розрахунку руху грошових коштів дозволяє визначити потенціал формування підприємством основного внутрішнього фінансового джерела розвитку –  чистого грошового потоку по операційній  та інвестиційній діяльності, а також  виявити динаміку усіх факторів, що впливають на його формування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Аналіз руху грошових коштів ВАТ « Київський електровагоноремонтний завод імені Січневого повстання 1918 року»