Аналіз руху грошових коштів ВАТ « Київський електровагоноремонтний завод імені Січневого повстання 1918 року»

2.1. Аналіз фінансового  стану ВАТ «Київський ЕВРЗ»

Відкрите акціонерне товариство “Київський електровагоноремонтний завод ім. Січневого повстання 1918 року” засновано відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 23 квітня 2001 року №238  шляхом перетворення Державного підприємства “Київський державний електровагоноремонтний завод ім..Січневого повстання 1918року  у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України “Про корпоратизацію підприємств” від 15 червня 1993 року №210/93.

       Метою  діяльності товариства є отримання  прибутку за рахунок виробничої, підприємницько-комерційної та інших  видів діяльності і забезпечення  на цій основі соціально-економічних  потреб суспільства та зростання  добробуту працівників Товариства  та його акціонерів.

      ВАТ „Київський ЕВРЗ” - одне з найстаріших підприємств міста Києва, є важлива складова ланка системи підприємств промислового залізничного транспорту.

     В даний час завод спеціалізується на капітальному ремонті (КР-1, КР-2) та капітально-відновлювальному ремонті (КВР) секцій електропоїздів. Ремонт забезпечує підтримку інвентарного парку електропоїздів у працездатному стані і кількості необхідній для забезпечення потреби залізниць у приміських пасажирських перевезеннях.

       Правління ВАТ „Київський ЕВРЗ” складається з Голови правління, Першого заступника Голови правління, заступника Голови правління з виробництва, заступника Голови правління з постачання, заступника Голови правління із загальних питань, Головного бухгалтера та Головного інженера. У структурі управління заводу умовно можна виділити п’ять ланок: виробництво, постачання, економічний підрозділ, бухгалтерія і соціальна інфраструктура.

       В 2009р. ВАТ «Київський ЕВРЗ»  уклав договори на капітальний  ремонт електросекцій із залізницями України в кількості 121,5 електросекцій, що на 33,5 секції менше, ніж обсяги 2008 року. Основною продукцією заводу є капітальний ремонт електропоїздів для залізниць України, в тому числі капітально-відновлювальний, ремонт вузлів та агрегатів, електродвигунів і колісних пар для рухомого складу на лінію, а також виготовлення запасних частин.

Виконання ремонту лінійного обладнання складає 100,0% від запланованого. Порівняно з аналогічним періодом 2009 року ремонт колісних пар зменшився на 30,6%, виконання ремонту електричних машин на лінію складає 76,8% від обсягів 2008 року.

На основі порівняльно аналітичного балансу можна зробити висновки, про найбільш вагомі зміни в діяльності підприємства протягом 2009 року: основні засоби та нематеріальні активи зменшилися на 3958 тис. грн, запаси підприємства збільшилися на 1347 тис.грн, інший додатковий капітал зменшився на 3586 тис.грн, поточні зобовязання збільшилися на 2251 тис.грн.

На  2009 рік заплановані  інвестиції у розвиток виробничої сфери  за рахунок власних та залучених  коштів на загальну суму 8 280  тис.грн. фактично план  виконано на 43,6%, в тому числі:

• придбання (виготовлення) основних фондів при плані 3 300 тис.грн., фактично виконано 1 370,4 тис.грн., що складає 41,5%;
• придбання (виготовлення) основних засобів при плані 800 тис.грн., фактично виконано 196,8 тис.грн., що складає 24,6%;
• модернізація основних фондів при плані 4 180 тис.грн., фактично виконано                      1 638,0 тис.грн., що складає 32,7%;
• придбання нематеріальних активів складає 411,6 тис.грн..

Виконання цих показників не в повному обсязі пояснюється  відсутністю протягом 2009 року достатньої кількості грошових коштів на придбання, виготовлення та модернізацію основних засобів.

Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення  доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства. Здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також затрати на його розширення і оновлення.

Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображаються в її показниках. Розрізняють абсолютні  і відносні показники фінансової стійкості.

Серед абсолютних основним є показник, що характеризує величину власних оборотних коштів (ВОК).

Показник ВОК характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він є розрахунковим  показником, що залежить від структури  як активів, так і джерел коштів. За інших рівних умов зростання цього  показника в динаміці розглядається  як позитивна тенденція. Основним і  постійним джерелом збільшення власних  оборот них коштів є прибуток.

Для характеристики джерел формування запасів визначають три  основних показники, які характеризують види джерел:

Наявність власних оборотних коштів (ВОК), як різниця між власним капіталом (розділ I пасиву балансу) і необоротними активами (розділ I активу балансу). Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення в порівнянні з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток організації. У формалізованому виді наявність оборотних коштів виглядає так:

ВОК = ІрП – ІрА = рядок 380 (ф№1 ) – рядок 080 (ф№1 ),       (2.1)

де ІрП - розділ I пасиву балансу;

     IрA  - розділ I активу балансу;

    ВОК = 114549 –  110684 = 3865

Наявність власних і довгострокових позикових  джерел формування запасів  (ВД), обумовлене шляхом збільшення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:

ВД = ВОК  + ІІІрП    ВД = ІрП - IрА + IІІрП балансу =

= рядок 380 (ф№1 ) – рядок  080 (ф№1 ) = рядок 480 (ф №1);         (2.2)

ВД = 114549 – 110684 + 15829 = 19694

Загальна величина основних джерел формування запасів (ОД), обумовлена шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позикових коштів (КПК) — стор. 500 розділу ІV пасиву балансу:

ОД = ВД + КПК       ОД = IрП - ІрА + IІІрП + стор. 500 балансу                (2.3)

ОД = 114549 – 110684 + 15829 +4237 = 23931

Трьом показникам наявності  джерел формування запасів відповідають показники забезпечення запасів  джерелами формування:

1. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (±∆ВОК) - Ф_В:

± Ф_В = ВОК – З               (2.4)

де З – запаси;

                                            ± Ф_В  = 3865 – 16529 = - 12664

2. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів і довгострокових джерел  формування запасів (±∆ВД) – Ф_Т:

±Ф_Т = ВД – З;               (2.5)

±Ф_Т  = 19694 – 16529 = + 3165

    3. Надлишок (+) або  нестача (-)  загальної величини  основних джерел формування запасів  (±∆ОД) – Ф_О:

±Ф_О = ОД – З.               (2.6)

±Ф_О  = 23931 – 16529 = + 7402

± Ф_В  < 0

± Ф_Т ≥ 0

±  Ф_О ≥ 0

Тримірний показник ситуації: S = (0,1,1)

З вище наведених показників можна зробити висновок, що ВАТ  КЕВРЗ має нормальний фінансовий стан – запаси забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довго строковими позиковими джерелами.

 

 

 

 

 

 

2.2. Аналіз руху  грошових коштів ВАТ «Київський  ЕВРЗ» за непрямим методом

 

Непрямий метод кращий з аналітичної точки зору, тому що дозволяє визначити взаємозв'язок отриманого прибутку зі зміною величини коштів. Розрахунок грошових потоків  даним методом ведеться від показника  чистого прибутку з необхідними  його коректуваннями в статтях, що не відображають рух реальних грошей по відповідних рахунках.

Для усунення розбіжностей у формуванні чистого фінансового  результату й чистого грошового  потоку провадяться коректування чистого  прибутку або збитку з обліком:

• змін у запасах, дебіторській заборгованості, короткострокових фінансових вкладеннях, короткострокових зобов'язаннях, крім позик і кредитів, протягом періоду;
• негрошових статей: амортизація необоротних активів; курсові різниці; прибуток (збиток) минулих років, виявлена у звітному періоді й інше;
• інших статей, які повинні знайти відбиття в інвестиційній і фінансовій діяльності.

На першому етапі усувається вплив на чистий фінансовий результат  операцій не грошового характеру. Наприклад, вибуття об'єктів основних коштів і нематеріальних активів викликає обліковий збиток у розмірі їхньої залишкової вартості. Цілком зрозуміло, що ніякого впливу на величину коштів операції списання з балансу залишкової вартості майна не роблять, оскільки пов'язаний з ними відтік коштів відбулися  значно раніше - у момент його придбання. Отже, сума збитку в розмірі недоамортизованої вартості повинна бути додана до величини чистого прибутку.

На другому етапі коректувальні  процедури виконуються з урахуванням  змін у статтях оборотних активів  і короткострокових зобов'язань. Ціль проведення коректувань полягає  в тому, щоб показати, за рахунок  яких статей оборотних активів і  короткострокових зобов'язань відбулася  зміна суми коштів наприкінці звітного періоду в порівнянні з його початком. Збільшення статей оборотних активів характеризується використанням коштів і, отже, розцінюється як відтік коштів. Зменшення статей оборотних активів характеризується вивільненням коштів і розцінюється як приплив коштів.

Інформація про рух  грошових коштів непрямим методом на аналізованому підприємстві наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Аналіз руху грошових коштів (непрямий метод), тис. грн.

Показники	Сума
Рух коштів у результаті операційної діяльності
Прибуток від звичайної  діяльності до оподаткування	342
Коригування на:   амортизацію необоротних  активів	6921
збиток (прибуток) від  нереалізованих курсових різниць	207
збиток (прибуток) від  не операційної діяльності	-10
Витрати на оплату відсотків	1226
Зміни оборотних активів	208
Зміни витрат майбутніх періодів	26
Зміни поточних зобов’язань	-1973
Сплачені:    відсотки	-1226
податки на прибуток	-1400
Чистий рух коштів від  операційної діяльності	4321
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Придбання необоротних активів	-2147
Інші платежі	-1471
Чистий рух коштів від  інвестиційної діяльності	-3618
3.Рух грошових коштів  у результаті фінансової діяльності
Отримані позики	165714
Погашення позик	-165992
Сплачені дивіденди	-427
Чистий рух коштів від  фінансової діяльності	-705
Зміни коштів	-2

 

Для розглянутого приклада скориговані дані зміни коштів по видах діяльності будуть: операційна діяльність +4321 тис. грн., інвестиційна діяльність – 3618 тис. грн., фінансова  діяльність – 705 тис. грн..

Загальна зміна коштів – 2 тис. грн..

Складений звіт про рух  грошових коштів дозволяє зробити наступні висновки.

Основною причиною розбіжності  отриманого чистого фінансового результату й чистого потоку коштів з’явилось в результаті придбання необоротних активі ( 2 147 тис. грн. ), зміни поточних зобов’язань ( 1973тис. грн..), сплаченого податку на прибуток (1400 тис. грн.). а також сплачених відсотків ( 1226 тис. грн..), що привело до відтоку коштів.

Додатковий приплив у  рамках операційної діяльності мала процедура коригування необоротних  активів підприємства (6921 тис. грн..).

Дані таблиці містять коштовну управлінську інформацію, у якій зацікавлені як керівництво, так і його акціонери (інвестори). З її допомогою керівництво підприємства може контролювати поточну платоспроможність, приймати оперативні рішення по її стабілізації, оцінювати можливість додаткових інвестицій. Кредитори можуть скласти висновок про достатність коштів у підприємства і його здатності генерувати кошти, необхідні для платежів. Акціонери (інвестори), маючи інформацію про рух грошових потоків на підприємстві, мають можливість більш обґрунтовано підійти до розробки політики розподілу й використання прибутку.

 

2.3. Оцінка ефективності  грошового потоку

Для оцінювання  ефективності грошового потоку підприємства розраховують і аналізують коефіцієнт ефективності грошового потоку, як відношення суми чистого прибутку (ЧП) і амортизації (Ам) до від’ємного грошового потоку (методика Савицької Г.В.) :

Егп1 = ;                                                                                             (2.7)

Показник ефективності грошового  потоку також можна розрахувати  як відношення чистого прибутку і  амортизації до середньорічної суми активів підприємства:

Егп2 = ;                                           (2.8)

Бланк І.О. пропонує визначити  коефіцієнт ефективності грошового  потоку підприємства за такою формулою:

Егп3=;                                                (2.9)

Бланк І.О. рекомендує також  провести дослідження синхронності формування додатного і відємного грошових потоків. Зокрема, у процесі дослідження синхронності формування різних видів грошових потоків визначають динаміку коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів такого періоду. Розрахунок цього показника здійснюється за такою формулою: