Шпаргалка по "Анализу финансовой деятельности предприятия"

У ПСБУ 2 не дані пояснення  з приводу того, яким саме образом  здійснюється класифікація активів і зобов'язань, хоча названі дві ознаки класифікації по терміну їхнього чи використання погашення:

- 12 місяців з дати балансу  (під датою балансу розуміють останній робочий день року - 31 грудня);

- операційний цикл, якщо  він перевищує 12 місяців (під  операційним циклом розуміють  проміжок часу між придбанням  запасів для здійснення діяльності  й одержанням засобів від реалізації зробленої з них продукції, товарів і послуг).

Кошти вважаються оборотними активами, якщо немає ніяких обмежень щодо їхнього використання підприємством. Інші активи і зобов'язання спочатку поділяються стосовно операційного циклу підприємства, а потім керівником підприємства для них обирається ознака класифікації, відповідно до якого вони будуть віднесені до оборотних чи необоротних (довгострокових чи поточних).

Статті, що включають активи чи зобов'язання балансу, що підлягають використанню (продажу, погашенню і т.п.) як протягом періоду, меншому, ніж 12 місяців з дати балансу, так і більш тривалого часу, повинні бути розкритті в примітках до фінансової звітності про ту їх частину, що буде використана (реалізована, погашена) протягом терміну, що перевищує 12 місяців з дати балансу. Аналізуючи зміст статейбалансу, до таких можна відразу віднести статті розділів "Витрати майбутніх періодів", "Доходи майбутніх періодів", "Забезпечення майбутніх витрат і платежів". При аналізі інших статей варто виходити з конкретних обставин підприємства.

Необхідність  та порядок перетворення бухгалтерського  балансу в аналітичний баланс. Методи аналізу балансу та оцінки активів. 

Формати балансового звіту.

У практиці використовуються різні моделі (форми) балансу:

Форма	Балансове рівняння
Горизонтальна	Активи = Зобов'язання + Власний капітал
Вертикальна	Активи = Зобов'язання + Власний капітал
Вертикальна	Активи - Зобов'язання = Власний капітал

 

 

Крім того, статті балансу можуть бути приведені в порядку збільшення їхньої ліквідності (терміну погашення) чи, навпаки, у послідовності, що характеризує зниження ліквідності (терміну погашення).

З урахуванням цих обставин баланси можуть мати різний формат: 

 

Американський або  традиційний формат балансу			Європейський (британський) формат балансу
Постійні активи    400	Власний капітал    350		Постійні активи    400	Власний капітал    350
Поточні активи    600	Довгострокові кредити 150		Поточні активи    600	Довгострокові кредити 150
	Короткострокові зобов’язання: ·кредити- 200 ·кредиторська заборгованість -300		Робочий капітал      100	Короткострокові зобов’язання: кредити- 200
Всього активів 1000	Всього пасивів 1000		Всього активів 500	Всього пасивів 500

 

 

Робочий капітал = Поточні активи - Короткострокові зобов’язання

 

 

Мал. 2.1. Формати  балансового звіту. 

 

В американському форматі  балансового звіту відображаються всі види активів і пасивів, що дозволяє більш глибоко структурувати оборотні активи і зобов'язання. Це допомагає розраховувати і деталізувати ліквідність і фінансову стійкість компанії. Однак у даному форматі утрудняється аналіз довгострокової перспективи функціонування бізнесу, оскільки значну частку в балансі займають поточні активи і пасиви, що, по визначенню, повинні бути покриті протягом року. 

Даний формат зручно використовувати для діагностики  і традиційного аналізу:

·структури активів і  пасивів;

·ліквідності і фінансової стійкості;

·фінансового циклу;

·грошових потоків.

У європейському форматі (зокрема в британському форматі  балансового звіту) виключені з розгляду поточні зобов'язання як окремий елемент балансу. Вони входять у поняття робочого капіталу і на їхню величину зменшена валюта балансу. Це дозволяє оперувати активами і джерелами коштів, якими оперує компанія в довгостроковій перспективі. При аналізі використання постійного капіталу краще використовувати даний формат.

У даній  методиці використовується традиційний  формат балансового звіту. Активи в ньому згруповані по ступені ліквідності. Для розрахунку окремих показників використовується групування показників в агрегованому балансі. 

Побудова агрегованого балансу

Основні форми звітності  українського бухгалтерського обліку (Баланс і Звіт про фінансові результати) незручні для використання в аналітичних цілях. Їх доцільно перевести в більш наочний вигляд – Агрегований баланс і Вертикальний аналіз фінансових результатів.

Необхідність такого перетворення викликана:

частою зміною самих форм звітності й у силу цього неможливості без агрегування порівняння різних періодів діяльності підприємства;

незручною для прямого аналізу формою угруповання статей у стандартному балансі, у тому числі і в останній його формі;

необхідністю привести їх до виду більш близького до міжнародних  стандартів;

аналітичними цілями дослідження.

Агреговані форми вигідно  відрізняються від стандартних бухгалтерських форм. Упорядкування активів і пасивів дозволяє легко і просто його аналізувати. Знаючи принципи угрупування, можна зіставляти окремі статті і визначати їхнє попереднє співвідношення, навіть не прибігаючи до розрахунків.

Методи фінансового  аналізу, які застосовуютьсяпри  аналізі балансу

Горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

Вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому.

Трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників у майбутньому, а, отже, ведеться перспективний, прогнозний аналіз. 

Оцінка балансу

Аналіз структури  і динаміки статей балансу показує:

• яка величина поточних і постійних активів, як змінюється їхнє співвідношення, а також за рахунок чого вони фінансуються;

• які статті ростуть  випереджальними темпами, і як це позначається на структурі балансу;

• яку частку активів  складають товарно-матеріальні запаси і дебіторська заборгованість;

• наскільки велика частка власних засобів і в якому ступені компанія залежить від позикових ресурсів;

• яке розподіл позикових  засобів по терміновості;

• яку частку в пасивах  складає заборгованість перед бюджетом, банками і трудовим колективом.

При оцінці структури балансу  важливо відслідковувати різкі зміни у величині окремих статей, а також звертати увагу на динаміку статей, що займають найбільшу частку в балансі.

Дуже важливо знаходити  причини різких змін, щоб була можливість спрогнозувати подальший розвиток подій і вчасно чи запобігти послабити несприятливі тенденції. 

Інформаційне  забезпечення фінансового аналізу  підприємств, окремих галузей, сфер діяльності та форм власності.

Інформаційна  база фінансового аналізу і менеджменту

Формування інформаційної  бази фінансового аналізу і менеджменту  на підприємстві являє собою процес цілеспрямованого підбора відповідних інформативних показників для використання в процесі аналізу, планування і прийняття управлінських рішень. Ці показники формуються за рахунок зовнішніх (що знаходяться поза підприємством) івнутрішніх джерел інформації.

Формування системи інформативних  показників фінансового менеджменту  за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел інформації зв'язано з галузевими особливостями підприємств, їхньою організаційно-правовою формою, обсягом і ступенем диверсифікованості господарської діяльності і поруч інших умов. При цьому вся сукупність показників, що включаються в інформаційну базу фінансового менеджменту, вимагає проведення попередньої класифікації.

Показники, формовані з зовнішніх джерел інформації, поділяються (за Бланком І.О.) на три основні групи:

 Показники,  що характеризують загальноекономічний  розвиток країни. Система інформативних показників цієї групи є основою проведення аналізу і прогнозування умов зовнішнього середовища функціонування підприємства при прийнятті стратегічних рішень в області фінансової діяльності (стратегії розвитку його активів і капіталу, здійснення інвестиційної діяльності, формування системи перспективних цільових показників фінансового менеджменту).

Формування системи показників цієї групи ґрунтується на опублікованих  даних державної статистики.

Показники, що входять до складу першої групи, підрозділяються на два блоки.

У першому блоці — "Показники макроекономічного розвитку” - містяться наступні основні інформативні показники, використовувані у фінансовому аналізі:

а) обсяг доходів державного бюджету;

б) обсяг витрат державного бюджету;

в) розмір бюджетного дефіциту;

г) обсяг емісії грошей;

д) грошові доходи населення;

е) внески населення в  банках;

ж) індекс інфляції;

з) дисконтна ставка Національного  банку України.

В другому блоці - "Показники галузевого розвитку" — містяться наступні основні інформативні показники по галузі, до якої належить підприємство:

а) обсяг зробленої (реалізованої) продукції;

б) загальна вартість активів, у тому числі оборотних;

в) загальна сума використовуваного  капіталу, у тому числі власного;

г) сума балансового і чистого прибутку;

д) ставка оподаткування  прибутку по основній діяльності:

е) індекс цін на продукцію.  

 Показники,  що характеризують кон'юнктуру фінансового ринку. Система інформативних показників цієї групи служить для прийняття управлінських рішень в області формування портфеля довгострокових фінансових інвестицій, здійснення короткострокових фінансових вкладень і деяких інших аспектів фінансового менеджменту. Формування системи показників цієї групи ґрунтується на публікаціях комерційних видань, а при необхідності щоденного використання з метою ефективного керування фондовим портфелем - на відповідних електронних джерелах інформації.

Показники, що входять до складу другої групи, підрозділяються на два блоки.

У першому блоці - "Показники, що характеризують кон'юнктуру фондового ринку"містяться наступні основні показники:

а) види основних фондових інструментів, (акцій, облігацій і т.п.), що звертаються на біржовому і позабіржовому фондовому ринку;

б) ціни пропозиції та попиту основних видів фондових інструментів;

в) ціни угод по основних видах  фондових інструментів;

г) обсяги угод по основних видах  фондових інструментів;

д) зведений індекс динаміки цін на фондовому ринку

В другому блоці - "Показники, що характеризують кон'юнктуру грошового ринку" -містяться наступні основні показники:

а) депозитна ставка окремих  комерційних банків;

б) кредитна ставка окремих  комерційних банків;

в) офіційний курс окремих  валют (1 долара США, 1 німецької марки, 1 російського карбованця й інших), установлений Національним банком України;

г) курс покупки-продажу окремих валют на торгах Української міжбанківської валютної біржі;