Шпаргалка по "Анализу финансовой деятельности предприятия"

Тим самим, аналітичне моделювання, по-перше, дає можливість методично  правильно підійти до вивчення господарських  процесів, по-друге, без нього неможливе  розв'язання аналітичних завдань  за допомогою сучасних комп'ютерних  технологій.

Моделювання - це один з методів наукового пізнання, за допомогою якого створюється модель об'єкта дослідження; тобто взаємозв'язок показника, що досліджується, з факторами передасться у формі конкретного математичного рівняння.

Функціональний зв'язок можна  відобразити шляхом використання адитивної, мультиплікативної, кратної або  комбінованої моделей:

1. Адитивний взаємозв'язок - Адитивні    моделі     використовуються    у    тих    випадках,    якщо результативний показник є алгебраїчною сумою декількох факторних ознак.

2. Мультиплікативний   взаємозв'язок   відображає   прямо   пропорційну залежність результативного показника від факторів. Мультиплікативні моделі застосовуються якщо результативний показник є добутком декількох факторів.

3. Кратна залежність результативного показника .Кратні моделі застосовуються якщо результативний показник отримують діленням одного факторного показника на величину іншого

4. Комбінований (змішаний) взаємозв'язок  результативного і факторних  показників - поєднання в різноманітних  комбінаціях адитивної, мультиплікативної  та кратної залежностей.

Прийоми побудови детермінованих факторних  моделей

В окремих випадках для  вивчення залежності між показниками  та  кількісного   вимірювання  причин, що вплинули на результативний показник,необхідно побудувати детерміновану факторну модель.

Наведемо приклад поділу факторних показників при моделюванні:

• адитивних факторних систем: залежність обсягу реалізації від обсягу випуску продукції і використання продукції для інших, крім реалізації, потреб.
• мультиплікативних моделей: факторів-мультиплікатор і в може бути передбачено не два, а значно більше за рахунок послідовного розчленування кожного з них. Наприклад, річний обсяг валової продукції може бути представлений як добуток середньорічної чисельності робітників і середньорічного виробітку кожного з них. Інший варіант залежності вказаного результативного показника може включати три, чотири або більшу кількість мультиплікаторів. Серед них, крім вказаних, може бути, наприклад,

Кратні моделі можуть бути перетворені шляхом подовження, розширення і скорочення.

1. Прийом подовження факторної системи полягає в тому, що у вихідній

формулі ЇЇ показники алгебраїчно  розшифровуються відповідно до їх

економічного змісту. Так, подовження в кратних системах передбачає заміну факторів в чисельнику або знаменнику дробу на суму однорідних показників. Подовження знаменника в кратних моделях дозволяє отримати також кратну модель, де фактор, що обернено пропорційно впливає на результативний показник, буде представлений сумою чи добутком однорідних показників. Вартість виготовленої продукції (ВІТ) може бути представлена як добуток кількості виготовленої продукції (ОБ) та ціни одиниці продукції (Ц).

2. Прийом розширення кратної моделі представляє собою отримання

мультиплікативної системи  шляхом множення чисельника та знаменника дробу вихідної факторної моделі на один або кілька нових показників.

Прийом розширення факторних систем базується на відомому правилі математики: якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне і те саме число, величина дробу не зміниться. Це дає змогу вводити до аналітичних формул (моделей), які аналізуються, будь-які показники, що несуть аналітичне навантаження з точки зору дослідження факторів, які впливають на результативний показник.

3.Прийом скорочення дозволяє отримати модель, однакову за типом з вихідною, але з новим набором факторів, шляхом ділення чисельника і знаменника дробу на один і той же показник

Для перетворення будь-якої факторної моделі можуть послідовно використовуватися кілька різних прийомів. При цьому кожного разу моделі повинні відображати зв'язок між  реальними показниками, що вивчаються. Не можна формувати абстрактні конструкції.

Процес моделювання факторних  систем досить складний і відповідальний момент в економічному аналізі. Від  того, наскільки об'єктивно й точно  створені моделі відображають зв'язок між показниками, залежать результати та висновки аналізу. При цьому побудова факторної моделі - початковий етап факторного аналізу, після чого необхідно  обрати спосіб її вирішення.

 

6. Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу.

Успішне вирішення задач економічного аналізу потребує чіткої організації проведення аналітичної роботи.

У відповідності  зі змістом економічного аналізу  організацію аналітичної роботи можна звести до таких основних положень:

— розробка програми повного, комплексного, системного аналізу діяльності підприємства або плану тематичного аналізу окремих сторін з визначенням об'єктів, мети, складу, послідовності вивчення всіх питань аналізу і термінів виконання;

— формування групи спеціалістів, які здійснюють економічний аналіз з визначенням конкретних виконавців на рівні окремих підрозділів  і в цілому по підприємству;

— використання всіх джерел інформації (бухгалтерська, оперативна і статистична інформація), позаоблікова інформація, дані планування тощо, а  також перевірка і контроль достовірності інформації;

— широке використання в  аналітичній роботі сучасних технічних і програмних засобів;

— вирішення в процесі  аналітичної роботи основних завдань  економічного аналізу (оцінка ступеня  виконання плану і завдань; виявлення  і реалізація резервів виробництва, недоліків в роботі підприємства і окремих підрозділів, зіставлення досягнутих результатів з витратами; узагальнення результатів аналізу; розробка заходів для усунення недоліків);

— складання аналітичної  записки за результатами аналітичної  роботи та передача її керівництву  для розробки І прийняття управлінських  рішень.

Організація аналітичної  роботи складається із декількох  етапів.

На  першому, підготовчому етапі розробляються плани та програми аналізу, визначається мета аналізу, вибирається методика, формується група виконавців і розподіляються обов'язки між ними. План проведення аналітичної роботи складається на рік. В програмі визначаються етапи робіт, строки їх виконання, відповідальних виконавців.

На першому етапі визначаються форми участі функціональних підрозділів у виконанні розробленої програми робіт. Цей етап завершується попереднім ознайомленням з системою показників, що всебічно характеризують діяльність підприємства.

Другий  етап передбачає окремі уточнення плану робіт, розробленого на першому етапі. У відповідності з уточненим планом здійснюється збір інформації, формується інформаційна база. Зібрана інформація систематизується, перевіряється на достовірність, певним чином групується, класифікується.

Третій етап аналітичної роботи, який є по суті основним етапом, передбачає обробку первинної інформації у відповідності з методикою економічного аналізу. На цьому етапі перевіряється ступінь виконання плану (зобов'язань), оцінюється динаміка основних показників, зіставляється досягнутий результат з витратами, виявляються і оцінюються резерви виробництва, розраховується ефективність використання трудових і матеріальних ресурсів.

Четвертий етап передбачає проведення підсумкової оцінки результатів аналізу. На цьому етапі результати роботи оформляються у вигляді аналітичних записок, таблиць, графіків, діаграм.

П'ятий етап — розробка заходів щодо усунення недоліків, ефективного використання поточних і перспективних резервів виробництва. Всі матеріали аналітичної роботи передаються керівництву підприємства для вироблення і реалізації управлінських рішень, в яких повинні приймати участь і представники групи аналітиків.

Вдосконалення організації аналітичної роботи повинно здійснюватися у напрямку посилення технічної оснащеності виконавців, використання методичного апарату, який би відповідав сучасним умовам управління, підвищення оперативності проведення робіт.

Ефективність результатів економічного аналізу багато в чому визначається обсягом, повнотою і достовірністю економічної інформації.

Джерелами інформаційного забезпечення економічного аналізу служать плани, нормативи, зобов'язання (контракти, договори, державне замовлення), звітна, облікова, позаоблікова інформація, конструкторська, технологічна інформація, доповідні записки тощо.

Позаоблікова  інформація включає матеріали ревізій, аудиту, виробничих нарад, конференцій, преси, спостережень, обстежень.

Нормативи являють собою систему норм. Вони повинні бути прогресивними, що досягається їх динамічністю, науковою обґрунтованістю, а також враховувати досягнення передових підприємств.

Найбільш повно і узагальнено  результати діяльності підприємства відображаються у формах бухгалтерської і статистичної звітності.

Крім бухгалтерської статистичної інформації, в економічному аналізі значне місце посідають дані оперативного обліку, які становлять основу інформаційної бази оперативного аналізу.

Безперервність і динамізм змін, характерних для ринкової економіки, обумовлюють пошук нових напрямків аналізу і відповідного розширення джерел інформації.

Так, в маркетингових дослідженнях, як складової частини сучасного економічного аналізу, вкрай необхідно використовувати по можливості інформацію фірм-конкурентів, яка міститься в доповідях, рекламних матеріалах, матеріалах конференцій, симпозіумів.

Важливими джерелами інформації є дисертації, збірники наукових праць, виставки, презентації, ярмарки, монографії, публікації в газетах і журналах.

До  інформації, яка використовується в  економічному аналізі, висуваються  такі вимоги:

— точність і достовірність  даних;

— порівнянність звітних, планових і базових даних.

— репрезентативність (при  вибірковому аналізі результати повинні з незначними відхиленнями характеризувати весь об'єкт дослідження).

Перевірка достовірності інформації здійснюється за допомогою арифметичного і логічного контролю даних, а також дотримання єдиної методології формування планових, звітних і базисних показників.

В сучасному комп'ютеризованому  світі важливого значення набуває автоматизація перевірки достовірності інформації, обробка даних за заздалегідь розробленими алгоритмами і програмами та роздрукування аналітичних таблиць і графіків на ПЕОМ.

 

7. Поняття, завдання, суб’єкти та інформаційне забезпечення фінансового аналізу. 

Фінансовий аналіз - це засіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

Фінансовий аналіз – процес дослідження фінансового стану та результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

Основна мета фінансового аналізу є всебічна оцінка фінансового стану підприємства, його ділової активності задля пошуку резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Об’єктом фінансового  аналізу є конкретне підприємство чи фінансова операція цього підприємства.

Суб’єктами фінансового  аналізу є фінансові аналітики, які зацікавлені в діяльності підприємства з якихось причин. Цілком очевидно, що найпершими суб'єктами аналізу є орга­ни управління підприємством (господарюючих суб'єктів) у скла­ді власників, менеджерів, а також зацікавлених осіб для забезпе­чення ефективної діяльності, рівноваги впливу та балансу інтересів учасників корпоративних відносин. Фінансовий аналіз на рівні підприємства вносить прямий вклад у формування при­буткової моделі господарської діяльності, а також дозволяє оці­нити рівень її конкурентоспроможності.

 

Основними завданнями фінансового аналізу є:

1. вивчення теоретичних  основ фінансового аналізу.

2. загальне оцінювання  фінансового стану підприємства;

3. аналіз ринкової стійкості підприємства;

4. аналіз фінансової стійкості;

5. аналіз платоспроможності  та ліквідності;

6. аналіз грошових коштів  у національній та іноземній  валюті, грошових потоків;

7. аналіз фінансових результатів;

8. аналіз ефективності  використання капіталу;

9. оцінювання кредитоспроможності  підпр.;