Формування і використання природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Декабря 2011 в 12:35, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є всебічне дослідження природних, матеріальних та трудових ресурсів, а також сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку регіону.
Для реалізації зазначеної мети стоять такі завдання:
здійснити загальну характеристику Івано-Франківської області;
розглянути та проаналізувати природно-ресурсний потенціал області;
виконати аналіз сучасного стану та перспективи розвитку Івано-Франківського регіону.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………3
Розділ І. Загальна характеристика та географічне положення Івано-Франківської області………………………………………………………………5
Розділ ІІ. Історія формування господарства району та господарська оцінка природно-ресурсного потенціалу………………………………………....12
Розділ ІІІ. Населення та трудові ресурси………………………………….22
Розділ ІV. Сучасний стан економіки. Проблеми та перспективи комплексного розвитку господарства регіону……………………………………28
Висновки………………………………………………………………36
Список використаних літературних джерел…………………….38
Додатки……………………………………………………………….40

Работа содержит 1 файл

Курсова сныжани перероблена.doc

— 756.50 Кб (Скачать)

     Одним із найпотужніших підприємств області (питома вага у загальному обсязі виробництва  складає 18 %) є ВАТ “Нафтохімік  Прикарпаття”, яке має значний  виробничий потенціал з переробки  нафти та виробництва нафтопродуктів. В даний час ним виробляється біля 30 видів продукції.

     Майже 15 відсотків промислового виробництва  області складає частка Бурштинської ТЕС. Тут встановлено 12 енергоблоків загальною потужністю 2300 МВт. Основне  технологічне паливо – вугілля вітчизняних  вугільних басейнів, допоміжне – природний газ та мазут. Всі паливні котли обладнані комбінованими пило-газо-мазутними пальниками.

     З 1 липня 2002 року Бурштинська ТЕС включена на паралельну роботу з об’єднаною енергетичною системою Європи і впродовж року працювала в режимі “Бурштинського острова” під контролем UCTE (союз централізованого транспорту і розподілу електроенергії). Розвиток генеруючого потенціалу “Бурштинського острова” можливий за рахунок модернізації Бурштинської ТЕС.

     Пріоритетною  в області є деревообробна промисловість, яка займає одне з провідних місць на загальнодержавному рівні.

     Ця  галузь однією з перших досягла стабілізації і протягом останніх років нарощує обсяги товарної продукції. Характерним для неї є переорієнтація виробництва і зміна номенклатури виробів. Нарощування їх випуску відбувається переважно на підприємствах лісопилення, виробництва будівельних деталей з деревини і плит на деревній основі, фанери, паперу та картону, меблевої промисловості.

     Суттєвий  внесок у збільшення обсягів виробництва в галузі щорічно здійснюється СП “Інтерплит”, створеним на базі частки майна ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат”. У 2001 році створено лісопромислову корпорацію “Галичина-ліс”, що об’єднала 9 підприємств галузі, якими завдяки успішно реалізованим інвестиційним проектам активно розвивається лісозаготівельне та деревообробне виробництво.

     Ужиті на державному та регіональному рівнях заходи забезпечили стабільну роботу машинобудівних підприємств, що визначають потенціал у цій галузі: ВАТ "Івано-Франківський арматурний завод", ВАТ “Промприлад”, ВАТ “Будмаш”, а також створили передумови для проведення реструктуризації та подальшої приватизації відкритих акціонерних товариств “Родон”, “Коломиясільмаш”, “Пресмаш”. На цих підприємствах поряд із збільшенням обсягів виробництва спостерігається висока сприйнятливість до інновацій, розширюється асортимент продукції. Зокрема, ВАТ “Івано-Франківський арматурний завод” освоєно нові типорозміри клинових засувок із нержавіючої сталі для атомних електростанцій, на ВАТ “Промприлад” – нові види промислових лічильників газу середнього класу, коректорів по температурі і тиску, замірних дільниць та інших приладів. Завершується створення спільного підприємства з випуску інтегральних мікросхем, засновниками якого виступають ВАТ “Родон” та АТ “Ангстрем” (Росія) .

     66 підприємств області належать  до легкої промисловості. Ця  галузь володіє великими потенційними  можливостями виробництва одягу  із натурального хутра, шкіртоварів  для взуттєвої і шкіргалантерейної  промисловості, тафтингового покриття, бавовняної пряжі, верхнього та легкого одягу, спецодягу, верхнього трикотажу, гардинного полотна. Понад чотири століття відоме хутрове виробництво у Тисмениці, що знаходиться поруч з обласним центром. Сьогодні ВАТ “Хутрофірма “Тисмениця” – це вертикальна замкнута структура, що забезпечує вичинку та фарбування шкурок кролика, норки, нутрії, каракулю, лисиці, песця, ондатри, овчини та пошиття з них чоловічих, жіночих і дитячих головних уборів, пальт, півпальт, жакетів та виробів з хутровою підкладкою. Володіючи власними можливостями сучасного дизайну, підприємство удостоєне вагомих міжнародних призів, щорічно отримує медалі та дипломи за кращі моделі, є постійним учасником Франкфуртського міжнародного ярмарку.

     У 1989 році хутрофірмою “Тисмениця” і нідерландсько-німецькою асоціацією засноване спільне українсько-нідерландське підприємство “Тикаферлюкс”, яке також займається вичинкою всіх видів шкурок та пошиттям елітних виробів із хутра. Зимовий одяг з торговою маркою “Тикаферлюкс” відповідає найсучаснішим вимогам світової моди щодо якості, різноманітності та дизайну. В колекціях підприємства – жіночі пальта і півпальта з норки, ондатри, нутрії, лисиці, каракулю і фредки, а також жіночі та чоловічі головні убори з цих та інших видів хутра.

     Розглянемо динаміку обсягів виробництва в розрізі галузей промисловості на прикладі попереднього десятиліття по м. Івано-Франківськ.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Таблиця 4.1

     Структура галузей промисловості  в загальному промисловому виробництві міста  за 1990-2000рр.*

Назва галузі 1990 1997 1998 1999 2000
Паливна 0,5 7 6,5 14,7 13,2
Хімічна і нафтохімічна 9,8 13,4 14,7 4,4 3,1
Металургія 0,6 1,3 1,0 2.0 1,2
Лісова 7,6 3,6 3,3 6.0 4,5
Виробництво будівельних матеріалів 5,5 20,1 22,0 1,6 1-8
Легка промисловість 13,6 9,2 14,8 4,8 21,3
Харчова промисловість 13,2 29,3 24,3 40,3 33,4
Борошно-круп'яна  і комбікормова 2,3 3,5 3,1 1,9 3,1
Поліграфічна 0,1 0,2 0,3 0,7 0,5
Машинобудівна 46,9 12,4 9,9 23,4 17,9

     * Розраховано за  джерелом: Зелінська  Г.О. "Аналіз економічного  розвитку та проблема зайнятості в м. Івано-Франківськ": стор. 49. 

     Аналізуючи  таблицю, ми можемо сказати, що якщо в 1990 році майже половину всієї промисловості складало машинобудування та металообробка (46,9%), то в 2000 році найбільшу питому вагу займають легка і харчова промисловість (21,3 та 33,4%), а машинобудування та металообробка - всього 17,9%. Потрібно зазначити, що внаслідок виведення з підпорядкування міста двох підприємств у 1998 році, які відносяться відповідно до галузей будівельних матеріалів і хімічної, відбулися суттєві зміни в структурі економіки. Відсоток хімічної промисловості зменшився з 14,7 до 4,4, відсоток промислових будівельних матеріалів з 22,0 до 1.6. Як бачимо, за останні роки зросла питома частка паливної (з 0,5% до 13,2%), харчової та легкої промисловості і зменшилася -машинобудування і металообробки, хімічної, лісової та деревообробної промисловості, промислових будівельних матеріалів.

     Отже, спад виробництва спостерігається  майже у всіх галузях промисловості. Темпи росту обсягів виробництва промислової продукції підприємствами міста порівняно із 1996 роком склали тільки 67,7%.

     Реструктуризація  господарського комплексу відбувається і на рівні регіону. Так, зменшилася кількість підприємств машинобудівною комплексу з 34 в 1998 р. до 23 в 1999 p., підприємств лісової галузі - з 12 в 1998 р. до 5 в 1999 р. Слід зазначити, що відбувається різке падіння обсягів і питомої ваги виробництва у сферах закінченого продуктивного циклу з відповідним перерозподілом на користь паливо-енергетичної та нафтохімічної галузі (69,6% загального обсягу в 1999 році проти 31% в 1990 році).

     Характерною рисою для економіки Івано-Франківшини  є той факт, що питома вага промисловості міста в загальнообласному промисловому виробництві з 1990 по 1996 pp. зменшувалася і тільки наприкінці 1996 року спостерігається незначне зростання. Якщо в 1990 році вона складала 35,5%, то в 1996 - 11,1%, 1998 -11,6%, 2000 -11,8%.

     Галузева  структура народногосподарського  комплексу, по суті, залишається некерованою, що підтверджується хаотичною динамікою чисельності трудових ресурсів і зниженням ефективності їх використання в галузях, особливо у державному секторі. [6,49]

     Приватизація  і роздержавлення сприяють не тільки кількісному зростанню суб'єктів  власності, але і витісненню з  суспільного виробництва робочої сили, зменшує попит на її застосування. Це підтверджує аналіз використання трудових ресурсів у промисловості, де прослідковується чітка тенденція до їх зменшення. Питома вага зайнятих у промисловості в загальній чисельності трудових ресурсів становить 13,6% у 2000 році проти 17,6% у 1995 році. Негативним моментом є також скорочення в промисловості чисельності працездатного населення у працездатному віці: у 1995 році їх кількість була рівною 37,9 тис.осіб, у 1996 - 35,5 тис.осіб, у 1997 - 33,2 тис.осіб, у 1998 26.7 тис.осіб. у 1999 - 24,6 тис.осіб (що складає 65% від 1995 року ) і 22,7 тис.осіб у 2000 році. Цю ситуацію можна пояснити таким чином: з Івано-Франківська велика кількість працездатного населення виїжджає у Східні області України, а також за кордон. Цю проблему можна також пояснити і критичною демографічною ситуацією по всій країні. Проте основна проблема – це зупинка промислових гігантів та різкий спад обсягі виробництва у хімічній галузі та машинобудуванні. [6,50]

     Завдяки високим темпам роздержавлення в області приватизовано майже всі підприємства, що підлягали приватизації. Нині функціонує 305 акціонерних товариств, які є основою економіки області. Недержавним сектором нині виробляється 95% промислової продукції.

     Важливий  напрямок реформування економіки полягає у реструктуризації підприємств. В області приділяється підвищена увага здійсненню організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури управління підприємств, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску продукції, підвищення ефективності виробництва. У складі великих промислових підприємств створено десятки мобільних структурних підрозділів – дочірніх підприємств, здатних швидко адаптуватись в нових економічних умовах.

     На базі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств утворено нові ринкові формування. Це в повній мірі забезпечує підтримування оптимального рівня концентрації виробництва, створення нових земельних і майнових виробничих відносин виключно на приватній основі.

     На  очах змінюється на краще інфраструктура придорожнього сервісу в області. Приватизація автозаправних станцій  дала потужний поштовх активізації  роботи підприємств нафтового бізнесу, що інвестували капітал в господарство регіону, зокрема, для модернізації діючих і спорудження нових АЗС. Існуюча нині в області мережа автозаправних станцій забезпечує високий рівень надання послуг.

     Уживаються  заходи щодо активізації інноваційної діяльності. Сприяння надається таким  науково-технологічним структурам, які були б більш гнучкими в нинішніх умовах, могли б організувати ефективне виробництво нових виробів для забезпечення суттєвого збільшення обсягів експорту товарів та послуг. Створений за участю провідних наукових та виробничих структур області “Нафтогазовий науково-технологічний парк” має стати активною ланкою залучення інвестицій, розробки та впровадження у виробництво нової техніки та технологій.

     Здійснюється  робота для того, щоб зберегти позитивні  тенденції до збільшення обсягів залучених в економіку області прямих іноземних інвестицій. Завдяки тісній співпраці з інвесторами реалізовано вагомий для економіки регіону інвестиційний проект по виробництву лінолеуму в м. Калуші. Як позитивний розцінюємо той факт, що понад 85% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій залучено у промислові підприємства.

     Регіональна промислова політика спрямована на створення  сучасного, інтегрованого у світове  виробництво промислово-технологічного комплексу, що забезпечуватиме внутрішні  потреби, конкурентноспроможний експорт, збільшення обсягів наукомісткої продукції як основи для інноваційного розвитку інших секторів економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     На  підставі опрацьованих літературних джерел та власних міркувань по даній  темі я зробила для себе певні висновки.

     Івано-Франківщина  – туристичний край, з давньою і неповторною історією, цікавими і приємними мешканцями та мальовничою природою.

     Регіон здавна славиться мальовничістю і багатством природи, її доброю збереженістю, цікавою культурою, високим рекреаційно-оздоровчим потенціалом.

     В Івано-Франківській області налічується  438 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі перший в Україні національний парк — Карпатський, розташований біля верхів'я Пруту.

     В області є 18 готелів. Івано-Франківський регіон славиться багатством мінеральних вод. Туристів приймають готель “Верховина”, туристські бази “Прикарпаття” (Івано-Франківськ), “Гуцульщина” (Яремча), “Карпатські зорі” (Косів), “Сріблясті водоспади” (с. Шешори), “Смерічка” (с. Люча), “Гірська” (с. Яблуниця). Турбази “Гірська” і “Гуцульщина” і туристський готель “Верховина” обладнані лижнобуксирувальними підйомниками.

     Зараз в області є 5 курортних територій  і діє 11 санаторіїв, 5 туристичних, 7 спортивних баз, 7 будинків відпочинку, 7 таборів відпочинку. Діють зони відпочинку “Воротищі”, “Женець”, “Ребровач”, “Трамплін” та ін.

     Серед найрозвинутіших курортів Івано-Франківщини — низькогірні Косів, Татарів, Яремче, Ворохта і бальнеогрязевий передгірний курорт Черче. 

     Для розвитку зимніх видів спорту споруджені лижні бази “Авангард”, “Україна”, “Заросляк”.

       На території Івано-Франківської  області розташована також велика кількість історико-культурних пам’яток, серед яких чисельні замки, культові споруди, історія яких датується  ХІІ ст., численні музеї. До найбільш значимих пам’яток можна віднести – церкву Св. Пантелеймона, Костел кармелітів у Більшівцях, Успенський Собор, церкву Різдва Христового та інші архітектурні пам’ятки.

Информация о работе Формування і використання природно-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області