Формування прибутку підприємства

ПВНЗ «Міжнародний університет фінансів»

Кафедра фінансів та кредиту 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

на тему: «Формування прибутку підприємства»

 

 

 

 

 

 

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності________________________

___________________________________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та  ініціали)  

 

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

 

                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                       м. Київ – 2013 рік

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи формування прибутку підприємства……………………………………………………………5                                                                                          

1.1. Сутність та формування прибутку підприємства………………….5

1.2. Характеристика основних джерел формування прибутку підприємства………………………………………………………….11

1.3.Методи та показники оцінки  формування та використання прибутку  підприємства………………………………………………………….15

РОЗДІЛ 2. Дослідження порядку формування прибутку на ПАТ «АЗОТ» за 2010-2012 роки…………………………………………………………25

2.1. Дослідження майнового  стану підприємства………………………25

2.2. Оцінка джерел формування прибутку………………………………32

2.3. Аналіз рентабельності прибутку…………………………………….36

РОЗДІЛ 3. Основні напрямки підвищення ефективності формування прибутку підприємства……………………………………………………………40

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...48

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………...51

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

 

В умовах ринкової економіки  основним показником господарської  діяльності торгового підприємства є прибуток. Це пов'язано з тим, що для підприємства, яке несе повну матеріальну відповідальність за результати своєї торгово-господарської діяльності, основною метою є не забезпечення найбільшого обсягу товарообігу, а отримання максимально можливих прибутків. Прибуток представляє собою різницю між сукупними доходами і сукупними витратами торгового підприємства, або між ціною реалізації та собівартості продукції, товарів, послуг. 
Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел: а) продаж (реалізація) продукції (послуг); б) продаж іншого майна; в) позареалізаційні операції. Прибуток від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) є основним складником загального прибутку. Це прибуток від операційної діяльності, яка відображає місію і профіль підприємства. Він обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції (без урахування податку на додану вартість і акцизного збору) та її повною собівартістю. 
Отже, тема прибутку є і завжди буде актуальною для підприємств всіх видів діяльності. Прибуток є кінцевою метою здійснення господарської діяльності будь-якого підприємства, тому економічному аналізу прибутку та прибутковості діяльності підприємства приділяється особлива увага. 
Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний                             показник її результативності (ефективності). 
Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні. 
           Мета курсової роботи  є дослідження формування прибутку на прикладі окремого підприємства ПАТ «АЗОТ».

Завдання, які необхідно вирішити при виконанні курсової роботи:

• Розглянути сутність та методологію формування прибутку;
• Розглянути характеристику основних джерел формування прибутку;
• Розглянути показники оцінки формування та використання прибутку підприємства;
• Здійснити дослідження майнового стану підприємства;
• Зробити оцінку джерел формування прибутку ПАТ «АЗОТ»;
• Виконати аналіз рентабельності підприємства.

Об’єктом дослідження в роботі є ПАТ «АЗОТ» - одне з найбільших підприємств в Україні по виробництву мінеральних добрив, іонообмінних смол, капролактама й іншої хімічної продукції.

Предметом дослідження є формування прибутку підприємства, та аналіз рентабельності підприємства.

Методологічною  базою під час виконання роботи є використання як загальнонаукових методів, так і специфічних, необхідних для дослідження економічних процесів – вимір і розрахунок абсолютних і відносних показників, приведення їх у порівняльних вид, систематизація і порівняння, вивчення їхнього впливу на економічні результати ПАТ «АЗОТ», побудова таблиць, підготовка висновків.

Інформаційною базою для написання роботи слугувала річна фінансова звітність ВАТ «АЗОТ» за 2010-2012 роки.

Структура роботи. Курсова робота складається з трьох розділів, які включають в себе таблиці й аналітичні розрахунки, висновка, літературних джерел та додатків.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність та формування прибутку підприємства

 

Прибуток є однією з основних категорій товарного  виробництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо  пов'язана з появою категорії  “витрати виробництва”. Прибуток —  це та частина додаткової вартості, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат у грошовому вираженні є собівартість продукції.

Додатковий продукт  — це вартість, створювана виробниками  понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їх успішного розвитку.

Прибуток – це частина  додаткової вартості, створеної і  реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після  того, як втілена в створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов'язана з  необхідністю первинного розподілу  додаткового продукту. Прибуток —  це форма виявлення вартості додаткового  продукту.

Таким чином, прибуток є  об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток –  це підсумковий показник, результат  фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває їх результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському  обліку, в офіційній звітності  суб'єктів господарювання, впливає  встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток, який визначається в бухгалтерському обліку підприємств, формується як фінансовий результат  операційної діяльності (зазвичай це основна частина загального фінансового результа діяльності), інвестиційної діяльності, фінансової (у вузькому розумінні слова) діяльності. Крім цих джерел формування прибутку (вони об'єднані поняттям "звичайна діяльність"), у певних випадках підприємство може мати прибутки (частіше — збитки) від надзвичайних подій - повеней, пожеж та інших природних катаклізмів.

Фінансовий результат діяльності підприємства значною мірою залежить від організації роботи фінансової служби в напрямі пошуку резервів збільшення прибутку в позавиробничих і позареалізаційних операціях. Мова йде, наприклад, про штрафи, пеню, неустойки, інші види санкцій, які одержані від партнерів або стосовно яких є рішення суду чи іншого відповідного органу про їх надходження. Фінансова служба підприємства в координації з юридичною та збутовою службами проводити роботу, яка забезпечує надходження цих доходів від контрагентів-порушників; водночас фінансова служба має приймати заходи щодо виявлення винуватців і з'ясування причин виникнення підстав для сплати штрафних санкцій на користь контрагентів, виникнення інших непродуктивних витрат.

Велике значення у  формуванні прибутку виробничого підприємства відіграє прибуток від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, який по вище вказаній структурі формування прибутку підприємства входить до таких ланок як прибуток від основної діяльності, від операційної і на самому початку є складовою прибутку від звичайної діяльності.

Отримання прибутку від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими  актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) — за датою фактичного виконання (надання) таких або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Однак незалежно від  визначення моментові реалізації в  законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Визначення моменту  реалізації за датою відвантаження  товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою часто призводить до потреби використати оборотні кошти підприємств на сплату податків, а тому — до погіршання їхнього фінансового стану.

На рис. 1.1 наведено структурно-логічну  схему формування прибутку від реалізації продукції, а також основні показники, що впливають на прибуток від реалізації.

Рисунок 1.1. - Структурно-логічна схема формування прибутку від                реалізації продукції.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також  і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в  ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє недостатня конкуренція, монопольне становище окремих підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції.

Отже, можна зробити  висновок, що спроможність підприємств  впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвою.

Розглянемо вплив на формування прибутку собівартості продукції (робіт, послуг). Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні  особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.

Беручи загалом, можна  дати таке визначення собівартості.

Собівартість продукції (робіт, послуг) — це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво (виконання).

Витрати на виробництво  продукції утворюють виробничу  собівартість.

Як уже було сказано, підприємство може суттєво впливати на формування собівартості. Однак  при цьому необхідно взяти  до уваги таке.

По-перше, склад (перелік) витрат, що їх можна відносити на собівартість, регламентований законодавством.

Витрати виробництва, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні  заходи, амортизація основних фондів і нематеріальних активів інші витрати.

По-друге, у складі витрат, що включаються в собівартість, розмір деяких із них також регулюється  державою через визначення нормативів відрахувань. Це передусім стосується таких елементів витрат:

• відрахування на соціальні заходи (державне пенсійне страхування, соціальне страхування);
• амортизація основних засобів і нематеріальних активів;
• інші витрати (податки на землю і на транспортні засоби, комунальний податок).

Вплив підприємств на названі елементи витрат є обмеженим. Однак він можливий через належне управління показниками, до яких застосовуються встановлені нормативи відрахувань: витрати на оплату праці; вартість основних виробничих фондів, що належати підприємству, їх структура та визначений підприємством строк їх корисного використання.