Аналіз діяльності акціонерне товариство „ОТП БАНК"

1. Група І. Нормативи капіталу. З метою визначення рівня капіталу банк оцінює рівень регулятивного капіталу та нормативи адекватності капіталу.

Регулятивний  капітал є одним з найважливіших  показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банк бере на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банку.

Норматив  адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і  в повному обсязі розрахуватися  за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших  операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.

Норматив  адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку.

Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного  капіталу до сукупних активів відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій. Норматив Н3 установлює мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів.

Станом на кінець дня 31.12.2009 значення нормативу адекватності регулятивного капіталу становило 16,86%, при нормативному значенні не менш ніж 10%, значення нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів становило 13,45%, при нормативному значенні не менш ніж 8,5%.

Табл.4.2. Регулятивний капітал (тис.грн.).

2) Група ІІ. Ліквідність. Метою управління ризиком ліквідності є забезпечення достатніх коштів для повного та своєчасного виконання усіх зобов’язань банку перед клієнтами, кредиторами та іншими контрагентами та досягнення запланованого зростання його активів і рівня прибутковості банку, що передбачає:

а) наявність  ліквідних коштів для забезпечення виконання поточних зобов’язань  банку без значних втрат (в  тому числі і втрати потенційного прибутку від утримання надлишкової ліквідності);

б) фінансування сталого зростання бізнесу, передбаченого  кредитно-інвестиційною політикою  Банку;

в) створення запасу ліквідності  на випадок кризи ліквідності  та/або раптового закриття доступу  до ресурсних ринків. Ризик ліквідності визначається як потенційна неможливість виконати свої зобов’язання у належні строки, не зазнавши при цьому значних втрат.

Цей ризик виникає через неузгодженість між строками погашення існуючих активів та пасивів, а також наявність  позабалансових зобов’язань перед клієнтами. Банк користується універсальною методикою виміру ризику, що передбачає розрахунок вартості-під-ризиком із заданою вірогідністю. Для забезпечення процесу прийняття рішень щодо управління ризиком ліквідності здійснюється постійний моніторинг фінансових ринків та аналіз і прогнозування тенденцій їх розвитку. Мінімізація ризику забезпечується за допомогою прогнозування майбутніх грошових потоків та ліквідної позиції банку та завчасного планування фінансування з огляду на майбутню макроекономічну ситуацію та загальну ліквідність банківської системи. Поточна ліквідність дорівнює 72,63% при нормативній вимозі не менше 40%. Значення нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів становило 14,1% при нормативному значенні не менш ніж 9%.Протягом всього 2009 року спостерігалася стійка тенденція до зниження інфляції (з 22,3% в 2008 році до 12,3% в 2009). Основними факторами виступали зниження світових цін на товарних ринках, стиснення зовнішнього та внутрішнього попиту. Додатковими чинниками, стримуючими інфляцію, виступали високий врожай 2009 року, а також адміністративне регулювання окремих цін та тарифів. Крім того, у другій половині 2009 року припинення відтоку депозитів з банківської системи дозволило більш ефективно управляти ліквідність, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Укріплення обмінного курсу гривні сприяло зниженню річних темпів інфляції.

Ситуація в банківському секторі  дещо стабілізувалася наприкінці року, завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ, спрямованій на мобілізацію надлишків ліквідності з банківської системи та зниженню обсягів рефінансування банків. В другій половині року намітилася тенденція до відновлення довіри населення до банківської системи, що призвело до притоку коштів на депозитні рахунки.

3) Група ІІІ. Кредитні ризики. Відповідно до Рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду банком використовується стандартизований підхід до оцінки кредитного ризику. Вона здійснюється в двох напрямках: якісному та кількісному. Кількісна оцінка кредитного ризику: всі активи (балансові і позабалансові), що несуть у собі кредитний ризик зважуються за ваговими коефіцієнтами ризику. Сума кредитного ризику – сума зважених за ризиком активів для кредитного ризику. Також здійснюється оцінка застави: перевіряється її наявність, вартість та ліквідність.

Якісний: розподіл кредитного портфелю, а відповідно і кредитних ризиків, по галузях, регіонах, основним класах позичальників (на їх основі розраховується сума резервів під кредитний ризик). Визначається сума сумнівних та безнадійних кредитів та складаються звіти про виконання процедури їх повернення. Протягом звітного періоду банк дотримувався нормативів кредитного ризику, встановлених НБУ, які знаходилися в межах допустимих значень і на кінець дня 31.12.2009 року були наступними:

• максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) дорівнював 10.93% (при нормативному значенні не вище 25%);
• великих кредитних ризиків (Н8) був 10.93% (при нормативному значенні не вище 800%);
• максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, (Н9) дорівнював 0,22% (при нормативному значенні не вище 5%);
• максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, (Н10) складав 2.14% (при нормативному значенні не вище 30%).

Сума  витрат на формування резервів під  кредитні ризики на кінець 2009 року становила  понад 2,0 млрд. грн., що на 47% вище, ніж  у 2008 році (згідно звіту про фінансові  результати на кінець дня 31.12.2009). Незважаючи на досить високий дохід і успішну оптимізацію витрат, сприятливому фінансовому результату перешкоджало формування значних резервів під кредитні ризики. З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банк здійснює класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: „стандартна”, „під контролем”, „субстандартна”, „сумнівна” чи „безнадійна”.

Страхові  резерви під кредитні ризики становить  на з.п. 182126 тис.грн.

Табл.4.3. Аналіз кредитної якості кредитів за звітний рік (тис.грн.).

Якісна оцінка кредитного ризику передбачає розподіл кредитного портфелю та, відповідно, кредитних ризиків, по галузях, регіонах, основних класах позичальників (на їх основі розраховується сума резервів під кредитний ризик). Також визначається сума сумнівних та безнадійних кредитів і складаються звіти про виконання процедури їх повернення. Результати  перевірки кредитних справ свідчать  про в цілому  задовільний стан супроводження кредитів та ведення кредитних справ. Банком приділяється належна увага попередньому аналізу фінансового стану позичальника, пріоритет надається позичальникам зі стійким фінансовим станом, а у разі нестійкого - зростають вимоги до ліквідності майна, що надається в заставу, інших забезпечень. В той же час окремі кредитні операції Банку містять підвищені кредитні ризики в зв’язку з погіршенням фінансового стану позичальників та недостатньої ймовірності щодо визначення їх фінансового стану на рівні позитивного на момент аудиторської перевірки.

4) Група IV. Інвестування. Асоційована компанія ТОВ „ОТП Адміністратор пенсійних фондів” була створена 20 серпня 2008 року. Банк створив компанію разом з іншим засновником – OTP Funds Servicing Ltd Hungary, якому належить 51% її капіталу. Внесок банку до статутного капіталу компанії за станом на кінець дня 31 грудня 2009 року складає 3506 тис.грн.

За результатами 2009 року ТОВ „ОТП Адміністратор пенсійних  фондів” отримало збитки в розмірі 1473 тис.грн. Сума непокритих збитків  за станом на кінець дня 31.12.2009 з урахуванням  збитків попередніх звітних періодів склала 1595 тис.грн. В балансі банку інвестиції в зазначену асоційовану компанію відображені на дату балансу за методом участі в капіталі.

Дані про справедливу  вартість інвестицій учасників консолідованої групи в асоційовані компанії, акції яких котируються на біржі, не надаються через те, що акції асоційованих компаній не котируються на біржі. Дочірнє підприємство ТОВ „ОТП Лізинг” було створено 06 червня 2008 року. Банк виступає єдиним засновником підприємства. ТОВ „ОТП Лізинг” зареєстровано із статутним капіталом в розмірі 2242840,00 грн.

В листопаді 2009 року статутний  капітал підприємства було збільшено  на 1211 тис.грн. за рахунок грошового  внеску банку. Таким чином, станом на кінець дня 31 грудня 2009 року внесок банку до статутного капіталу підприємства становив 3454 тис.грн. Станом на кінець дня 31.12.2009 в балансі банку відображено два об’єкти інвестиційної нерухомості: 2-кімнатна квартира в Одесі та нежитлове приміщення в Ужгороді, які були вперше визнані в обліку протягом 2009 року. Первісна вартість зазначених об’єктів складає 496,9 тис.грн. (квартира) та 2451,0 тис.грн. (приміщення), накопичена амортизація – 0,8 тис.грн. та 28,6 тис.грн. відповідно. Зменшення та відновлення корисності зазначених об’єктів у 2009 році не визнавалось.