Аналіз майна підприємства

 

Прибутки зросли, але зрослі й собівартість продукції. Підприємство  повинно прорахувати можливі  шляхи здійснення собівартості та прорахувати  неперспективні товари з метою підвищення рентабельності діяльності підприємства. Приріст валового прибутку у 2009 р., від 2008 р. склав 11,1% і 10,0% у 2010 р. від 2009 р. Як і інші показники фінансового  стану підприємства, рівень приросту прибутку теж знизився, що показує  необхідність застосування нових методів  управління підприємством, зокрема, маркетингового управління, бо діяльність підприємства тісно з ним пов’язана.

 

Адміністративні витрати  підприємства зросли й склали, відповідно, 377,5 тис. грн. у 2008 р., 473 тис. грн. у 2009 р. і 530,6 тис. грн. у 2010 р. Темп їх приросту зменшився  з 25,4% до 12,1% , що є наслідком більш  продуманої кадрової політики.

 

Дані, представлені в табл. 2.1 і табл. 2.2, характеризують загальні результати й ефективність виробничо-господарської  діяльності товариства з обмеженою  відповідальністю «Місто - Д» за роки, що аналізуються, і є основою для  економічного аналізу. Аналіз виробничо-господарської  діяльності товариства провадиться з метою виявлення динаміки основних техніко-економічних показників, на підставі даних річних балансів підприємства.

 

Щоб оцінити якість управління кадровим потенціалом підприємства, оглянемо динаміку основних показників з управління персоналом ТОВ «Місто - Д» за 2008 – 2010 рр., а зокрема: кількість  працюючих на підприємстві працівників, та їх склад – кількість та динаміка кадрів адміністративно – управлінського апарату, виробничих кадрів; рівень середньої  заробітної плати і продуктивність праці. Дані наведені у табл. 2.4.

 

Таблиця 2.4

 

Динаміка основних показників з управління персоналом підприємства ТОВ «Місто - Д» за 2009 – 2010 рр.Показник 2008 2009 2010 2009 у % до 2008 2010 у % до 2009

Кількість працюючих, чол. 57 57 55 100,0 96,5

В т. ч. адмінистративно-управлінського персоналу, чол. 41  37  37  90,2  100,0

Виробничого персоналу, чол. 16 18 18 112,5 100,0

Середня заробітна плата, грн. 389,7 420,5 497,3 107,9 118,3

Продуктивність праці, тис.грн./чол. 268,21 315,54 359,72 117,7 114,0

 

 

Згідно наведених даних, кількість працівників підприємства знизилася лише на 2 особи. При цьому  кількість працівників адміністративно  – управлінського персоналу склала у 2008 – 2010 рр. 41, 37 і 37 чоловік, відповідно. Організаційна структура наведена на рис. 2.1. Кількість виробничого  персоналу за той же період часу складала 16, 18 і 18 чоловік. У зв’язку  з інфляцією та зростанням середньої  заробітної платні по Україні, на підприємстві підвищилась середня заробітна  плата з 389,7 у 2008 р. до 420,5 у 2009 р. і 497,3 у 2010 р.

 

Динаміка зростання заробітної плати склала 107,9% у 2009 р. від 2008 р. і 118,3 у 2010 р. від 2009 р. Продуктивність праці  мала невелике збільшення у 2008 – 2010 рр. відповідно – 268,21 тис грн./чол. У 2008 р., 315,54 тис. грн./чол. У 2009 р. і 359,72 тис.грн./чол. у 2010 р. Динаміка склала, таким чином, 117,7% у 2009 р. від 2008 р. і 114,0% у 2010 р. від 2009 р.

 

На підприємстві працює 55 працівників. Ще 16 працівників –  у Запорізькій філії і 19 працівників  – у Мелітопольській. Необхідно  провести аналіз кадрового складу працівників, згідно з рівнем їх освіти та кваліфікації в динаміці та відсоткове співвідношення працівників із вищою, середньо спеціальною  та середньою освітою на підприємстві. Порівняльна характеристика кадрового  складу працівників ТОВ «Місто - Д» на 2008 – 2010 рр. надана у табл. 2.5.

 

З порівняльної характеристики кадрового складу працівників можна  побачити, що відсоток працівників  з вищою освітою на 31.12.07 р. складав 17,5%, на 31.12.08 р. – 28,13%, а на 31.12.09 р. вже 38,20%. Але рівень освіти працівників, що займаються маркетинговою діяльністю неРис. 2.1 - Організаційна структура  ТОВ «Місто - Д» (з філіями)

 

Таблиця 2.5

 

Порівняльна характеристика кадрового складу працівників ТОВ  «Місто - Д» на 2008-2010 рр.Посада Із них з освітою, на 31.12.07, чол. Із них з освітою, на 31.12.08, чол. Із них з освітою, на 31.12.09, чол. Кількість на 31.12.09, чол.

Вища Середньо-спеціальна Середня загальна Вища Середньо-спеціальна Середня загальна Вища Середньо-спеціальнаа Середня загальна

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Директор 1 - - 1 - - 1 - - 1

Заступник директора 1 - - 1 - - 1 - - 1

Бухгалтерія 1 1 1 1 1 1 2 1 - 3

Секретаріат - 1 - - 1 - - 1 - 1

Оператор ЕОМ - 2 - - 2 - - 2 - 2

Товарознавець 1 2 - 2 1 - 3 - - 3

Супервайзери 4 3 - 5 2 - 5 - - 5

Мерчедайзери - 7 - 2 5 - 3 4 - 7

Торговельні

агенти - 11 3 2 10 2 4 9 - 13

Завідуючий складом 1 - - 1 - - 1 - - 1

Комірник - - 3 - - 3 - 1 2 3

Експедитор - - 1 - 1 - - 1 - 1

Сторож - - 2 - - 2 - - 2 2

Прибиральниця - - 1 - - 1 - - 1 1

Механіки 1 6 3 1 6 3 1 10 - 11

Разом: 10 33 14 16 29 12 21 29 5 55

Разом, %: 17,5 57,9 24,6 28,1 50,9 21,0 38,2 52,7 9,1 100

 

 

Рівень працівників з  середньо-спеціальною освітою залишився  майже незмінним – на рівні 50-57%. Працівників із загальною середньою  освітою стало менше – з 21% у 2009 р. до 9,1% у 2010 р. Таким чином, загальний  рівень освіти підприємства за аналізує мий період підвищився за рахунок  суттєвого збільшення працівників  з вищою освітою і зменшення  кількості працівників із загальною  середньо освітою. Але в цілому рівень освіти можна вважати недостатнім. Стан економіки України та особливості  збутової діяльності підприємства вимагають, щоб усі працівники продуктових  маркетингових бригад мали, по можливості, вищу освіту. Також, секретар підприємства повинен мати вищу освіту, бо на нього  покладено багато обов’язків, в  тому числі й облік кадрів підприємства.

 

Майно підприємства складають  основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі підприємства.

 

Джерелами формування майна  підприємства є:

 

- грошові і майнові  внески засновників;

 

- доходи, одержані від  господарської діяльності, реалізації  продукції і послуг;

 

- доходи від акцій, цінних  паперів, депозитних внесків і  внесків в капітал інших підприємств;

 

- кредити банків і інших  кредитних організацій;

 

- інші джерела, не заборонені  чинним законодавством.

 

Підприємство здійснює облік  всієї своїй діяльності, контроль за ходом виробництва продукції  і послуг, веде оперативний бухгалтерський облік і статистичну звітність  в порядку встановленому законодавством.

 

ТОВ «Місто - Д» займається торговою та збутовою діяльністю, воно не має  спеціально створеного відділу маркетингу, немає й , відповідно, посади директора  з маркетингу, що не відповідає вимогам  ринку та специфіці діяльності підприємства. Як показує досвід, в Запорізькій  та Мелітопольських філіях роль директорів з маркетингу вимушені виконувати супервайзери. Таким чином, їх обов’язки є дещо ширшими. Підприємство має лінійну  систему організації – найбільш чітку форму організації підприємства, що ґрунтується на принципі єдності розподілу доручень. Згідно цьому принципу право віддавати розпорядження має тільки вищестояща інстанція.

 

Отже, вся решта відділів включена в єдину лінію інстанцій (службова лінія), оскільки від керівництва  підприємством до самого нижчого  ступеня ієрархії проводиться єдина  лінія управління, що проходить декілька проміжних ступенів. Ця система доцільна для підприємств малих масштабів. Вона дозволяє створити ясні, наочні відносини  між вищестоящими і підпорядкованими і чіткі обмеження при її застосуванні.

 

На великих підприємствах  застосування такої системи несе значне навантаження для окремих  проміжних інстанцій, і чим вона вище, тим більше навантаження. Керівництво  підприємством переобтяжене, накази виконуються і передаються насилу і поволі. Але під впливом зростання  та диверсифікації підприємство змушене  було перебудували структуру підприємства на основі принципу виділенні відділів, що орієнтуються на збут певної продукції.

 

Цей вид організації перетворює складну, систему, що складно керується, в рухомі, легко пристосовуванні  підсистеми. Інші переваги полягають  в кращому розмежуванні відповідальності і в розвитку більшого відчуття відповідальності у начальників відділів, в результаті розширення підприємницької компетенції  на ухвалення рішень в рамках виробничої політики, визначуваної одним керівництвом.