Аналіз платоспроможності підприемства

Критерії оцінки коефіцієнтів ліквідності  залежать від складу і якості активів, виду діяльності, тривалості операційного циклу та інших особливостей. Тому кожен критерій оцінки, який ми обираємо, повинен бути науково- обґрунтованим. Тільки тоді аналіз буде об'єктивним. Проте лише в окремих роботах піднімається проблема формування нормативів коефіцієнтів ліквідності (Д.Климов [13], Л.С.Васильєвої, М.В.Петровської [2]).

Крім трьох основних коефіцієнтів ліквідності використовують і інші відносні показники ліквідності, наприклад, коефіцієнти ліквідності запасів [18], ліквідності коштів у розрахунках [18], ліквідності при мобілізації  засобів [14], забезпеченості власними оборотними засобами [14], маневреності власних  оборотних коштів (капіталу, що функціонує) [6, 32] або мобільності активів [18], частка оборотних (обігових) коштів (активів) у активах [6, 32], коефіцієнт власних обігових коштів [32], частка власних оборотних коштів у загальній їх сумі [6], коефіцієнт забезпеченості поточної діяльності власними оборотними коштами [10], частка запасів в оборотних (поточних [32]) активах [6, 32], частка власних оборотних коштів у покритті запасів [6], коефіцієнт покриття запасів [6], частка чистих обігових активів у покритті запасів [32], коефіцієнт захищеного періоду [32] або співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості [18], коефіцієнт співвідношення активів [18] та інші. Всі вони характеризують різні ознаки ліквідності, проте у більшості робіт представляється єдиним переліком, що ускладнює їх якісну інтерпретацію. Для того щоб добитися якісної визначеності аналізу, всі показники повинні бути систематизовані і представлені у вигляді системи.

Існування багатьох підходів до аналізу  ліквідності та платоспроможності  підприємств пов'язана з відсутністю  цілісної теоретичної концепції  аналізу, яка б ґрунтувалась на знаннях  про об'єктивну економічну сутність даних явищ, що дозволило б виділити реальні об'єкти, відповідні їм задачі аналізу та методики їх вирішення. Отже, визначальною проблемою аналізу ліквідності та платоспроможності підприємств є розробка цілісності об'єктивної теоретичної концепції аналізу. Вона вирішується шляхом наукового обґрунтування сутності ліквідності та платоспроможності підприємств як об'єкта аналізу та узгодження з нею його методики.

На сучасному етапі розвитку науки не сформувалось загальновизнаного  підходу до визначення сутності ліквідності і платоспроможності. Часто їх ототожнюють або підміняють; розглядають як взаємопов'язані але специфічні за змістом поняття не вказавши на об'єктивні відмінності, або недостатньо їх обґрунтувавши; платоспроможність визначають як ширше поняття ніж ліквідність; ліквідність визначають як більш містке поняття.

Ліквідність та платоспроможність  підприємств є складним, багатогранним, цілісним об'єктом аналізом, зміст  якого необхідно визначати відповідно до об'єктивної сутності даних економічних  явищ. При визначенні сутності ліквідності  необхідно враховувати, що:

• ліквідність (від лат. Ііциііїт - рідкий, такий, що розтікається) означає здатність змінювати свою форму, в економіці - це здатність активів підприємства за будь- яких обставин перетворюватися на гроші без втрати ринкової вартості для здійснення платежів, які пов'язані, насамперед із покриттям своїх зобов'язань;

• різні за строками зобов'язання можуть бути погашені тільки за рахунок активів відповідної ліквідності а також активів і з більш високою ліквідністю, тому потрібно постійно забезпечувати баланс за обсягами відповідних груп активів, виділених за строками перетворення в гроші, та зобов'язань, виділених за термінами їх погашення, а також підтримувати рівновагу між обсягами і строками перетворення активів в гроші та обсягами і строками погашення зобов'язань для попередження накопичення тимчасово вільних грошових коштів на рахунках, накопичення непогашених зобов'язань з причин затримки перетворення відповідних активів у гроші та зниження їх оборотності;
• ліквідність підприємства хоча і залежить від структури і якості активів, тобто можливості перетворення в гроші, проте визначається реальною здатністю підприємства перетворювати активи в гроші в результаті ділової та ринкової активності підприємства, адже, навіть найбільш ліквідні активи не перетворяться в гроші самостійно, а тільки в результаті їх реалізації на ринку;
• підприємство повинно здійснювати не тільки платежі за вже створеними зобов'язаннями, а й оплачувати свою діяльність, тобто витрачатися на придбання товарів, необхідних для здійснення своєї діяльності, виконання робіт та надання послуг, для забезпечення безперебійної діяльності та розширеного його відтворення, тобто створювати нові зобов'язання та нові можливості для їх погашення, а також оплачувати непередбачені борги;
• підприємство може погашати всі свої зобов'язання не тільки за рахунок власних джерел, а й зовнішніх, що забезпечує більші можливості щодо фінансування своєї діяльності, а також більші гарантії погашення своїх зобов'язань в строк і в повному обсязі.

Отже, ліквідність підприємства за змістом є комплексним поняттям і включає:

• ліквідність активів - можливість перетворення активів підприємства в гроші за будь-яких умов без втрати ринкової вартості для забезпечення спроможності фінансувати свою діяльність і погашати свої зобов'язання в строк та в повному обсязі;
• ліквідність балансу - можливість активів за будь-яких умов, при їх перетворенні в гроші за певний строк, погашати відповідні за термінами зобов'язання в строк і в повному обсязі, а також фінансувати свою діяльність і погашати непередбачувані борги;
• ліквідність підприємства - здатність підприємства за будь-яких умов перетворювати свої активи в гроші без втрати своєї ринкової вартості, а також залучати кошти із зовнішніх джерел для виконання всіх своїх зобов'язань в строк і в повноту обсязі, фінансувати свою діяльність і погашати непередбачені борги; постійно підтримувати баланс між обсягами відповідних груп активів, виділених за строками перетворення в гроші, та зобов'язань, виділених за термінами їх погашення, а також рівновагу між обсягами і строками перетворення активів в гроші, а також обсягами і строками погашення зобов'язань.

Платоспроможність означає спроможність платити, тобто в повному обсязі та в строк погашати всі свої зобов'язання, фінансувати свою діяльність, покривати непередбачувані борги за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел. Проте платоспроможність підприємства залежить не тільки від здатності підприємства перетворювати відповідні активи в гроші в строк і в певному обсязі, а й від якості самих зобов'язань, тобто їх оптимальної структури та відсутності прострочених боргів. Наявність необґрунтованих зобов'язань та прострочених боргів відволікає додаткові кошти на їх погашення, які можуть бути використані більш ефективно, порушує баланс між обсягами відповідних груп активів, виділених за строками перетворення в гроші, та зобов'язань, виділених за термінами їх погашення, що неминуче призведе до порушення фінансової стійкості підприємства. Платоспроможність підприємства залежить не тільки від структури активів та її відповідності структурі пасивів, а й якості активів. Наявність простроченої безнадійної дебіторської заборгованості та її значна частка в структурі оборотних активів може істотно погіршити платоспроможність підприємства. Оскільки платоспроможність - це здатність плати, тобто відповідати за свої зобов'язання, вона значною мірою визначається здатністю юридичної або фізичної особи своїми діями набувати прав і створювати для себе юридичні обов'язки, нести відповідальність за їх порушення. Отже, платоспроможність підприємства - це здатність підприємства в повному обсязі та в строк погашати всі свої зобов'язання, фінансувати свою діяльність та покривати непередбачувані борги за рахунок внутрішніх і зовнішніх коштів, забезпечувати оптимальну структуру зобов'язань та належну їх якість, відповідно до структури активів та їх якості, виділених за здатністю перетворення в гроші, а також брати на себе юридичну відповідальність за свої зобов'язання та їх порушення.

1.2 Мета  та основні функції ліквідності  та платоспроможності 

Метою аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств є інформаційно-аналітичне забезпечення розробки і прийняття оптимальних управлінських рішень щодо забезпечення оптимальної ліквідності та платоспроможності підприємств.

Основними функціями аналізу ліквідності і платоспроможності підприємств є: визначення відповідності цільовим параметрам і потенційним можливостям, виявлення тенденцій, локальних і закономірних змін та їх інтенсивності, впливу факторів на ці зміни; визначення різного роду відхилень від норм, диспропорцій, структурних деформацій, можливостей виникнення несприятливих і ризикових ситуацій, їх інтенсивності та динаміки, а також факторів, що на них впливають; виявлення потенційних можливостей зміни та розвитку ліквідності та платоспроможності підприємств, притаманних їм явищ і процесів, попередження та нейтралізація відхилень від норм, диспропорцій, структурних деформацій, несприятливих і ризикових ситуацій, виявлення кола регульованих факторів, шляхів і засобів їх реалізації; контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень, ефективністю використання ресурсів та дотриманням соціальних норм і стандартів.

При визначенні ліквідності та платоспроможності  підприємств як об'єкта аналізу необхідно  розглядати їх як сукупність аспектів та ознак, які деталізуються доти, доки не будуть безпосередньо представлені у вигляді показників. Таким чином  формальна модель перетвориться  в логічну і обґрунтовану систему  показників, що забезпечиться узгодженість теорії та методології аналізу.

Відповідно до визначеної сутності ліквідності та платоспроможності  підприємств та враховуючи можливості вимірювання ознак за даними балансу  виділяються наступні їх об'єкти: ліквідність активів: структура та якість активів за рівнем ліквідності; ліквідність балансу: обсяги та ступінь покриття активами відповідних груп зобов'язань; ліквідність підприємства: наявність та рівень робочого капіталу; оборотність активів; рух грошових коштів; платоспроможність підприємства: структура та якість зобов'язань; платіжний календар, оборотність зобов'язань та її відповідність оборотності активів. Відповідно до об'єктів виділяються основні задачі аналізу.

Аналіз ліквідності і платоспроможності  повинен бути динамічний, тобто, поряд  із статистичним аналізом, методику якого  пропонує переважна більшість авторів, необхідно здійснювати аналіз, який полягає, принаймні, в аналізі динаміки показників, що розраховуються. Такий  підхід, певною мірою, реалізують Васильєва  Л.С. і Петровська М.В. [2]. Також для  забезпечення можливості використання результатів аналізу для розробки і прийняття управлінських рішень необхідно здійснювати факторний  аналіз всіх показників ліквідності  і платоспроможності, які включаються  в аналіз. Оскільки переважна більшість  показників ліквідності і платоспроможності  є відносними показниками, інтерпретація  динаміки яких неоднозначна, оскільки залежить від зміни складових, рекомендуємо здійснювати інтерпретацію динаміки тільки після її розкладання за допомогою  методів детермінованого факторного аналізу.

Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства починають із групування активів за ступенем ліквідності та пасивів за терміновістю погашення. Проте його, здебільшого, розглядають як перший етап аналізу ліквідності балансу, деколи - як перший етап аналізу ліквідності активів і платоспроможності ([29]), аналізу ліквідності активів та оцінки зобов'язань за ступенем терміновості оплати, який розглядають як окремий етап аналізу ліквідності і платоспроможності ([2]), якісної оцінки ліквідності [7], показників ліквідності [25], платоспроможності [15]. На нашу думку, даний етап необхідно розглядати як окремий (перший) етап аналізу ліквідності і платоспроможності, оскільки він є базовим для всього подальшого аналізу.

Традиційно виділяють чотири групи  активів і пасивів. Але є розходження  у віднесенні тих чи інших активів (пасивів) до певних груп, особливо за даними Балансу згідно П(С)БО 2. Це пов'язано  із ігноруванням об'єктивної логіки ліквідності, а також терміновості, що призводить до самих різних припущень щодо групування. Особливо це стосується віднесення до певних груп витрат та доходів майбутніх  періодів, забезпечень наступних  витрат і платежів, дебіторської заборгованості. Проте, переважна більшість авторів  ігнорують дану проблему і пропонують кожен своє групування без належного  обґрунтування. І лише окремі автори ставлять і намагаються окреслити  шляхи вирішення даної проблеми, зокрема Д.Климов [13] та Р.О.Костирко [14]. Вихід один - не вірити окремим необгрунтованим групуванням, а самостійно уважно переглянути весь Баланс зверху до низу, зупиняючись на кожній статті, і чітко визначитися які активи (пасиви) відносити до яких груп.

При групуванні активів і пасивів  необхідно враховувати, що необхідною складовою аналізу ліквідності і платоспроможності є факторний аналіз всіх показників, що використовуються для аналізу. Тому групування необхідно представляти у вигляді ієрархії.

Крім зазначених груп окремо виділяють  найбільш важливі для ліквідності  і платоспроможності активи і  пасиви, насамперед грошові кошти, запаси, дебіторську й кредиторську заборгованість.

Після групування активів і пасивів  традиційно здійснюють кількісний і  якісний аналіз ліквідності балансу. Проте, відповідно до визначеної сутності ліквідності вона визначається спочатку ліквідністю активів, а вже потім  ліквідністю балансу. Тому другим етапом аналізу ліквідності повинен бути аналіз ліквідності активів, який здійснюється для визначення можливості перетворення активів підприємства в гроші за будь-яких умов без втрати ринкової вартості. Він рідко розглядається в науковій літературі [2], тому методика такого аналізу розроблена слабо. Васильєва Л.С. [2] пропонує під час аналізу ліквідності активів здійснювати групування активів, визначення вартості активів за групами та її динаміки, аналіз структури активів (частки кожної групи в загальній вартості активів). Цал- Цалко Ю.С. [29] - групування активів за ступенем їх ліквідності, розрахунок інтегрального показника ліквідності активів, визначення швидкості та щоденної суми трансформації дебіторської заборгованості і товарних запасів у грошові кошти, визначення термінів погашення кредиторської заборгованості.