Регіональні й місцеві державні фінанси, як і  власне державні фінанси, формуються здебільшого  за рахунок тих же джерел, тобто  податків, грошових зборів, кредитів і  субсидій. Основна відмінність їх від власне державних фінансів полягає  в тому, що під час формування доходної частини їхніх бюджетів (регіональних і місцевих) значно більшу питому вагу мають кредити й особливо субсидії державного бюджету.

    В умовах активного реформування фінансової системи в Україні структура  її фінансових кредитних установ  біла докорінно переглянута, але  практичне втілення бажаних змін здійснюється досить повільно. Зміна  цієї структури здійснюється у двох напрямах — кількісних та якісних.. перші полягають в поширення  і ускладненні структури системи  кредитно-фінансових установ, другі  — в поширенні функцій фінансів та кредиту та можливостей їх використання.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література

1. Алисов  Е.А. Финансовое право Украины: Учебное  пособие. Харьков, Эспада, 2000.
2. Башнянин Г.І. Фінансові системи в економіці держави // Фінанси України, 1999, № 10, С. 51—55.
3. Ващишин А.М., Яремко Л.А. Фінансова система і соціально-економічна стабільність // Фінанси України. № 10, 1999, С. 80—85.
4. Кашенко О.Л. Роль фінансової системи в ринкової економіці // Економіка АПК, 1999, № 3, С. 34—37.
5. Опарін В.В. Фінансова система: теоретичні засади та практичні аспекти її розбудови в Україні // Фінанси України, 2998, № 9, С. 49—60.
6. Стоян В.І. Фінансовий ринок України: проблеми і перспективи розвитку // Фінанси України, 2000, № 12, с. 135—141.
7. Фінансове право. Під ред. Л.К.Воронової та Д.А. Бекерської. К., Венутурі, 1995.
8. Шокун В.В., Пилипенко Л.П. Про питання вдосконалення фінансової системи України // Фінанси України, 1997, № 10, С. 14—23.