Правові засади діяльності комерційних банків в Україні

     7) здійснювати реформування бухгалтерського  обліку в поєднанні з удосконаленням  аудиторських стандартів та аудиторської  практики (зокрема, розробити нормативні  документи щодо реорганізації  банківського обліку та 

звітності в банківській системі )

8) законодавче  врегулювати порядок організації  та функціонування електронних  платіжних систем, створити Єдину  платіжну систему під захистом  Національного банку України;

9) створити  спеціальне агентство з питань  реструктуризації банківських активів,  яке б організувало оперативну  роботу з реструктуризації системи  управління банками та їх активами.

Важливу роль у розвитку національного банківського законодавства має відіграти  процес міжнародного співробітництва  в сфері правового регулювання  банківської діяльності, адаптації  його до відповідного законодавства  Європейського Союзу, поступового  приведення нормативних актів України до європейських стандартів.

Отже, чинне  національне банківське законодавство  загалом має прогресивний напрям і підпорядковується меті регулювання  ринкової системи економіки. Однак  найважливішою його проблемою залишається  завдання розширення та якісного розвитку правового фундаменту управління банківською системою і банківською діяльністю і відповідності сучасного національного банківського законодавства міжнародним банківським стандартам. 
   Удосконалення банківського законодавства сприятиме функціонуванню ринкової економіки, прискоренню формування ефективної банківської системи України.

ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ

     Перехід до ринкової економіки обумовлений  підвищеною увагою до банківської системи. Як і будь-яке підприємство, комерційний  банк є самостійним господарюючим  суб'єктом, володіє правами юридичної  особи, виробляє і реалізує продукт, надає послуги, діє на принципах  госпрозрахунку. Банк вирішує питання, пов'язані з задоволенням суспільних потреб в своєму продукті і послугах, реалізацією на основі отриманого прибутку соціальних і економічних інтересів  як членів його колективу, так і інтересів  власника майна банку.

     Банк  може здійснювати операції, передбачені  Законом "Про банки і банківську діяльність", та статутом банку. Сьогодні комерційний банк  може запропонувати  клієнту близько 200 видів різноманітних  банківських продуктів і послуг. Широка  диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати клієнтів і залишатися рентабельними навіть при надто  несприятливій господарської  кон’юнктурі. Але далеко не всі банківські операції повсякденно  присутні і використовуються в практиці конкретного банківського закладу (наприклад, виконання міжнародних  розрахунків чи  трастові операції ). Але є певний базовий набір, без якого банк не може існувати і нормально функціонувати. До таких  операцій, що конструюють  діяльність банка відносять :

- прийом депозитів;

- здійснення грошових платежів і розрахунків;

- видача  кредитів.

     Систематичне  виконання зазначених функцій і  створює той фундамент, на якому  базується робота банка. І хоч  виконання кожного виду операцій  сконцентровано в спеціальних відділах банка, вони переплітаються між собою.

     Так, банки володіють  унікальною спроможністю створювати засоби платежу, що використовуються в господарстві для організації  товарного обігу і розрахунків. Спроможність комерційних банків збільшувати  і зменшувати депозити і грошову  масу широко використовується центральним  банком, який через систему обов'язкових  резервів управляє динамікою кредиту.

     Ефективне функціонування банківської системи  України багато в чому визначається рівнем її правової основи і неможливе  без визначення правового статусу суб'єктів кредитної системи та детального регламентування різних аспектів банківської діяльності. Створення повноцінного банківського законодавства є запорукою належного управління економікою держави, побудови механізму сучасної кредитної системи України і формування правової держави.

     Банківська  система України функціонує на основі цілісної системи нормативно-правових актів, яка визначається терміном "банківське законодавство". Загалом банківське законодавство можна визначити як систему нормативних актів, що охоплює норми, які регулюють діяльність банків та інших кредитно-фінансових інститутів, а також їх відносини з клієнтами (відносини при встановленні структури й функцій кредитно-банківської системи, здійсненні основних банківських операцій, питання правового регулювання розрахункових, кредитних, валютних відносин та операцій з цінними паперами, а також організацію банківського контролю за господарською та фінансовою діяльністю підприємств, організацій). 

     Серйозним недоліком регулювання банківських  відносин а саме функціонування комерційних  банків є внесення частих змін до законів невдовзі після їх прийняття, як це було, наприклад, із Законом України "Про банки і банківську діяльність". Після прийняття  цього Закону було внесено понад 20 змін і доповнень, що зовсім не сприяє стабільності законодавства і негативно впливає на практику його використання суб'єктами господарювання.

     На  стані банківського законодавства  негативно позначаємся і практика неодноразових змін "правил гри", зокрема прийняття за короткий час  різних відомчих нормативних актів  з одних і тих самих питань.

     Важливе значення для розвитку банківського законодавства має концепція  розвитку банківської системи України, яка охоплює основні напрями та шляхи вдосконалення банківського законодавства. Зокрема, актуальним як з теоретичного, так і з практичного погляду е питання його кодифікації.

     Вдосконалення банківського законодавства не обмежується  лише прийняттям законів, необхідне  і нормативне регулювання окремих  сфер банківської діяльності та їх відносин з клієнтами (розрахункових, кредитних, валютних та ін.), формування спеціального механізму реалізації тих чи інших положень у банківській сфері, йдеться про формування кредитно-фінансового інституту трастових операцій, про порядок виконання заставних зобов'язань при неповерненні кредитів, про лібералізацію валютних операцій — переказ іноземної валюти за кордон або залучення іноземних інвестицій, упорядкування засад вексельного обігу, врегулювання інституту арешту коштів банків та ін.).

     Поряд із безпосереднім вдосконаленням банківського законодавства складовою цього процесу є вжиття таких заходів:

     1. Узгоджувати норми банківського  законодавства з нормами інших  галузей національного законодавства,  тобто враховувати норми актів  суміжного законодавства, що є  основою концептуального характеру.

     2. Відображати в чинному законодавстві  міжнародні норми і звичаї, що  застосовуються в банківській  практиці.

     3. Чіткіше розмежовувати повноваження  законодавчих та виконавчих органів у банківській сфері.

     4. Обмежити до мінімуму втручання  держави в банківську сферу  і намагатись ліквідувати монополію  НБУ в управлінні кредитно-банківською системою.

     5. Систематично розробляти й видавати  центральним банком методичні  вказівки та роз'яснення щодо  деталізації застосування банківського  законодавства чи регулятивних  правил.

     Отже, чинне банківське національне законодавство  в цілому розвивається у прогресивному напрямку та підпорядковується меті регулювання ринкової системи економіки. Однак найважливішою його проблемою залишається розширення та якісний розвиток правового фундаменту управління банківською системою і банківською діяльністю, а також відповідність сучасного національного банківського законодавства міжнародним банківським стандартам.

     До  недоліків нормативного регулювання  фукціонування комерційних банків слід віднести нестабільність чинного банківського законодавства, відсутність регулятивних норм для багатьох видів банківських операцій, чітких бухгалтерських стандартів тощо.

     Подолання цих упущень сприятиме розширенню, ускладненню банківського бізнесу  та стабілізації банківської системи  України.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996р. (зі змінами  та доповненнями)
2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.00. (зі змінами та доповненнями)
3. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.99. (зі змінами та доповненнями)
4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91. (зі змінами та доповненнями)
5. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185-94-ВР від 23.09.94. (зі змінами та доповненнями)
6. Декрет КМУ «Про систему валютного врегулювання і контролю» № 15-93 від 19.02.93. (зі змінами та доповненнями)
7. НБУ. Інструкція «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», Постанова НБУ № 204 від 02.08.96. (зі змінами та доповненнями)
8. НБУ. Інструкція «Про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій по експортних, імпортних і лізингових операціях», Постанова НБУ №136 від 24.03.99. (зі змінами та доповненнями)
9. НБУ. «Правила здійснення операцій на МВРУ», Постанова Правління НБУ № 127 від 18.03.99. (зі змінами та доповненнями)
10. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 р. (зі змінами та доповненнями);
11. Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 р. (зі змінами та доповненнями);
12. Постанова Верховної Ради України "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" від 25 червня 1993 р. (зі змінами та доповненнями);
13. Постанова Правління НБУ від 13 жовтня 1997 р. " Про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні";
14. Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза та канд. екон. наук, доц. М.Ф.Пудовкіної. – К.: КНЕУ, 1999.
15. Банківське право: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: МАУП, 2000 – 240 с.
16. «Банковское дело»  / под ред. Лаврушина О.И., М., 1998.
17. «Банковское дело» / под ред. проф. Колесникова В.И., Кралевецкой М.П., М., 1997.
18. Офіційна інтернет-сторінка Національного банку України  -www.bank.gov.ua.
19. Мороз А.Н.  Коммерческие банки: активные операции.  Киев:  УФБШ,  1996. 57 стр.
20. Папуша А. Банківська система України: перспективи розвитку // Вісник НБУ, 2001. - №4. - С. 10.