Фінансовий стан підприємства та заходи щодо фінансового оздоровлення

   Залежно від інформаційного забезпечення та поділу на різні групи користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану останній поділяється на внутрішньогосподарський та зовнішній фінансовий стан підприємства.

   Фінансовий  стан будь-якого підприємства виражається  у співвідношенні структур його активів  і пасивів, тобто засобів підприємства і їх джерел.

   Основними завданнями аналізу фінансового  стану є визначення якості фінансового  стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності  підприємства. Ці завдання вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансовий показників і розподіляються на такі аналітичні блоки, як:

1. структурний аналіз активів і пасивів підприємства;
2. аналіз фінансової стійкості;
3. аналіз платоспроможності, здатності (ліквідності);
4. аналіз необхідного прирості власного капіталу.

   Інформаційними  джерелами для розрахунку показників і проведення аналізу є річна бухгалтерська звітність: Ф-1 “Баланс”, Ф-2 “Звіт про фінансові результати”, а також дані бухгалтерського обліку і необхідні аналітичні розшифрування руху і залишків за синтетичними рахунками.

   До  основних методів аналізу фінансового  стану відносять:

1. горизонтальний, тобто визначення абсолютних і відносних змін величин різних статей балансу за певний період;
2. вертикальний – обчислення питомої ваги окремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури активів і пасивів на певну дату;
3. трендовий полягає у зіставленні величин балансових статей за кілька років для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників;
4. коефіцієнтний – зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників одержаних на основі звітності і даних бухгалтерського обліку. При аналізу фінансових коефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітних періодів.

   Головною  метою аналізу фінансового стану  є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

   При цьому першочерговими завданнями аналізу  насамперед є:

1. загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;
2. вивчення відповідності між коштами і джерелами регіональності їх розміщення та ефективності використання;
3. визначення причинно-наслідкових зв’язків між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану, щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції зміцнення фінансового стану підприємства;
4. дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;
5. визначення ліквідності і фінансової стабільності підприємства;
6. прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;
7. розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

   Слід  зазначити, що завдання аналізу фінансового  стану підприємства змінюються залежно  від зацікавленості різних груп користувачів аналітичним матеріалом.

   Так наприклад, податкові органи за даними звітності намагаються отримати відомості про результати діяльності підприємства, вплив окремих чинників на відхилення від прогнозованих, передбачуваних результатів, про структуру балансового  прибутку і його розподіл.

   Акціонерів, що вклали свої кошти у власний  капітал підприємства цікавить стабільність його фінансового стану і прогнози стабільності на майбутнє. Окрім того, їх цікавить рентабельність підприємницької  діяльності та політика керівництва  щодо виплати дивідендів.

   Ці  ж питання цікавлять і держателів облігацій, які випускає підприємство. Оскільки банки зацікавлені в  повноті і своєчасності погашення  одержаних підприємством позик, їх цікавить питання кредитоспроможності  підприємства.

   Оцінку  платоспроможності підприємства, перспектив його розвитку, рівня рентабельності проводять і фондові біржі, які купують і продають акції та облігації підприємств з метою одержання прибутку у вигляді курсової різниці. Відомо, що ціна на акції та облігації залежить від перспектив діяльності акціонерних підприємств. Тому біржі вивчають й аналізують фінансовий стан підприємства, перспективи їх розвитку в майбутньому.

   Зовнішні  користувачі аналітичного матеріалу  вивчають і дають оцінку таким  показникам фінансової діяльності підприємства як: прибуток і його розподіл, рівень рентабельності, майновий стан, зміна динаміки фінансового стану за кілька років, фінансова стійкість, платоспроможність, взаємовідносини підприємства з фінансово-банківською, системою, постачальниками і споживачами продукції, перспективи розвитку в майбутньому.

   Для оцінки фінансового стану підприємства використовують систему показників, яка характеризує зміни:

1. структури капіталу за його розміщенням і джерелами утворення;
2. ефективного використання капіталу;
3. платоспроможності і кредитоспроможності підприємства;
4. фінансової стійкості;
5. рівня прибутковості (рентабельності) підприємства.

 

1.2. Основні методи аналізу діяльності підприємства 

     При оцінці фінансового стану підприємства та виявленні потенційних можливостей  підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів можуть застосовуватися різні методи аналізу.

     Методи  аналізу фінансового стану підприємства – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. Можна назвати шість основних методів аналізу: горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз відносних показників, порівняльний, факторний аналіз.

     Фінансовий  аналіз підрозділяється на окремі види в залежності від певних ознак.

     За організаційними формами проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз підприємства.

     Внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємства на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві і є комерційною таємницею, виконується він шляхом порівняння їх з плановими параметрами фінансової діяльності підприємства. Основним змістом внутрішнього аналізу фінансового стану підприємства є:

     аналіз  майна (капіталу) підприємства;

     аналіз  фінансової стійкості підприємства;

     оцінка  ділової активності підприємства;

     оцінка  використання майна та вкладеного капіталу;

     аналіз  ліквідності та платоспроможності  підприємства.

     Суб’єктами  внутрішнього аналізу є тільки керівництво  і залучені ними аудитори і консультанти. Інформаційною базою управлінського аналізу є вся система інформації про діяльність підприємства – про технічну підготовку виробництва, нормативна і планова інформація, господарський облік, у тому числі дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, зовнішня публічна фінансова і вся система внутрішньогосподарської звітності, інші види інформації, у тому числі опитування фахівців, інформація виробничих нарад, преса тощо.

     Зовнішній аналіз здійснюється за даними бухгалтерської звітності зацікавленими організаціями – податковою інспекцією, банками, страховими компаніями, а також аудиторськими фірмами, іншими структурами з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності. Бухгалтерська звітність, яка застосовується при цьому, містить обмежену інформацію про діяльність підприємства, однак дозволяє досить об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства, не користуючись при цьому інформацією, яка є комерційною таємницею. Основним змістом зовнішнього аналізу є:

     аналіз  фінансового стану, фінансової стійкості  підприємства, його платоспроможності  та ліквідності;

     економічна  діагностика фінансового стану  підприємства.

     До  річного бухгалтерського звіту  обов’язково додається пояснювальна записка, в якій викладаються основні фактори, що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства, і висвітлюється фінансовий та майновий стан.

     Бухгалтерські звіти – баланси та інші форми фінансового звіту складаються та подаються у відповідному складі та у встановлені строки в органи, які визначено законодавством.[3]

     Всі суб’єкти зовнішнього аналізу можуть використовувати, як правило, тільки дані публічної фінансової звітності  про діяльність підприємства. Стандартизація фінансового обліку і публічної  фінансової звітності покликана оберігати інтереси всіх партнерів підприємства, у той же час зберігаючи комерційну таємницю підприємства.

     За обсягами дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства:

     а) повний фінансовий аналіз проводиться  з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі;

     б) тематичний фінансовий аналіз обмежується  вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом  тематичного фінансового аналізу  може бути: ефективність використання активів підприємства, оптимальність фінансування різних активів з окремих джерел, стан фінансової стійкості і платоспроможності підприємства, оптимальність інвестиційного портфеля, оптимальність фінансової структури капіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства.

     За об’єктом аналізу виділяють наступні його види:

     а) аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У процесі такого аналізу  об’єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства без виділення окремих  його структурних одиниць і підрозділів;

     б) аналіз фінансової діяльності окремих  структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному  на результатах управлінського обліку підприємства;

     в) аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв’язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів та інші.

      За періодом проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз:

     а) попередній фінансовий аналіз зв’язаний  з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійсненням окремих  фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності  при необхідності одержання великого банківського кредиту);

     б) поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових операцій чи планів їх здійснення з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу;

     в) наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.

     Оцінка  фінансового стану підприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічних показників, які характеризують фінансово-господарське становище суб’єктів господарювання, основними з яких є: показники прибутковості, показники оцінки майнового стану, показники ліквідності та платоспроможності, показники фінансової стійкості та стабільності, показники рентабельності.[13]