Управління формуванням прибутку підприємства» (на прикладі Володарськ – Волинського житлово-комунального підприємства

Планування прибутку - складова частина фінансового планування. Воно проводиться нарізно за видами діяльності підприємства, оскільки розрізняється  методологія обчислення й оподатковування  прибутку відрізних видів діяльності. У процесі розробки фінансових планів враховуються всі фактори, що впливають  на розмір прибутку та моделювання  цих змін у квартал, півріччя.

У загальному випадку виділяють  три методи планування прибутку. Перший - метод прямого розрахунку. В  його основі лежить розрахунок прибутку від реалізації продукції за асортиментом.

Другий метод планування прибутку - аналітичний - застосовується при незначних змінах в асортименті  продукції та при відсутності  інфляції, зростанні цін і собівартості.

Третій метод припускає  визначення точки беззбитковості, тобто  визначення обсягу і вартості продажу, при яких підприємство здатне покрити  всі свої витрати, не одержуючи прибутку. Цей метод планування прибутку базується  на принципі розподілу витрат на постійні і змінні та розрахунку маржинального прибутку.[52]

Володарськ – Волинське  житлово – комунальне підприємство використовує третій метод .

Аналіз «витрати – обсяг  – прибуток» – досить універсальний  елемент фінансового планування (рис.2.2). Він дозволяє:

а) визначати обсяги виробництва  та реалізації продукції (надання послуг) з точки зору їх беззбитковості;

б) приймати рішення щодо цільових розмірів прибутку;

в) визначати граничний  обсяг виробництва продукції (надання  послуг), подальше збільшення якого  зменшує прибуток, тому що починається  зниження граничного прибутку.

Рис. 2.2. Методи аналізу взаємозв'язку «витрати – обсяг – прибуток»

Наступний елемент, який має  важливе значення в плануванні прибутку – це точка беззбитковості.

Аналіз беззбитковості побудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а також обчислення точки беззбитковості, що визначає критичний обсяг продажу.

Точка беззбитковості – обсяг продажу (діяльності), за якого: доходи підприємства дорівнюють його витратам, або маржинальний дохід дорівнює загальним постійним витратам.

Точку беззбитковості можна  виявити в натуральних (кількість  послуг), грошових (виручка) одиницях, або  у відсотках до нормальної потужності.

Для ілюстрації різних методів аналізу «витрати – обсяг – прибуток» розглянемо звіт про прибуток Володарськ – Волинського ЖКП за 2011р., яке виробляє й реалізує послуги з водовідведення (табл. 2.5.).

Таблиця 2.5

Інформація про фінансово  – господарську діяльність Володарськ – Волинського ЖКП за 2011 р.

 

Стаття	Разом, тис.грн.	На одиницю, грн.	Відсоток
Продаж	2326,4	11,80	100
Змінні витрати	1165,7	5,91	50,1
Маржинальний дохід	1161,0	5,89	49,9
Постійні витрати	957,3	Х	Х
Операційний прибуток	203,7	Х	Х

Обчислення точки  беззбитковості за допомогою рівняння.

Точку беззбитковості у грошових одиницях можна вивести з рівняння:

    (2.1.)

Оскільки прибуток у точці  беззбитковості дорівнює нулю, то маємо:

    (2.2.)

Позначивши кількість  реалізованої продукції через х, отримаємо:

11,8x = 5,91x + 957300 грн.

x = 957300  / 5,89 грн.= 162530  м³

Маржинальний  метод визначення точки беззбитковості.

Перетворимо рівняння (2.3.) таким чином:

Звідси: 

Оскільки знаменник означає  маржинальний дохід на одиницю, тому:

   (2.3.)

Застосувавши наведену формулу, отримаємо: 957300:5,89  = 162530 м³.

Для обчислення точки беззбитковості у грошових одиницях можна використати  коефіцієнт маржинального доходу.

Коефіцієнт маржинального  доходу – співвідношення маржинального доходу та чистого продажу підприємства:

     (2.4.)

   (2.5.)

Визначимо коефіцієнт маржинального  доходу Володарськ – Волинського  ЖКП:

5,89 : 11,8 = 0,499

Точку беззбитковості в грошових одиницях обчислюють за такою формулою:

   (2.6.)

Виходячи з цього, точка  беззбитковості Володарськ – Волинського  ЖКП дорівнює:

957300 : 0,499= 1918,4 тис. грн.

Обчислення точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але  на практиці менеджера більше цікавить обсяг і ціна реалізації, що забезпечать  отримання бажаного прибутку. Обсяг  продажу у грошових одиницях, необхідний для отримання бажаного прибутку, можна обчислити за допомогою  рівняння , або за формулою:

    (2.7.)

Відповідно обсяг продажу  в натуральних одиницях можна  обчислити за формулою:

  (2.8.)

Графік беззбитковості.

Графік беззбитковості показує прибуток чи збиток при певних витратах.

Побудуємо графік беззбитковості Володарськ – Волинського ЖКП, скориставшись  вихідними даними звіту про прибуток (рис.2.3.).

З наведеного графіка (рис. 2.3.) видно, що за обсягу продажу нижче 162,53 тис. м³ підприємство за рахунок доходу від продажу не може відшкодувати власні витрати. І, навпаки, за обсягу продажу, що перевищує 162,53 тис. м³, підприємство отримає прибуток, який зростатиме мірою збільшення обсягу продажу.[52]

Рис. 2.3. Графік точки беззбитковості

Графік взаємозв'язку «прибуток — обсяг».

Графік взаємозв'язку „прибуток  — обсяг” ілюструє залежність прибутку від обсягу продажу в натуральних або грошових одиницях. Нижче наведено графік взаємозв'язку прибутку та доходу від продажу Володарськ – Волинського ЖКП» (рис. 2.4).

З рис.2.4. видно, що в разі відсутності доходу від продажу підприємство має збитки, що дорівнюють сумі постійних витрат, тобто 957,3 тис. грн.

Рис. 2.4. Графік взаємозв'язку «прибуток – обсяг»

Величина збитків знижується мірою збільшення обсягу продажу  і дорівнює нулю, коли дохід від  продажу досягає 1918,4 грн.

Графік маржинального  доходу.

Графік маржинального  доходу ілюструє залежність маржинального доходу від обсягу продажу і витрат підприємства.

Графік маржинального  доходу має такий вигляд (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Графік маржинального доходу

На відміну від графіка  беззбитковості, на цьому графіку  спочатку проводять лінію змінних  витрат, до яких потім додають постійні витрати. Це вможливлює ілюстрацію величини маржинального доходу, зона якого розташована між лініями доходу від продажу та змінних витрат. На графіку видно, що маржинальний дохід зростає мірою зростання обсягу продажу. За обсягу реалізації 162,53 тис. м³ (точка беззбитковості) маржинальний дохід дорівнює постійним витратам, а в разі подальшого зростання продажу забезпечує отримання і збільшення прибутку.

Важливим напрямом аналізу  взаємозв'язку «витрати – обсяг – прибуток» є аналіз чутливості прибутку до зміни інших параметрів діяльності.

Аналіз чутливості прибутку – визначення впливу на прибуток зміни витрат, ціни та обсягу продажу.

Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продажу можна використати  такі показники:

• коефіцієнт маржинального доходу:
• запас міцності;
• операційний важіль.

Коефіцієнт запасу міцності є вимірником ризику нерентабельної роботи компанії. Чим більше значення має цей коефіцієнт, тим менше  ймовірність того, то компанія зазнає збитку в разі зменшення обсягу продажу.

Коефіцієнт маржинального  доходу, запас міцності – важливі  індикатори реагування прибутку на зміну  обсягу продажу. Але вони не дають  відповіді на питання: як зміниться  прибуток у разі зміни витрат, ціни та (або) обсягу. Комбінований вплив  зміни витрат, ціни та (або) обсягу продажу  на прибуток підприємства можна визначити  шляхом:

• порівняльного звіту про прибуток;
• диференціального аналізу;
• маржинального аналізу.

Результативними показниками  господарського потенціалу підприємства є абсолютні величини чистого  прибутку і власного капіталу та відносна величина їх співвідношення – прибутковість  власного капіталу. Для дослідження  формування цих показників в системі  ресурсного та господарського потенціалу використовується модель DuPont, в якій використовуються слідуючи показники:

1. Чистий доход (виручку  від реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг);

2. Витрати як зменшення  економічних вигод у вигляді  вибуття активів;

3. Власний капітал –  характеризує вартісний потенціал  підприємства;

4. Заборгованість, яка виникла  внаслідок минулих подій і  погашення якої призведе до  зменшення ресурсів і потенціалу  підприємства;

5. Чистий прибуток (збиток, як алгебраїчна різниця між  господарським потенціалом підприємства  за чистим доходом і витратами ресурсів на його формування);

6. Активи – ресурси,  контрольовані підприємством і  результат минулих подій, формують  майновий потенціал, використання  якого, як очікується, приведе  до надходження економічних вигод  у майбутньому,

7. Прибутковість чистого  доходу – це рівень генерування  чистим доходом чистого прибутку;

8. Завантаженість активів  характеризує величину чистого  доходу, що може бути генерований  вартісною одиницею активів. Він  показує, наскільки ефективно  використовуються активи або  скільки разів сумарний капітал  обертається на підприємстві. Щоб  збільшити даний показник необхідно  зменшити поточні і постійні  активи та збільшити господарський  потенціал;

9. Прибутковість активів  характеризує узагальнений результат  діяльності підприємства, показує  частку відтворення, яка генерується  середньорічною вартістю активів,  що використовується в господарській  діяльності. Цей показник дозволяє  контролювати ефективність господарювання  і показує рівень якісного  результату господарського  потенціалу;

10. Загальна залежність  активів (майнового потенціалу) –  характеризується відношенням середньорічної  вартості активів до середньорічної  вартості власного капіталу. Він  показує межу, до якої може  бути покращена діяльність  підприємства  за рахунок залучених фінансових  ресурсів. Основним критерієм оцінки  ефективності загальної залежності  активів є вартість залучених ресурсів. Якщо вартість  нижче показника рентабельності активів, то збільшення  долі залучених ресурсів у структурі  постійного капіталу призводить до зростання показника рентабельності власного капіталу і навпаки,  якщо рівень вартості вище  рентабельності активів, то збільшення долі залучених зобов’язань у структурі капіталу призводить до зниження рентабельності власного капіталу;

11. Прибутковість (рентабельність) власного капіталу є найбільш  важливим показником з точки  зору власників підприємства, вона  характеризує частину чистого  прибутку, яка припадає на середньорічну  величину власного капіталу.[52]

Модель DuPont – це ефективний інструмент управління ресурсним, господарським  і вартісним потенціалами підприємства, на їх основі можливо визначити елементи господарської діяльності, які створюють позитивні та негативні передумови для формування, накопичення та використання ресурсного, господарського і вартісного потенціалів підприємства (табл.. 2.6).

Високий рівень рентабельності власного капіталу (24,54 коп.) забезпечує стабільне його зростання.

 Таблиця 2.6

Розрахункові показники  діяльності Володарськ – Волинського  ЖКП для побудови моделі DuPont

Показники	Алгоритм розрахунку	Періоди
		2009р.	2010 р.	2011 р.
1. Обсяг господарської  діяльності за витратами (валова  продукція), тис. грн.	1	1806,1	2026,8	2122,8
2.Чистий дохід (господарський  потенціал),тис. грн.	2	1922,1	2170,1	2326,4
3.Ціна за надання послуг, витрат), грн.	3=2/1	1,0642267	1,0707025	1,0959110
4.Змінні витрати, тис.  грн.	4	904,9	1015,4	1165,7
5.Змінні витрати на 1 грн.  чистого доходу, грн.	5=4/2	0,4707871	0,4679047	0,5010746
6.Постійні витрати, тис.  грн.	6	901,2	1011,4	957,1
7.Витрати – всього, тис.  грн.	7=4+6=1	1806,1	2026,8	2122,8
8.Чистий прибуток, тис.  грн.	8=2-7	116,0	143,4	203,7
9.Прибутковість (рентабельність) чистого доходу, коп. (%)	9=8/2*100	6,03	6,60	8,75
10. Прибутковість (рентабельність) активів, коп. (%)	10=8/13*100	7,67	9,42	14,0
11.Завантаження активів,  грн.	11=2/13	1,27	1,42	1,60
12. Прибутковість (рентабельність) власного капіталу, коп. (%)	12=8/19*100	12,47	17,40	24,54
13.Активи (майновий потенціал), тис. грн.	13=14+15+16+17	1511,5	1522,5	1454,9
14.Необоротні активи, тис.  грн.	14	877,7	789,3	804,8
15.Дебіторська заборгованість, тис. грн.	15	86,0	94,0	49,8
16.Запаси, тис. грн.	16	524,5	546,0	504,0
17.Грошові кошти, тис.  грн.	17	23,3	93,2	95,9
18.Фінансові результати, тис. грн.	18=13	1511,5	1522,5	1454,9
19.Власний капітал (вартісний  потенціал), тис. грн.	19	930,0	824,1	830,2
20.Зобов′язання, тис. грн.	20=13-19	581,5	698,4	624,7
21.Загальна залежність  активів	21=18/19	1,63	1,85	1,75
22. Загальна залежність  активів (рекомендоване значення)