Вибір і обґрунтування напрямку інвестування в розвиток виробничої бази підприємства

Головною метою  інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації інвестиційної стратегії компанії шляхом підбору найбільш ефективних та безпечних об'єктів інвестування.

Теорія інвестиційного портфеля була розроблена американським вченим Марковіцем, який визначав зміст портфелю як способу вкладання інвестором своїх заощаджень у різні види активів та Уїльямом Шарпом, який визначає послідовність формування інвестиційного портфелю, а саме:

- вибір інвестиційної  політики;

- аналіз ринку цінних  паперів;

- формування портфеля  цінних паперів. Інвестиційний  портфель формується відповідно до інвестиційної стратегії (політики) з урахуванням таких чинників:

>фінансові можливості  інвестора (наявність внутрішніх  джерел фінансування);

>можливість залучення  зовнішніх джерел фінансування, вітчизняних та іноземних;

інвестиційний клімат;

>кон’юнктура інвестиційного ринку;

>особливості інвестиційної  стратегії (рівень агресивності  інвестиційної стратегії, схильність  інвестора до ризику, спроможність  ефективно управляти портфелем).

Інвестиційні портфелі класифікуються за багатьма ознаками в залежності від цілей, які переслідує інвестор, див. табл. 1.1:

Таблиця 1.1.

Класифікація  інвестиційних портфелів

Ознака класифікації	Характеристика інвестиційних  портфелів
Мета інвестування	формування заради отримання  прибутку з метою збереження капіталу з метою приросту капітал} з метою забезпечення резервів з метою підтримки ліквідності з метою розширення економічного впливу з метою спекуляції
Вид	портфелі ЦП портфелі реальних інвестицій депозитарні портфелі Іпотечні портфелі валютні кредитні портфелі іноземних інвестицій комбіновані
Рівень ризику	без ризикові з мін. ризиком  із середнім ризиком високо ризикові авантюрні
За спеціалізацією портфеля	галузеві регіональні  загально - державні муніципальні портфелі іноземних інвестицій
За способами управління	фіксований керований

Формування інвестиційного портфеля має здійснюватися за такими принципами:

1) принцип відповідність  складу портфеля до інвестиційної  стратегії компанії;

2) принцип забезпечення  відповідності портфеля інвестиційним  ресурсам;

3) принцип оптимізації співвідношення доходності та ризику;

4) принцип оптимізації  співвідношення доходності та  ліквідності;

5) принцип керованості  інвестиційним портфелем.

Процес формування інвестиційного портфеля має здійснюватися в такій послідовності:

1. Визначення основних цілей інвестиційної політики.

2. Визначення термінів  придбання й зберігання цінних  паперів у портфелі.

3. Визначення видів  цінних паперів, із яких планується  сформувати портфель.

4. Визначення структури  інвестиційного портфеля і його  складових величин.

5. Визначення класифікації  й принципів створення інвестиційного  портфеля.

6. Диверсифікація складових  частин портфеля.

7. Формування механізмів  страхування від ризику.

8. Схеми управління  інвестиційним портфелем.

9. Оцінка доходності, ризику й ліквідності інвестиційного портфеля.

10. Оптимізація оподаткування  цінних паперів інвестиційного  портфеля.

11. Юридичні питання.

12. Кінцева оптимізація  структури інвестиційного портфеля  за встановленими критеріями  доходності, ризику та ліквідності.

1.5. МЕТА ТА НАПРЯМКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Найважливішою складовою  управління діяльності підприємства є інвестиційний менеджмент, який представляє собою систему принципів та методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних із здійсненням різних аспектів інвестиційної діяльності. [9, с. 46]. Інвестиційний менеджмент тісно пов'язаний з іншими фундаментальними системами управління підприємства. Наприклад, із фінансовим менеджментом через формування інвестиційних ресурсів; із виробничим менеджментом цей зв'язок опосередковується через спільне управління формуванням основних та оборотних коштів; із менеджментом персоналу через здійснення інтелектуальних інвестицій у робітників підприємства.

Основною метою інвестиційного менеджменту є забезпечення найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії суб'єктів підприємницької діяльності на усіх етапах розвитку.

Ефективне управління інвестиційною  діяльністю має здійснюватися на основі таких принципів як:

• Взаємозв'язок із загальною системою управління на підприємстві в цілому та з окремими функціональними системами управління зокрема.

• Спрямованість  дій інвестиційного менеджменту  на досягнення конкретних цілей інвестування.

• Визначення напрямків інвестиційного менеджменту  в залежності від об'єктів інвестування.

• Єдність інвестиційної стратегії та інвестиційного менеджменту на підприємстві.

• Єдність  інвестиційних цілей, результатів  інвестиційної діяльності та засобів  їх досягнення.

• Комплектність інвестиційного менеджменту, що передбачає планування, аналіз, регулювання та контроль за інвестиційною діяльністю.

• Розробка методів та засобів інвестиційного менеджменту з урахуванням підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку та мінімізації інвестиційних ризиків.

У процесі реалізації основної мети та з урахуванням основних принципів інвестиційний менеджмент має вирішувати такі основні завдання:

• Забезпечити високий темп економічного розвитку суб'єктів підприємництва шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності, розширення її обсягів, а також шляхом галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації цієї діяльності. ^ Максимізувати прибутки від інвестиційної діяльності, бо прибуток є не тільки результатом інвестиційної, а й усієї господарської діяльності підприємства. Тому, при наявності альтернативних напрямків інвестування, потрібно вибирати такий об'єкт, який забезпечить найбільшу суму чистого прибутку в розрахунку на вкладений капітал.
• Мінімізувати інвестиційні ризики, бо за несприятливих умов вони можуть призвести до втрати не тільки прибутків, а й частини інвестиційного капіталу.
• Забезпечити фінансову стабільність і платоспроможність суб'єктів підприємництва у процесі реалізації інвестиційних програм. Оскільки інвестиційна діяльність пов'язана з вкладанням значних фінансових ресурсів, як правило, на тривалий період, то це може призвести до зниження платоспроможності інвестора, несвоєчасної сплати поточних рахунків і платіжних зобов'язань перед контрагентами, державним бюджетом тощо. Тому під час формування джерел фінансових ресурсів слід прогнозувати вплив інвестиційної діяльності на фінансову діяльність суб'єкта та його платоспроможність.
• Визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм. Останні необхідно реалізувати якнайшвидше, оскільки це сприятиме прискоренню економічного розвитку підприємств (організацій), швидкому формуванню грошових потоків у вигляді прибутку від інвестицій та амортизаційних відрахувань, скороченню темпів використання кредитних ресурсів, зменшенню інвестиційних ризиків, пов'язаних із несприятливими змінами кон'юнктури інвестиційного клімату.

Усі розглянуті завдання тісно взаємопов'язані між собою та визначають такі основні функції інвестиційного менеджменту.

• дослідження зовнішнього інвестиційного середовища та прогнозування кон'юнктури  інвестиційної діяльності;

• розробка стратегічних напрямків  інвестиційної діяльності підприємства;

• розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів суб'єкта інвестиційної  діяльності;

• пошук та оцінювання найефективніших інвестиційних  проектів;

• оцінювання інвестиційних  якостей фінансових інструментів і  вибір із них найефективніших;

• формування та оцінювання інвестиційного портфеля за критеріями доходності, ризику та ліквідності;

• поточне планування та оперативне управління реалізацією  окремих програм та проектів;

• пошук найефективніших  заходів мінімізації інвестиційних  ризиків;

• здійснення ефективного  контролю за реалізацією інвестиційної  діяльності.

Інвестиційний менеджмент має свою специфіку, що визначається такими напрямками як:

1. Управління реальними інвестиціями.

2. Управління  фінансовими інвестиціями.

3. Управління  інвестиційним портфелем підприємства.

4. Управління  формуванням інвестиційних ресурсів.

Кожен із цих напрямків  має свої завдання.

Наприклад, у процесі  управління реальними інвестиціями важливим є формування програми реальних інвестицій, визначення загального обсягу та об'єктів реального інвестування з урахуванням високої ефективності, ліквідності та мінімального ризику.

Політика управління фінансовими інвестиціями включає  в себе аналіз фінансових ринків, визначення обсягів фінансових інвестицій у поточному періоді, вибір об'єктів інвестування (фінансових інструментів), оцінку інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів, формування портфеля фінансових інвестицій та забезпечення його ефективного управління.

У керуванні інвестиційним  портфелем важливим є процес його формування та реструктуризація з урахуванням  доходності, ліквідності та ризикованості  об'єктів, які підбираються у портфель.

У процесі управління формуванням інвестиційних ресурсів важливим є визначення загального обсягу необхідних інвестиційних ресурсів, вибір ефективних схем фінансування інвестиційної діяльності, забезпечення максимального обсягу залучення власних інвестиційних ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, забезпечення необхідного обсягу залучення власних інвестиційних ресурсів із зовнішніх джерел, визначення оптимального співвідношення структури капіталу та забезпечення мінімізації вартості залучених інвестиційних ресурсів із різних джерел.

Таким чином, основною метою інвестиційного менеджменту є визначення напрямків, методів, засобів та форм інвестування з метою підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку підприємства.

Розділ ІІ. Оцінка ефективності відтворення і використання основних виробничих фондів ТОВ «Дари ланів»

 

2.1. Техніко-економічна  характеристика підприємства

 

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Дари ланів» засноване у вересні 2005 року. Підприємство займається виробництвом продуктів харчування, а також оптовою та роздрібною торгівлею продуктами харчування як власного виробництва, так і за договором представництва-дистриб’юції.

Конкуренцію ТОВ «Дари ланів» на ринку України складають наступні підприємства: «Продмайстер», «Агровсесвіт», «Агроконтракт», ПП «Бережний», «Профмайстер».

Оскільки ТОВ «Дари ланів» - виробниче підприємство його характеристику слід почати саме з аналізу його фінансових результатів обсягів та ритмічності виробництва.

Таблиця 2.1

Фінансові результати ТОВ «Дари ланів»

 

Показники	2006 р., тис. грн.	2007 р., тис. грн.	2007 до 2006 р., %
Обсяг товарної продукції	14 136,6	12 096,2	85,6
Залишки нереалізованої продукції	910	819,5	90,1
Обсяг реалізованої продукції	13 226,6	12 186,7	92,1
Собівартість товарної продукції	11 190,3	9 413,9	84,1
Витрати на 1 грн. товарної продукції, грн.	0,792	0,778	98,3
Прибуток	590,2	666,3	112,9
Рівень рентабельності	5,27	7,08	134,2

 

Проаналізуємо основні  фактори, які впливали на обсяг випуску  і реалізації.

План з виробництва  продукції, який встановлено на рівні  минулого року не виконаний, а тому в загальному підсумку обсяги реалізації менші.