Паливно-енергетичний комплекс України

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Національний університет  «Острозька академія»

Економічний факультет

                                                   Кафедра фінансів

 

 

 

Курсова робота на тему:

     Паливно-енергетичний  комплекс України

 

 

 

 

 

 

 

                                              

                                          

                                Виконав:

                                                         студент І курсу

                                                                     економічного факультету

                                               групи Е – 11

                                                                      Чудінович Микола Васильович

                                                            Науковий керівник:

                                                                 Костів О.М.

                  

                                                Острог - 2012

Вступ ………………………………………………………………………….…3

Розділ 1. Загальна характеристика паливно-енергетичного комплексу  України

    1.1 Сутність поняття  паливно-енергетичний комплекс………………..….4

    1.2 Структура паливно-енергетичного  комплексу України……………....6

1.3  Передумови розвитку  паливно-енергетичного комплексу  України.....10

Розділ 2. Аналіз функціонування паливно-енергетичного комплексу  України 

      2.1  Загальна  характеристика вугільної промисловості.  Динаміка 

             видобутку вугілля……………………………………………………...13

      2.2 Загальна  характеристика нафто-газової промисловості.  Динаміка 

             видобутку нафти і газу………………………………………………....17

      2.3 Загальна  характеристика енергетики України.  Динаміка виробництва                                         

             Електроенергії………………………………………………………..….23

Розділ 3. Перспективи розвитку паливно-енергетичного      комплексу України..

      3.1 Перспективи  розвитку вугільної промисловості……………………...28

     3.2 Перспективи розвитку нафтогазової промисловості………………….31

      3.3 Перспективи  розвитку енергетики……………………………………....33

Висновок………………………………………………………………………......37

Список використаних джерел…………………………………………………....38

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Прискорений соціально-економічний  розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного  комплексу, вдосконалення енергетичного  балансу з обов'язковим врахуванням  досягнень науково-технічного прогресу. Всебічна інтенсифікація виробництва  ставить перед паливно-енергетичним комплексом нові завдання, збільшує його роль у прискоренні темпів економічного зростання, у підвищенні продуктивності праці завдяки значному зростанню  її енерго- та електроозброєності.

Відомо, що ефективність та інтенсивність суспільного виробництва  значною мірою залежить від його енергозабезпеченості, бо енергетика створює особливі матеріальні ресурси  – енергетичні, які обумовлюють  функціонування практично всього виробничого  апарату сучасної економіки. Тому в  нових економічних умовах паливо і енергію слід розглядати і як матеріальний ресурс, і як матеріальний фактор суспільного виробництва.

На сучасному етапі  роль паливно-енергетичного комплексу  неухильно зростає. Його розвиток значною  мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання  продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для  подальшого покращання умов праці і  підвищення рівня життя людей. В  зв’язку з цим я вважаю, що вивчення галузевої структури паливно-енергетичного комплексу України та чинників які впливають на розміщення його галузей є дуже актуальною темою для вивчення.

Ціллю курсової роботи є  вивчення структури паливно-енергетичного комплексу основних чинників які впливають на розміщення його галузей, та перспектив його подальшого розвитку

 

Розділ 1. Загальна характеристика паливно-енергетичного комплексу  України.

1. Сутність поняття паливно-енергетичний комплекс.

     На  сучасному етапі роль паливно-енергетичного  комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.

   Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) – сукупність галузей народного господарства (суспільного виробництва), що забезпечують країну паливом і

електроенергією.

З огляду на конструкцію  побудови та існування – паливно-енергетичний комплекс України (ПЕК) – це технологічно складна, територіально розгалужена система з видобування, виробництва та транспортування паливно-енергетичних ресурсів, що поєднує потужну електроенергетичну галузь, систему теплопостачання, вугільну, ядерну, газову, нафтову та нафтопереробну промисловості.

 З огляду на організаційну структуру управління за видами діяльності - паливно-енергетичний комплекс України – це сектор народного господарства країни, до якого входять суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з розвідуванням, видобутком, переробкою, виробництвом, зберіганням, транспортуванням, передачею, розподілом, торгівлею, збутом та реалізацією енергетичних продуктів (кінцевих енергоносіїв) – палива, електричної і теплової енергії. [2, с. 82 ]

    Паливно-енергетичний  комплекс — це сукупність галузей промислового виробництва, які здійснюють видобуток палива, виробництво електроенергії, їх транспортування та використання. До складу паливно-енергетичного комплексу входять галузі паливної промисловості (вугільна, нафтова, газова, торф’яна, сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідро- та атомні електростанції, а також трубопровідний транспорт і лінії електропередач. Паливно-енергетичний комплекс — це крупна міжгалузева територіальна система, складова частина єдиного господарського комплексу країни; це базовий комплекс важкої індустрії. Кінцева мета його функціонування — надійне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливі та електроенергії. Виходячи з цього, стає очевидно, що прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов’язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов’язковим врахуванням досягнень науково-технічного прогресу.

Паливно-енергетичний баланс (ПЕБ) складається з прибуткової і витратної частин. У прибутковій частині балансу зафіксовані такі показники, як видобуток природного палива — вугілля, газу, нафти, торфу, дров (природні ресурси) і виробництво природних енергетичних ресурсів, які включають виробництво електро- і теплоенергії на теплових (ТЕС) і атомних електростанціях (АЕС). Крім того, до цієї частини балансу відносять нетрадиційні природні енергетичні ресурси (енергія вітру, сонця, геотермальна, низько-потенціальне тепло та ін.), а також відбір газу з підземних сховищ газу, імпорт енергоресурсів та залишок ресурсів на початок року.

Друга частина балансу (витратна) включає споживання енергетичних ресурсів і складається з таких статей витрат:

• перетворення в інші види енергії — електро- і теплоенергію, стиснене повітря і доменне дуття;

•   виробничо-технологічні потреби, включаючи втрати при збереженні, транспортуванні і формуванні держрезерву;

•  закачка природного газу в підземні сховища газу;

•  експорт;

•  залишок у постачальників та споживачів на кінець року.

Всебічна інтенсифікація виробництва ставить перед паливно-енергетичним комплексом нові завдання, збільшує його роль у прискоренні темпів економічного зростання, у підвищенні продуктивності праці завдяки значному зростанню її енерго- та електроозброєності. Відомо, що ефективність та інтенсивність суспільного виробництва значною мірою залежить від його енергозабезпеченості, бо енергетика створює особливі матеріальні ресурси — енергетичні, які обумовлюють функціонування практично всього виробничого апарату сучасної економіки. Тому, в нових економічних умовах паливо і енергію слід розглядати і як матеріальний ресурс, і як матеріальний фактор суспільного виробництва.[1,c.131]

В умовах вичерпності корисних копалин, обмеженості ресурсів розвиток паливно-енергетичного комплексу  необхідно підпорядкувати завданню стійкого забезпечення потреб України в усіх видах палива і енергії при планомірному проведенні в усіх галузях і сферах народного господарства цілеспрямованої енергозберігаючої політики.

    1.2 Структура паливно-енергетичного  комплексу України

Паливно-енергетичний комплекс включає паливну промисловість  та енергетику.

Паливна промисловість України  об’єднує вугільну, торф’яну, газову та нафтову галузь. Особливістю структури  видобутку палива в Україні є  переважання видобутку кам’яного  вугілля.

Вугільна промисловість  – це базова галузь для розвитку електроенергетики, коксохімії, металургії. Головним районом видобутку вугілля  в Україні є Донецький. Площа  Донбасу становить 53 тис. км² найбільші поклади твердого палива зосереджені у центральній та північній частині Донецької та південній частині Луганської областей. Значні вугленосні площі освоєні у Західному Донбасі (Дніпропетровська обл.) майже половина промислових запасів вугілля припадає на коксівне (75-90% вуглецю, теплотворність 7500 Ккал/кг). Його видобувають переважно у центральній частині Донецької області (Єнакієве, Горлівка, Макіївка, Донецьк, Красноармійськ, Костянтинівка) та у Краснодонському і Кадіївському районах Луганської області. Цінним енергетичним паливом є антрацит (90-96% вуглецю, теплотворність 8000 Ккал/кг). Поклади антрацитового вугілля залягають переважно у Луганській області.

За собівартістю Донецьке вугілля дороге. Однією з причин високої собівартості є глибоке  залягання пластів (понад 1000 м) та незначна їх потужність (від 0,45-1 м). Однак цей  важливий для України басейн відіграє велику роль у формуванні таких промислових  вузлів, як Донецько-Макіївський, Горлівсько-Єнакіївський, Стахановсько-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський та ін. На вугільній промисловості  Донбасу спеціалізуються вузли: Торезо-Сніжнянський, Свердловсько-Антрацитівський,  Селідовський  та Красноармійський. [3, с. 112]

Важливою паливно-енергетичною базою на Західній Україні є Львівсько-Волинський вугільний басейн. Площа басейну  близько 10 тис. км². Глибина залягання вугілля від 300 до 500 м, потужність пластів – до 1м. Розвиток басейну сприяв поліпшенню паливного балансу України, зокрема, кращому забезпеченню паливом західних областей, формуванню таких нових промислових центрів, як Нововолинськ, Червоноград.

Основним районом залягання  бурового вугілля на Україні є  Дніпровський буровугільний басейн. Буре вугілля видобувається в  таких центрах: Олександрія (Кіровоградська обл.), Ватутіне (Черкаська обл.), Коростишів (Житомирська обл.). Вугілля видобувають  переважно відкритим способом, є  також ряд шахт. Поклади бурого вугілля виявлені в межах 200 родовищ, більше частина яких не розробляється. Адже це вугілля має високу вологість, відносно низьку теплотворну здатність  і не перевозиться на великі відстані, а споживається в основному в  районах видобутку. Розвиток видобутку  бурого вугілля у степових і лісостепових районах України забезпечує місцеві  потреби у паливі і позитивно  впливає на територіальну організацію  виробництва.

Торфова промисловість є  однією з найдавніших галузей  паливної промисловості. Основні родовища торфу зосереджені в Сумській, Чернігівській, Житомирській, Рівненській та Львівській областях. Видобуток його невеликий. У вигляді брикетів і шматків торф використовується як паливо. У сільському господарстві його застосовують для виготовлення органічних добрив, торфоізоляційних плит. Торф може бути сировиною для виробництва парафіну, масел, фенолів, креоліну.

У Карпатах і Поліссі, ряді районів Лісостепу як місцеве  паливо використовують дерево.

    Нафтова, нафтопереробна  і газова промисловість. Нафту  і природний газ в Україні  видобувають у трьох регіонах: на Прикарпатті, в областях  Лівобережжя та Причорномор’я. 

Найдавнішим районом видобутку  нафти є Прикарпатський нафтогазоносний  район , в якому почали видобувати нафту у 1770 році. У 1950 році було відкрито Долинське родовище нафти в Івано-Франківській області, а в 1962 році – Битківське, Північно-Долинське, Альхівське, Улючненсько-Орівське та ін. Внаслідок освоєння цих родовищ  видобуток нафти на Прикарпатті  значно зріс. Однак домінуючу роль у видобутку нафти в 60-х роках  взяв на себе район Дніпровсько-Донецької  западини Лівобережжя України. Основні  родовища нафти зосереджені у  Полтавській (Радченківське, Зачепилівське, Новогригорівське, Миргородське та ін.), Сумській (Качанівське, Рибальське), Чернігівській (Прилуцьке, Гнідинцівське, Леляківське) областях. Найбільшим центром видобутку  нафти тут є Анастасіївське родовище біля м. Ромни в Сумській області.