Історія формування європейського інформаційного простору

5. Здійснений аналіз інформаційної  політики організації “Центральна  Європейська Ініціатива” дає  підстави для висновку про  те, що інформаційний чинник виступає  важливим компонентом національних  доктрин, виміром стратегії європейської  інтеграції та становлення інформаційного  суспільства. ЦЄІ відіграє особливу роль для входження України в європейські структури та програми міждержавного співробітництва за всім спектром інформаційної політики.

6. Тенденції міжнародного  співробітництва за участю неурядових  міжнародних організацій обумовлюються  логікою глобалізації міжнародних  відносин, появою широких представницьких  контактів неурядового характеру,  впливом сучасних засобів комунікації  на взаємодію державних утворень і суспільних структур. Активна участь МСО та НУО в глобальних та регіональних інформаційних процесах свідчить про намагання глобальної спільноти об'єднати громадські інтереси для розв'язання політичних проблем та допомоги країнам, які поступово виходять на належний рівень інформаційного розвитку, для подолання дисбалансу світових інформаційних потоків.

Розділ 3: Співпраця України із європейськими організаціями у побудові інформаційного суспільства

Європейський вектор розвитку українського суспільства потребує нових зважених політичних рішень. Зокрема, Україна усвідомлює важливість участі в європейських інтеграційних процесах, пов'язаних із прискореною інформатизацією, революцією в галузі комунікацій, електронної економіки, інших високих технологій. Як невід'ємна частина Європи, на нашу думку Україна орієнтується на існуючу модель соціально-економічного розвитку європейських країн і розглядає євроінтеграційний курс як реалізацію цієї моделі в Україні.

Основні зусилля у цьому  відношенні зосереджуються на істотному  поглибленні й розширенні практичного  співробітництва Україна — ЄС за всіма напрямами для забезпечення сприятливих умов у контексті розширення ЄС. Важливою у цьому сенсі є своєрідна ревізія існуючих угод і домовленостей. Йдеться, зокрема, про підписаний у липні 1994 р. Протокол про наміри між Державним комітетом зв'язку та інформатизації і Генеральним Директоратом ЄС із проблем інформаційного суспільства (попередня назва — Генеральний Директорат XIII), в якому визначено критерії відносин у галузі телекомунікацій та інформаційного суспільства загалом.

Потребують систематизації результати діалогу як у рамках двосторонніх зустрічей експертів на різних рівнях, так і в рамках міжнародних  заходів, серед яких Телекомунікаційний форум у Брюсселі (1999), Паризька зустріч  Україна — ЄС (2000), Ялтинська конференція ЄС — Україна (2001—2005). Утім, слід визнати, що вони певною мірою посприяли усвідомленню українською спільнотою ідеології інформаційного суспільства, реформуванню інформаційно-комунікаційного сектора, поширенню українського сегмента мережі Інтернету, створенню наукового потенціалу для забезпечення всіх потреб нового цивілізаційного явища.

Перспективними є також  елементи поглиблення співробітництва, окреслені в документах, підписаних у рамках самітів Україна — ЄС (2000—2005): Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС (1998, 2005—2007), спільної стратегії ЄС щодо України, ухваленої під час Гельсінського саміту ЄС (1999), а також спільної заяви учасників самітів Україна — ЄС Ялта (2001—2005), Брюссель (2002, 2006); Плану дій в рамках Європейської політики сусідства (2005—2007).

Документи передбачали співробітництво  в розробці інформаційного законодавства, в тому числі для регулювання  мережевого бізнесу та фінансових потоків. Серед найважливіших сфер співробітництва, визначених у документах, привертають увагу:

1. співробітництво у сфері науково-дослідницької діяльності, особливо в межах програми технологій інформаційного суспільства П'ятої Рамкової програми ЄС;
2. заява України про наміри розвивати програму е-Ukraine, яка відповідає потребам українського суспільства, стимулює розвиток послуг інформаційного суспільства в Україні.

Генеральний Директорат із питань інформаційного суспільства  в рамках програми e-Europe погодився  надати можливість Україні брати  участь у відповідних заходах:

1. згода сторін обмінюватися інформацією щодо послуг мобільного зв'язку третього покоління у сфері ліцензування, стандартів та планування спектра;
2. згода сторін заохочувати співробітництво у сфері послуг електронної комерції;
3. згода Генерального Директорату з питань інформаційного суспільства Європейської Комісії розглянути можливість надання експертної й технічної допомоги Україні відповідно до існуючих процедур та правил.

Європейський Союз визнав необхідність поширення в Україні  інформації та знань щодо цілей і  принципів європейської інтеграції, зокрема, важливість інноваційного  розвитку інформаційно-комунікаційного  сектора, інфоінфраструктури, глобальної навігаційної супутникової системи, гармонізації законодавства в галузі високих  технологій та інтелектуальної власності.

Співробітництво України і ЄС здійснюється за Шостою Рамковою програмою (2003—2007 рр. і на перспективу до 2025 р.), яка вирізняється революційним змістом і має за мету об'єднання європейських інтелектуальних ресурсів. Вона передбачає застосування наукового потенціалу Європи для реалізації національних програм становлення інформаційного суспільства й забезпечення лідерства у світовій конкуренції. Програма здійснюється за основними напрямами наукових досліджень для країн-членів, країн-кандидатів та країн-сусідів, що передбачають створення єдиного європейського наукового простору; розробку й планування інтегрованих європейських програм; координацію національних і європейських досліджень щодо еволюційних змін у суспільстві та впливу нових технологій на цивілізаційний розвиток; розробку стратегій єдиної зовнішньої політики, регіональної безпеки, загального інформаційного права, монетарної політики та європейської інформаційної політики; подолання нерівності між інформаційно багатими й інформаційно бідними країнами і забезпечення конкурентоспроможності останніх у європейському регіоні; вирішення проблеми зайнятості та соціальної єдності суспільства на основі економічних реформ, інновацій та високих технологій.

 Розширення Європейського Союзу, яке відбулося 1 травня 2004 р., призвело до історичних змін політичних, географічних та економічних умов для України і Євросоюзу. Європейський Союз та Україна як безпосередні сусіди мають ідентифікувати свої політичні й економічні інтереси, щоб сприяти утвердженню стабільності, безпеки й добробуту в контексті європейської політики сусідства.

Імплементація Плану дій, розрахованого на три роки, сприятиме  реалізації положень Угоди про партнерство  та співробітництво (УПС) як основи співробітництва  України і ЄС, стимулюватиме реалізацію прагнень України щодо її подальшої  інтеграції до європейських економічних  та соціальних структур.

Співробітництво України  і ЄС за напрямом "Інформаційне суспільство" передбачає:

1. досягнення прогресу у сфері політики та регулювання електронних засобів зв'язку;
2. вироблення та впровадження національної стратегії розвитку в Україні електронних комунікацій;
3. ухвалення нормативних актів щодо ліцензування, з'єднання, нумерації та загального доступу до основних телекомунікаційних послуг відповідно до Закону України "Про телекомунікації";
4. створення національної комісії з питань регулювання зв'язку відповідно до Закону України "Про телекомунікації";
5. забезпечення добросовісної конкуренції на ринку послуг електронних засобів зв'язку;
6. прискорення прогресу в розвитку сфери послуг інформаційного суспільства та інтеграції України в дослідницьку програму технологій інформаційного суспільства;
7. прийняття та реалізація Державної програми "Електронна Україна" з метою розвитку інформаційного суспільства та можливість підтримки її впровадження Європейським Союзом;
8. сприяння широкому використанню нових технологій суб'єктами господарювання та державними структурами, особливо в таких галузях, як охорона здоров'я та освіта (електронна комерція, електронний уряд, електронна охорона здоров'я, електронне навчання), через створення сучасних інфраструктур, розвиток місцевого наповнення та впровадження пілотних проектів, зокрема, взаємного визнання електронних підписів;
9. розробку проекту Державної цільової програми "Створення та розвиток мережі пунктів колективного доступу до мережі Інтернет як складової сучасної інформаційно-комунікаційної інфраструктури в Україні" й створення мережі бізнес-інтернет-центрів на регіональному та місцевому рівнях.

На нашу думку, варто сказати  про партнерство України та Центральноєвропейської ініціативи. Україна входить до Центральноєвропейської ініціативи з 1996 р. й розглядає свою участь у цій організації як один із напрямів реалізації зовнішньополітичного курсу держави й концепції стратегічного партнерства — інтеграції до європейських та євроатлантичних структур. Діяльність у рамках ЦЄІ створює для України реальні можливості підготовки до набуття повноправного членства в ЄС, практичного оволодіння методами спільного напрацювання політичних рішень, співробітництва у сфері розвитку телекомунікація, науки і нових технологій, засобів масової комунікації. Україна є членом робочих груп ЦЄІ з науки і технологій, міжнародних інформаційних обмінів, розбудови транспортних оптично-волоконних магістралей, які реалізують план дій ЦЄІ до 2010 р. та програми і проекти пріоритетного значення.

Співробітництво України  в рамках ЦЄІ активізує обмін інформацією у сфері зовнішньої політики, забезпечує національні інтереси в регіональних відносинах, нові напрями співпраці в інформаційній сфері. Таке співробітництво відкриває можливості для реалізації ініціатив щодо надання організації статусу спостерігача при Генеральній Асамблеї ООН, що своєю чергою сприятиме зростанню ролі ЦЄІ як ефективного механізму європейського співробітництва й дасть змогу об'єднати потенціал міжнародних організацій ООН і ЦЄІ для розв'язання актуальних проблем центральноєвропейського регіону. Україна розглядає свою участь у діяльності ЦЄІ як можливість посилення присутності в регіоні, а також трансформування зовнішньополітичних відносин, пов'язаних із майбутнім вступом окремих країн ЦЄІ до європейських інтеграційних об'єднань.

Розвиток дво- та багатосторонніх відносин країн-членів ЦЄІ зумовлює різноманітні форми співпраці в галузі інформації і комунікації. Україна заінтересована в інтегруванні до європейського інформаційного простору, участі в інформаційному бізнесі (проект "Новий інформаційний канал"), у розвиткові інформаційної економіки як основи політичного й економічного зростання і стабільності (2002, 2004)⁴.

Інформаційні аспекти  політики Україна—ОБСЄ (право на вільне вираження поглядів і право на комунікацію, інформаційні права національних меншин, незалежність ЗМІК, інформаційно-аналітичне забезпечення виборчих процесів, вплив ЗМІК на суспільство та формування громадської думки) реалізуються у рамках Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин, Координаційного центру ОБСЄ в Україні.

Місію співробітництва з  ОБСЄ в Україні (окрім постійних  органів) здійснює Координаційний центр  проектів ОБСЄ в Україні, мандат якого  передбачає впровадження проектів із трансформації законодавства, експертну  та матеріально-технічну допомогу. Проекти  Координаційного центру спрямовані на міжнародне співробітництво щодо вдосконалення законодавства України  з прав людини (право на комунікацію, медіа-право); допомогу Омбудсмена з  прав людини (практика інформаційних  позовів у Європейському Суді); захист прав ЗМІК і журналістів; створення електронної бази даних Верховного суду України; моніторинг адміністративного управління й можливостей заснування адміністративних судів; обмін досвідом із західними країнами.

Стратегічною метою відносин Україна—НАТО є повномасштабна участь нашої країни у створенні нової  архітектури європейської безпеки, розширення її співпраці з НАТО на всіх рівнях і в усіх вимірах, що слугує гарантією уникнення нового поділу Європи та створення "сірої зони" безпеки в ЦСЄ. Співпраця з Альянсом охоплює також обмін інформацією та зв'язки з громадськістю.

Інформаційна діяльність НАТО в Україні здійснюється на основі Меморандуму про взаєморозуміння між Організацією й урядом України щодо заснування Центру інформації та документації НАТО. В документі зазначено, що інформаційна діяльність Альянсу, включаючи мас-медіа, неурядові організації, освітні та наукові кола (цивільні й військові), спрямована на подолання застарілих психологічних стереотипів та ідеологічних упереджень і має сприяти створенню позитивного іміджу Організації в Україні.

Аналізуючи процеси гармонізації українського інформаційного законодавства  відповідно до європейського і співпрацю  з європейськими організаціями, ми дійшли кількох висновків.

Фактори включення України  в процеси європейської інтеграції окреслюють стратегію економічного й соціального розвитку держави, зумовлюють пріоритети динамічного зростання за умов трансформації демократичних інститутів, ринкової економіки та культурної сфери. Глибока взаємодія в інформаційній сфері, входження України у світовий інформаційний простір впливають на інформаційну політику, розвиток інфраструктури, інформаційний потенціал та виробництво національних інформаційних продуктів.

Загальноєвропейські тенденції  та національний досвід свідчать, що політичні й соціально-економічні зміни залежать від політичної орієнтації влади, зміни масової свідомості, демонополізації економічного сектора, впровадження нових технологій в державне та муніципальне управління. Реалізація програми європейської інтеграції України "Інформаційне суспільство" передбачає запозичення досвіду європейських країн у використанні інформаційних і комунікаційних технологій в суспільно-політичній, соціально-економічній та культурній сферах і в приватному секторі.

Усвідомлення належності до європейської цивілізації зумовлює трансформацію внутрішньої політики України й менталітету нації, сприяє реалізації принципів, що становлять правовий та ідеологічний фундамент  вільного громадянського суспільства: демократії, прав людини, верховенства закону, еволюційного руху до інформаційного суспільства. ЦЄІ відіграє особливу роль у входженні України до європейських структур та програми міждержавного співробітництва за всім спектром інформаційної політики.