Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

- використання у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін комп'ютерно орієнтованих засобів навчання (створений в школі банк програмного забезпечення навчального та навчально-виховного призначення і медіатека постійно поповнюються програмними засобами з різних предметів, а найголовніше — мультимедійними проектами, розробленими як вчителями школи, так і самими учнями);

- обмін інформацією через локальну мережу школи;

- інформатизація системи управління навчальним закладом;

- наповнення змісту профільного та поглибленого вивичення навчальних предметів.

Першочерговим в управлінській діяльності адміністрації  загальноосвітнього навчального закладу  є розширення його інформаційного простору. Створення Інтернет-сайту закладу є одним із елементів цієї роботи. Проаналізувавши більше трьохсот шкільних сайтів [21] і враховуючи власний досвід, пропонуємо приблизну структуру шкільного сайту, робота над яким ведеться в нашій школі:

1. Титульна (головна)  сторінка.

2. Історія ЗНЗ.

3. Адміністрація  ЗНЗ.

4. Учителі ЗНЗ.

5. Сторінки шкільних  методичних об’єднань або предметних  кафедр.

6.  Інформація  про учнів ЗНЗ.

7. Досягнення  ЗНЗ.

8. Інтернет-друзі.

9. Участь у  проектах.

10. Книга відгуків.

11. Контактні  адреси.

12. Наявність  посилань на інші освітні сайти.

Разом з тим  слід зазначити, що 95 % шкільних сайтів побудовані як візитна картка ЗНЗ і є мало інформативними, а відтак, й малоцікавими, внаслідок чого дуже рідко відвідуються повторно. Це свідчить про нерозуміння керівниками ЗНЗ важливості цього напрямку роботи, особливо у спілкуванні із зовнішнім середовищем. Щоб створити більш інформативні сайти, треба розміщувати не тільки дані про навчальний заклад, а, насамперед давати на сайт інформацію про його діяльність, як от: досвід роботи, інноваційні досягнення,  наприклад, оригінальний статут або концепція закладу, навчальний план, методичні розробки (уроки, позашкільні заходи). Статистику про діяльність закладу треба розміщувати в окремому розділі. Як правило, він відвідується один раз, коли відбувається знайомство із закладом. Інформація повинна надаватись таким чином, щоб вона була цікава іншим і у відвідувачів виникала потреба ще й ще раз повертатися саме до цього сайту. Роботу з підтримки окремих сторінок сайтів ЗНЗ слід включити до функціональних обов’язків адміністрації закладу освіти.

Залучення дітей  до створення Інтернет-сторінок частково змінює і діяльність заступника директора з виховної роботи, бо це є новою формою позашкільної роботи, ефективно відволікає дітей від вулиці і шкідливих звичок. У процесі цієї роботи є можливість направляти діяльність дитини до тих сайтів, які пропагують здоровий спосіб життя. Прикладом тому є сайт програми “Діалог” (http://www.dialog.kharkiv.edu/default.htm).

Управління  навчально-виховною системою на засадах  педагогічного менеджменту — це особлива діяльність, у якій акцент переноситься на взаємини між людьми і трактується як взаємодія керівника і підлеглих на основі «суб'єкт-суб'єктних» відносин. Це діяльність, у якій її суб'єкти за допомогою діагностики, аналізу, планування, організації, регуляції та корекції забезпечують організованість спільної діяльності учнів, вчителів, батьків, обслуговуючого персоналу та її спрямованість на кінцевий результат [38].

Основні сфери  застосування  інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес:

• система управління;
• моніторинг здоров'я учасників навчально-виховного процесу;
• бібліографічна робота;
• науково-дослідна діяльність;
• збір, накопичення, обробка та створення банку науково-методичної інформації;
• моніторинг навчально-виховної діяльності.

Реалізація  такого підходу дозволяє ефективно вирішувати за короткий  проміжок часу проблему прийняття управлінського рішення.

Одним із пріоритетів  управлінської діяльності адміністрації  школи є управління персоналом, що передбачає розробку структури потоку інформації в системі інформаційного забезпечення управління закладом.

Використання  інформаційно-комп’ютерних технологій сприяє раціоналізації управлінської  діяльності керівника навчального закладу [40].

Зокрема, автоматизацію  управління освітою в школі ми проводимо у таких аспектах:

• підготовка та проведення педрад і нарад з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій;
• уніфікованість форм наказів;
• нормативно-правова документація навчального закладу;
• створення соціального паспорту школи; 
• звіти за різними напрямками контрольно-аналітичної діяльності закладу;
• шкільна документація;
• методична робота;
• моніторинг навчальної й виховної роботи;
• тарифікація;
• внутрішньошкільний контроль;
• інформація про педагогічні кадри, учнів, батьків;
• матеріально-технічне забезпечення.

Діяльність  директора багатогранна, поліфункціональна й полідіяльнісна. Серед її видів важлива роль належить інформаційно-аналітичній, яка характеризується збільшенням кількості видів, джерел, потоків інформації, постійним оновленням її змісту, здійсненням низки інформаційних процесів і дій над інформацією [15, с.21].

Збір інформації не є самоціллю. Нагромаджена інформація аналізується з метою оцінки досягнути  результатів, виявлення причин, які  їх зумовили і визначення завдання на новий період.

За допомогою  інформаційно-комп’ютерних технологій, запровадження інформаційних систем, апаратно-програмних засобів можна значною мірою модернізувати управління закладом. Створення баз даних, документів, які в основному повторюються з року в рік (накази, навчальні плани, плани роботи, склад комісій для державної підсумкової атестації, бланки, форми, окремі інформації тощо), усе це дає можливість економити робочий час директора.

За допомогою  комп’ютера готуються оголошення, графіки та плани роботи, що вивішуються  в учительській і мають естетичний вигляд.

Надзвичайно важливу  роль у роботі директора відіграє створення бази даних про педагогів  та учнів з допомогою програми Access, що дозволяє не тільки зберігати інформацію, а й сортувати її, обробляти й аналізувати.

Сьогодні в  школі створена база даних на педагогічних працівників, де зберігається інформація не тільки про освіту, стаж, атестацію педагога, а й про ідентифікаційний код, дані паспорта, проблемна тема, над якою працює вчитель, фіксується участь його в методичній роботі тощо.

Дуже зручно аналізувати й порівнювати інформацію про рівень навчальних досягнень школярів по семестрах, роках (по класах, предметах тощо). Робити це можна у вигляді таблиць та діаграм.

У вигляді діаграм  можна зображувати порівняльний аналіз вступу випускників школи до навчальних закладів за спеціальностями, що відповідають профільним дисциплінам школи.

Отже, використання інформаційних технологій дає можливість педагогам урізноманітнювати форми й методи проведення уроків, інтенсифікувати процес навчання, здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання й виховання, активніше формувати в школярів інформаційну компетентність і зацікавлювати учнів навчальними предметами [27, с.26].

Ця технологія допомагає вирішувати багато завдань методичної роботи. Зокрема, у школі поліпшилося інформаційне забезпечення навчального процесу, ефективнішим став обмін досвідом між педагогами. 80 % учителів володіють комп'ютером на рівні його використання на уроках.

Без комп'ютера  нині складно добитися ефективності в роботі директора школи.

Гарний мікроклімат  кожного класного колективу є  фундаментом успішної реалізації навчально-виховних завдань. Дуже важливим стає вміння адміністрації школи своєчасно відреагувати на можливі нестандартні ситуації, які виникають практично щодня у тому чи іншому класі. Психологічна служба має забезпечити методичну підтримку дій директора, його заступників, учителів [30, с. 6]. Практичний психолог та соціальний педагог проводять обстеження всіх класних колективів. Результати тестування, опитувань, спостережень обробляються за допомогою спеціальних комп'ютерних програм. Висновки про психофізичний стан кожного учня дають можливість зорієнтувати всіх учителів на оптимальну методику проведення навчальних занять саме у цьому класі, допомагають адміністрації правильно розставити й учительські кадри, враховуючи психологічні особливості вчителів та учнів.

Робота вчителя  з комп'ютером — це складна, але вкрай необхідна задача. Адміністрація школи: директор, його заступники, які вже відчули переваги роботи з комп'ютерними технологіями, — мусять створити ситуацію «необхідності» використання інформаційних технологій для кожного вчителя. Якщо директор та його заступники не «захворіють» комп'ютером, то й учителі не будуть свідомо працювати з новою технікою, оскільки всім відома певна консервативність педагогічних працівників, особливо з великим стажем роботи “з дошкою та крейдою”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ВИСНОВКИ

Проаналізувавши теоретичні доробки А.Б. Антопольського, О.В. Артюшківа, В.Ю. Божрякова, В.В. Бойка, Г.І. Бритченка, Н.О. Вербицької, А.Є. Вікторава, В.В. Годіна, А.В. Голованова, І.К. Корнєєва, Б.Л. Казанєвіч, К.К. Коліна, С.П. Кудрявцевої, А.Н. Мартинова, А.Д. Урсул,  можна зробити висновок, що застосування інформаційних технологій в галузі освіти і безпосередньо в діяльності керівника закладу стало загальною необхідністю. Впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес школи забезпечить поступовий перехід освіти на новий, якісний рівень. Нові інформаційні технології позитивно впливають на всі компоненти системи навчання: мету, зміст, методи та організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки для забезпечення розвитку інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності педагогічних працівників.

Навчальне середовище, в якому можливе повноцінне використання інформаційних технологій, створюється  внаслідок поєднання декількох  передумов, зокрема:

- спільного  бачення процесу інтеграції інформаційних технологій у нас,  партнерів за умови сприяння та підтримки з боку керівництва системою освіти;

- наявності  певного досвіду вчителів у  галузі використання освітніх  інформаційних технологій;

- знання освітніх  стандартів та наявності ресурсів  для навчальних курсів;

- володіння  особистісно орієнтованою методикою  навчання;

- оцінювання  ефективності застосування інформаційних  технологій у навчальному процесі;

- доступу до  сучасних інформаційних технологій, а саме до програмного забезпечення  та телекомунікаційних мереж;

- наявності  технічної допомоги при використанні  та обслуговуванні технологічних  ресурсів;

- підтримки  з боку партнерів  громадських  організацій;

- належної фінансової  підтримки тривалого використання  інформаційних технологій;

- наявності  відповідної політики та стандартів, що підтримують новітні навчальні середовища.

Рівень інформаційної  культури керівника школи є одним  із чинників формування сучасного інформаційного навчального середовища. Нами виявлено організаційно-педагогічні умови формування інформаційного навчального середовища сучасного закладу освіти:

- достатній  рівень інформаційної культури  керівника закладу освіти і  всіх суб'єктів навчально-виховного  процесу;

-наявність суб'єкта  навчання, створення й реалізація  в його межах інформаційного, функціонального і комунікаційного компонентів навчально-виховного процесу;

- забезпечення  в межах інформаційного навчального  середовища обігу навчальної  й управлінської інформації.

Вивчення рівня інформаційної  культури,стану самооцінки керівниками інформаційного середовища закладу в ході дослідження показало, що управління ЗНЗ в умовах інформаційного суспільства потребує цілеспрямованої підготовки директора школи до управлінської діяльності, формування його інформаційної культури, яка б об’єднувала навички вільного володіння комп’ютером, обізнаність в сфері автоматизованих систем управління, програмного забезпечення, апробації даних систем з боку директора з матеріально-технічним забезпеченням сучасними комп’ютерами шкіл, підключенням до  глобальних інформаційних мереж, науково-методичний супровід інформаційного забезпечення управління ЗНЗ.

 За умови  належного рівня інформаційної  культури керівника ЗНЗ використання інформаційно-комп’ютерних технологій сприяє раціоналізації управлінської діяльності керівника навчального закладу [39].