Історія інформатизації суспільства

                  Проблеми віртуальних властивостей інформаційного суспільства розроблюються Нікітіним Л.М., Смеричевським Е.Ф., Говоруновим А.В., Івановим Д.В., Носовим М.А., Опенковим М.Ю., Генісаретським О.І., Гаріфуліним Р.Ф. та ін. [27].

Отже, поняття та сутність інформатизації суспільства в умовах глобалізації зводиться до поширення медіа культури в тому чи іншому суспільстві, що в загальному утворює соціум. Це в свою чергу об’єднує кожне із суспільств певними надійними зв’язками та становить один глобальний процес інформатизації суспільства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

                  У 50-70 роки стало видно, що людство вступає в нову епоху, дорогу до якої було прокладено бурним розвитком техніки, зокрема комп'ютерів. Проблема існування та буття людини у повністю "технізованому та інформатизованому" світі не могла не турбувань філософів. Жоден з них , хто писав про цю проблему, не вагався у радикальному зновленні всього життя людства у рамках цієї нової формації. Але більшість філософів аналізували проблему тільки з одного боку: чи то з політичної, чи то з економічної або соціальної. Це призвело до виникнення великої кількості різних назв та визначень, про які говорить Дайзард. Цікаво відмітити що майже всі запропоновані назви мають латинський префікс "пост", ніби їх розробники очікують якогось всесвітнього катаклшзму, глобальних змін у науці та техниці. 
              Не можна обмежуватися у визначенні чисто економічним аспектом, як це зробив А.Турен, чи соціальним фактором, як це зробив Еллюль, оскільки багатогранні зміни охоплять майже всі сфери людської діяльності. Таким чином , " інформаційне суспільство" - це цивілізація, яка базується на нематеріальній субстанції , умовно називаємою "інформацією". Така цивілізація має властивість взаємодіяти як з духовним, так і з матеріальним світом людини. Остання властивість особливо важлива для розуміння суті нового суспільства. Оскільки інформація формує матеріальне середовище життя людини та виступає у ролі нових технологій, комп'ютерних програм тощо. 
              Що стосується проблем "інформаційного суспільства, то тут декілька глобальних є причиною більш дрібних. Перша з них - принципова невизначеність суті інформації як з матеріальної, так і з філософської точки зору. Друга - взаємодія техніки, інформації та людини. Третя - взаємодія

техніки та природи. Ці питання ще очікують своїх дослідників.

                 Ресурси інформаційного суспільства  - інформація, знання та інформаційно-комунікаційні  технології - найбільш вдало та  цілісно характеризують його  природу. Завдяки ґрунтовному аналізу кожного з них простежено зміни, які сталися протягом останніх років. Відтак сформувались нові поняття, процеси, взаємини, проблеми. В результаті індустріальний шлях вже не може бути пріоритетним для держави в сучасних умовах розвитку. В іншому випадку така держава опиниться осторонь глобальних процесів розвитку у наступні 10–15 років, стане відмежованою від решти світу. Саме цю загрозу включає в себе проблема цифрового розподілу. Тому альтернатива існує не між індустріальним та інформаційним шляхом подальшого розвитку, а між розвитком інформаційного суспільства та цифровим розподілом.

 

 

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 
1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной  цивилизации. М.,1994 
2. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. М.,1990 
3. Давидович В., Аболина Р. Кто ты, человечество? Теоретический портрет. М.,1975 
4. Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы. М.1988 
5. Мир философии: книга для чтения. М.,1991.Ч.2.Разд.8. 
Моисеев Н. Третьего мира нам не дано//Социально- 
политический журнал.1995.№2. 
6. Новая технократическая волна на Западе. Под ред. Гуревича П.С. М.,1986 
7. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. М.,1991 
8. Современная западная философия. Келле В.Ж. Наука как компонент социальной системы. Словарь. М.,1991 
9. Тавризян Г.М. Техника, Культура, Человек.М.,1988 
10. Тоффлер О. Третья волна //США - экономика, политика, идеология. 1982.№3. 
12. Тоффлер О. Смещение власти: знание, богатство и принуждение на пороге 21 века. М.,1991.

13. Брягин О. Простая арифметика. // Бизнес и безопасность, 2007, № 1,c. 1-6.

14. Дорошев В.В., Домарев В.В. Рекомендации  по обеспечению безопасности  конфиденциальной информации согласно  «Критериев оценки надежных компьютерных  систем TCSEC (Trusted Computer Systems Evaluation Criteria)»,  США, «Оранжевая книга». // Бизнес и безопасность, 2005, № 1, c. 19-21.

15. Герасименко А.В., Гришаев С.В., Павлов Д.В. и др. Основы защиты  комерческой информации и интеллектуальной  собственности. / А.В. Герасименко,  С.В. Гришаев, Д.В. Павлов. - М.: Науч.-информ. внедрен, фирма «ЮНИС», 2004.

16. Герасименко В.А. Защита информации  в автоматизированных системах  обработки данных: развитие, итоги,  перспективы. / В.А. Герасименко. –  Зарубежная радиоэлектроника, 2003, №  3, c. 3-22.

17. Гасанов Р.М. Шпионаж особого  рода. / Р.М. Гасанов. – М.: «Зниния», 2005.

18. Горячев. Информация и ее  защита. // Вопросы защиты информации, 2004, № 2, c. 38-45.

19. Задворний А. Iнформацiйна безпека  i свобода слова в Українi. / А.  Задворний. – Украина: информация  и свобода слова, К.: «Свобода  і знання», 2007.

20. Інформаційне Суспільство. Шлях  України. - К.: «Наука», 2004. - 290с. 

21. Кісіль М.В. Вимоги до якості  вищої освіти в інформаційному  суспільстві // Науковий часопис  НПУ імені М.П. Драгоманова.  Серія № 7. Релігієзнавство. Культурологія.  Філософія: Зб. наукових праць. - Випуск 11(24) - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007 - С.109 - 112.

22. Когут Ю.И. Безопасность фирмы. / Ю.И. Когут. – Безопасность  информации, 2006, № 3.

23. Копылов В. А. Информационное  право. / В.А. Копылов. - М. «Москва», 2007.

24. Кузнецов В. Информационная  война и бизнес. / В. Кузнецов. –  Конфидент, 2006, №

25. Левин А.В. Секрет фирмы. / А.В.  Левин. - М.: Машиностроение, 2005.

26. Все о защите коммерческой  информации. М.: Махаон, 2002.