У інформаційному суспільстві  необхідно почати опановувати інформаційною  культурою з дитинства, спочатку за допомогою електронних іграшок, а потім привертаючи персональний комп'ютер. Для вищих учбових закладів соціальним замовленням інформаційного суспільства слід рахувати забезпечення рівня інформаційної культури студента, необхідної для роботи в конкретній сфері діяльності. В процесі інформаційної  культури студента у вузі разом з  вивченням теоретичних дисциплін  інформаційного напряму багато часу необхідно приділити комп'ютерним  інформаційним технологіям, що є  базовими складовими майбутньої сфери  діяльності. Причому якість навчання повинна визначатися ступенем закріплених  стійких навиків роботи в середовищі базових інформаційних технологій при рішенні типових завдань сфери діяльності[23].

Армія користувачів мобільними телефонами досягла 1,7 млрд. чоловік, що становить 26% усього населення  Землі. Цей показник значно перевищує  прогнози річної давнини, відповідно до яких узяття планки в 1,6 млрд. користувачів очікувалося лише наступного року. Більш свіжий прогноз від Nokia, зроблений  улітку нинішнього року, передбачає збільшення кількості користувачів до 2 млрд. протягом трьох років, тобто до 2006-го. А  генеральний директор фінського  концерну Йорма Олліля підкреслює, що кількість користувачів мобільними телефонами вже перевищує число  ліній фіксованого зв’язку, причому  темпи «мобільного» розвитку вшестеро перевершують показники традиційних  телекомунікаційних послуг. Більше того, у багатьох країнах і зовсім спостерігається  відмова від стаціонарних телефонів  на користь мобільних, хоча, з іншого боку, значний інтерес викликають пропозиції, що дозволяють об’єднати  в одному апараті функції обох видів зв’язку.

Дуже непоганими виявилися і показники обсягів  продажів самих мобільних телефонів. У цілому за третій квартал поточного  року «трубок» було продано на 25% більше, а всього за результатами року очікується 30-відсоткове зростання обсягів  продажів. Як вважають спеціалісти, відтепер такі показники залишаться справою  історії, і наступного року навряд чи варто розраховувати більш ніж  на 8-відсоткове збільшення цього показника.

Очікується також  деяка зміна структури ринку. Якщо зараз кожна третя з продаваних у світі трубок вироблена Nokia, то наступного року частка компанії може збільшитися до 40%. Принаймні так  обіцяють експерти Nokia, котрі задля  досягнення цієї мети вважають за необхідне  розширити лінійку нових моделей  із нинішніх 35 на рік до 40. Частка компанії Motorola, котра посідає друге місце, порівняно з другим кварталом дещо знизилася (із 15,7% до 14,2%), утім, так само, як і «бронзового» призера ринкових перегонів Samsung – із 14,8 до 13,8%.

У цілому ж ринкові  показники мобільної телефонії  виявилися на рідкість оптимістичними. Особливо з урахуванням «рекордів» Східної Європи, оприлюднених трохи  раніше. Зокрема, у Чеській Республіці проникнення оцінюється в 98,6% – 10,1 млн. користувачів на 10,2 млн. жителів. У Словенії цей показник становить 95%, а в Угорщині – 83 (рис.2.2) Тож скромні українські досягнення, оцінювані в 22%, для західних інвесторів виглядають дуже багатообіцяючими. Тим більше що в країнах Західної Європи стабілізація ринку відбулася на рівні 80% (див. ДОДАТОК Г)[3]. 

3.3. Можливості сучасних інформаційних систем 

Для обговорення  можливостей сучасних інформаційних  систем, стану і перспектив використовуваних у них інформаційних технологій необхідно перш за все зрозуміти, що таке інформаційна система.

Навіщо потрібні інформаційні системи? Будь-який розумний вид діяльності ґрунтується на інформації про властивості стану і поведінки  тої частини реального світу, з якою пов'язана ця діяльність. Для  отримання такої інформації у  багатьох випадках необхідно регулярно  через деякі інтервали часу проводити  природні вимірювання (або спостереження), що дозволяють визначати характеристики стану суті реального світу і  протікаючих процесів, відповідні моментам часу, коли ці вимірювання проводяться[4].

У інших випадках вдається скористатися "матеріалізованою" інформацією, що міститься в різного  роду паперових документах, публікаціях, які також виступають як частина  реальності. Необхідну інформацію можна взяти з них шляхом свого роду "спостереження ".

Проте деякі природні вимірювання або спостереження  можуть виявитися нездійсненними у  відведений для них час у зв'язку з великою трудомісткістю, високою  вартістю, недоступністю об'єкту вимірювання (спостереження) і з інших причин.

Значно скоротити  об'єм необхідних природних вимірювань дозволяє комп'ютерне моделювання реальності. Якщо комп’ютерна модель адекватно (щодо інформаційних потреб користувачів) відображає стан і динаміку реальності, то багато необхідних відомостей можна  одержувати за допомогою такої моделі, уникаючи тим самим природних  вимірювань, з істотно меншими  витратами часу, а можливо, і при  нижчій вартості. Саме для підтримки  таких моделей служить спеціальний  клас систем обробки даних – автоматизовані інформаційні системи. У ряді публікацій їх називають звичним для сучасного читача терміном – комп'ютерні інформаційні системи[17].

Автоматизованою інформаційною  системою називається комплекс, включаючи  обчислювальне і комунікаційне  устаткування, програмне забезпечення, лінгвістичні засоби та інформаційні ресурси, а також системний персонал і що забезпечує підтримку даними інформаційної моделі деякої частини реального світу для задоволення інформаційних потреб користувачів.

Частина реального  світу, яка моделюється інформаційною  системою, називається її наочною галуззю.

Під динамічною моделлю  розуміється змінність чи моді в  часі. Це "жива", діюча модель, в  якій відображаються зміни, що відбуваються в наочній області. Така система  повинна володіти пам'яттю, що дозволяє їй зберігати не тільки відомості  про поточний стан наочної області, але і в деяких випадках передісторію[20].

Оскільки модель наочної галузі, підтримувана інформаційною системою, матеріалізується у формі організованих необхідним чином інформаційних ресурсів, вона називається інформаційною моделлю.

Автоматизована інформаційна система не завжди функціонує самостійно. Вона може входити як компонент (підсистема) в складнішу систему, таку, наприклад, як система управління торговою компанією  або система управління виробництвом.

Інформаційні системи  вже багато десятків і навіть сотні  років існують і використовуються на практиці у формі різного роду картотек або колекцій паперових  документів. Проте в таких системах відсутня яка-небудь автоматизація  обробки даних. Вони дозволяють лише реєструвати і підтримувати в  систематизованій формі на паперових  носіях результати проведених натуральних вимірювань.

Наведене вище визначення охоплює інформаційні системи всіх видів, зокрема фактографічні системи, які засновані на технологіях баз даних і оперують структурованими даними, системи текстового пошуку, що оперують документами на природних мовах, глобальну гіпермедійную інформаційну систему Web та ін. З цієї причини у визначенні використовується узагальнений термін інформаційні ресурси. Окремими його випадками є дані для систем баз даних, документи для систем текстового запиту, НТМL-сторінки або ХМL-документи для Web і т.д. На нижчих рівнях уявлення (у пам'яті комп'ютерів, при передачі по каналах зв'язку і т.д.) інформаційні ресурси незалежно від їх природи і форми уявлення розглядаються як дані, що зберігаються або передаються. Термін "дані" часто використовується по відношенню до інформаційних ресурсів будь-якого роду[25].

Єдиного сталого  і загальноприйнятого визначення поняття "інформаційна система" в цей час не існує, та і навряд чи воно може існувати. Річ у тому, що залежно від необхідності в різних випадках використовуються різні точки зору на такий складний продукт високих технологій, яким є сучасні інформаційні системи. Додаток інформаційної системи розуміється  як надбудова над інформаційною системою, що забезпечує рішення деякого комплексу завдань на користь якої-небудь сфери діяльності.

Більшість опублікованих  визначень інформаційної системи  трактує це поняття з функціональної точки зору, а саме як "систему, яка призначена для збору, передачі, обробки, зберігання і видачі інформації споживачам і складається з наступних основних компонентів: програмне забезпечення; інформаційне забезпечення; технічні засоби; обслуговуючий персонал". При цьому залишається осторонь спрямованість цих функцій, мета, для досягнення якої вони здійснюються[30].

На відміну від  багатьох інших публікацій, в наведеному визначенні робиться акцент на головному призначенні інформаційних систем, а не на їх функціях і ресурсах, які вони не використовують. Підтримка динамічної інформаційної моделі наочної галузі – це та загальне, що властиво будь-якій інформаційній системі незалежно від характеру інформаційних ресурсів, якими вона оперує, і, отже, від інформаційних технологій, на яких вона заснована.

Саме такий підхід є найбільш продуктивним в даній  роботі, оскільки хотілося б з єдиних позицій розглянути тут базові напрями  технологій сучасних інформаційних  систем – технології баз даних, систем текстового пошуку, технології Web.

Інший важливий напрям впровадження інформаційних систем – це електронна комерція. Передбачається десятиразове зростання використання електронної комерції у приватному секторі[20].

Досвід впровадження та використання інформаційних технологій та систем дає змогу говорити про  великі потенційні можливості цієї сфери  при розв’язанні соціальних проблем  суспільства. Україна є молодою незалежною державою, що не стоїть осторонь цих процесів. Інформаційні системи дедалі більше проникають в усі сфери діяльності суспільства. Але слід підкреслити, що процеси створення та впровадження інформаційних систем у нас здійснювалися майже стихійно. Важливі кроки у напрямі ефективної координації цих робіт було здійснено Національним агентством з інформатизації при Президентові України. Ці зусилля за підтримки державних, наукових, освітніх установ та установ недержавної форми власності завершилися перемогою. Верховною Радою України було прийнято три Закони України: „Про Концепцію Національної програми інформатизації”, „Про Національну програму інформатизації”, „Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки”[21].

Сьогодні у США, країнах Європи і в Росії у вищих органах державної влади та управління, в міністерствах та відомствах, в обласних та місцевих органах управління функціонують та розробляються інформаційні системи, створюються інформаційно-аналітичні центри. Використання інформаційно-довідкових та аналітичних систем позитивно впливає на сферу державного управління та створює можливості для удосконалення і збагачення практики державного управління.

За статистикою  ООН, поняття інформаційного суспільства, на думку 78% опитаних українців включає  до себе тільки комп’ютеризацію, а  лише 8% побудували це визначення через  сферу послуг, і тільки 3% віднесли обидва ці визначення до цього поняття. Все це говорить про низьку інформованість людей, небажання або обмаль часу розширювати свої знання, прилучаючись таким чином до нової еліти. Таке спрощене розуміння трансформаційних процесів в Україні навряд чи сприятиме  швидкому та якнайбільш безболісному переходу до інформаційної демократії і якщо серед державних службовців таке розуміння можливого подальшого розвитку нашої держави, то що можна  казати про пересічних громадян. І  тоді постає питання – що зараз  відбувається: знову реформа “зверху”? І якщо це непотрібно народові, або  еліта не хоче, щоб він знав, що відбувається, що може відбутися і  що має відбутися, то може в нас  перспектива знову стати “закритим” суспільством, відстороненим від  світових процесів глобалізації, інформатизації, демократизації та гуманітаризації. Відповіді  може дати зараз тільки центральна влада, еліта, і чим скоріше це відбудеться, тим кращі, чи, навпаки, гірші перспективи розвитку української держави і суспільства[28].

3.4. Побудова когнітивної моделі процесів інформатизації суспільства

     Когнітивний підхід – це рішення традиційних  проблем методами, що враховують когнітивні аспекти, що включають процеси сприйняття, мислення, пізнання, пояснення і  розуміння ситуації. Когнітивна модель застосовується для якісного аналізу проблем, що характеризуються наявністю невизначеності, неоднозначністю оцінки наслідків тих чи інших рішень.

     Виходячи  з мети роботи обираємо основний фактор, що є цільовим, а саме інформатизація суспільства. На досягнення цього спрямовані Internet, ЗМІ, електронна комерція, комп’ютеризація, інформаційні технології, мобільні телефони, інформаційна культура. І саме для цієї проблеми застосовуємо когнітивне моделювання, з метою виявлення основних засобів, якими досягається реалізація цієї концепції, відстеження того, як ці засоби будуть діяти в майбутньому та пошуку рекомендацій для вирішення виявлених проблем, які будуть заважати реалізації концепції.

     Для побудови когнітивної моделі інформатизації суспільства необхідно виділити основні чинники, що впливають на реалізацію цієї політики, охарактеризувати зв’язки між ними та визначити  характер цих зв’язків. Опираючись на результати дослідження виділяємо наступні фактори: