Страховий ринок, як одна з провідних ланок фінансової системи України

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2012 в 10:28, курсовая работа

Описание работы

У відповідності із законом України «Про страхування», страхування — це вид цивільно-правових відносин із захисту майнових інтересів громадян і юридичних осіб у випадку настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинного законодавства, за рахунок грошових фондів, сформованих шляхом сплати громадянами і юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Содержание

Вступ
Розділ І. Страховий ринок, як одна з провідних ланок фінансової системи України
Страховий ринок: сутність, принципи та функції
Інфраструктура страхового ринку України
Історичний аспект страхового ринку України
Розділ ІІ. Аналіз сучасного стану страхового ринку України
Аналіз пропозиції страхових послуг
Аналіз попиту страхових послуг
Розділ ІІІ. Сучасні проблеми страхового ринку України
Досвід функціонування страхових ринків зарубіжних країн
Недоліки сучасного ринку страхування в Україні
Напрями та перспективи підвищення ефективності страхової
діяльності в ринковому середовищі
Висновки
Список літератури

Работа содержит 1 файл

Курсова.DOC

— 327.50 Кб (Скачать)

Як уже відзначалося, основними  продавцями страхових послуг на ринку  є акціонерні страхові компанії відкритого і закритого типу та страхові товариства.

Важливою групою продавців послуг на страховому ринку України є  перестрахувальники, яких поки що мало. Ринок перестрахувальників можна  виділити як субринок, виходячи з його специфіки. З одного боку, на цьому  ринку продавцями страхових послуг виступають звичайні страхові компаніїї (єдина вимога до них – ліцензія на проведення перестрахових операцій), а з другого --  покупцями є також страхові компанії, які передають повністю чи частково страховий ризик чи групи страхових ризиків певного виду за узгодженими умовами для створення, по можливості збалансованого портфеля та забезпечення фінансової стійкості прибутковості операцій.

Як відомо, об’єктом страхового ринку  є специфічний товар — страхова послуга.

Під впливом попиту і пропозиції на ринку на конкурентній основі складається ціна страхової послуги. При цьому, ціна є об’єктом договору і рухається в певних межах. Нижня межа ціни визначається принципом еквівалентності у страхових відносинах, яке являє собою рівність між надходженнями платежів від страхувальників і виплатами страхового відшкодування та страхових сум. Верхня межа визначається потребами страховиків. Якщо ціна страхової послуги досить висока, то страховик може опинитися в невигідному становищі порівняно з конкурентами і може втратити клієнтів на ринку або зробити свою послугу недоступною для більшості страхувальників. Ціна послуги конкретного страховика залежить від розміру і структури його страхового портфеля, очікуваного прибутку, якості інвестиційної діяльності, розміру управлінських витрат.

Розвиток страхового ринку відбувається в умовах дальшого зниження валового внутрішнього продукту та спаду виробництва  промислової і сільськогосподарської  продукції. На страхову діяльність значно вплинули інфляційні процеси та зниження курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют. На кінець 1998 р. страховий ринок нараховував 254 страховика. Зберігалася загальна тенденція поступового збільшення обсягів надання страхових послуг та видів страхування.

При аналізі розвитку страхового ринку використано матеріали Укрстрахнагляду про стан та тенденції розвитку страхового ринку України за 1995-1998 р.р. (Україна – Business №18 за 1998 рік і №15 і №17 за 1999 рік).

За даними Укрстрахнагляду, сума надходжень страхових платежів в 1998 р. в усіх видах страхування склала 789,2 млн. грн., або збільшилася на 193% проти рівня 1997р.

Виплати страхових сум та страхового відшкодування в 1998 р. склали 178 млн. грн, що на 138% перевищує показник 1987 року. Середній рівень виплат (відношення виплат до платежів у %) становив у 1998 р. 22,5% проти 31,7% в 1997 році.

Середній статутний фонд на компанію, перерахований в ЕКЮ (ЄВРО) за діючим за звітну дату курсом, знизився з 252 тис. ЕКЮ станом на 01.01.98 до 151 тис. ЄВРО станом на 01.01.98 р. За курсом ЕКЮ, станом на 01.01.99 р. тільки у 92 страховиків статутний фонд перевищував 100 тис. ЄВРО, тобто у 36,2% страховиків, тобто на страховому ринку України поки що мало фінансово міцних страхових компаній, а більшість є невеликими компаніями з обмеженим переліком надаваних страхових послуг. Цей висновок підтверджується також даними про те, що в 1998 р. доля перших страховиків за надходженнями страхових платежів становила 678,5 млн. гривень, або 86% до загального надходження. При цьому частка НАСК “Оранта” (Київ) в загальних надходженнях страхових платежів становили 11,5%, АТ “АКВ Гарант” (Київ) – 9,5%, Української нафтогазової СК (Кременець) – 7,3%, ЗАТ АСК “Омега”(Київ)—6,3%, “Зпхід-Резерв” (Коломия) – 5,8%, ЗАТСК “Кредо-Класік”(Київ) – 3,7%, ВАТ Українська СК “Гарант-АВТО” (Київ) – 3,7%, УАСК “АСКА” (Донецьк) – 3,1%. Коливання питомої ваги в надходженнях страхових платежів серед 50 страховиків становили від 0,37% в “Грантсервіс”(Харків) – до 11,53  в НАСК “Оранта” (Київ).

За обсягами страхових резервів станом на 01.01.99 р. перші 50 страховиків займали 92,7% (415,0 тис. гривень), або в них фактично зосереджені ці резерви і вони практично могли брати на себе відповідальність за прийняті на страхування ризики. В цій групі доля “ДАСК” (Дніпропетровськ) становила 22,5%,  АКВ “Гарант” (Київ) – 9,3%, НАСК “Оранта” (Київ) – 9,1%, ЗАТ АСК “Омега” (Київ) – 6,5%. Коливання питомої ваги становили від 0,3% по СК “Надра” (Київ) до 22,5 по  “ДАСК” (Дніпропетровськ).

По регіональних страхових ринках України страховик розташовані  нерівномірно. Зокрема в західному регіоні (Винницька, Хмельницька, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Закарпатська, Волинська і Рівненська області) налічується 28 страхових організацій, або 11% від загальної кількостію Ними забрано страхових платежів 124,6 млн. грн., проведено виплат на суму 3,9 млн. грн., або відповідно 11 і 2% до загальної кількості по Україні.

В східному регіоні (Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Полтавська області) розташовано 62 страхові організації, або 25%. Ними зібрано 115,2 млн. грн. страхових платежів і виплочено 49,9 млн. грн. страхових відшкодування, або відповідно 15 і 28%.

В південному регіоні (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та Крим) є 55 страхових організацій або 22%. Зібрано страхових платежів 85,7 млн. грн. (16%), виплати склали 27,5 млн. грн (15%).

В Центральному регіоні (Житомірська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська, Київська область та Київ) налічується 104 страхові організації (42%), в тому числі в Києві -- 92 (36,9%).

Питома вага надходжень страхових  платежів за видами страхування в 1998 р. становила з особистого страхування 9,2%, в т.ч. страхування життя – 1,6%. Відповідно майнове страхування  займало 71,2%, страхування відповідальності (крім обов¢язкового) – 8,9%, обов¢язкове страхування – 8,6% і державне обов¢язкове страхування – 2,1%. По суті, основні послуги страховиків були пов¢язані з майновим страхуванням. Страхові платежі, одержані від громадян становили 129,8 млн. грн. або 16%, тобто страховики недостатньо …………. населення, а більше працювали з юридичними особами.

Питома вага виплат страхових сум  та страхового відшкодування за видами страхування становила по особистому страхуванню – 29,4%, в т.ч. страхування  життя – 7,4%. Майнове страхування відповідно займало 50,4%, страхування відповідальності (крім обов¢язкового) – 10,1%, обов¢язкове страхування – 1,0% і державне обов¢язкове страхування – 9,1%. Сума виплат страхувальниками громадянам становила 83,6 млн. гривень, або 47%.

Перелік видів страхування, якими може скористатися страхувальник, являють собою асортимент послуг страхового ринку. Наприклад, можуть бути такі види добровільного страхування:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне  страхування здоров’я);

4) страхування здоров’я на випадок  хвороби;

5) страхування медичних витрат;

6) страхування залізничного транспорту;

7) страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту);

8) страхування повітряного транспорту;

9) страхування водного транспорту (морського внутрішнього транспорту та інших видів водного транспорту);

10) страхування вантажів та багажу;

11) страхування від вогневих  ризиків та ризиків стихійних  явищ;

12) страхування майна (іншого, ніж  передбачено пунктами 5-9);

13) страхування цивільної відповідальності  власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності  власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

15)  страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

16) страхування відповідальності  перед третіми особами (іншої,  ніж передбачено пунктами 11-13);

17)  страхування кредитів (у тому  числі відповідальності позичальників  за непогашення кредиту);

18)  страхування інвестицій;

20) страхування фінансових ризиків;

21) страхування виданих гарантій (поручительств) та прийнятих  гарантій.

Характеристику та класифікаційні ознаки зазначених видів страхування  визначає Комітет у справах нагляду  за страховою діяльністю — Укрстрахнагляд.

Крім видів страхування, запропонованих для широкого використання, в окремих  випадках розробляються індивідуальні умови страхування, тобто створюється персональний страховий продукт.

В 1998 р. структура страхових послуг на страховому ринку України характеризувалася такими показниками: страхові платежі з добровільного страхування становили 703,9 млн. грн. (89,3%), а обов¢язкові страхування 84,6 млн. грн. (10,7%), тобто добровільні види страхування були провідними.

Становище на страховому ринку визначається дією багатьох факторів, найважливішими з яких є ризикова ситуація, грошові доходи страхувальників, страхові тарифи тощо.

Умови реалізації страхових послуг, які складаються в конкретному регіоні на певний період, називаються кон’юнктурою страхового ринку. Вона характеризує в першу чергу ступінь збалансованості попиту і пропозиції страхових послуг в залежності від цього можу бути  сприятливою чи несприятливою як для страховика, так і страхувальника.

Розвинутий страховий ринок припускає, що пропозиція визначає попит. Об’єктивною основою попиту на страхову послугу є потреба в страховому захисті, яка реалізується як страховий інтерес. Страхові інтереси суспільства надзвичайно різноманітні, хоча і базуються на загальній потребі в страховому захисті. Разом з тим об’єктивно існуюча потреба в страховому захисті не забезпечує автоматичного перетворення потенційного страхувальника в реального тому, що крім страхового інтересу необхідною умовою є платоспроможність страхувальника. Виходячи з цього можна зробити два важливих висновки:

  • страховик прагнучи реалізувати свої послуги, повинен в достатній для страхувальника формі показати її економічну доцільність і той виграш, який отримає потенційний страхувальник, що заключив договір страхування. Необхідність допомоги страхувальнику в осмисленні його страхового інтересу особливо важлива для страхового ринку України, поскільки раніше існуючі страхові традиції втрачені або дискредитовані;
  • страхова послуга повинна бути побудована таким чином, щоб ціна на неї відповідала можливостям тієї групи страхувальників, для яких вона призначається.

В цілому, страховий ринок України  представляє собою систему страхових  компаній з різними фінансовими  можливостями щодо забезпечення страхування  ризиків і широкого  охоплення страхувальників , що вимагає дальшого його удосконалення і розвитку.

 

    1.    Аналіз попиту страхових послуг

 

Сучасний характер суспільно-виробничих відносин обумовив створення об’єктивних  передумов розвитку і функціонування ринку страхових послуг в Україні і сформував відповідний рівень пропозиції та попиту на них. Це перш за все зміни у відносинах власності і створенні нових форм господарювання, а також розвитку підприємницької діяльності, конкуренції, відкриття кордонів для переміщення людей, товарів, послуг, капіталів. Разом з тим існують і фактори, які стримують цей процес.

В першу чергу сюди відносяться  нестабільність політичного становища  і економічних відносин в суспільстві, наростання інфляційних процесів, зростання  безробіття, економічна криза основних галузей народного господарства. В цих умовах основні покупці страхових послуг — юридичні і фізичні особи навіть в умовах настання різних ризикових ситуацій не можуть від них застрахуватися. До того ж страхування втратило довіру у населення, як основного партнера у страхуванні через бюрократизм у роботі і особливо необов’язковістю у справі своєчасних виплат страхового відшкодування та небажання ведення кропіткої роботи з страхувальниками.

Необхідно особливо визначити, що склалося несприятливе соціально-демографічне становище в державі та існує складна криміногенна ситуація. Так, з постійного населення за основними віковими групами станом на 1 січня 1997 р. — 50,6 млн. чоловік населення молодше за працездатний вік становить 21,1%, працездатного віку —  56,0 і старшого за працездатний — 22,9%. Зростає чисельність пенсіонерів і особливо в період 1991-1998 років. Якщо на початок 1991 р. було 13,1 млн. пенсіонерів, в тому числі 9,7 млн. чоловік за віком та  1,3 млн. чоловік за інвалідністю, то в 1998 р. вже 14,5 млн. пенсіонерів, з них відповідно 10,6 за віком і 1,9 млн. чоловік за інвалідністю. В розрахунку на 1000 населення кількість зареєстрованих шлюбів в 1990 р. становила 9,3 і в 1997 р. — 6,8 чоловік, тобто зменшується. Кількість зареєстрованих розлучень на 1000 населення в 1990 і в 1997 рр. становила 3,7 чоловік, тобто залишається на тому ж рівні при зменшенні кількості шлюбів.

З 1995 р. спостерігається чітка тенденція  до переважання кількості померлого  населення над кількістю народженого, що негативно відбивається на демографічній ситуації і особливо в сільській місцевості (табл. 3).

 

Таблиця 3.      Коефіцієнти народжуваності, смертності і природного приросту населення (на 1000 населення) (дані Держкомстату України)

 

Показники

1985 р.

1990 р.

1995 р.

1996 р.

1997 р.

Кількість народжених всього

15,0

12,7

9,6

9,1

8,7

у міських поселення

15,6

12.7

8,8

8,4

8,0

у сільській місцевості

13,8

12,7

11,1

10,7

10,3

Кількість померлих всього

12,1

12,1

15,4

15,2

14,9

у міських поселення

10,1

10,2

13,6

13,3

12,9

у сільській місцевості

15,9

16,1

19,1

19,2

19,0

Природний приріст населення  всього

2,9

0,6

-5,8

-6,1

-6,2

у міських поселення

5,5

2,5

-4,8

-4,9

-4,9

у сільській місцевості

-2,1

-3,4

-8,0

-8,5

-8,7

Информация о работе Страховий ринок, як одна з провідних ланок фінансової системи України