Страхування домашнього майна

Винятком з переліку об'єктів страхування є будівлі, що підлягають знесенню, дуже старі, аварійні, а також ті, що містяться в зоні, якій загрожують обвали, зсуви, повені або інші стихійні лиха, якщо про це оголошено в установленому порядку. У рамках страхування будівель не підлягає страхуванню рухоме майно, що там перебуває (предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, будівельні матеріали).
При укладанні договору страхування будівель насамперед важливо визначити їх вартість, тобто дати відповідну страхову оцінку. На підставі страхової оцінки визначають розмір страхової суми, страхового платежу, а в разі знищення або пошкодження будівель - розмір збитку та страхового відшкодування. Крім того, правильність визначення страхової оцінки впливає на загальні фінансові результати страховика [8].

Для визначення вартості будівель страховики користуються послугами експертів або відповідними оцінними документами бюро технічної інвентаризації, органів комунального господарства, що їх має кожний власник будівель. Оцінні документи складають на підставі інвентаризаційних документів (поверхових планів, опису будівель і т. ін.). В оцінних документах зазначається первісна та дійсна вартість будівель.

Оперативне вирішення питання про виплату страхового відшкодування створює сприятливі передумови для швидкого відновлення майнового стану страхувальника, що його він мав до страхового випадку. А тому, якщо страховий випадок настане, страхувальник має вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих страховим випадком; повідомити протягом доби компетентні органи (залежно від події - пожежний нагляд, органи міліції і т. ін.); письмово повідомити про будь-який випадок страховика; дати змогу представникові страховика оглянути пошкоджені будівлі, не виконуючи робіт з їх відновлення. У разі невиконання страхувальником зазначених вимог страховик має право не виплачувати страхового відшкодування [5].

           Страхові платежі визначають за розміром страхової суми, терміном страхування та ступенем ризику з одночасним використанням граничних розмірів тарифних ставок, встановлених КМУ:

      на будівлі в сільській місцевості - від 0,2 до 0,45% страхової суми;

      на будівлі у міській місцевості - від 0,18 до 0,4% страхової суми .

Визначити суму збитку та страхового відшкодування – найскладніша та найвідповідальніша робота страховика, що передбачає такі послідовні етапи:

      установлення факту загибелі або пошкодження будівель;
визначення причини завданого збитку та вирішення питання про наявність страхового або нестрахового випадку;

      визначення ступеня знищення або пошкодження будівель.

Сума збитку набирає такого вигляду:

                                   S = ((B - I) + P) - З,                                    (1.1)

де  В – первісна вартість будівлі;

      І – сума зносу;

      Р – витрати з рятування будівлі;

      З – вартість залишків, придатних для будівництва.

Подальша дія договору страхування залежить від розміру виплаченого страхового відшкодування. У разі виплати страхового відшкодування в повній страховій сумі дія договору припиняється, а якщо виплачено лише частину страхової суми – дія договору продовжується до кінця зазначеного в ньому строку, у розмірі різниці між страховою сумою та сумою виплаченого страхового відшкодування [7].

Об'єктами страхування тварин, що належать громадянам виступають: велика рогата худоба віком від одного місяця; коні – віком від одного місяця; свині – віком від шести місяців; вівці, кози, віслюки, мули – віком від одного року; собаки - віком від шести місяців до 10 років; бджолосім'ї, хутрові звірі (кролі, нутрії), декоративні та екзотичні птахи і тварини.

Страхування тварин здійснюється на випадок:

      загибелі або падежу тварин від хвороб або стихійного лиха, нещасних випадків;

      викрадення або навмисних неправомірних дій третіх осіб;

      лікування тварин від хвороби чи травми, одержаної внаслідок нещасного випадку;

      вимушеного забою тварини, якщо вона травмована через нещасний випадок.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо та не повинна перевищувати ринкової вартості голови тварини, звіра чи птаха даного виду.
Тарифна ставка складає від 1 до 10% від страхової суми [1]. 

Одним із ефективних методів, який забезпечує громадянам відшкодування збитків внаслідок непередбачених випадків є страхування домашнього майна. Майно страхують громадяни-власники домашнього майна, які проживають на території України.

У страхуванні домашнього майна, що належить громадянам договір страхування може бути укладено на:

      усе домашнє майно, що є у даному господарстві;

      окремі предмети домашнього господарства;

      окремі групи предметів домашнього майна;

      колекції, картини, унікальні та антикварні речі (спеціальний договір).

          Додатково можна застрахувати: цивільну відповідальність страхувальника, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень квартири на випадок їх пошкодження, сільськогосподарські культури.

          Умови страхування домашнього майна вмішують такі групи ризиків:

      "пожежа" - пошкодження чи знищення майна вогнем (у тому числі від удару блискавки, аварій електросітки, вибуху), а також продуктами горіння і засобами пожежегасіння;

      "підпал" - пошкодження чи знищення майна в результаті дії вогню, викликаного підпалом;

      "стихійне лихо" - пошкодження чи знищення майна в результаті бурі, урагану, смерчу, землетрусу, просідання ґрунту, гірського зсуву, селевих потоків, сильного дощу, снігопаду, зливи;

      "протиправні дії третіх осіб" - пошкодження чи знищення майна в результаті навмисних дій третіх осіб, у тому числі крадіжки зі зломом, грабежу тощо.

          Майно вважається знищеним, якщо воно стало цілком непридатним для використання за початковим призначенням, а ушкодженим якщо якість предмета погіршилася, але можливе відновлення за допомогою ремонту та подальша його експлуатація [8].

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен:
          а) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

         б) негайно (наприклад, протягом трьох днів) повідомити страховикові
про страховий випадок;

         в) при викраденні, пошкодженні внаслідок навмисних дій третьої особи
заявити про це в органи міліції, в разі пожежі – в органи пожежного нагляду,
при аварії – у відповідні аварійні служби, ЖЕК;

         г) скласти перелік знищеного, пошкодженого або викраденого домашнього майна;

         д) зберегти до прибуття на місце представника страхової компанії
пошкоджені речі, внесені у перелік або наявні залишки від них, показати їх
для огляду при складанні акта.

Розмір тарифної ставки встановлюється у відсотках від страхової суми за рік і залежить від обсягу відповідальності страховика, вибраних ризиків, виду домашнього майна, умов зберігання майна, наявності пожежної та охоронної сигналізації, типу будівлі, в якій знаходиться майно, умов дотримання правил безпеки тощо [6].

Тарифна ставка з цього виду страхування становить 0,35% - 0,5 % від страхової суми. Договір страхування укладається терміном на один рік.
В договорі страхування обумовлюється розмір франшизи – процент від суми збитку, а в деяких страхових компаніях – це процент від суми ліміту відповідальності.

Якщо ліміти відповідальності (розмір страхової суми) невисокі, то страхова компанія може застрахувати майно без огляду й оцінки.
При настанні страхового випадку страховики можуть надавати такі додаткові послуги:

      консультації щодо оформлення документів (довідки з експлуатаційних служб, правоохоронних органів тощо);

      визначення розміру спричиненого збитку;

      проведення ремонтних робіт, в тому числі купівля будівельних матеріалів;

      відшкодування вартості украденого майна за встановленим фактом незалежно від тривалості і результатів слідства [2].

Отже, для населення давно стали звичними такі складні та цінні побутові предмети, як телевізори, холодильники, та інші предмети довгострокового користування. Тому природним є намагання власників домашнього майна захистити себе від будь-яких випадковостей. Вирішити ці проблеми можна за допомогою добровільного страхування домашнього майна.

1.3 Особливості функціонування ринку майнового страхування

Сучасний стан розвитку світової економіки і міжнародних відносин характеризується ускладненням процесу відтворення, збільшенням масштабів та розширенням інтернаціоналізації виробництва, зростанням розвитку та поширенням ринкового середовища, поглибленням інтеграційних процесів. Умовою ефективного відтворювального процесу є його неперервність та безперебійність. Ризиковий характер функціонування будь-якого підприємства, життєдіяльності кожної людини зумовлює виникнення системи суспільних відносин (з метою попередження, подолання та зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та інших негативних надзвичайних подій), які у своїй сукупності формують зміст економічної категорії страхового захисту.

В усьому світі посилюється потреба в страховому захисті, сутність якого полягає в нагромадженні й використанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів із попередження, подолання або знищення негативного впливу ризиків і відшкодування завданих ними матеріальних чи інших збитків.  Відповідно до вимог економічної категорії страхового захисту, для виконання комплексу захисних заходів необхідне відчуження у вигляді запасів частини валового внутрішнього продукту для попередження і відшкодування матеріального чи інших завданих страховою подією збитків, тобто формування страхового фонду [5].

Аналіз різних точок зору науковців (Базилевич В. Д, Осадець С. С.) щодо місця та ролі страхування у процесі суспільного відтворення дозволяє виділити страхування як самостійну економічну категорію, що має свій економічний зміст, який виявляється у комплексі специфічних функцій [1]. Отже, страхування є об’єктивно необхідною самостійною економічною категорією, яка відіграє особливу роль у системі економічних відносин та має такі характерні  функції:

                    ризикову функцію;

                    створення спеціалізованого страхового фонду грошових коштів;

                    використання страхових резервів (фондів);

                    заощадження коштів;

                    превентивну функцію.

На думку фахівців, важливість визначення страхування як самостійної економічної категорії особливо очевидна за умов перехідної економіки . Становлення й подальший розвиток ринкової економіки зумовлюють необхідність формування страхового ринку  – особливої сфери економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі–продажу, встановлюється ціна на даний товар (страховий захист). Головними суб’єктами страхового ринку виступають страховики й страхувальники, кожний з яких має свою функцію, специфіку та механізм реалізації економічних інтересів. Зростання ризиків, збільшення чисельності страховиків і страхувальників та ускладнення механізму взаємовідносин між ними обумовлюють існування посередників, якими на страховому ринку виступають страхові агенти та страхові брокери. Страхові посередники спроможні суттєво активізувати роботу всіх суб’єктів страхового ринку [5].

Функціонування страхового ринку відбувається за умови взаємодії його суб’єктів із приводу об’єктів страхування, на які спрямований страховий захист. Об’єкти страхування обумовлюють економічні відносини між суб’єктами ринку. Об’єктами страхування можуть бути майнові інтереси страхувальника (застрахованої особи), яким може бути завдано шкоди страховою подією, та майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди майну та майновим інтересам третьої особи.

Аналіз літератури показує, що страхування майна громадян – це складний механізм, організація і розвиток якого визначаються умовами певних видів страхування, які різняться між проведенням певних організаційних та інших заходів, а також зацікавленістю потенційних страхувальників у страховому захисті, їх економічними можливостями для укладення договору страхування, розмірами страхового забезпечення, тарифних ставок тощо [5] .

Майнове страхування пов'язане з володінням, використанням і розпорядженням майном страхувальника. Майнове страхування об'єднує різні види страхування, які розділяються на дві групи – страхування майна юридичних і фізичних осіб. Страхування майна громадян включає страхування автомобілів, нерухомості, домашнього майна, майна в господарствах, домашніх тварин і інших видів майна.

Під майном громадян розуміються предмети домашньої обстановки, ужитку і споживання, використовувані в особистому господарстві і призначені для задоволення побутових і культурних потреб сім'ї по праву особистої власності.