Основи інвестиційного процесу в Україні

Залученню ПІІ перешкоджають  нерозвиненість комунікаційних засобів, незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною інформацією.

Тому для стимулювання залучення  ПІІ та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи:

• стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування;
• диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів – з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки України;
• надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій.

Політика України як молодої  незалежної держави щодо активізації  процесу залучення ПІІ, перш за все, пов'язана з ринковим соціально-економічним трансформуванням суспільства. Отже, створення загальнополітичних, правових та інституціональних умов, сприятливих для інвестування, є одночасно як передумовою, так і результатом успішних реформ у нашій державі.

Говорячи про іноземні інвестиції треба враховувати світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у залученні іноземних інвестицій досягають ті країни, які, по-перше, ставлять таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому можливо більший набір заходів. Головне тут:

• створення привабливого інвестиційного клімату;
• створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.

Підводячи підсумок, необхідно сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький  клімат України є складним. Залучаючи  до країни іноземний капітал, не слід забувати, що з нинішньої кризи Україну виведуть лише власні зусилля. Не варто надавати підприємствам з іноземними інвестиціями податкові пільги, яких не мають українські, зайняті у тій же сфері діяльності. Як показав досвід, такий захід майже не впливає на інвестиційну активність іноземного капіталу, але призводить до виникнення на місці колишніх вітчизняних виробництв підприємств з формальною іноземною участю, які претендують на пільгове оподаткування.

Необхідно намагатися створити сприятливий  інвестиційний клімат не тільки для  іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб надати їм гроші на здійснення інвестицій. Українському приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і свавілля влади, система страхування від некомерційних ризиків, а також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових капіталовкладень.

Нинішня ситуація в Україні підтверджує  ту відому істину, що коли назріла потреба у загальних змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної та інноваційної, діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного розвитку.

Список використаних джерел

1. Закон України “ Про інвестиційну діяльність” ,1991.
2. В. П. Савчук, С. И. Прилипко Е. Г. Величко.  Анализ и разработка инвестиционных проектов. – К., 1999
3. І.М. Бойчик, П.С. Харів, М.І. Хопчан. Економіка підприємств – Львів, 1998.
4. Б. В. Гунський.  Інвестиційні процеси в глобальному середовищі – К., 1998, с. 116.
5. А. В. Омельченко.  Правове регулювання іноземних інвестицій в Україні – К., 1996.
6. Теорії мікро-макроекономіки. / Під редакцією Ніколенко Ю.В.,. Діденко М.М, К., 1999
7. Бондаренко Ольга. Оптимізація інвестиційного забезпечення інновацій // Банківська справа, №4,1999.
8. Голос України від 15 червня 1999, №107, с. 8.
9. Герасимчук М. Джерела і структура капітальних вкладень // Економіка України, №12, 1998.
10. Лукінов І. Інвестиційна політика в стабільному економічному розвитку // Економіка України, №10, 1999.
11. Ландарь І.Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну // Економіка України, №12, 1998.
12. Орлов П. Державна амортизаційна політика // Економіка України, №8, 1998.
13. Статистичний щорічник України, 1997, с. 51.

Додаток №1

мал. №1 Способи залечуння капіталу

Додаток №2

мал. №2

Чинники, що формують інвестиційний  клімат в державі.