Поняття, зміст і види інвестиційних правовідносин

     Міністерство  аграрної політики

     Вінницький  національний аграрний університет 
 
 

     Факультет                                                                   Кафедра аграрного

     менеджменту                                                              менеджменту 
 
 
 

                 РЕФЕРАТ

     на  тему:

     «Поняття, зміст і види інвестиційних правовідносин» 
 
 
 
 

     Виконала

     Студентка МПОмаг

     Петлюк В.І.

     Перевірив:

     Лисогор В.М. 

     Вінниця - 2010

     План

     ВСТУП

     1.Поняття  та види інвестиційних  відносин

     2. Суб'єкти та об'єкти інвестиційних відносин

3. Методи правового регулювання інвестиційних     відносин

     Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Загальна  теорія права предметом правового  регулювання вважає однорідні суспільно-необхідні  відносини, що виникають у різних сферах суспільного життя. Методом  правового регулювання таких  відносин є особливий спосіб впливу норм права на однорідні суспільні  відносини.

     Предметом інвестиційного права є суспільні  відносини, що виникають у процесі  інвестиційної діяльності, відносини  з приводу дій громадян, юридичних  осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

     Суспільні відносини, що виникають в результаті здійснення інвестування, складні та багатоманітні. Саме це викликає труднощі у визначенні економічного та правового  змісту поняття «інвестиції». Поняття  «інвестиції», «іноземні інвестиції»  визначають по-різному. Саме слово «інвестиції» англійського походження (investments) і означає «капіталовкладення». Таким чином «інвестиції» та «капіталовкладення» — це синоніми.

     У ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиції визначаються як всі види майнових та інтелектуальних  цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів  діяльності, в результаті якої створюється  прибуток (доход) або досягається  соціальний ефект. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

1. Поняття та види інвестиційних  відносин

     Як  вже зазначалося, категорія інвестицій (та похідні від неї поняття - інвестування, інвестиційна діяльність, інвестиційні операції, інвестор, об'єкти інвестування, інвестиційний доход та ін.) має міжгалузевий характер. Проте всі вони пов'язані зі сферою господарювання.

     Відносини, що виникають з приводу та в  процесі здійснення інвестування (реалізації інвестицій) між інвестором та іншими учасниками інвестиційного процесу, умовно можна називати інвестиційними відносинами.

     Інвестиційні  відносини ми розглядатимемо як різновид господарських відносин, що мають  родові ознаки (притаманні господарським  відносинам) та особливості, пов'язані  зі специфікою інвестування. Так, до родових ознак інвестиційних відносин слід віднести: поєднання в них організаційних і майнових елементів; збалансоване врахування публічних і приватних інтересів у процесі здійснення інвестування; безпосередню участь в інвестування суб'єктів господарювання (у ролі інвесторів, виконавців, посередників, фінансових установ, що надають кошти для інвестування). Видовими ознаками відносин з інвестування є: обов'язкова присутність специфічного суб'єкта-інвестора; значний ступінь державного регулювання.

          

     Більш ґрунтовно, основні ознаки інвестиційних відносин можна визначити так:

     •  їх комплексний характер, що виявляється  в поєднанні, по-перше, організаційних елементів (визначення доцільності інвестування в певний об'єкт, у певній правовій формі, на певній території тощо; прийняття рішення про інвестування; розробка, експертиза та затвердження інвестиційного проекту; отримання відповідних дозволів (на будівництво, зокрема); управління інвестиційним процесом; укладення відповідних договорів, спрямованих на реалізацію інвестицій; контроль за їх виконанням та ін.) і майнових елементів (власне вкладення інвестицій, створення нових об'єктів, випуск нової продукції тощо); по-друге, в можливому застосуванні (поєднанні) різних форм інвестування - правових (корпоративної та договірної) та економіко-правових форм (концесійної, лізингової, інноваційної, приватизаційної, іноземного інвестування, капітального будівництва та ін.); •   виникнення цих відносин на основі балансу приватних та публічних інтересів (з огляду на приватно-публічний характер інвестування): приватних¹ інтересів інвестора (в отриманні запланованого ним соціально-економічного ефекту), виконавців (в отриманні прибутку, інших економічних результатів) і публічних інтересів (держави - в інвестуванні економіки, вирішенні соціальних та інших проблем, територіальної громади - у створенні нових робочих місць, споживачів - щодо появи нових видів продукції, робіт, послуг та ін.);

     спеціальний суб'єктний склад: головною фігурою, яка ініціює, організовує інвестування, вкладає власні чи позичкові кошти, несучи основні ризики за результати інвестування, є інвестор - обов'язковий учасник інвестиційних відносин; крім інвестора, в цих відносинах беруть (можуть брати) участь виконавці - суб'єкти господарювання, які здійснюють практичні дії щодо реалізації інвестицій, посередники, фінансові установи, а також особи, які забезпечують організацію інвестування (уповноважена інвестором особа/особи; органи, які здійснюють функції щодо регулювання інвестиційної діяльності);

     значний ступінь державного регулювання (насамперед нормативного), що виявляється у встановленні обмежень для учасників інвестиційного процесу з метою захисту публічних інтересів і відповідно - попередження негативних наслідків від зловживання ними своїми правами та можливостями, а з іншого - в заохоченні інвестування шляхом встановлення гарантій захисту майнових інтересів інвесторів з огляду на ризикований характер інвестування та заінтересованості суспільства у вкладенні інвестицій у виробництво, соціальну сферу, культуру, науку тощо. Узагальнивши ці ознаки, можна дати таке визначення: Інвестиційні відносини - це різновид або складова господарських відносин, які виникають між інвестором та іншими учасниками інвестиційного процесу (виконавцями, посередниками, фінансовими установами, органами господарського керівництва) щодо підготовки, реалізації інвестицій та отримання певного соціально-економічного ефекту (в т. ч. прибутку) з метою задоволення приватних інтересів учасників інвестування та публічних інтересів (суспільства, держави, територіальних громад), для забезпечення збалансованого врахування яких (інтересів) застосовується значний рівень державного регулювання.

     Інвестиційні  відносини неоднорідні. Класифікувати  їх можна за різними критеріями.

     А. Залежно від стадій інвестиційного циклу розрізняють:

• інвестиційні відносини на передінвестиційній стадії;
• інвестиційні відносини на стадії реалізації інвестицій (вкладення коштів,

     майна та ін. цінностей в об'єкти інвестування);

     - інвестиційні відносини на експлуатаційній стадії.

     Б. Залежно від характеру та відповідно - домінування організаційних чи майнових елементів:

• інвестиційні відносини щодо організації інвестування, управління цим процесом та контролю за дотриманням порядку інвестування;
• інвестиційні відносини щодо безпосереднього здійснення інвестування (вкладення інвестицій).

     В. За сферою інвестування розрізняють  такі види інвестиційних відносин:

• у сфері промисловості;
• на ринку цінних паперів;
• у сфері фінансової діяльності (в т. ч. банківської, страхування тощо);
• у сфері сільського господарства;
• у сфері транспорту;
• у сфері електроенергетики;
• в інших сферах економіки та галузях народного господарств.

     Інвестиційні  відносини можна класифікувати (Г) за формою (правовою та економіко-правовою) інвестування на такі види:

     - інвестиційні відносини з корпоративного інвестування (з можливістю ви-

     ділення підвидів);

• інвестиційні відносини зі спільного інвестування;
• інвестиційні відносини з іноземного інвестування;
• інвестиційні відносини з лізингового інвестування;
• інвестиційні відносини з концесійного інвестування;
• інвестиційні відносини з приватизаційного інвестування;

           - інвестиційні відносини з капітального будівництва;

          - інвестиційні відносини з інноваційного інвестування;

•   та ін.

 

     2. Суб'єкти та об'єкти інвестиційних відносин 

     Учасниками  інвестиційних відносин можуть бути різні особи (фізичні та юридичні, резиденти та нерезиденти), які можуть виконувати різні ролі в процесі  інвестування (інвесторів, виконавців, посередників, страхувальників, позичальників та ін.).

     Основною  фігурою в інвестиційних відносинах є інвестор. Частина 2 ст. 5 Закону «Про інвестиційну діяльність» визначає інвесторів як таких учасників інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Своєю чергою, інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестування.

     Інвесторів  можна класифікувати за різними  критеріями. Законодавець виділяє окремі категорії інвесторів, не приділяючи уваги питанням їх класифікації. Так, Закон «Про режим іноземного інвестування» оперує поняттям іноземного інвестора - особи іноземного походження (іноземці, особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні; організації, створені за законодавством іншої, ніж Україна, країни), які здійснюють інвестиційну діяльність на території України, вкладаючи зазвичай кошти іноземного походження (у випадках реінвестування - прибуток, отриманий іноземним інвестором в результаті інвестування на території України). Разом з тим законодавець не згадує таку категорію, як вітчизняний інвестор, оперуючи поняттям «резидент» (Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»).

     У Законі України «Про захист національного  виробника від субсидованого імпорту» (п. 1 ст. 11) зустрічаємо термін «недержавний інвестор», що дає підстави виділити такі категорії інвесторів за ступенем зв'язку з державною - державні та недержавні, а за ознакою форми власності - державні, комунальні, приватні, колективні.

     Ст. 1 Закону «Про майнову відповідальність за порушення умов договору (контракту) про виконання робіт на будівництві  об'єкта» (втратив чинність відповідно до Закону від 27.04.2007 р. № 997-У) містила  визначення поняття інвестора у сфері капітального будівництва, що може використовуватися як доктринальне (інвестор - юридична особа, яка приймає рішення про інвестування капітальних вкладень в об'єкти будівництва, забезпечує їх фінансування, якщо вона не є замовником).

     Поняття промислового інвестора знаходимо в приватизаційному законодавстві, зокрема, в п. 10 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затв. Законом від 18.05.2000 р. («Промисловий інвестор - це вітчизняний чи іноземний інвестор або їх об'єднання, які заінтересовані у збереженні частки підприємства на ринку відповідного продукту та не менше трьох років виробляють продукцію (виконують роботи, надають послуги), аналогічну основній продукції (роботам, послугам) підприємства, що приватизується.

     Інвестування  потребує коштів, зазвичай значних. Відповідно до ст. 10 Закону «Про інвестиційну діяльність» інвестування може здійснюватись за рахунок:

• власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);
• позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);
• залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);
• бюджетних інвестиційних асигнувань;
• безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій,підприємств і громадян.