Сучасний стан вільних економічних зон в Україні

Особливо привабливим є створення вільних економічних зон в прикордонних регіонах, так як у цьому випадку у межах зони можна також успішно вирішити практично усі специфічні проблеми транскордонних територій. У цьому значенні показовим приклад Росії, де з кількох десятків створених ВЕЗ реально працюють тільки дві – Калінінградська та “Нахідка”, що функціонують в прикордонних регіонах на двох протилежних, західному та східному кордонах величезної країни. У той же час центральна влада РФ поки не виступала з пропозиціями створення ВЕЗ, у тому рахунку міжнародних, на транскордонних з Україною територіях, оскільки не поспішала й з делімітацією спільного з нею кордону, довжина якого досягає 2250 км.

В умовах спаду виробництва, розриву традиційних господарських зв`язків, різкого скорочення обсягів капітальних вкладень при катастрофічному рівні фізичного та морального зносу основних фондів, недопустимого падіння життєвого рівня населення, створення вільних економічних зон багатьма розглядається чи не як єдиний шлях швидкого вирішення усіх проблем, особливо привабливий з огляду на посилення тенденцій регіоналізму та розширення самоврядування. За свідченням фахівців, до Кабінету Міністрів України з регіонів надійшло близько 100 пропозицій про заснування вільних економічних зон. Та чи дійсно ВЕЗ можуть вирішити проблему відродження економіки України?

Очевидно, що в процесі реформування економічної системи України та побудови відкритого суспільства з високим рівнем соціальної орієнтованості, необхідно у найкоротші строки знайти рішення, спроможні принципово вплинути на стабілізацію економічної ситуації і, в подальшому, стимулювати всебічний розвиток регіонів країни, вирівнювання рівнів їх соціально-економічного стану. Перехід до ринкової економіки передбачає підвищення ступеню інтегрованості країни у світовий господарський комплекс. А це, зокрема, потребує масштабної технологічної та структурної перебудови, що у свою чергу потребує притоку іноземних інвестицій. Саме тому один з перспективних та ефективних шляхів досягнення цього пов’язаний з використанням можливостей вільних економічних зон (ВЕЗ), що визначаються як частина національної території, економічний потенціал якої орієнтований на вирішення специфічної задачі (або комплексу задач), яка вирізняє цю частину території країни із загального ряду, і спрямована на вирішення проблеми оптимального розміщення продуктивних сил в країні в цілому та інтеграції її у світове господарство.

Створення вільних економічних зон є також одним із елементів перенесення ваги управління соціально-економічними процесами на регіональний рівень і являє собою одну із форм забезпечення ефективності територіально-господарської організації економіки, що цілком співпадає з загально державним підходом щодо перебудови економіки України та розширення самостійності регіонів.

Класифікація ВЕЗ

Згідно з Законом України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” в Україні залежно від господарської спрямованості та економічно-правових умов діяльності можуть створюватися такі ВЕЗ:

                  зовнішньоторговельні зони – частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та провадиться без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням. Формами організації таких зон можуть бути вільні порти (“порти-франко”), вільні митні зони (зони франко), митні склади;

                  комплексні виробничі зони – частина території держави, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємства, розширення зовнішньоекономічних зв`язків, запозичення нових технологій забезпечення зайнятості населення. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвивається насамперед експортне виробництво, орієнтоване на переробку власної сировини та переважно складальницькі операції, та імпортноорієнтованих зон, головна функція яких – розвиток імпортозамінних виробництв;

                  науково-технічні зони – це ВЕЗ, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу. Вони можуть існувати у формі регіональних інноваційних центрів-технополісів, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробничих парків (технологічних, дослідницьких, промислових, агро парків), а також локальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів;

                  туристично-рекреаційні зони – це ВЕЗ, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу;

                  банківсько-страхові (офшорні) зони – це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний статус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслуговують лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України;

                  зони прикордонної торгівлі – частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі.

ВЕЗ можуть бути класифіковані й за іншими критеріями. Так, за ознакою відкритості розрізняють інтеграційні ВЕЗ (діяльність яких спрямована на тісну взаємодію з поза зональною економікою країни) та анклавні (орієнтовані на зв`язки із зовнішнім ринком). Залежно від місця розташування ВЕЗ поділяються на зовнішні (розташовані на кордоні з іншими державами) та внутрішні (розміщені у внутрішніх районах країни).

Розділ 3. Сучасний стан ВЕЗ в Україні

Заснування ВЕЗ в Україні повинно сприяти створенню нових робочих місць і розв’язанню таким чином проблем зайнятості, стимулюванню припливу іноземного капіталу, розширенню експортної бази, покращанню платіжного балансу країни за рахунок надходжень в іноземній валюті, ефективного використання місцевих ресурсів, стимулюванню ринкових перетворень.
Основними передумовами створення та ефективного функціонування ВЕЗ в Україні є вигідне географічне розташування нашої держави, розвиненість її зовнішньоекономічних зв’язків, наявність природнокліматичних умов, значних трудових та природних ресурсів, відповідного науково-технічного потенціалу і транспортної інфраструктури.

3.1. ВЕЗ «Славутич»

У зв’язку з тривалим виведенням з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС виникла проблема працевлаштування її персоналу. З метою зняття соціальної напруги та створення нових робочих місць у місті Славутич Київської області Президентом України на період до 2010 року створено спеціальну економічну зону «Славутич».

На адміністрацію цієї зони покладено обов’язки щодо розгляду і затвердження інвестиційних проектів, які реалізуються на території зони.
Суб’єкти зони «Славутич» в обсягах господарської діяльності на території зони звільняються від сплати зборів до Державного інноваційного фонду, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, а також на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Зазначені суб’єкти, що ввозять на територію України не підакцизне устаткування та обладнання для потреб власного виробництва, пов’язаного з реалізацією інвестиційних проектів, звільняються від сплати ввізного мита і податку на додану вартість із таких товарів.

Крім того, у разі внесення інвестицій на загальну суму не менш ніж 200 тис. доларів США, що спрямовані на створення нових підприємств чи робочих місць шляхом розширення виробництва, реконструкції або технічного переозброєння, залучення до роботи на підприємстві не менше 50 відсотків осіб, вивільнених у зв’язку з довгостроковим виведенням з експлуатації блоків Чорнобильської АЕС, які мали там основне місце роботи, з установленням їм заробітної плати не менше чверті від загального фонду оплати праці, настає право на звільнення від сплати податку на прибуток підприємств на перші два роки функціонування підприємства повністю і на наступні три роки – на 50 відсотків, а також звільнення від плати за землю. За даними електронного довідника «Підприємства СНД», у Славутичі станом на 1998 рік існує 5 підприємств: місцевий хлібозавод (86 співробітників) і чотири комерційні фірми, що спеціалізуються на продажу електронагрівачів ізраїльського виробництва, автомобілів російського виробництва, лісу, пиломатеріалів і продуктів харчування.

Контроль за дотриманням суб’єктами зони «Славутич» вимог податкового законодавства та положень Указу Президента України від 18.06.98. № 657 «Про спеціальну економічну зону «Славутич» щодо пільг з оподаткування покладено на Державну податкову адміністрацію України.
На період виконання робіт із підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняються:

– від оподаткування – прибуток Чорнобильської АЕС, якщо ці кошти використовуються на фінансування робіт із підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги;

– від податку на додану вартість – операції, які виконуються за кошти міжнародної технічної допомоги, із ввезення (пересилання) на митну територію та закупівлі на митній території України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та надання послуг, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги;

– від сплати мита – при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), що надходять у рамках міжнародної технічної допомоги. До того ж, у перші два роки повністю і на наступні три роки на 50 відсотків звільняється від оподаткування прибуток суб’єктів господарської діяльності в адміністративно-територіальних межах міста Славутич, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку до 30 грудня 2001 року, якщо ці кошти використовуються винятково на створення нових робочих місць, розвиток виробництва та реструктуризації міста Славутич, а до 1 січня 2004 року звільняються від обкладання податком на додану вартість і ввізним митом товари (сировина, устаткування та обладнання), які використовуються для розвитку виробництва та створення нових робочих місць у місті Славутич.

Таким чином, значно розширено перелік податкових пільг та пом’якшено умови їх надання, що робить інвестування в економіку міста Славутич більш вигідним і привабливим.

3.2. СЕЗ у Луганській області

З метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування персоналу, що вивільняється у зв’язку із закриттям, перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств Луганської області, Президент України видав Указ «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Луганській області».

До територій пріоритетного розвитку віднесено міста Брянка, Первомайськ, Стаханов.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб’єктів підприємницької діяльності, які за укладеним із відповідним органом місцевого самоврядування договором реалізують інвестиційний проект.

Цей режим передбачає:

– звільнення не більше ніж на 5 років від обкладення ввізним митом і податком на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів) для реалізації інвестиційного проекту;

– звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку новоствореного, в тому числі у процесі реорганізації, підприємства, інвестиції в яке еквівалентні менш ніж 1 млн. доларів США. З четвертого по шостий рік прибуток оподатковується за ставкою у розмірі 50 відсотків діючої ставки оподаткування;

– не включення до валового доходу підприємства з метою оподаткування одержаної, згідно з інвестиційним проектом, суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних та нематеріальних активів;

– звільнення від сплати збору до Державного інноваційного фонду та Фонду сприяння зайнятості населення на період до 2009 року новостворених, у тому числі у процесі реорганізації, підприємств, у яких чисельність вивільнених працівників гірничодобувних та інших підприємств, що закриваються, становить у податковому періоді не менш ніж 50 відсотків середньоспискової чисельності працюючих;

– не справляння у період освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва інфраструктури тощо), визначеного інвестиційним проектом, плати за землю.

3.3. Спеціальна експериментальна економічна зона «Сиваш»

Проект розроблено в 1994 – 1995 роках, але фактично зона почала функціонувати з вересня 1996 року. Зона «Сиваш» створена Указом Президента України «Про Північнокримську експериментальну економічну зону «Сиваш». Керівний орган – державна компанія «Адміністрація Північнокримської експериментальної економічної зони «Сиваш», до статутного фонду якої уряд України перерахував 300 тис. грн., уряд Криму – 52 тис. грн. СЕЕЗ «Сиваш» розташована в північній частині Кримського півострова на території трьох адміністративно-територіальних одиниць – міст Красноперекопськ, Армянськ і Красноперекопського району АР Крим. Загальна площа зони – 1410 кв. км. Сьогодні статус суб’єктів зони мають 13 підприємств, ще 4 – претендують на його отримання. Характерною особливістю регіону є наявність практично невичерпних запасів солей натрію, брому, хлору.

Основна мета створення СЕЕЗ – відродження виробничих підприємств, що знаходяться на її території. Сьогодні тут реалізується 17 значних проектів загальною сумою 6,3 млн. дол. За даними Міністерства економіки України, у ці проекти вже вкладено близько 4 млн. доларів. І це лише початок, оскільки за інвестиційними планами сума капіталовкладень повинна становити 50 млн. доларів.