Державні соціальні стандарти та нормативи соціального забезпечення

Державні соціальні стандарти та нормативи соціального забезпечення 

План. 

1. Поняття та принципи  формування державних соціальних стандартів, соціальних норм і нормативів. 

2. Прожитковий мінімум  — базовий державний соціальний стандарт. 

3. Державні соціальні гарантії, порядок їх визначення та затвердження.  

Література 

1. Закон України  «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року N 2017-III 
 

1. Поняття та принципи  формування державних соціальних стандартів, соціальних норм і нормативів. 

Соціальні стандарти встановлюються і гарантуються державою. Саме вона має обов'язок забезпечити всім громадянам такий мінімум соціальних можливостей та соціальної захищеності, які необхідні для підтримання гідного життя людини, нормального задоволення її матеріальних і духовних потреб. 

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» 

Державні соціальні стандарти - встановлені  законами,  іншими нормативно-правовими  актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій 

В статті 3 Закону визначено  Принципи формування державних соціальних стандартів і нормативів  

Формування державних  соціальних стандартів і нормативів здійснюється за такими принципами: 

забезпечення визначених Конституцією України соціальних прав та державних соціальних гарантій достатнього життєвого рівня для кожного; 

законодавчого встановлення найважливіших державних соціальних стандартів і нормативів; 

диференційованого за соціально-демографічними ознаками підходу до визначення нормативів; 

наукової обгрунтованості  норм споживання та забезпечення; 

соціального партнерства; 

гласності та громадського контролю при їх визначенні та застосуванні; 

урахування вимог  норм міжнародних договорів України  у сфері соціального захисту та трудових відносин. 

В статті 4 Закону визначено  систему і класифікацію соціальних нормативів 

За характером задоволення  соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на:  

нормативи споживання - розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг; 

нормативи забезпечення - визначена кількість наявних  в особистому споживанні предметів  довгострокового користування, а  також забезпечення певної території  мережею закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, установ, організацій соціально-культурного, побутового, транспортного обслуговування та житлово-комунальних послуг; 

нормативи доходу - розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обраховується на основі визначення вартісної величини набору нормативів споживання та забезпечення. 

За рівнем задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на:  

нормативи раціонального  споживання - рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб; 

нормативи мінімального споживання - соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчування,  непродовольчих товарів та послуг виходячи з соціальних або фізіологічних потреб; 

статистичні нормативи - нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або  забезпеченості для всього населення  чи його окремих соціально-демографічних груп. 

Стаття 7. Державні соціальні стандарти у сфері доходів населення  

Державні соціальні стандарти у сфері доходів населення встановлюються з метою визначення розмірів державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов'язковим державним соціальним страхуванням, права на отримання інших видів соціальних виплат і державної соціальної допомоги та їх розмірів, а також визначення пріоритетності напрямів державної соціальної політики. 

Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування  

Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування встановлюються для визначення розмірів державних гарантій соціальної підтримки інвалідів, осіб похилого віку, дітей,  які залишилися без піклування батьків,  та інших осіб, які потребують соціальної підтримки. 

З цією метою визначаються: 

перелік послуг, які  надаються закладами соціального обслуговування і фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів і соціальних фондів; 

норми соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та дітей, які перебувають на утриманні держави; 

норми харчування та забезпечення непродовольчими товарами у державних і комунальних  закладах соціального обслуговування. 

Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування  

Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. 

До їх числа відносяться: 

гранична норма  оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг залежно  від отримуваного доходу; 

соціальна норма житла та нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам; 

показники якості надання  житлово-комунальних послуг. 

Державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування та зв'язку  

Державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування та зв'язку включають: 

норми забезпечення транспортом загального користування; 

показники якості транспортного  обслуговування; 

норми забезпеченості населення послугами зв'язку. 

Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров'я  

До державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я включаються: 

перелік та обсяг  гарантованого  рівня  медичної  допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я; 

нормативи надання  медичної допомоги, що включають обсяг  діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур; 

показники якості надання  медичної допомоги; 

нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами; 

нормативи забезпечення стаціонарною медичною допомогою; 

нормативи забезпечення медикаментами державних і  комунальних  закладів охорони здоров'я; 

нормативи санаторно-курортного забезпечення; 

нормативи забезпечення  харчуванням у державних і  комунальних закладах охорони здоров'я. 

Державні соціальні нормативи у сфері забезпечення навчальними закладами  

До державних соціальних нормативів у сфері забезпечення навчальними закладами включаються: 

перелік та обсяг послуг, що надаються державними і комунальними закладами дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти; 

нормативи граничного наповнювання класів, груп та співвідношення вихованців, учнів, студентів і педагогічних працівників у навчальних закладах; 

норми матеріального  забезпечення  навчальних закладів та додаткових видів соціального і матеріального забезпечення учнів. 

Державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами культури  

До державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами культури включаються: 

перелік та обсяг  безоплатних послуг, які надаються  населенню закладами, підприємствами, організаціями та установами культури; 

показники якості надання  населенню послуг закладами, підприємствами, організаціями та установами культури; 

нормативи забезпечення населення закладами, підприємствами, організаціями та установами культури. 

Державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами фізичної культури та спорту  

До державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами фізичної культури та спорту включаються: 

перелік та обсяг безоплатних послуг, які надаються населенню закладами фізичної  культури,  спорту,  а також дитячо-юнацькими спортивними школами; 

нормативи забезпечення  населення закладами фізичної культури та спорту. 

Державні соціальні нормативи у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування  

До державних соціальних нормативів у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування включаються: 

нормативи забезпечення населення побутовими послугами; 

показники якості надання  побутових послуг; 

нормативи забезпечення торговельною площею та місцями у закладах громадського харчування; 

показники якості та безпеки товарів і послуг підприємств громадського харчування. 
 

2. Прожитковий мінімум  — базовий державний соціальний стандарт 

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом в України є прожитковий мінімум. На його основі визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти. 

Прожитковий мінімум— вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. 

При обчисленні розміру  прожиткового мінімуму враховуються дві  складові його обсягу: фізіологічна (вартісне вираження матеріальних цінностей, необхідних для існування особи) та соціальна (набір духовних цінностей мінімально прийнятого рівня життя). 

В Україні прожитковий  мінімум визначається нормативним  методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо диференційовано  для тих, хто належить до основних соціальних та демографічних груп: 

а)  для дітей  віком до 6 років; 

б)  для дітей  віком від 6 до 18 років; 

в)  для працездатних осіб; 

г)  для осіб, які втратили працездатність. 

Такий поділ зумовлений особливостями людського організму та потребами його залежно від віку, стану, активності. 

Прожитковий мінімум  на одну особу, а також окремо для  тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення, щорічно затверджується за поданням Кабінету Міністрів України Верховною Радою України до початку розгляду Державного бюджету України. Вартісна величина прожиткового мінімуму на одну особу на місяць визначається Законом про Державний бюджет на відповідний рік. Прожитковий мінімум періодично переглядається залежно від зростання індексу споживчих цін разом з уточненням показників Державного бюджету України та публікується в офіційних виданнях. 

Прожитковий мінімум  встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи.