Трудові спори за законодавством України

Страйк — це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання  своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту). З метою удосконалення порядку вирішення колективних трудових спорів шляхом проведення страйку доречно внести деякі зміни до Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, зокрема Закон повинен чітко визначати галузі та коло осіб, для яких забороняється проведення страйку, а також Закон повинен бути розвантаженим від невиправданих строків, що перешкоджають проведенню страйків.

На мій погляд, аналізуючи главу 15 чинного КЗпП України треба відмітити нелогічний характер її побудови. Вона мас назву "Індивідуальні трудові спори". Однак, трудові спори існують як індивідуальні, так і колективні. Звідси випливає пропозиція до діючого трудового законодавства про трудові спори про зміну назви глави 15 КЗпП України на "Трудові спори". У першій статті зміненої глави доцільно помістити поняття трудового спору і вказати, що вони поділяються індивідуальні та колективні. Водночас, друга стаття цієї глави повинна визначати сторони трудового спору. Така зміна КЗпП України повинна бути узгоджена з нормами чинного Основного Закону та Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», норми статей реформованого кодексу та вищезазначеного закону не повинні дублюватись. Аналізуючи новий трудовий кодекс, треба відмітити, що він містить визначення трудового спору але не містить Чіткого розмежування між індивідуальними та  колективними трудовими спорами.

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закон України "Про  порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)"

 

2. Рішення Конституційного  Суду України від 25 грудня 1997 р. №9-зп у справі за конституційним зверненням громадян Проценко P.M., Ярошенко П.П. та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України.

3. Давиденко Г.І. Розгляд судами спорів, пов'язаних з укладенням, зміною і припиненням трудового договору // Вісник Верховного Суду України. - 1997. - №3. - С 35-36.

    4. Куренной А.М., Миронов В. И. Практический комментарий к законодательству о трудовых спорах. — М.: Дело, 1997. - 384 с.

 

5. Ставцева А.И. Трудовые споры по отдельным категориям судебных дел // Право и экономика. — 1998. - №6 - С. 93-102.

 

6. Толкунова В.Н. Трудовые споры и порядок их разрешения. — М.: Юристь, 1996.

 

7. Чанишева Г.І., Фадєєнко А.Ф. Розгляд судами справ у спорах, що виникають з трудових правовідносин (окремі питання) // Право України. - 1998. - №8. - С. 58-63.

 

8. Праця і зарплата. — 2000. — №11. — Березень.

 

9. Соціально-економічне становище України за 1999 рік // Урядовий кур'єр. - 2000. - 29 березня).

 

10.  Киселев И. Я. Организация и деятельность трудовых судов: зарубежный опыт. — М., 1996.

 

11.  ЦПК ст. 337 п. З ст. 311, п. З

 

12.  Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1998. — №1. - С. 242.

 

13.  Вісник Верховного Суду України. — 1998. — №3.

 

14.  Яресько А. Доцільність функціонування комісій по трудових спорах // Право України. - 1998. - №4. - С. 53-55, 66; Чанишева Г., Фадєєнко А.

 

15.  Право України. — 1998. — №8. — С. 58—63.

 

16.  Праця і зарплата. — 1999. — №5 (165). — Березень

 

17.  Закон України "Про охорону праці", п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 p. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"-ст. 173-1 КЗпП, ст. 12

 

18.  Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №170 від 19 березня 1994 p. п.18

 

19.  ст. 173-1 КЗпП (Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995—1998)

 

20.  Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1998. — №8. — С. 10—11

 

21.  Трудовое право: Учебник / Под ред. проф. О.В. Смирнова. — М., 1996. — С. 316

 

22.  Российское трудовое право: Учеб. для вузов / Отв. ред. проф. А.Д. Зайкин. — М., 1997. — С. 348.

 

23.  Положення про трудовий арбітраж, затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 4 травня 1999 p. №37. п. 2.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1:

 

Позовна заява про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного  стягнення

 

До ______________ міськрайонного суду

_________________області 

   

Позивач: Цибулько Олег Петрович,

який проживає за адресою: вул. Пушкіна, буд. 73,

м. ______________ ______________ обл.,

поштовий індекс _____

   

Відповідач: Товариство з обмеженою  відповідальністю „ЖЕУ-3”

вул. Короленка, буд. 279, м. ______________

______________ обл., поштовий індекс _____

 

Позовна заява

про визнання незаконним наказу

про накладення дисциплінарного стягнення 

2 вересня 2001 року мене прийняли  на роботу слюсарем у товариство  з обмеженою відповідальністю  „ЖЕУ-3” м. ______________.

18 жовтня 2005 року директор товариства  Комов Петро Семенович наказав  мені прибрати територію ЖЕУ від сміття.

Це не входило у мої обов’язки, і я відмовився виконувати його наказ.

За це, 23 жовтня 2005 року він застосував до мене дисциплінарне стягнення  у вигляді догани, що підтверджується  доданою до заяви копією наказу №37.

Вважаю накладене не мене дисциплінарне  стягнення незаконним, оскільки порушення  трудової дисципліни я не допускав, так як прибирання території не входило  у мої обов’язки і директор товариства не мав права вимагати від мене виконання зазначеної роботи.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” робітники і службовці звільняються від сплати судового збору за позовами, що випливають з трудових правовідносин.

Зазначені мною обставини підтверджуються  доданими до заяви документами.

На підставі викладеного й  у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 147, ст. 150, ч. 1 ст. 232 КЗпП України, ч. 2 ст.124 Конституції  України, керуючись ч. 1 ст. 88 ЦПК України 

прошу:

1. Визнати незаконним наказ №  37 від 23 жовтня 2005 року про накладення на мене дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

2. Стягнути з відповідача на  мою користь судові витрати. 

Додатки:

1. Копія наказу про прийняття  на роботу.

2. Копія наказу про накладення  дисциплінарного стягнення. 

3. Квитанція про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

4. Копія позовної заяви 

 

„____”___________200__р.                                                                     ___________Цибулько О.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2:

 

Позовна заява про визнання незаконним розпорядження про покриття матеріальної шкоди

 

До ______________ міськрайонного суду

_________________області 

   

Позивач: Володько Петро Семенович,

який проживає за адресою: вул. Щербакова, буд. 14,

кв. 56, м. ______________ ______________ обл.,

поштовий індекс _____

   

Відповідач: Товариство з обмеженою  відповідальністю „Мрія”

вул. Опанасенко, буд. 7, м. ______________

______________ обл., поштовий індекс _____

 

Ціна позову: 1500 гр.

 

Позовна заява

про визнання незаконним розпорядження

про покриття матеріальної шкоди 

З 23 листопада 2002 року я працюю водієм у товаристві з обмеженою відповідальністю „Мрія” м. ______________.

11 січня 2004 року, під час виконання  трудових обов’язків, з моєї вини  відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль потерпілого Дроздова І. О. було пошкоджено.

У зв’язки з цим він звернувся  до ______________ міського суду з позовом  до відповідача про стягнення  завданої йому майнової шкоди в сумі 1500 гр.

18 липня 2004 року суд задовольнив його вимогу, після чого 25 грудня 2004 року директор товариства видав розпорядження №3 про покладення на мене матеріальної відповідальності в повному розмірі завданої потерпілому шкоди.

Вважаю зазначене розпорядження  незаконним з наступних підстав.

У відповідності із ст. 132 КЗпП України  за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну  відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві, зокрема у ст. 134 КЗпП України.

Оскільки ні одного із порушень, перелічених  у зазначеній статті я не допустив, на мене може бути покладена матеріальна відповідальність лише в межах середнього заробітку.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 136 КЗпП України покриття шкоди у розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до суду.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету  Кабінету Міністрів України „Про державне мито” робітники і службовці  звільняються від сплати судового збору  за позовами, що випливають з трудових правовідносин.

Зазначені мною обставини підтверджуються  доданими до заяви документами.

На підставі викладеного й у  відповідності з ч. 1 ст. 130, ст. 132, ч. 3 ст. 136, ч. 1 ст. 232 КЗпП України, ч. 2 ст. 124 Конституції України, керуючись  ч. 1 ст. 88 ЦПК України 

прошу:

1. Визнати незаконним розпорядження  директора товариства з обмеженою  відповідальністю „Мрія” №3  від 25 грудня 2004 року про покладення  на мене матеріальної відповідальністю  у повному розмірі завданої  шкоди. 

2. Стягнути з відповідача на  мою користь судові витрати.

Додатки:

1. Копія наказу про прийняття  на роботу.

2. Копія розпорядження від 25.12.2004 р. 

3. Довідка про середню заробітну  плату. 

4. Квитанція про оплату витрат  на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи.

5. Копія позовної заяви.

 

„____”___________200__р.

_____________Володько П.С.

 

Додаток 3:

Позовна заява про  надання щорічної відпустки

 

  До ______________ міськрайонного суду 

_________________області 

   

Позивач: Давиденко Олена Макарівна,

яка проживає за адресою: вул. Марата, буд. 45, кв. 276,

м. ______________ ______________ обл.,

поштовий індекс _____

   

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство „Десна”

вул. К.Маркса, буд. 194, м. ______________

______________ обл., поштовий індекс _____

 

Позовна заява

про надання щорічної відпустки

З 20 січня 1997 року я працюю на посаді начальника відділу технічного контролю відкритого акціонерного товариства „Десна”  м. ______________.

У червні 2005 року мені повинні були надати відпустку за 2004-2005 роки.

Однак без моєї згоди її перенесли на осінь 2005 року, у зв’язку з чим я не можу оздоровити своїх неповнолітніх дітей.

Вважаю дії відповідача незаконними  з наступних підстав.

У відповідності з ч. 4 ст. 79, ч. 3 ст. 80 КЗпП України черговість надання  відпусток визначається графіком, який затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і перенесення її на інший період допускається тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.