ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2012 в 18:02, курсовая работа

Описание работы

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час вступу суб’єктів трудового права у трудові правовідносини.
Предметом дослідження є законодавство що регулює права та обов’язки суб’єктів трудових правовідносин, теоретичні та практичні проблеми, які виникають у їх діяльності, та порядок їх вирішення.
Мета курсової роботи полягає у комплексному дослідженні сутності й особливостей суб’єктів трудового права, виробленні конкретних пропозицій та практичних рекомендацій щодо удосконалення чинного трудового законодавства, правотворчої, правозастосувальної та правоохоронної діяльності відповідних державних і недержавних органів.
Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань:
– охарактеризувати нормативно – правовий статус суб’єктів трудового права та їх права;
– висвітлити юридичну характеристику суб’єктів трудового права;
– надати пропозиції стосовно удосконалення законодавства що регулює діяльність основних суб’єктів трудових правовідносин.
При написанні курсової роботи були використані наступні методи: порівняльні( порівнюється законодавство України з законодавством інших країн), історичний, пояснювальний (пояснюються терміни, певні ситуації).

Содержание

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА
Розділ 2. Працівники як суб'єкти трудового права України
2.1. Правовий статус молодого працівника
2.2 ГАРАНТІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНІСТІ ІНОЗЕМЦІВ
2.3 Трудові права іноземців в Російській Федерації
Розділ 3. РОБОТОДАВЕЦЬ як суб’єкт трудового права
3.1 Зміст терміна роботодавець
3.2 Мета і завдання організацій роботодавців та їх об'єднань
Розділ 4. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ РОБОТОДАВЦІВ ТА ЇХ ОБ’ЄДНАНЬ, ЇХ СТАТУС, СТВОРЕННЯ, ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ
4.1. Принципи створення та діяльності організацій роботодавців та їх об'єднань
4.2. Статус організацій роботодавців та їх об'єднань
4.3. Створення організації роботодавців
4.4. Порядок створення та припинення діяльності організацій роботодавців та їх об’єднань
ВИСНОВКИ
Списки використаних джерел
Додатки

Работа содержит 1 файл

курсов ДТРЕК Кириченко.doc

— 495.50 Кб (Скачать)

- повну назву організації роботодавців, об'єднання (відмінну від існуючих), статус організації, об'єднання та місцезнаходження керівних органів;

- мету створення та напрями діяльності організації роботодавців, об'єднання;

- умови членства (участі) та порядок прийому в члени організації роботодавців, об'єднання та виходу з організації, об'єднання;

- права і обов'язки членів (учасників) організації роботодавців, об'єднання;

- положення про відповідальність членів по зобов'язаннях організації роботодавців, об'єднання в соціально-трудових відносинах;

- порядок утворення і діяльності керівних органів організації роботодавців, об'єднання та їх повноваження;

- джерела формування і порядок використання коштів та іншого майна організації роботодавців, об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої діяльності, необхідної для виконання статутних завдань;

- порядок сплати вступних, членських та цільових внесків;

- порядок внесення змін до статуту організації роботодавців, об'єднання;

- порядок набуття повноважень від роботодавців, які входять до складу організації (об'єднання), стосовно встановлення конкретних соціальних норм в угодах, які в подальшому будуть обов'язковими до виконання самими роботодавцями (мінімальна заробітна плата, між тарифні співвідношення, мінімальні соціальні пільги і гарантії, функціонування соціально-культурних закладів);

- порядок припинення діяльності організації роботодавців, об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з їх ліквідацією, реорганізацією.

Статут організації роботодавців, об'єднання не повинен суперечити законодавству України.

Організація роботодавців може бути членом галузевого і територіального об'єднання організацій роботодавців.

Організації роботодавців та їх об'єднання не відповідають за зобов'язаннями своїх засновників і членів, крім випадків, передбачених законом.

Засновники та члени організацій роботодавців та їх об'єднань відповідають за зобов'язаннями організацій роботодавців та їх об'єднань, якщо це передбачено їх статутами, - в порядку і на умовах, визначених статутами.

Організації роботодавців та їх об'єднання підлягають обов'язковій реєстрації в порядку, встановленому Законом України "Про об'єднання громадян".

Організації роботодавців та їх об'єднання можуть використовувати власну символіку, яка затверджується відповідно до їх статуту та підлягає реєстрації у порядку, встановленому законодавством України .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

              Сучасний період розвитку трудового права України характеризується динамізмом, який обумовлений переходом до ринкової. Трудове право України як провідна галузь єдиної системи національного права має за мету регулювання трудових відносин працівників, котрі працюють на підприємствах, установах, організаціях, а також у фізичних осіб на підставі трудового договору. Тісний взаємозв'язок трудового права із системою права України зумовлений і суб’єктивним складом. Суб’єкти трудового права – це учасники суспільно-трудових відносин, які володіють трудовими правами і обов’язками та можуть реалізовувати їх.

Всебічність і повноту змісту правового статусу учасників суспільно-трудових відносин можна роз­крити лише стосовно конкретних суб'єктів трудового права, до числа яких, виходячи з даних вимог, належать:

1)   працівники (робітники і службовці);

2)   власник   підприємства,   організації,   установи або уповноважений ним орган;

3)   трудові колективи;

4)   профспілкові органи;

5)   інші суб'єкти трудового права.

Суб'єктом трудового права може бути тільки особа, здатна до праці, оскільки трудова діяльність невід'ємна від особи лю­дини і може виконуватись тільки нею особисто.

Основними критеріями визначення здатності до праці є встановлений законом вік та стан здоров'я, який дозволяє особі виконувати конкретну роботу.

Законодавство визнає громадян суб'єктами трудового пра­ва не з моменту появи у них фактичної здатності до праці вза­галі, а з появою здатності до праці як правової категорії, тоб­то правосуб'єктності.

Фізичні особи, як роботодавці, можуть бути громадянами України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, здатні створити необхідні умови для роботи працівника, оплачувати його роботу і сплачувати необхідні страхові платежі у відповідності до законодавства. Роботодав­цем можуть бути як окремі громадяни - суб'єкти підприєм­ницької діяльності без створення юридичної особи з правом най­му працівників, чи фізичні особи, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг, так і група громадян.

З метою вдосконалення трудового законодавства, що регулює діяльність суб’єктів трудового права є необхідність внести  наступні зміни:

- до КЗпПУ внести окрему статтю, присвячену змісту трудового договору, в якій конкретно визначити які умови трудового договору є обов’язковими, а які факультативними.

-  відійти від застосування терміну „власник або уповноважена ним особа”, впровадивши термін „роботодавець”, таким чином, прийнявши європейську практику, наділивши  роботодавця правом застосовувати під час набору майбутніх працівників тестування, що набуло поширення у приватних організаціях.

-  визначити термін „робочий час” (наприклад, як  час, протягом якого працівник має виконувати обов’язки за трудовим договором).

- закріпити поняття «профспілкова організація» безпосередньо в КЗпПУ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.             Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.—К.:  Преса України, 1997—80 с.

2.             Кодекс законів про працю України від 10. 12.71 р..

3        Закон України „Про оплату праці” від 24 березня 1995 р.

4        Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»

5        Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року.

6        Закон України «Про колективні договори і угоди» від І липня 1993 року

7        Бойко М.Д. Трудове право України. Навчальний посібник. Курс лекцій.—К.: „Олан”, 2006.—335 с.

8        Болотіна Н.Б. Чанишева Г.І. Трудове право України К.: «Знання» 2005.—560с.

9        Гирич О.Г. Трудове право: Курс лекцій: Для студентів юридичних вузів та факультетів.—К.: ТП Пресс, 2003\7.—208 с.

10     Грузінова Л.П., Короткін В.Г. Трудове право України: Навч. посібник  для студ. вищ. навч. закл.—К.: МАУП, 2005,-- Ч 2—136 с.

11     Карпенко Д.О. Основи трудового права.—К.: Видавництво А.С.К., 2003—655 с.

12     Солодовник Л. Юридичні факти — підстави виникнення трудових правовідносин // Право України. — 2010. — № 1.

13     Солодовник Л. Роль юридичних фактів у динаміці правовідносин трудового права // Право України. — 2007. — № 7.

14     Стаднік М. П. Проблеми удосконалення законодавства про колективні договори та угоди в ринкових умовах. Правова держава. — К.: ІнЮРЕ, 1998. — Вип. 9.

15     Трудове право України: Навч. посібник для студ. юрид. спеціальностей вищих навч. закладів / Пилипенко П.Д., Бурак В.Я., Козак З.Я. та ін.; За ред. П.Д.Пилипенка.—К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2009.—536 с.

16     Трудове право України: Курс лекцій / За ред. П. Д. Пилипенка. — Львів: Вільна Україна, 2008. — 160 с

17     Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. — К.: Т-во "Знання"; КОО, 2009.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

 

 

справа № 2-229/2008

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

27 травня 2008 р.                                                                      м. Городня

 

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

 

-     головуючого - судді Криворученко Д.П.,

 

-     при секретарі Миткевич Н.П.,

 

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача - начальника відділу освіти Городянської РДА Чернігівської області ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_2 про визнання протиправності та незаконності звільнення з роботи, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до начальника відділу освіти Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_2 про визнання факту протиправності та незаконності його звільнення відповідно до наказу по відділу освіти Городнянської РДА від 13.02.08 р. №9; скасування наказу по відділу освіти Городнянської РДА від 13.02.08 р. №9, як такого що суперечить вимогам положень діючого законодавства і є незаконним; постановити рішення щодо поновлення на роботі; зобов'язати відділ освіти Городнянської РДА відшкодувати матеріальні витрати за період вимушеного прогулу.

З позову виходить, що 13.02.08 р. наказом №9 по відділу освіти Городнянської РДА ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку зі скороченням штату, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Підставами звільнення являлись: наказ про попередження про скорочення штатної одиниці від 10.12.07 р. №188; наказ від 27.12.07 р. №195 «Про внесення змін до наказу по відділу освіти від 10.12.07 р. №188»; акт про відмову від переведення на іншу роботу від 14.01.08 р.; письмова пропозиція про вакантні місця від 12.02.08 р. Наказ про звільнення позивач рахує незаконним, так як грубо порушує його конституційне право на працю, суперечить вимогам чинного законодавства та не відповідає реальним обставинам справи. Зокрема позивач рахує, що відповідачем порушено ч.1 ст.36 КЗпП України так як по відділу освіти фактичного скорочення штату не було і це підтверджується розпорядженням Городнянської РДА №395 від 21.12.07 р. «Про зміни до штатного розпису в загальноосвітніх навчальних закладах району». Порушено ч.2 ст.40 КЗпП України, оскільки при наявній у відділі освіті вакансії, йому вона запропонована не була, а він міг би за досвідом роботи та кваліфікації претендувати на посаду завуча гімназії. Порушено ч.3 ст.492 КЗпП України, оскільки одночасно з попередженням про звільнення позивачу не було запропоновано жодної пропозиції, яка б відповідала його фаху, рівню та досвіду, і це порушення підтверджується актом Територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області. Порушено п.2 ст.26 ЗУ «Про загальну середню освіту», оскільки подання директора про звільнення позивача як заступника директора школи, не було

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов, просить його задовольнити та пояснив, що фактичного скорочення штату по відділу освіти не було, і це підтверджується розпорядженням Городнянської РДА №395 від 21.12.07 р. та відповіддю на його звернення начальника фінансового управління Городнянської РДА. Обмеження прав власника на розірвання трудового договору вступає при наявній можливості переведення на іншу посаду, і відділ освіти мав таку можливість. По відділу освіти була така вакансія, яка жодного разу не була запропонована. Це вакансія завуча гімназії, і вона відповідає його досвіду роботи, кваліфікації. В супереч вимогам ст.492  КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення, не було запропоновано жодної посади, яка б відповідала його фаху, рівню і досвіду. Зазначене підтверджується актом територіальної державної інспекції праці у Чернігівській області. Подібне ігнорування вимог положень ч.3 ст. 492  КЗпП України, призвело до грубого порушення порядку вивільнення і як наслідок до протиправності і незаконності вивільнення згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Відповідно до ст.26 ЗУ «Про загальну середню освіту», звільнення з посади заступника керівника загальноосвітнього навчального закладу здійснюється органом управління освітою за поданням керівника навчального закладу. Жодного подання директора, щодо звільнення його з посади, не було. Вибірковий підхід до виконання вимог положень даної норми, яскраво свідчить про заонгажованість питання його звільнення. Так, коли питання стосувалось призначення завуча гімназії, відділ освіти винятково посилався на положення п.2 ст.26 ЗУ «Про загальну середню освіту». В той же час при звільненні, взагалі положення даної норми цинічно проігноровано.     

Відповідач у судовому засіданні заявлений позов не визнала та пояснила, що ОСОБА_1. був призначений на посаду заступника директора по виховній роботі Городнянської середньої школи №1 з 19.01.01 р. На виконання розпорядження Чернігівської ОДА та розпорядження Городнянської РДА по відділу освіти було розпочато процес підготовки створення Городнянської районної гімназії і Городнянської ЗОШ І ст. /початкова школа/. Було видано накази про ліквідацію Городнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, про створення Городнянської районної гімназії та Городнянської ЗОШ І ст., про підбір педагогічних працівників для роботи в гімназії. Було створено конкурсну комісію по підбору педагогічних працівників, затверджено положення про конкурсну комісію. Усі працівники Городнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ознайомились з попередженням про ліквідацію школи, окрім ОСОБА_1, який не забажав розписатись в попередженні, але заяву на участь у конкурсі педпрацівників для роботи в гімназії подав, а саме на посаду заступника директора з виховної роботи з викладанням годин правознавства. Конкурсна комісія розглянувши заяву ОСОБА_1не рекомендувала його на посаду заступника директора гімназії, а рекомендувала на посаду вчителя правознавства. На вимогу прокуратури Городнянського району відділом освіти було скасовано наказ про ліквідацію Городнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 та внесено зміни до наказу про створення Городнянської районної гімназії та Городнянської ЗОШ І ст. Педагогічні працівники Городнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 подали заяви до відділу освіти про звільнення з займаних посад у зв'язку з переведенням до гімназії. Відповідно до поданих заяв відділом освіти 05.11.2007 року було видано наказ про звільнення педагогічних працівників зі школи у зв'язку з переведенням, куди внесено і прізвище ОСОБА_1, виходячи з його заяви від 05.11.07 р. про переведення на посаду заступника директора з виховної роботи з викладанням годин. У зв'язку з відсутністю учасників навчально-виховного процесу в Городнянській ЗОШ І-ІІІ ст. №1, наказом по відділу освіти від 05.11.07 р. було зупинено навчальну діяльність закладу. 06.11.07 р. директор Городнянської районної гімназії на відділ освіти зробив подання про призначення на педагогічні посади працівників, де зазначено ОСОБА_1 на посаду вчителя історії та правознавства. На основі подання по відділу освіти було видано наказ про прийняття педагогічних працівників до гімназії, де ОСОБА_1. прийнятий на посаду вчителя історії та правознавства з неповним тижневим навантаженням. ОСОБА_1. відмовився підписати наказ про звільнення і прийняття на роботу, про що було складено акти. 07.11.07 р. видано розпорядження Городнянської РДА щодо змін до розпорядження від 31.08.07 р. в частині ліквідації Городнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1. У той же день працівники відділу освіти зустрілись з ОСОБА_1з приводу роботи вчителем, але він відмовився від посади і знову було складено акт та видано наказ по відділу освіти про зміни до наказів №153 «Про звільнення з посади» та №156 «Про прийняття на роботу», і ОСОБА_1 залишено на колишній посаді в неліквідованій школі. З 07.11.07 р. ОСОБА_1. перебував на лікарняному, і після виходу з лікарняного йому відділом освіти було складено посадову інструкцію, про те чим він повинен займатись, як заступник директора в школі, де немає працівників крім його одного. 17.12.07 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про те, що він не погоджується із розписом обов'язків, і відділом освіти обов'язки були переглянуті. 10.12.07 р. ОСОБА_1 було запрошено до відділу освіти і у присутності працівників запропоновано знову посаду вчителя правознавства, від якої він у черговий раз відмовився. По відділу освіти було видано наказ про попередження про скорочення штатної одиниці заступника директора з виховної роботи Городнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, але ОСОБА_1. відмовився його підписати, про що було складено відповідний акт. 24.12.07 р. ОСОБА_1. звернувся до відділу освіти з заявою у якій просить допустити його до викладання годин правознавства, і що він не відмовляється від посади заступника директора гімназії. Відділ освіти дає згоду ОСОБА_1. і вказує на необхідність оформлення документально прийому на роботу, але ОСОБА_1. на оформлення не з'явився. 08.01.08 р. ОСОБА_1. знову подав заяву до відділу освіти про вирішення питання роботи вчителем правознавства і йому було дано згоду, але він повторно для оформлення на роботу не з'явився. 14.01.08 р. відділ освіти запрошує ОСОБА_1 на бесіду і пропонує написати заяву, але ОСОБА_1відмовляється, про що було складено акт. 12.02.08 р. письмово ОСОБА_1. було запропоновано вакантні посади. З 11.02.08 р. було виведено за штат посаду заступника директора з виховної роботи Городнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1. 13.02.08 р. ОСОБА_1 було звільнено. Від ознайомлення з наказом, від отримання копії наказу та повного розрахунку, ОСОБА_1. відмовився, і цей факт було засвідчено актом. Відділ освіти мав намір перерахувати йому кошти на особовий рахунок, але він його спеціально закрив, про що повідомив відділ освіти своєю заявою від 15.02.08 р. 26.02.08 р. відділ освіти надсилає ОСОБА_1. письмове повідомлення про його звільнення і вказує на необхідність прибути для одержання трудової книжки та розрахунку.         

Информация о работе ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА