Конверсія як засіб словотворення в англійській мові

      Іменники  конвертовані з дієслів (deverbal substantives).

      Дієслово  зазвичай відноситься до дії, конвертований  іменник може означати:

      1)         момент з дії: jump v – jump n – різкий стрибок з підлоги; move v – moven – зміна положення;

      2)         людина, що виконує дію, наприклад: help v – help n – людина, що допомагає; bore v – bore n – людина, що займає; cheat v – cheat n – людина, що бреше;

      3)         місце дії, наприклад: drive v – drive n – частина дороги по якій їздять; walk v – walk n – місце для прогулянок;

      4)         предмет чи результат дії, наприклад: peel v – peel n – зовнішня шкірка фрукта або картоплі, що знімається; find v – find n – знаходження чогось, особливо чогось цінного чи приємного. [4]

      Важливо, що у випадку полісемантичних  слів один і той самий член конвертованої  пари, дієслово чи іменник, належить до декількох з перерахованих груп. Наприклад, дієслово dust належить до четвертої  групи конвертованих дієслів, коли воно означає «змітати пилюку з чогось», і до третьої групи, коли воно означає «притушувати»; іменник slide належить до третьої групи конвертованих іменників, коли означає «доріжка з гладкого льоду на якій люди катаються» і до другої групи коли належить до інструментів чи машини.

      Конвертовані  діеслова

        

      Конвертовані  іменники

       [13]

      Сучасна англійська мова багата на конвертовані пари. Як засіб для формування слів конверсія є дуже продуктивною і  нові конвертовані пари можуть зустрітися в газетних статтях і в процесі  усного мовлення в усіх сферах людської діяльності, поступово з’являючись в мовленні і в словниках. Нові пари слів, утворені по аналогії тих, що вже вживаються на прикладі описаних типів семантичних відносин. Конверсія високопродуктивна у формуванні дієслів, особливо з складних іменників. Нові слова 20 століття включають багато дієслів сформованих шляхом конверсії, наприклад: to motor – їхати на машині; to phone – користуватися телефоном; to wire – слати телеграму; to microfilm – ставити фільм; to tear-gas – використовувати сльозогінний газ і т.д. Діахронічний огляд сьогоднішнього запасу пар переоцінено, однак не всі з них утворені по семантичному прикладу відносяться до цього запасу. Деякі з них з’явились у результаті зникнення флексій в ході історичного розвитку англійської мови завдяки якому два слова з різних частин мови, напр. дієслово і іменник, співпадають у вимові. З цієї причини деякі лінгвісти вважають обов’язковим відрізняти омонімічні пари слів, що з’явились у результаті утрати флексії, від тих, що сформовані шляхом конверсії. Поняття конверсії застосовується лише в двох випадках типу doctor n – doctor v; briefa – brief v які вживаються після зникнення флексії, пари слів типу work n – work v, розглядаються виключно в випадку омонімії.

      Інші  лінгвісти діляться поглядами відносно дискримінації в конверсії як дериваційного засобу і як типу словотвірних відносин між словами в сучасній англійській мові. Синхронічно в ній немає різниці між такими випадками як taxi n – taxi v і love n – love v, з точки зору їхньої морфологічної структури і словотвірної системи мови. В обох випадках єдиною різницею між двома словами є різниця в парадигмі: історичне тло тут ні до чого. Треба підкреслити, що сьогодні дериваційні співвідношення всередині конверсійних пар не обов’язково співпадають з етимологічними відносинами. Наприклад в парі слів awe n – awe v, іменник є джерелом, як діахронічно так і синхронічно, але у випадку mould v – mould n, все по-іншому: історично склалося, що дієслово є деривативом, що потрапив до нас від англів i застосовується в сучасній англійській мові.

      Діахронічний семантичний аналіз конвертованих пар відкриває те, що з плином часу, семантична структура основи може присвоювати нове значення або декілька значень, під впливом значення конвертованого слова. Цей семантичний процес був названий реконверсією в лінгвістичній літературі. Між конверсією і реконверсією є вагома різниця: будучи шляхом формування слів, конверсія веде до числового поповнення англійського словника, тоді як реконверсія тільки викликає нове розуміння співвідносно до одного із значень конвертованого слова. Дослідження показали, що реконверсія оперує тільки вже конвертованими іменниками і дієсловами. Відповідно до «Oxford English Dictionary», можна роздивитись деякі відмінності в значенні слів:

      SMOKE n

      – видимий летючий продукт, що з’являється в результаті тління речовин(1000 р); процес задимлення кімнати, коли дим заходить всередину, замість того щоб виходити в димову трубу (1715 р).

      SMOKE v

      – виходження диму з кімнати, димоходу, лампи і т.д., задимляти, виробляти дим у результаті поганої витяжки чи неправильного горіння (1663 р).

      Порівняння  робить можливим виокремлення семантичного розвитку кожного слова. Дієслово smoke утворене близько 1000 року, від іменника smoke, до 1663 року досягло іншого значення, завдяки метафоричній передачі, котра  дуже швидко підняла співвідношення іменника smoke в 1715 через реконверсію.

      Традиційна  і випадкова конверсія

      Конверсія не є абсолютним продуктивним шляхом творення слів, тому що вона обмежена як семантично, так і морфологічно. З посиланням на семантичні обмеження, вона приймає те, що всі дієслова можуть бути поділені на дві групи: 1) дієслова, що передають процес, можуть бути представлені як послідовність окремих дій, з яких легко формуються іменники, наприклад fall v – fall n; run v – run n; jump v – jump n і т.д. 2) дієслова типу to sit, to lie, to stand, що не можуть бути представлені як послідовність окремих дій, таким чином нехтуючи конверсією. Однак, перевірка вживання сучасної англійської мови, виявляє, що виявити різницю між двома групами дуже важко. Це може слугувати прикладом в таких парах як to invite – an invite, to take – a take, to sing – a sing, to bleed – a bleed, to win – a win і т.д. [15] Можливість формування дієслів з іменників шляхом конверсії здається елементарною.

      Морфологічні  обмеження запропоновані лінгвістами визначають той факт, що складність структури слова не повернена до конверсії.

      Важливо, що в сучасній англійській мові немає  дієслів, конвертованих з іменників, з суфіксами – ing і – ation. Це обмеження слугує противагою для незчисленних, випадкових конвертованих пар більш складної структури, напр.: to package, to holiday, to wireless, to petition, to reverence тощо. Отже, здається, що назвати конверсію високопродуктивним засобом словотвору в сучасній англійській мові, цілком можливо.

      Запас слів в англійській мові включає в себе велику кількість слів сформованих шляхом конверсії в різні періоди її історії. Є випадки традиційної та випадкової конверсії. Традиційна конверсія відноситься до загальноприйнятого вжитку слів, що записані у словники, напр. to age, to cook, to love, to look, to capture та ін. Випадкове використання конверсії є також дуже частим; дієслова та прикметники конвертуються з іменників чи навпаки, для того щоб зрозуміти значення більш яскраво. У сучасній англійській мові є багато прикладів випадкової конверсії, напр.: to girl the boat; when his guests had been washed, mended, brushed and brandied.

      Чергування  звуків при конверсії в сучасній англійській мові.

      Чергування  звуків в англійській мові зазвичай поєднується з різницею в парадигмі. Це піднімає питання відносин між чергуванням звуків і конверсією. Щоб знайти вихід з проблеми повинні бути розглянуті наступні три види відносин:

      1)         breath – to breathe

      Так як випадки цього типу є важливими  і чергування звуків вирізняється поміж слів, то форми слова не відрізняються одне від іншого. Отже, це не має відношення до парадигми слів. Звідси, випадки цього типу не можуть бути названі конверсією.

      2)         song – to sing

      У вище приведеному прикладі, голосна  у слові song чергується з трьома різними голосними, буква міняється на іншу в формі дієслова to sing:

        

      Як  і у попередньому випадку, слова song – to sing не зв’язані конверсією: song відрізняється від to sing (sang, sung) не тільки в парадигмі. Голосна в основі не зустрічається в формах дієслова і навпаки.

      3)         house – to house

      В таких випадках тип чергування, що виділяє два слова (іменник і  дієслово), є тим самим, що вирізняє словоформи іменника, напр.: house [haus] – houses [hauziz] and to house [hauz] – houses [hauziz]. Отже, єдиною різницею між двома парами слів є різниця в їх парадигмі, в інших словах, парах типу house – to house, є випадки конверсії. [13]

      Ясно, що в таких випадках як present – to present, accent – to accent, що відрізняються у розташуванні наголосу, буква не вирізняє форму слова всередині парадигми двох слів. Отже, різниця у наголосах – однакова з функцією чергування у випадках типу breath – to breathe. Тобто, випадки цього типу не належать до конверсії.

      Однак, є інша трактовка відносин між  конверсією і звуковим чергуванням (чи чергуванням наголосу) у лінгвістичній  літературі. Так як чергування зазвичай супроводжується випадками афіксації, напр. courage – courageous, stable – stability, то здається логічним, що конверсія як один з типів деривації може також супроводжуватися чергуванням. Отже, випадки прикладу breath – to breathe; to sing – song; present – to present; increase – to increase, повинні бути віднесені до конверсії.   
 

      Висновки  

      В період написання курсової роботи, я опрацювала біля п’ятнадцяти книжок, з теорії та практики лексикології, а також мені допоміг попередній досвід з читання англійської художньої літератури, завдяки якому були зроблені приклади по темі курсової роботи. Отже, після опрацювання всієї цієї літератури, можу зробити деякі висновки:

      1.         Конверсія, дуже продуктивний засіб словотвору в сучасній англійській мові, різносторонньо опрацьований в лінгвістичній літературі. Деякі лінгвісти знаходять її морфологічним, інші – морфологічно-синтаксичним засобом формування слів, хоча інші розглядають конверсію чисто з синтаксичного кута.

      2.         Конверсія – переважаючий тип дієслівного словотвору. Нові дієслова утворюються часто від іменників. Утворення іменника від прикметника – процес набагато складніший, ніж конвертування прикметника від іменника. Це пов’язано з суттєвими змінами семантичної структури прикметника: значення якості нелегко перетворити на значення предмета. Субстантивація власних назв – явище досить поширене в англійській мові. В наслідок опредмечування утворені назви мешканців країни, міст, континентів.

      3.         Найактивніший процес конверсії у межах іменника і дієслова. Конверсія має кілька критеріїв похідності, що визначають первинність однієї форми і вторинність другої Конверсія на сьогодні практично не має обмежень стосовно різних частин мови, супровідних видів словотвору на походження слів.

      4.         У синхронічному плані конверсія розглядається як тип деривативного співвідношення між двома словами, утворюючи конвертовану пару.

      5.         У діахронічному плані конверсія є шляхом створення нових слів по аналогії з семантичними прикладами, що є в мові. Діахронічно різниця повинна бути зроблена між конверсією і омонімією, відповідно до зникнення флексії у випадках розвитку англійської мови. 

      Бібліографія

      1. Аракін В.Д. «Нариси з історії  англійської мови». – М., –  1955. – 253 c.

      2. Іванова І.П. «про характеристику  складного слова в англійській  мові».

      «Питання  структури англійської мови в синхронії та діахронії», др… I. – Л., 1967. – 95 с.

      3. Іванова І.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. «Теоретична граматика сучасної англійської мови». – М., 1981. – 285 c.

      4. Ільїн Б.А. «Устрій сучасної  англійської мови (теоретичний курс)». М.-Л., 1971. – 315 с.

      5. Лексикологія англійської мови: Підручник для ін-тів і фак.  іноз. мов/Р. Гінзбург, С.С. Хідекель, Г.Ю. Князєва и А.А. Санкін. –  2-е вид., випр. та доп. – М.: Вища  школа, 1979. – 269 с.

      6. Р.А Клоуз «Довідник з граматики  для вивчення англійської мови». Москва. 979. – 86 с.

      7. Кваселевич Д.І., Сасіна В.П. Практикум з лексикології сучасної англійської мови: Навч. Посібник. – Вінниця: Видавництво «Нова Книга», 2001. – 117 с.

      8. Кубрякова Є.С. «Що таке словотворення»  М., 1965. – 78 с.

      9. Мєшков О.Д. «Словотворення в  сучасній англійській мові» М., 1986. – 270 с.

      10. Мєшков О.Д. «семантичні аспекти  словоскладання в англійській  мові».

      11. Раєвська Н.М. «Теоретична граматика  сучасної англійської мови» Видавниче  об’єднання «Вища школа». Київ. 1976. – 141 с.

      12. Смирницький О.І. «Іноземні мови в школі» 1954 р.

      13. Ginzburg, Khidekel, Knyazeva, Sankin. Readings in modern English lexicology. – St.P., 1975. – 240 c.