Наименование профессий в сленге английского, русского и украинского языков

Під терміном ‘сленг‘ розуміють особливий периферійний шар нелітернатурної лексики та фразеології, який лежить за межею літературної розмовної мови, закордонних діалектів загальнонародної англійської мови. Слід ввести два види: загальний сленг та спеціальний сленг[12; 23].

Загальний сленг. В.Г. Вілюман займався проблемою сленгу, сформулював деякі його важливі особливості. Автор запропонував розрізняти:

1) Загальний сленг, тобто, той, що знаходиться за межами літературної мови, загальнозрозумілі та широкоросповсюджені у розмовній мові образні слова та словосполучення емоційно-оцінкового відтінку. Ці слова претендують на новизну та оригінальність в якостях, які виступають синонімами слів та словосполучень літературної мови.

2) Спеціальний сленг, тобто слова та словосполучення того чи іншого професійного, чи-то класового жаргону.

Загальний сленг має ряд рис, що відрізняються, які можна виявити при співставленні висловлювань про сленг зарубіжних та вітчизняних англістів. Ці риси слід враховувати, щоби запобігти суб`єктивних тверджень.

Назву основні:

1) загальний  сленг (СЗ далі) широко розповсюджений  і зрозумілий для всіх соціальних  верств населення;

2) має  яскраво виражений емоційно-оцінковий характер з домінуванням експресивної функції над номінативною (проста назва предметів та явищ);

3) ЗС  відносно стійкий для визначеного  періоду, хоча сленгізми і переходять  легко в колоквіалізми, а також  зникають з вжитку;

4) ЗС не однорідний по своєму генетичному складу, будучи створеним з різноманітних джерел (жаргони, кент, професіоналізми, варваризми тощо);

5) неоднорідний  по ступеню наближення до фамільярно-розмовної  мов, хоча в цілому він протистоїть  їй як компонент просторіччя;

6) ЗС  іноді має фонетичні, морфологічні  та синтаксичні особливості;

7) відрізняється  генетично та функціонально від  спеціального сленгу (кента, жаргону, близьких до кенту мовних утворень) [5; 27].

До  загального сленгу можна віднести такі минувші жаргонізми, як ‘brass hat‘ - офіцер, ‘G. I. Jesus‘ – воєнний священник, ‘Jerry, Krauthead‘ – німецький солдат тощо[13].

Переходячи  у сферу загального сленгу, жаргонізми, авжеж, втрачають свій вузький соціально-професійний  характер та стають загальнозрозумілими для всіх носіїв мови. Тут відбувається перерозподіл лексики та фразеології.

Ми  вже не раз підкреслювали, що вокабуляр  загального сленгу в якійсь мірі можуть поповнюватись за рахунок жаргонізмів та професіоналізмів. Багато з них знаходяться наче між загальним сленгом та спеціальним сленгом, інші можуть входити і в соціальні жаргони і в професійні говори. Вірогідно, якась частина нелітературної лексики та фразеології знаходиться в деяких розмитих кордонах, на неї не можна наклеїти якийсь визначений ярлик.

Приймаючи до уваги ці особливості та всі  наведені дефініції, пропонуємо розгорнуте визначення терміну загальний сленг.

Загальний сленг – це відносно стійка для  певного періоду, широко розповсюджена  та загальнозрозуміла соціальна  мовна мікросистема в просторіччі, досить неоднорідна по своєму генетичному складу та мірі наближення до фамільярно-розмовної, з яскраво вираженними емоційно-експресивними відтінками, які часто представляють собою насміх над соціальними, етичними, естетичними, язиковими та іншими умовностями та авторитетами.

Спеціальний сленг – це специфічна лексика  та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів та арго (кент) злочинного світу.

В англістиці, наскільки відомо, не настільки яскраво  є дослідженим спеціальний сленг, хоча його вивчення має входити в соціолінгвістику (галузь мовознавства, синтез соціології та лінгвістики, що вивчає питання суспільного існування та суспільні умови розвитку мови). Найбільш глибинне трактування жаргонів, арго та професійної лексики ряда європейських мов дана в книзі академіка В. М. Жирмунського «Национальный язык и социальные диалекты» (Ленінград, 1936 рік).

Спеціальний сленг включає в себе: арго, кент, римований сленг, соціальні жаргони  та професійні говори, бек сленг  тощо.

  1.3.1. Почну опис спеціального сленгу з арго, тобто з низької зони жаргонізмів – таємних мов злочинного світу. За В. М. Жирмунським, арго – «свого роду пароль, по якому впізнають один одного … і засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби». Тому арго – це конспіративний, утаємничений жаргон.

Іноді колишній арготизм, перетворившись у сленгізм, отримує нове значення. Наприклад, два першочергових значення у фраземи ‘booby hatch‘ (в`язниця) давно вже вийшли з вживання, але у своєму новому значенні «божевільня чи лікарня для душевно хворих» цей сленгізм широко відомий в США.

В. М. Жирмунський справедливо помічає, що перетворення арго в сленг означає  кінець старого арго як таємної професійної  мови декласових елементів. Арготична  лексика, втративши свій таємний  характер, використовується як засіб емоційної експресії, образного евфемічного у сфері щоденного спілкування[7; 21].

 Мало хто з людей, котрі вивчають англійську мову, якщо вони спеціально не займались етимологією, знає, що такі загальновідомі літературні слова, як ‘incongruous‘ (непідходящий), insipid(нецікавий), interloper(контрабандист)  та багато інших у XVIII столітті належали до таємного злочинного арго. На це вказує спеціальний словник Dictionary of Canting Word (словник перегорнутих слів).

Перед тим, як вище вказані арготизми проникли у сферу літературної мови, вони, втративши свій таємний характер, можливо, якийсь час знаходились у сфері загального сленгу.

Подібне явище відбувається і в інших  мовах.

Слід  підкреслити, що деякі «першопочаткові» арготизми зупинились якби на півшляху, зупинились у своїй якості: вони сотні років існують як загальновідомі сленгізми. Наприклад, століттями вживають такі запозичення з таємного жаргону циган, як ‘bamboozle‘ – брехати, ‘bosh‘ – нісенітниця, gibberish – жаргон, ‘pal‘ – товариш, ‘nab‘ – голова, ‘duds‘ – одяг, ‘booze ‘– пити, випивати [5, 8].

У цьому  відношенні типічною є історія слова  ‘pal‘(товариш), яке років 300 тому належало до арго, на початку XIX століття перейшло в спортивний жаргон, проникло у загальний сленг.

Авжеж, буває і зворотній процес, коли якесь слово літературної мови починає  використовуватись в арго. У цьому  випадку воно наче «утаємничується», тобто переосмислюється, отримуючи  таємний зміст. Наприклад, в американському злочинному арго «детектив» передається метафорично та метонімічно.

Ми  вже вказували, що словник арго з  точки зору внутрішньої структури  – таємний. Природа таємного словника зазвичай подвійна. По-перше, приховується, тобто умовно змінюється форма (звучання) слова чи словосполучення, чи використовуються іншомовні слова, тим самим створюється таємний код. В першому випадку зазвичай необхідне пояснення, так як по-іншому зміст зостається нерозкритим, особливо для людей, які не займаються дослідженнями цих явищ. Особливо, якщо ці арготизми використовуються в літературі. Тому письменники іноді дають пояснення до арготизмів, користуючись різноманітними прийомами.

  1.3.2.Кент – арго злочинного світу Англії – може похвалитися першими словниками, які були складені вже на початку 16 століття, тобто майже на півстоліття раніше перших тлумачних словникв літературної мови.

Доречі, в англо-американській літературі з давніх часів широко використовується в стилістичних цілях вокабуляр  спецільного сленга, який зазвичай складає невід`ємну частину словника певного письменника[5; 29].

 Дуже  близьким до арго по своєму  змісту таємного коду є –  rhyming slang. «Римований сленг» не  має спеціальної «професійної»  замкнутості, він розчинений в  лондонському просторіччі (кокні)  та виступає на правах жартівливих,  образних висловлювань в буденній мові, займаючи наче б то проміжне місце між загальним сленгом та арго (кентом).

  1.3.3.«Римований сленг», як вказує Е. Партридж, виник в середині XIX століття і до першої світової війни був характерним лише для кокні. Хоттен у своєму відомому словнику (1860) говорить, що «римований сленг» з`явився на лондонських вулицях в 1845-1848 роках. Він же приводить такі алегоричні приклади, як ‘flea and louse‘ – a bad house, artful dodger – a lodger, ding dong – a song, sorrowful tale – three months in jail.

«Римований  сленг» знайшов хороший грунт  в Австралії, куди його занесли англійські переселенці в кінці минувшого  століття.

В лондонському просторіччі він інколи стає настільки  розповсюдженим та загальноприйнятим, що, вративши свій таємний характер, переходить у сферу загального сленгу. Це легко перевірити по словнику загального сленгу Е. Партриджа.

Так, Е. Партридж приводить там такі приклади, як: yellow silk – milk; German bands – hands; cherry hog – dog; artful dodger – lodger, weeping willow – pillow; charming wifeknife(SSD).

Варто зазначити, що іноді вирази «римованого  сленга», які переходять в загальний  сленг, якби знову утаємничуються шляхом зміни структури словосполучення. Зазвичай відкидається слово, яке римується  з літературним синонімом. Так, mince pies – eyes перетворюється в minces, china plates – mates стають просто chinas.

  1.3.4.Для створення таємного словника інколи користуються прийомом приховування форми (звучання) слова чи словосполучення. Яскравим прикладом такого таємного кода є ‘back slang’ (зворотня мова ). Цей особливий жаргон отримав широке розповсюдження в середині позаминулого століття серед лондонських вуличних торговців, які зазвичай знаходились в «делікатних» відношеннях з поліцією(HD).

Сутність  ‘back slang’ заключається в тому, що слова, як правило, перевертались, при цьому зазвичай це були фонетичні «перевертання» з додатковими викривленням вимови, характерними для кокні. Наприклад, penny – yenep; two pence – owt yenep; fourpence – rouf yenep; seven pence – neves yenep; yes – say; look – cool; bones – enobs; police – slop; teddy-boys – yobs; policemen – namesclop.

Back slang/medial slang(зворотня мова) зазвичай легко відрізняється по своїй структурі від загального сленга, хоча в деяких випадках окремі утворення ‘back slang’ (зворотної мови) можуть переходити у сферу загального сленга[15].  
 
 
 
 

                                                     Висновки до розділу 1 

В цьому  розділі було прослідковано історію розвитку сленгу, саме терміну та певних його особливостей. Розглянуто класифікацію, проаналізовано наукову літературу, визначено головні поняття та досліджено роль сленгу у мові різних сфер суспільства.

Спочатку  сленг використовувався лише в окремих  соціальних групах, а потім перейшов у загальне використання. Таким чином, сленгізми є загальнозрозумілими для всіх соціальних груп того чи іншого мовного суспільства. Спочатку вчені не виділяли сленг як окреме лексикологічне поняття. Цей термін використовувався лише в якості синоніму терміну «кент», потім – «жаргон». В кінці XIX сторіччя ці три поняття розділилися і стали позначати різні мовні явища.

Сленг є особливою нелітературною мовою зі своєрідним вокабуляром. Він є компонентом просторіччя.

Сленг належить до лексики обмеженого вжитку, разом із  професіоналізмами, жаргонізмами, арго, вульгаризмами.

Підводячи висновок цього розділу хотілося б зазначити, що важливими є дослідження сленгу, який найбільш розповсюджений серед молоді, а особливо серед школярів та студентів. Молоді люди більш емоційні, їм важливо мати певну свою створену мову важко зрозумілу для інших – мати свій особистий код для спілкування. Саме тому у слензі весь час виникають нові слова, а інші зникають, або продовжують використовуватися лише в дуже вузьких колективах та групах. Таким чином,  можна стверджувати, що сленг загалом є дуже різноманітним та цікавим для дослідження, адже в ньому присутні запозичення зі сленгів багатьох інших мов: з німецького, французького, іспанського, єврейського, хінді тощо. 

Розділ 2. Характеристика англійських та українських сленгізмів НОП