Інтерпретація біблійних образів в поемах Дж. Г. Байрона, І. Франка та В. Сосюри

     Моє він тіло покалічив,

     Але душі не покорив! [42;24]

     Цей демонічний Каїн усвідомлює себе не просто як духовну істоту, але як представника нової генерації, як лідера, вождя нового племені. «Я для людей Едем верну», – стверджує він.

     Каїн-Демон  кидає Богові виклик, і Бог відповідає на нього, повертаючи своєму опонентові красу і крила.

     Ти  війну оголосив мені!?Я пляму

     змиваю  з тебе. Що ж, воюй!

     Побачим, хто кого! [42;25]

     Наприкінці  поеми відбувається злиття образів Каїна і Демона. Волохатий мавпоподібний байстрюк зникає, замість нього постає Демон «такий прекрасний, як завжди».

     «Спостерігаємо  тут своєрідний «божественний експеримент», – пише Микола Крупач, – Бог намагається повернути у своє силове поле нащадка Демона, ніби виправляючи допущену колись помилку: дар надзвичайної краси одному зі своїх ангелів, яка, здавалося б, і стала причиною його бунтарства».

     «А  на землі лишився Демон, щоб Революцію  творить», – на цій сповненій  громадянського пафосу ноті завершує Сосюра свій твір. 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     В ході дослідження нами були проаналізована авторська інтерпретація біблійних образів в трьох художніх творах різних часів, два з яких належать до вітчизняної літератури, один – до західноєвропейської.

     В результаті з’ясовано, що Байрон звертається безпосередньо до біблійного матеріалу. Його версія традиційної структури Каїна в однойменному творі є образом-архетипом богоборця. Автор переосмислює традиційний образ з позицій Просвітництва. Байронівський Каїн на відміну від канонічного вже не символ зла; Байрон виправдовує і вбивство і гріхопадіння в біблійному сюжеті. Його Каїн  перш за все бунтар, герой, який прагне до дії в ім'я істини, добра і щастя для всього людства. Ставши на шлях героїчної боротьби проти деспотизму, він перетворюється на батька людства. Це перетворення символізує потяг до боротьби у кожній людині, а не першопочаткову жорстокість, як це було в канонічній версії.

     Люцифер в поемі також є архетипом  богоборця і символом розуму, який в суті своїй не є ні злим, ні добрим.

    Франко звертається до образу Каїна через посередництво Байрона. Але трансформуючи Байронівську версію традиційного матеріалу, український письменник доводить хибність богоборської інтерпретації . Франко повертає Каїна в лоно Бога. На перший план в розкритті образу у Франка виходять мотиви каяття і спокутування.

         Зображуючи образ Лемеха, Франко розкриває проблему народних авторитетів, які по суті є «сліпими, що ведуть сліпих».

        Сосюра, як і Байрон, звертається  безпосередньо до біблійного  тексту, не використовуючи версії  попередників. Його Каїн є архетипом  революціонера. Об’єднуючись з образом Демона, Каїн перетворюється на символ людства.

Таким чином, з’ясовано, що Байрон деканонізує образ Каїна, а Франко повертає йому архітиповість першого вбивці. Сосюра ж йде окремим шляхом, знову повертаючи вже «похороненого» Франком героя до богоборської міфологеми.  На відміну від Байрона, який трансформував образ Каїна в рамках біблійної фабули, Сосюра, створюючи альтернативну версію біблійного міфу повністю відходить від протоструктури, відмовляється від мотиву злочину, тим самим позбавляючи образи Каїна с Сатани негативних рис.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С. С. Сатана //Мифы народов мира. Онлайн энциклопедия [Електроний ресурс] – Режим доступу:

http://www.mifinarodov.com/s/satana.html

2. Аникст.А. Байрон-драматург [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://lib.ru/POEZIQ/BAJRON/byron0_2.txt
3. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид. Доповнене – Львів: Літопис, 2001. – 832 с.
4. Антофійчук В., Нямцу А. Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі. –Чернівці : Рута , 1997. – 256 с .
5. Байрон, Дж. Г. Каїн // Байрон Джордж Гордон. Мазепа: Поема / Переклад з англійської; передмова Наталі Жлуктенко. – Харків: Фоліо, 2005. – С. 290- 378
6. Басс І. І., Каспрук А.А. Іван Франко: Життєвий і творчий шлях. - К.,1983.
7. Біблія або Книги Святого письма Старого і Нового Заповіту із мови давньогрецької й грецької на українську наново перекладена Митрополитом Іларіоном (І.Огієнко) [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrlc.org/bible/
8. Библия. Влияние Библии на мировую и еврейскую культуру. Электронная еврейская энциклопедия. Еврейский университет в Иерусалиме. Иерусалим, 2003-2007 [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.eleven.co.il
9. Василюк В.І. Художня інтерпретація біблійних образів у прозі I. Багряного // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка (26), 2006. – С.209-214.
10. Виролайнен М.Н. Богоборчество Байрона в транскрипции Достоевского // Великий романтик Байрон и мировая литература. – М.: Наука, 1991. – С. 176-187
11. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. Ред. Олександра Галича. – Київ: Либідь, 2001. – 488 с.
12. Гречанюк Ю.А., Нямцу А.Є. Проблеми історизму і традиції в літературі ХІХ-ХХ ст. – Чернівці: Рута, 1997. – 124 с.
13. Гриценко В. Одкровення предтечі чи сповідь пророка? (Фантасика і реальність у поемах В. Сосюри «Ваал», «Каїн», «Христос» // Українська література в загальноосвітній школі / інститут педагогіки АПН України. Науково-літературний журнал 4/2002. Гл. ред. Н.Й. Волошина. С.54-58
14. Калустова Н.К. К вопросу о вечных образах в литературе (Исторический аспект проблемы) // Вечные темы и образы в советской литературе: Межвуз. сб. научн. трудов. – Грозный: ЧИГУ, 1989. – с.24-25
15. Каспрук А. Українська поема кінця XIX – поч. XX ст. Ідеї, теми, проблеми жанру. – К.: «Наукова думка», 1973. – 248с.
16. Костюченко В. Один загадковий рік з життя Володимира Сосюри // Літературна Україна. – 1997. – 11 вересня, №31
17. Крупач.М. Каїн: Художня інтерпретація образу в поемах І.Франка

та В.Сосюри (метафізичний та історіософічний аспекти) // Вісник Львів. Ун-ту. Серія філологічна, 2003. Вип.32 С. 213-227 [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.franko.lviv.ua/faculty/Philol/www/visnyk/32/tik.doc

18. Лавріненко Ю. Володимир Сосюра (літературна сильвета) // Розстріляне відродження: Антологія 1917 – 1933: Поезія – проза – драма – есей / Упорядкув.,передм., післямова Ю. Лавріненка Післямова Є. Сверстюка. – К.: Смолоскип, 2004. – С. 173-176
19. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. — Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 634 с.
20. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. 3-е вид. переробл. і доп. – К.: Радянська школа, 1971. – 431 с.
21. Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Ковалева, В. І. Теремка – К.: Академія, 2007. — 753 c.
22. Литературоведческий энциклопедический словарь под общей редакцией В.М. Кожевникова и П.А Николаева. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – С. 253-257
23. Луков Вал. А., Луков Вл. А. Вечные образы как константы тезаурусов мировой культуры // Электронный журнал «Знание. Понимание. Умение», 2008, №9 [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.zpu-journal.ru/e-zpu/2008/9/Lukovs_Eternal_Images/

24. Мельник О. Джордж Гордон Байрон у критичній  та творчій перцепції Івана Франка // Українське літературознавство, 2008. – Вип. 70. С. 221-229
25. Минакова А.М. Образы вечные и мировые: Сущность и функционирование // Вечные темы и образы в советской литературе: Межвуз. сб. научн. трудов. – Грозный: ЧИГУ, 1989. – с. 10-11
26. Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т. / Гл. ред. С. А. Токарев. – М.: Сов. энциклопедия, 1991. –т. 1. А-К – 671с. с ил.
27. Нольман М. Лермонтов и Байрон [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://feb-web.ru/feb/lermont/critics/jt/jt1-466-.htm
28. Нусинов И.М. Вековые образы // Литературная энциклопедия: В 11 т. [М.], 1929-1939. Т. 2. – [М.]: Изд-во Ком. Акад., 1929. – С. 128-137.
29. Нямцу А.Є. Загальнокультурна традиція у світовій літературі. – Чернівці: Рута. 1997 – 233с.
30. Нямцу А.Е. Основы теории традиционных сюжетов. – Черновцы: Рута, 2003. – 80 с.
31. Нямцу А.Е. Традиционные сюжеты и образы в литературе ХХ в.: Учебное пособие. – Киев: УМК ВО, 1988. – 84 с.
32. Оліфіренко. В. Володимир Сосюра [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.donbaslit.skif.net/tvorchist/Sosura.html
33. Павличко С.Д. Байрон: Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1989. – 198 с.
34. Петлюра С. І.Франко - поет національної чести (Урив.) // Дивослово. - 1996. - № 8. - C.3-4.
35. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму: Монографія. – Івано-Франківськ: Лілея, 2002. – 392 с.
36. Понасенко А. В. Міфологема «Каїн» у рецепції В. Сосюри та Б. Рубчака // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 4. –С. 70-74
37. Потницева Т. Романтический миф о Каине (Мистерия Байрона «Каин») // Біблія і культура: Збірник наукових статей. Вип. І / Відп. Ред. А.Є. Нямцу. – Чернівці. Рута, 2000. – С.152-156
38. Приходько В.Б. Переклад як інтерпретація // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2004. – №12. – С. 17-19
39. Рікер Поль. Конфлікт інтерпретацій // Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид. Доповнене – Львів: Літопис, 2001. –С.280-305
40. Сегалин. Г.В. Эвропатология гениальных эпилептиков. Форма и характер эпилепсии у великих людей // Клинический архив гениальности и одаренности (эвропатологии), посвященный вопросам паталогии гениально одаренной личности, а также вопросам одаренного творчества, так или иначе связанного с психопатологическими уклонами – том II, вып. III, 1926 г. [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://pathographia.narod.ru/new/t2v3/part1.htm
41. Скоць А. I. Вічні образи в поемах Івана Франка (На матеріалі філософських поем „Смерть Каїна” і „Мойсей”) // Іван Франко і світова культура. Матеріали міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО (Львів, 11-15 вересня 1986). – К.: Наукова думка, 1990. – Кн. 2. – С. 304-307.
42. Сосюра В. Каїн. Поема // Київ. – 1990. − №12. – С.7-25.
43. Сулима В. Біблія і українська література: Навч. посібник. – К.: Освіта, 1998. – 400 с.
44. Ткаченко О. Символіка поеми І. Франка «Смерть Каїна» // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2008. – № 19. – С 23-27.
45. Усманов. Р. Джордж Гордон Байрон // Байрон Дж. Собрание сочинений в 4 т. Т.1. - М., 1981 [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.philology.ru/literature3/usmanov-81.htm
46. Франко І. Замітка перекладчика [до «Каїн. Містерія в трьох діях»] // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. – К.: Наук. думка, 1978. Т. 12. С. 642–644.
47. Франко І. Я.Зібрання творів: В 50-ти т. – К. : Наук. Думка, 1980. – Т. 27. – 463 с.
48. Франко.И.Я. Лорд Байрон. // Собрание сочинений в 50-ти т. Том 29 – К. – С.283-293
49. Франко І.Я. Смерть Каїна // Твори: В 3 т. – К.: Наук. Думка, 1991. Т.1. – С. 328-351
50. Шестак, Л.А. Основы общей теории и образности: проблематика и метод// Филологические науки. – 2003. –№8. – С. 51-61