Бібліографічний опис

Бібліографічний опис — це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами. 
Для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації розроблено новий національний стандарт ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання", який набув чинності 1 липня 2007 року. Він є базовим для системи стандартів, правил, методичних посібників зі складання бібліографічного опису.

 Дані для складання описів  беруться безпосередньо з видання.  Опис складається з обов'язкових  елементів: основний заголовок,  автори, повторність видання, рік  видання, обсяг. На каталожній  картці в лівому верхньому  кутку розташовується шифр, що  визначає місце книги на полиці. Чисельник дробу позначає відділ  класифікації до якого книга  відноситься по змісту. Знаменник  - авторський знак, умовна позначка  першого складу прізвища автора  або першого складу назви книги.  Центральною складовою бібліографічного  опису є бібліографічний запис.

Введення  в дію нового стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Основні відмінності  від ГОСТ 7.1.—84 Нові правила бібліографічного опису.

1.    Бібліографічний опис складається на мові документа. 
2.           Джерела відомостей для опису: титульний аркуш, зворотна сторона титульного аркуша, обкладинка, остання сторінка.  
3.           Опис складається з елементів, що об’єднані в області і наведені в певній послідовності.  Після області  назви всі області  відокремлюються одна  від одної крапкою та тире (. - ).  
4.           Для кожної області опису певного виду документів визначено приписане (основне) джерело інформації - одне або декілька (наприклад, для області заголовка та відомостей про відповідальність приписаними джерелами інформації є: титульний аркуш - для книг, перша та остання шпальти - для газет, титульний екран, етикетка та наклейка і т.п.). Відомості, запозичені не з приписаного джерела інформації, наводять в квадратних дужках, наприклад: /  Н. Мазняк ; за ред. Ш. Аванс ; [пер. з англ. І. І. Вікторової] / [А. Федоров, Б. Пашук, Я. Петрова]/ [укл. А. Ярошко ; редактори: В. Попов, С. Бєлова]  
5.           Бібліографічні відомості зазначають в описі в тому вигляді, в якому вони наведені в джерелі інформації.  
6.           З великої літери починають перше слово кожної області, а також перше слово наступних елементів: загального позначення матеріалу: та будь-яких заголовків в усіх областях описів. Всі інші елементи записують з малої літери. Приклад:    Вітаміни [Електронний ресурс] : підручник / за ред. О. Мишо  
7.           Числівники в описі наводять в тій формі, в якій вони представлені у виданні (римські, арабські, в словесній формі). Числівники, що позначають том, випуск, частину, номер, сторінки – завжди записують арабськими цифрами без нарощування відмінкового закінчення: Вип. 1; В 2 т. ; Т. 3 ; Ч. 5 ; С. 12-16 ; 241 с. Римські цифри та числівники в словесній формі заміняють на арабські цифри також при позначенні кількості класів чи курсів навчальних закладів; порядкових номерів видань; року або дат виходу, розповсюдження документу: заявл. 18.12.00; опубл. 10.03.01; введ. 2002-07-01. Порядкові числівники наводять з нарощуванням закінчень за правилами граматики мови: 2-е изд.; 3-тє вид.; 2-гий курс.  
8.      Скорочення слів в описі відбувається згідно з наступними стандартами: ДСТУ 3582-97. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила; 
ГОСТ 7.12-93. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.  
ГОСТ 7.11-78 . Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании. 
Не можна скорочувати перші три слова в назві. Частина довгої назви може бути пропущена, а пропуск позначений трьома крапками (...).

Уніфіковані форми скорочень на російській та латинській мовах:  
и другие et alii) – и др. (et. al.); 
и так далее (et cetera) – и т. д. (etc.); 
то есть (id est) – т. е. (i. e.); 
без места (sine loco) – б. м. (s. l.); 
без издателя (sine nomine) – б. и. (s. n.).

9.           Для більш чіткого розділення областей та елементів, а також для розрізняння приписаної та граматичної пунктуації застосовують пробіли в один друкований знак перед та після приписаного знаку. Виключення складають крапка та кома – пробіли ставлять тільки після них. Круглі та квадратні дужки розглядають як єдиний знак, тому пробіл ставлять тільки перед та після дужки. Приклад: Бойко, Р. Г. Петровские звоны [Ноты] : (Юность Петра) : муз. ил. к рус. истории времен Петра Первого / Ростислав Бойко. – М. : Композитор, 2001. – 96 с.  

 

 Кожний бібліографічний опис виконує певні функції, найважливішою з яких є ідентифікація. Її суть в тому, що вона може виявити тотожність деяких документів, відрізняти їх один від одного і при цьому не бачити їх. Бібліографічний опис складається безпосередньо за самим документом, за титульною сторінкою. Він складається на мові оригіналу та за сучасною орфографією. Завдяки бібліографічному опису можна розшукати документ за тими ознаками, які притаманні лише йому. Тобто перша функція є кроком для наступної, пошукової функції, яка пов'язана з функцією вибору, так як сукупність відомостей, наведених у бібліографічному описі, дає уявлення про документ і тим самим допомагає вибрати той, що найбільше відповідає потребам користувача. Також до основних функцій належить інформаційна,що інформує про твір, його зміст, призначення. Окремим її випадком є сигнальна функція, так як бібліографічний опис повідомляє про новий документ, про надходження книги до бібліотеки. Три основні функції бібліографічного опису — ідентифікуюча, інформаційна та пошукова — пов'язані між собою та використовуються в різних видах бібліографічного опису. В різних ситуаціях пріоритети їхнього використання змінюються. Наприклад, при обробці нових надходжень до бібліотеки чи інформаційного центру головну роль відіграє ідентифікуюча функція бібліографічного опису, а у видавничих каталогах — інформаційна. Обліково-реєстраційна функція полягає в тому, що опис дає змогу здійснювати облік і реєстрацію документів як на загальнодержавному рівні, так і на рівні тієї чи іншої установи. Організаційна функція — це формальні ознаки документу, які можуть бути основою для групування записів у конкретному пошуковому масиві.

Зони бібліографічного опису

До складу бібліографічного опису належать такі зони:

1.Зона назви і відомостей  про відповідальність;

2.Зона видання;

3.Зона специфічних відомостей;

4.Зона вихідних даних;

5.Зона фізичної характеристики;

6.Зона серії;

7.Зона приміток;

8.Зона стандартного номеру та  умов доступності.

Вимоги до бібліографічного опису

При складанні бібліографічного опису  необхідно дотримуватися певних вимог:

• Точність — усі бібліографічні відомості мають відповідати даним документа;
• Повнота — повний набір даних, що допомагають встановити відмінність документа від інших подібних;
• Єдність опису — склад відомостей, форма і послідовність мають бути стабільними;
• Стислість, оскільки бібліографічні описи вміщають на невеликій площі;
• Зрозумілість і чіткість

Види бібліографічного опису

Залежно від об’єкту, на який необхідно  скласти бібліографічний опис, виділять 3 види описів: монографічний, аналітичний, зведений. Монографічний складають на окремо виданий документ (книгу, карту). Аналітичний складають на частину документу (статтю, главу, розділ). Його укладають під узагальнюючою назвою, яку приймають за основну. У відомостях, що стосуються назви, зазначають характеристику описаної групи статей чи матеріалів: статті, доповіді,відгуки, дискусії. Зведений складають на багатотомне серіальне або продовжене видання. В залежності від повноти набору елементів, бібліографічний опис буває: короткий, розширений, повний.

• Короткий — це опис, який складається тільки з обов’язкових елементів (основна назва, порядковий номер видання, місце та рік випуску видання, обсяг). Короткий опис найбільш підходить для бібліографічних посилань, які допомагають читачу знайти об’єкт опису в бібліотеці.
• Розширений — з обов’язкових та деяких факультативних елементів. Він застосовується при книжкових і статейних бібліографічних списках і покажчиках.
• Повний — складається з обов’язкових та усіх факультативних елементів.

Схема однорівневого бібліографічного опису

Основна назва [Загальне позначення матеріалу] = Паралельна назва : відомості, що стосуються назви / перші відомості про відповідальність ; відомості про інших осіб чи установи, які несуть інтелектуальну відповідальність за видання. — Відомості про повторність видання / Відповідальність за повторне видання. — Зона специфічних відомостей. — Місце видання : Видавництво, рік. — Фізична (кількісна) характеристика. — (Серія. Підсерія ; №, т.). — Примітки. — Стандартний номер та умови доступності.

Напівжирним позначені факультативні  елементи.

 

 

 

 

 

ЗРАЗКИ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ЗАПИСІВ

Назва видання	Зразок опису
Книга одного автора	Задоя А. О. Мікроекономіка : курс лекцій та вправи / А. О. Задоя. - 4-те вид., стер. – К. : Знання, 2005. – 211 с.
Книга двох авторів	Єрмоленко М. М. Аналіз і оцінка інвестиційних  проектів  : навч. посібник / М. М. Єрмошенко, І. О. Плужников ; Нац. акад. упр. – К. : Нац. акад. упр., 2006. – 155 с.
Книга трьох авторів	Клебанова Т. С. Эконометрия : учеб. пособие / Т. С. Клебанова, Н. А. Дубровина, Е. В. Раевнева ; Харьк. нац. экон. ун-т. – Х. : ИД «Инжэк», 2005. – 156 с.
Книга чотирьох авторів	Організація ветеринарної справи / В. О. Бусол, А. Ф. Євтушенко, Д. І. Бондаренко, В. А. Ситнік. – К. : КОВПЦ ”Златояр”, 2005. -345 с.
Книга, що має більш ніж чотири автори	Методы и модели оптимального управления в экономике : учеб. пособие / Т. С. Клебанова, Н. А. Дубровина, О. Ю. Полякова [и др.] ; Харьк. нац. экон. ун-т. – Х. : ХНЭУ, 2005. – 235 с.
Збірник наукових праць	Науковий вісник Нац. аграр. ун-ту : зб. наук. пр. № 6.– К. : НАУ, 1998. – 168 с.
Окремий том багатотомного видання	Металловедение и термическая обработка стали. В 3 т. Т. 2. Основы термической обработки : справочник / М. Л. Бернштейн, Б. С. Бокштейн, С. З. Бокштейн [и др.] – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Металлургия, 1983. – 367 с.
Автореферат дисертації	Прокопенко Л. С. Бібліографічна секція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів як осередок дослідження національної бібліографії (1965-2002рр.) : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.08 / Л. С. Прокопенко ; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – К., 2004. – 18 с.
Авторське свідоцтво	А. с. 1007970 СССР, МКИ В 25 J 15/00. Устройство для захвата неориентированных деталей типа валов / В. С. Батулин, В. Г. Кемайкин (СССР). –  № 330585/25 ; заявлено 23.11.81 ; опубл. 30.08.83, Бюл. № 12. – 2 с.
Патент	Пат. 4601572 США, МКИ G 03 В 27 / 74. Microfilming system with zone controlled adaptive lighting / Wise David S. (США) ; McGraw-Hill Inc. – № 721205 ; заявл. 09.04.85 ; опубл. 22.06.86 ; НКИ 355/68. – 3 с.
Стандарт	ГОСТ Р 517721-2001. Апаратура радиоэлектронная бытовая. Входные и выходные параметры и типы соединений. Технические требования. -  Введ. 2002-01-01. – М. : Изд-во стандартов, 2001. – 27 с.   Издания. Международная стандартная нумерация книг : Гост 7.53-2001. – Взамен ГОСТ 7.53-86 ; введ. 2002-07-01. – Минск : Межгос. совет по стандартизации, метрологии и сертификации ; М. : Изд-во стандартов, 2002. – 3 с.
Електронні ресурси: Віддалені  ресурси   Локальні ресурси	Прокопенко Л. С. Бібліографічна секція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів як осередок дослідження національної бібліографії (1965-2002 рр.) [Електронний ресурс] : автореф. дис. ... канд. іст. наук : 07.00.08 / Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. – Електрон. дан. (1 файл). – К., 2004. – 18 с. – Режим доступу : http : //www.nbuv.gov.ua/ard/2004/04plsdnb.zip. – Назва з екрана. Технологии информационного общества и культура [Электронный ресурс] : Международные конференции и проекты / Центр ПИК. – Электрон. дан. – М., 2004. – 1 электрон. опт. диск . – Загл. с этикетки диска.
Складові частини документів:
Глава	Ремизов К. С. Нормирование труда / Ремизов К. С. // Справочник экономиста по труду. – М., 1982. – Гл. 1. – С. 5-58.
Стаття з журналу	Павленко С. Ефективність бровермектину-гранулята при інвазійних хворобах водоплавних птахів / С. Павленко, А. Березовський // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 11. – С. 12-13.   Скрипаль І. Г. Описи видів прокаріотів : проблема, вимоги, шляхи вирішення / І. Г. Скрипаль, І. О. Баркова // Мікробіологічний журнал. – 2005. – Т. 67,  № 6. – С. 3-11.
Стаття з газети: -         газета до 8 сторінок -         газета більше ніж 8 сторінок	Індекс інфляції // Слобідський  край. – 2007. – 6 січня. Литвицький В. Від інфляційного компромісу до антиінфляційного консенсусу / Володимир Литвицький  // Урядовий кур’єр. – 2007. – 16 січня. – С. 7.
Стаття із збірки	Апатенко В. М. Иммунная защита при паразитоценозах / В. М. Апатенко // Підвищення продуктивності с.- г. тварин : зб. наук. праць ХДЗВА. – Х., 2006. – Т. 16. – С. 425-428.

 

 Згідно  з ДСТУ ГОСТ 7.1-2006. СІБВС. Бібліографічний  запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.  

СКЛАДАННЯ СПИСКА ЛІТЕРАТУРИ  

Є такі способи групування матеріалу  в списках літератури:

• алфавітний;
• систематичний;
• хронологічний;
• нумераційний;
• по розділам роботи.

Автор вибирає способи групування матеріалу враховуючи особливості  своєї роботи. Не можна змішувати  різні методи групування.

Найбільш поширені способи:

Нумераційний – матеріал розташований в порядку цитування та згадування літератури в тексті;

Алфавітний – в алфавіті прізвищ  авторів та назв робіт. Роботи одного автора розташовані за алфавітом  назв або в хронології їх написання. Алфавітні ряди розташовані в  алфавіті:

• мови опису, якщо бібліографічні описи складені на одній мові;
• зведеного кирилічного, якщо описи на двох та більше мовах з кирилічною графікою (російська, українська, болгарська та ін.);
• іноземна література розташована в латинському алфавіті.

Нумерація безперервна. Список за кирилічним алфавітом можна відділити від списку за латинським алфавітом інтервалом.  

ПОСИЛАННЯ

Під час написання дисертації, курсової чи дипломної роботи в тексті в  посиланні на видання, що включене в  список літератури, необхідно в квадратних дужках вказати номер під яким це видання значиться в списку. Наприклад:

• посилання на одне видання [18]
• посилання на декілька видань [12; 20 ; 25]
• посилання на багатотомне видання [25 ; Т. 2]
• посилання на конкретну сторінку видання [32 ; с. 11]

Якщо список не пронумерований, в  посиланні проставляють перші слова  бібліографічного опису та рік видання:

[Петров В. Д., 2000] 
[Амінокислоти та білки, 2002]               

 Місце посилання в тексті:

• після прізвища автора, на якого зроблене посилання, якщо він не цитується;
• після цитати, якщо прізвища авторів наводять перед нею, та після прізвища автора, якщо воно наведене після цитати;
• в логічно відповідному місці, якщо автор, думки якого викладаються, не згадується та дослівно не цитується.