Що для мене значить дружба?

Як би там не змінювалось  суспільство, все одно протягом тисячоліть залишаються одвічні цінності, які  мають велике значення для людей  усіх поколінь, конфесій та культур. Однією з таких одвічних цінностей, безумовно, є дружба. Люди дуже часто вживають це слово у своїй мові, тих чи інших людей називають своїми друзями, але ж мало хто може сформулювати, що таке дружба, хто такий справжній  друг, яким він має бути.

Справжній друг для мене - це, насамперед, людина, спілкування  з якою не тільки дає мені задоволення, а й сприяє розвитку мене як особистості, людини. Поширеною є думка, що друг - це той, хто знаходиться поруч, коли в тебе є якісь проблеми, тобто  «пізнається у біді». Можливо, це так. Адже людина, яка кудись зникає, коли тобі потрібна допомога чи просто підтримка, навряд чи може зватися справжнім  другом. Але це не єдине і не головне. Друг - той, хто поруч, коли в тебе все гаразд. Спробую пояснити свою думку. Мені відомі випадки, коли люди спілкуються тільки тоді, коли є  певні проблеми: вони використовують одне одного для того, щоб розповісти про щось погане, поскаржитися. Вони є безкоштовними психологами  одне для одного, і тільки. Зі справжнім  другом має бути цікаво і тоді, коли все добре, бо в таких ситуаціях  ти розумієш по-справжньому, чи потрібна тобі ця людина, якщо тобі від неї нічого не требаУ реальному світі люди часто і радикально змінюються, іноді вони змінюються, як-то кажуть, «у різні боки». Тоді друзі можуть ставати настільки різними, що спілкування одне з одним їм більше не цікаве. Насправді різні люди можуть бути і найкращими друзями, вони тоді доповнюють одне одного, спілкування стає цікавішим, їм є чого навчитися одне в одного. Але в друзів мають бути однакові цінності, схожі духовні орієнтири, тоді вони зможуть порозумітися навіть тоді, коли їхнє ставлення до певних реалій різне. Духовні цінності людини можуть змінюватися з часом, і це може призвести до того, що дружба зникне. Мені це здається нормальним, це цілком природне явище, краще так, ніж дружба «за звичкою».

Зараз багато хто не розрізняє  справжніх друзів і знайомих. Мої  однолітки іноді схильні називати друзями людей, з якими вони просто весело розважаються.  Іноді дорослі люди називають друзями своїх колег, з якими вони часом спілкуються поза межами офісу. Гадаю, це не дружба, а просто певний різновид стосунків між людьми. З часом така «дружба» зникне сама собою, і через це навіть не стане самотньо, можливо, цього й не помітиш. Я вважаю, що дружба не залежить від віку, соціального становища, матеріальних статків. Кажуть, дружба - це кохання, якому підрізали крила. Щось у цьому Є. Але я вважаю, що дружба теж має свої крила, вони просто «іншого кольору»…