Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Января 2012 в 00:37, доклад
Повiсть-притча "Старий i море" видатного американського письмен ника Ернеста Хемiнгуея – це не лише один з останнiх його завершених творiв, а найскладнiша у фiлософському планi рiч. Це – алегоричне розкриття свiтоглядної позицiї автора, власний варiант вiдповiдi письменника на найважливiше з питань фiлософiї про сенс життя.
Ще ранiше у творчостi Хемiнгуея склався особливий художнiй принцип, який письменник назвав "принципом айсберга": "Якщо письмен ник добре знає те, про що вiн пише, вiн може оминути багато з того, що знає, та, якщо він пише правдиво, читач вiдчує все проминуте так само сильно, як коли письменник сказав про це. Величнiсть руху айсберга у тому, що вiн лише на одну восьму пiдноситься над поверхнею води". Вiдштовхуючись вiд цієї метафори, можна сказати: "надводна" частина змiсту повiстi "Старий i море" надзвичайно мала, а глибина "пiдводної" - незрiвнянно велика.