Транспортно-експедиційне обслуговування в логістиці

 

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ

 

                                                                            

                                       Кафедра комерційної діяльності  та підприємництва 

 

 

 Доповідь

З дисципліни «Логістика»

на тему:

«Транспортно-експедиційне обслуговування в логістиці»

                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2012

 

Важливим чинником підвищення конкурентоспроможності фірми є організація транспортно-складської логістики. Завершальним етапом виконання замовлення споживачів є фізичне переміщення готової продукції. Скорочення витрат, пов’язаних з цим процесом, впливає на конкурентоспроможність товару. 

Використання досягнень логістики  при наданні транспортно-експедиційних  послуг є запорукою підвищення ефективності вітчизняного транспортного комплексу  й активізації його інтеграції у  світову транспортну систему. Для  підприємств використання логістики  в транспортуванні є засобом  оптимізації транспортних витрат та раціоналізації товароруху.

Класифікація транспортно-експедиційних  послуг:

1) за характером робіт і операцій:

1. Транспортні послуги, що включать  організацію і перевезення вантажів  від постачальника до отримувача.

2. Завантажувально-розвантажувальні  послуги:

– завантаження товарів на транспортні  засоби;

– розвантаження транспортних засобів;

– маркірування товарних партій;

– укрупнення партій поставок;

– комплектація вантажних партій;

– перевантаження з одного транспортного засобу на інший і т. ін.

3. Експедиційні послуги:

3.1. Комплексні експедиційні послуги,  що охоплюють усі види транспортно-експедиційного  обслуговування від моменту прийому  вантажів і до моменту їх  розвантаження у клієнта. Вони  включають:

– приймання вантажів до перевезення  на складі відправника;

– підготовку вантажу до транспортування;

– організацію завантаження на транспортні  засоби;

– організацію перевезення;

– організацію охорони вантажу;

– організацію розвантаження товарів  та їх складування на території клієнта;

– здачу вантажу і оформлення необхідної для цього документації;

– проведення розрахунків за всі  види послуг;

– звітування перед вантажовідправниками.

3.2. Локальні експедиційні послуги  є частиною комплексних послуг. До них віднесені:

– послуги з відправки вантажів (приймання, маркірування і пакування  вантажів, оформлення відповідної документації);

– послуги з супроводження вантажів (забезпечення цілісності вантажів у  дорозі, організація необхідних перевантажень  і безпосереднє транспортування);

– послуги з прибуття вантажів (контроль за прибуттям, інформування про надходження вантажів, організацію  розвантаження транспортних засобів, оформлення документів, звіт перед  вантажовідправником);

2) залежно від продуцентів логістичних  послуг:

– послуги, що здійснюються власним  відділом транспортування;

– послуги, що надаються спеціалізованими установами.

Організація ефективного  логістичного обслуговування передбачає вирішення питань, пов’язаних з технологією та організаційною структурою обслуговування, визначенням оптимальної сфери і цілеспрямованого рівня обслуговування. Формуючи систему логістичного обслуговування, необхідно всебічно врахувати постійно діючі фактори, відповідно до котрих перед замовником завжди стоїть вибір: виконувати самостійно або купувати. Цей вибір визначає не тільки характер і рівень логістичного обслуговування в кожному окремому разі, а й ефективність логістичної системи в цілому.

Рис. 1. Види транспортних експедиційних послуг

В сучасних вимогах на ринку  логістичних послуг можна побачити тенденції зростання вимог споживачів по відношенню до їх комплексності  і якості. Основними параметрами  якості логістичного обслуговування споживачів вважають:

1) час обробки замовлень (час від отримання замовлення постачальником до доставки товару замовнику);

2) гарантовану доставку за будь-яких умов;

3) наявність товару на складі і його відвантаження за першою вимогою споживача;

4) максимальну відповідність виконаних замовлень вимогам споживача;

5) наявність необхідних потужностей для виконання дострокових замовлень;

6) об’єктивність цін на логістичні послуги;

7) наявність інформаційних систем про рівень, структуру витрат на логістичне обслуговування;

8) зручність розміщення замовлень у логістичній системі;

9) ступінь доступності виконання замовлення в діючій логістичній системі;

10) наявність в логістичній системі можливості надання постійним клієнтам товарних кредитів;

11) високий рівень технології вантажопереробки і якості упаковки товару.

Треба пам’ятати, що споживач, якому надаються логістичні послуги, є часткою системи, а не тільки її ціллю.

При обранні оптимального варіанта обслуговування споживачі  використовують, як правило, найпростішу  матричну модель, де по вертикалі розміщують дані про логістичні послуги з  постачання продукції, а по горизонталі  вказують дані про комплексність  і якість логістичних послуг.

Перетин рядків і стовпців визначається вартістю послуг і витратами, котрі можна нанести в тому чи іншому разі. Це дає змогу споживачу  обрати необхідний варіант логістичного сервісу.

Одним з найважливіших  завдань логістики є надання транспортно-експедиційних послуг. Особлива увага приділяється цьому в Україні в останні роки. Такими є послуги з перевезення вантажу, його експедиції різними організаціями посередників.

Закордонні розробники та практики сходяться на тому, що логістичні послуги є ефективним засобом  економії фінансових матеріальних ресурсів виробників і споживачів. Перевізний процес включає операції, які зобов’язані  виконувати відправники або отримувачі вантажу, а саме:

• складання і передача станції декадних заявок на навантаження повагонних відправлень та вантажів у контейнерах;
• оформлення облікових карток виконання плану перевезень вантажів;
• заповнення перевізних документів та одержання дозволу (візи) на вивезення вантажу на станцію;
• одержання на станції комерційних актів;
• розкредитування перевізних документів;
• підготовка вантажу до перевезення, доставка його на вантажний двір станції та здача на перевезення;
• одержання вантажу, навантаження на автомобільний транспорт, доставка та супроводження зі станції на свій склад;
• одержання у товарній конторі квитанцій про прийняття вантажів для перевезення;
• одержання накладних та інших документів на вантажі, що надійшли;
• придбання і заповнення бирок маркірування відправлень;
• внесення платежів за перевезення вантажів і виконання додаткових операцій.

Крім того, багато відправників і одержувачів зацікавлені у  додаткових послугах транспортних операцій:

• попереднє повідомлення про підхід вантажу для розвантаження;
• інформація про час подання для навантаження чи розвантаження контейнерів, що доставляють автомобільним транспортом на склад одержувача;
• перевірка кількості місць і маси вантажу, коли залізниця робити це не зобов’язана;
• повідомлення одержувачів про відправлення на їх адресу вантажів;
• виконання деяких операцій, що пов’язані з перевезенням зовнішньоторговельних вантажів;
• перепакування, обшивка вантажів, відправлення тари, спеціальне маркірування.

Для виконання усіх цих  операцій потрібні висококваліфіковані  робітники (експедитори), а також  робітники для виконання вантажно-розвантажувальних  робіт та супроводження вантажу  зі складу станції до складу одержувача чи від складу відправника до складу станції. Утримання такого штату  не вигідне для підприємств.

Усі роботи, покладені на відправника та одержувача, можна  поділити на чотири групи: транспортні — завезення і вивезення вантажу; вантажно-розвантажувальні — навантаження, розвантаження, сортування, пакування, комплектування дрібних відправлень у повагонну партію тощо; експедиційні — оформлення здавання вантажу до відправлення та одержання вантажів, що надійшли, внесення платежів за перевезення і додаткові операції; допоміжні — виконуються залежно від потреби у них. Коли всі ці операції виконують спеціалізовані організації за дорученням відправників чи одержувача, така організація називаєтьсятранспортно-експедиційною. Вона виступає посередником між вантажовласником та перевізником.

Експедиційні послуги  можуть надавати як різні транспортні  організації, так і організації-посередники. Для всіх цих організацій вони є однією з найважливіших операцій. Підставою для надання експедиційних  послуг є договір, який укладається  між відправником, одержувачем і  транспортно-експедиційною організацією. Стосунки сторін, що не передбачені  договором, регулюються законодавством. Транспортно-експедиційна організація  має право взяти на себе увесь  комплекс послуг чи тільки частину  їх, залежно від укладеного договору. В договорі зазначають порядок і  терміни виконання операцій з  обслуговування. Транспортно-експедиційні організації можуть виконувати деякі  допоміжні операції: пакування, перепакування  та поділ великих вантажів на більш  дрібні, зміну пошкодженої тари, відправницьке маркірування деяких вантажних місць, супроводження  вантажів на шляху прямування, зберігання їх до відправлення тощо.

Обов’язком вантажовідправника є своєчасна підготовка вантажу  до здавання.

Порядок виконання транспортно-експедиційних  операцій з вантажами, які приймають  до відправлення, такий: вантажовідправник  своєчасно, до пред’явлення вантажу  для відправлення, подає до транспортно-експедиційної  організації заповнену накладну відповідного виду транспорту та повідомлення (якщо послуга полягає в доставці вантажу на станцію чи в порт відправлення). Оформляти накладну може транспортно-експедиційна організація за дорученням вантажовідправника.

Одержані накладні візуються  безпосередньо транспортно-експедиційною  організацією або через товарну  контору залізниці, порту чи пристані. У більшості транспортно-експедиційних  організацій існує такий порядок  приймання та супроводження вантажу  експедитором. На завізовані накладні транспортно-експедиційна організація  виписує наряд у трьох примірниках. Своєчасно, перед днем приймання  вантажів, транспортно-експедиційна організація  дає своєму експедиторові або  шоферу-експедитору накладну і два  примірники наряду з відправлення (наряд  і дублікат наряду) під розписку на корінці наряду, що залишається  в транспортно-експедиційній організації  для обліку.

Вантажовідправників повідомляють на передодні про час прибуття експедитора на склад за одержанням вантажу. Експедитор (шофер-експедитор), що має постійне доручення на право  одержання вантажу, після прибуття на склад вантажовідправника передає  останньому накладну і наряд на відправлення з дублікатом. Накладну, складену транспортно-експедиційною  організацією, підписує вантажовідправник.

При здачі вантажу відправником і прийнятті його експедитором визначають масу вантажу, зважуючи на вагах або  обчислюючи загальну масу вантажу, який здають, виходячи з маси, зазначеної на вантажних місцях, чи стандартної  маси вантажних місць. Приймання  вантажу засвідчує підписом в  наряді на відправлення експедитор. Наряд  залишається у вантажовідправника. У дублікаті наряду на відправлення і дорожньому листі водія вантажовідправник  відмічає час прибуття автомобіля на склад і відправлення його зі складу.

Прибувши на станцію, в  порт чи на пристань, експедитор здає вантаж за накладною на склад. Вагар складу розписується у дублікаті наряду на відправлення про прийняття вантажу та відмічає час прибуття і відправлення автомобіля.

Експедитор (шофер-експедитор) звітує перед транспортно-експедиційною  організацією за дублікатом наряду на відправлення. На корінці наряду на відправлення роблять позначку про  виконання операції.