Управління закупівлею меблів

43

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВІННИЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТОВАРОЗНАВСТВА ТА МАРКЕТИНГУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Логістика”

на тему: “Управління закупівлею меблів”.

Роботу виконано за матеріалами ТОВ  “Гайтер”

Студент V курсу групи ТКЛ-51м

денної форми навчання

факультету товарознавства,

маркетингу та туризму

Марценюк Т. О.

Науковий керівник

Доцент Тернова А. С.

Вінниця 2009

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….4

1. Сутність та завдання закупівельної логістики…………………………………..6

2. Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства…………..15

3. Управління закупівельною діяльністю досліджуваного підприємства……...23

4. Шляхи удосконалення управління закупівлею меблів………………………..37

Висновки та пропозиції…………………………………………………………….38

Перелік використаних літературних джерел……………………………………..39

ВСТУП

              В умовах перехідної економіки організація і технологія закупівельної роботи в Україні докорінно змінюються. На зміну фондовому розподілу товарів при плановій централізованій системі управління економікою, системі централізованого прикріплення покупців до постачальників, твердих державних цін, нерівності суб’єктів, що господарюють, жорсткої регламентації постачання товарів, відсутності самостійності, ініціативи, завзятості комерційних працівників прийшла епоха вільних ринкових відносин між постачальниками і споживачами. З’явилася воля вибору у встановленні господарських зв’язків і разом з нею матеріальна відповідальність за помилки і прорахунки в ході ринкової діяльності.

              Зараз у сфері закупівель відбуваються революційні процеси. Кинуто виклик традиційному пошуку товару за мінімальною ціною й усе більше уваги приділяється зниженню загальних витрат, під якими розуміється закупівельна ціна плюс усі витрати підприємства, необхідні для перетворення конкретного товару або послуги в кінцевий продукт. За цих умов підвищується актуальність управляння закупівельною діяльністю.

              Практично нове ставлення до функції постачання реалізується через формування політики закупівель. Політика закупівель виробляється на підставі аналізу двох аспектів: важливості передбачуваної закупівлі для діяльності підприємства й особливостей ринку постачань. Керівництво постачанням, спираючись на вищезгадані фактори, оцінює позицію свого підприємства стосовно постачальників шляхом систематичного аналізу можливостей потенційних постачальників і вимог з боку свого підприємства. На підставі аналізу створюється набір варіантів поведінки фірми стосовно постачальників у конкретних ринкових зонах. Відділ постачань за тієї чи іншої стратегії виконує свою постійну задачу і виявляє нові джерела постачань.

              Під поняттям “закупівельна логістика” стосовно до підприємства торгівлі слід розуміти сукупність заходів, що включає розробку програми закупівель, планування умов постачання, встановлення контактів з постачальниками, планування доставки товарів, що спрямована на реалізацію стратегії розвитку зв’язків підприємства з ринками постачальників і досягнення цілей і задач закупівельної діяльності підприємства.

              Основними задачами закупівельної логістики торговельного підприємства є забезпечення безупинного, стабільного і ритмічного потоку товарів і надання послуг, необхідних для роботи підприємства; пошук і розвиток відносин з компетентними постачальниками; забезпечення необхідної ефективності комерційних угод із закупівлі товарів; забезпечення відповідного обсягу закупівель товарів в структурі споживчого попиту.  

              Сутність управління закупівельною діяльністю підприємства торгівлі охоплює широку сферу – від управління діяльністю на ринку закупівель і укладання договорів з постачальниками до створення і збереження запасів безпосередньо на підприємстві.

              Предметом дослідження курсової роботи є управління закупівлею меблів. Об’єкт дослідження – ТОВ “Гайтер” (магазин “Галерея меблів”).

В курсовій роботі будуть розглянуті наступні питання: сутність та завдання закупівельної логістики, коротка організаційно-економічна характеристика ТОВ “Гайтер”, управління закупівельною діяльністю досліджуваного підприємства, шляхи удосконалення управління закупівлею меблів.

Курсова робота висвітлюється на 45 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, 4 питань, висновків та пропозицій, списку літератури з 21 назви, містить 6 таблиць, 3 рисунки, 3 додатки.

1.      СУТНІСТЬ ТА ЗАВДАННЯ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ЛОГІСТИКИ

Як будь-яка економічна система, логістична система має свою структуру і зміст, що особливо яскраво виявляються на рівні мік­рологістики. Незважаючи на комплексність та єдину цілісність множини різнорідних складових, логістична система, проте, може бути умовно розділена на певні функціональні області: закупіве­льну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну. При цьому транспортна логістика, власне кажучи, є скла­довою частиною перших трьох, однак іноді фахівці, щоб підкреслити важливість і складність процесів транспортування матеріальних ресурсів, поєднують ці процеси та їх вивчення в особливий розділ.

Оскільки завдання логістики полягає в комплексному управ­лінні наскрізним матеріальним потоком, аналіз формування та по­дальшого переміщення потоку матеріальних ресурсів почнемо зі сфери постачання.

Підсистема закупівель організує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупіве­льною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви – заго­тівельна логістика або логістика постачання.

Закупівельна логістика – це управління матеріальними по­токами в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресур­сами.

Метою закупівельної логістики є адекватне і повне задово­лення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю.

Для використання концепції логістики на заготівельному етапі необхідно бути готовим до зміни самої філософії організації виро­бництва кінцевої продукції, яка повинна відповідати всім характе­ристикам діючого і потенційного попиту.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємст­ві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розра­хунки всіх параметрів виробничо-господарської діяльності потріб­но вести ніби в зворотному напрямку. В цілому закупівельна логіс­тика є неначе похідною від моделі виробничої логістики.

Таким чином, розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів. Як­що на вхід виробничого процесу подаються вихідні матеріали або інші продукти, які протягом процесу переробляються і на виході перетворюються в готову продукцію, то потік інформації та потре­би виступає протипотоком щодо матеріальних потоків: від збуту готової продукції до постачання матеріалів та інших придбаних то­варів виробничого споживання.

Однак принцип інформаційного протипотоку не означає, що збут і виробництво пасивно диктують свої умови постачанню. По­стачання істотно впливає на конкурентоздатність продукції під­приємства не тільки шляхом скорочення витрат обігу і своєчасності виконання замовлень виробництва. Прямий вплив постачання здій­снює на якість продукції, а також на формування асортименту, оскільки є безпосереднім джерелом інформації про ринок конку­руючих матеріалів і можливості постачальників.

Процес управління матеріальними потоками в закупівельній логістиці складається з двох основних частин:

- управління диспозицією матеріально-технічних ресурсів, тобто управління запасами;

- регулярний аналіз, вибір і організація постачань матеріально­-технічних ресурсів на підприємство, тобто управління постачан­нями.

Існує такий типовий набір логістичних активностей, пов'язаних з управлінням закупівлями:

1. Ідентифікація і переоцінка потреб. Менеджмент закупівель починається з визначення тих постачальницьких трансакцій, які потрібно встановити між відділом закупівель і конкретними споживачами матеріальних ресурсів (підрозділами) фірми. У деяких випадках, наприклад, якщо змінюється асортимент ви­готовленої продукції, то може бути переглянутий склад внутрішньофірмових споживачів і (або) номенклатура матеріальних ресурсів.

              2. Визначення й оцінка вимог споживачів. Як тільки внутрішньофірмові споживачі та номенкла­тура матеріальних ресурсів визначені, потрібно встано­вити вимоги до розмірів, параметрів постачань, плани і специфікацію на кожну позицію номенклатури та певну номенклатурну групу матеріальних ресурсів. Крім того, потрібно встановити вимоги користувачів, які визнача­ють сервіс постачань.

3. Рішення “зробити або купити”. Перш ніж визначати можливих постачальників, необ­хідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види матеріальних ресурсів (напри­клад, компоненти для комплектації складних товарів: автомобілів, комп'ютерів і т.д.), ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати і можливий рі­вень якості.

4. Визначення типів закупівель. На сьогодні існують три основних типи організації за­купівель матеріальних ресурсів залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри заку­повуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, ви­кликані потребами нового внутрішньофірмового корис­тувача.

5. Аналіз поведінки на ринку. Джерело матеріальних ресурсів для фірми (постачаль­ник) може функціонувати у різному ринковому середо­вищі і типові ринку: монополістичному, олігополістич­ному, висококонкурентному. Знання й аналіз ринку по­стачальників допомагають логістичному персоналу фі­рми визначити кількість можливих постачальників, по­зицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що до­зволяють правильно  організувати закупівлі.

6. Ідентифікація всіх можливих постачальників. Включає визначення всіх можливих постачальників пе­вного виду (номенклатури) матеріальних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньофірмових ко­ристувачів. Важливим моментом є включення у цей список тих фірм-постачальників, послугами яких товаровиробник раніше не користувався.

7. Попередня оцінка всіх можливих джерел. Попередня оцінка можливих джерел закуповуваних ма­теріальних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними внутрішньофірмовим користувачам.

8. Остаточна оцінка і вибір постачальника. Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оці­нюються з погляду найкращого вдоволення потреб фі­рми в матеріальних ресурсах конкретного виду. Для ос­таточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка.

9. Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс. Включає ряд логістичних активностей, пов'язаних з ре­алізацією процесу постачань конкретної номенклатури матеріальних ресурсів від постачальника фірмі-­виробнику: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріальні ресурси, процедури замо­влень, транспортування, переробка вантажу, зберігання, складування і т.п. За певних обставин включає рішення з організаційної структури власних логістичних каналів просування матеріальних ресурсів від обраного поста­чальника.

10. Контроль і оцінка виконання закупівель. Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів (дана процедура для надійних постачальників може бути відсутньою). Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу.

Перераховані логістичні активності в управлінні закупівлями повинні бути об'єднані єдиною політикою відносин з основними постачальниками матеріальних ресурсів. Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення закупівель і формування загальної системи закупівельної логістики є:

- оптимальна періодичність (час) постачань;

- оптимальна структура матеріальних потоків;

              - мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати.

Закупівельна логістика – це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Будь-яке підприємство, як виробниче, так і торгове, має службу здійснюючу закупівлю, доставку і тимчасове зберігання сировини, напівфабрикатів і товарів споживання. Матеріально-технічне забезпечення – ланка у виробничо-комерційній, потоково-процесної діяльності в промисловому виробництві і/або експлуатації виробничих або невиробничих об'єктів, зміст якої направлений на постачання відповідних об'єктів необхідними засобами (матеріалами, енергією, комплектуючими, запасними частинами і т. п.).