Шляхи по оптимізації впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування системи управління

     Місія -  чітко виражена причина існування організації. Місія повинна бути офіційно сформульована і повідомлена співробітникам організації. Місія - це орієнтир, на який направлені всі цілі підприємства, як відзначає Б. Карлоф, вона є невід’ємною частиною внутрішнього середовища підприємства, основа мотиваційної системи підприємства.

     Звичайне визначення місії організації переслідує рішення наступних задач:

• Виявити область активних дій організації і відітнути шляху розвитку, що ведуть у нікуди.
• Визначити основні принципи конкурентної боротьби.
• Виробити загальну базу для розробки цілей організації.
• Виробити концепцію діяльності, що надихає співробітників організації.

 

     При розробці місії враховуються наступні групи факторів: 

• Історії виникнення і розвитку організації, її традицій, досягнень і промахів, як склався  імідж.
• Існуючий стиль поводження і спосіб дії власників і керівників.
• Ресурси, тобто  все те, чим організація може керувати: наявні грошові засоби, визнані продуктові марки, унікальні технології, талант співробітників і т.п..
• Навколишнє середовище, що представляє сукупність усіх факторів, які впливають на можливості організації досягати своїх цілей за допомогою обраних стратегій.
• Особові достоїнства, якими володіє організація.

 

     У місії з урахуванням цих факторів відбиваються напрямки діяльності організації. У ній констатується відповідальність організації перед усіма групами впливу. Вона визначає чітким образом загальну мету організації, що надалі  може бути конкретизована на окремі цілі і задачі.

     Єдиних підходів до формулювання місії не існує. Використовуються як єдине формулювання місії, так і місія, сформульована в декілька позицій.

     Наприклад, Шотландська Рада по розвитку економіки і промисловості сформулювала свою місію в такий спосіб: "Шотландська Рада по розвитку економіки і промисловості - це незалежна організація, членами якої є представники різних секторів економіки Шотландії; Рада шукає способи підтримки економіки Шотландії шляхом формулювання і просування інноваційних позаполітичних ідей і надання обумовлених ринковим попитом послуг своїм членам".

     У той же час досить часто місія формулюється в кілька позицій, кожна з який спрямована на задоволення інтересів різних груп впливу.

     Місія організації повинна мати мотивуючий характер. Максимізація прибутку, підвищення вартості акцій, збільшення випуску продукції не грають сильної мотивуючої ролі для співробітників організації - це, скоріше, результат реалізації визначених стратегій. Таку мотивуючу роль у більшому ступені грає чітке уявлення співробітників про соціальну важливість своєї роботи. Так, якщо підприємство по випуску мінеральних добрив сформулює свою місію в розрізі забезпечення лідерства по випуску окремих видів добрива, навряд чи ця прозаїчна місія надихне співробітників на творчу працю. Іншого ефекту очікується, якщо місія буде сформульована як внесення посильного вкладу в рішення проблеми боротьби з голодом на земній кулі. 

      Місія фармацевтичної компанії ЛПМ 

     „Наша мета – це вирішення проблем, пов’язаних з недостачею якісних та недорогих вітчизняних медпрепаратів. Наша діяльність направлена на збереження та розвиток науково – технічного потенціалу галузі, підтримка високого рівня розробок, створення нових робочих місць і культури виробництва, що зберігає й захищає навколишнє середовище”

 

     Місія не містить конкретних вказівок щодо того, що, як і в які терміни варто робити організації. Такі зведення виходять при формулюванні цілей організації.

     Стратегічне планування також припускає постановку для визначеного періоду часу стратегічних цілей, що повинні бути достатньо конкретними і вимірюваними за допомогою визначених критеріїв. Якщо формулювання місії припускає досить широкі заяви, типу "бути кращими у світі", то стратегічні цілі повинні чітко визначити, що це означає. 

     Можна виділити шістьох типів цілей:

1. Досягнення визначених значень показника ринкової частки.
2. Інноваційні цілі. Без розробки нових продуктів і надання нових послуг організація дуже швидко може бути поглинута конкурентами їхньої боротьби. Прикладом цілі даного типу може бути: 50% об’єму продажів повинно бути забезпечено за рахунок продукції і послуг, впроваджених за останні п'ять років.
3. Ресурсні цілі характеризують прагнення організації залучати більш коштовні ресурси: кваліфікованих співробітників, капітал. Ці цілі мають маркетинговий характер. Так, організації конкурують по залученню найбільш розумних випускників вузів, роздрібні торговці - за краще місце розташування торгових точок. Очевидно, що досягнення даних цілей створює передумови для виконання інших цілей.
4. Цілі підвищення ефективності діяльності. Очевидно, що якщо персонал, капітал і виробничо-технічний потенціал не використовуються досить ефективно, то і потреби споживачів будуть задовольнятися погано, або це буде виправлено за рахунок надмірних витрат ресурсів.
5. Соціальні цілі спрямовані на зниження негативного впливу на природне середовище, на надання допомоги суспільству в рішенні проблем зайнятості і т.п..
6. Цілі одержання визначеного прибутку можуть бути встановлені тільки після формулювання попередніх цілей. Прибуток є тієї необхідною "принадою", що може допомогти залучити капітал і стимулювати бажання власників розділити ризик. Прибуток тому краще розглядати скоріше як обмежувальну мету. Мінімальна прибутковість необхідна для виживання і розвитку бізнесу.

 
 

      Цілі  фармацевтичної компанії ЛПМ: 

1.Заволодіти 20% ринку вітчизняних медпрепаратів в Київському регіоні.

 2.Вести розробку нових препаратів, що базуються на натуральній основі.

 3.Вишукувати шляхи зниження собівартості продукції.

 4.Збільшити випуск лікарських препаратів розроблених вченими компанії.

 5.Розвивати власну роздрібну мережу.

 6.Вести кадрову політику направлену на залучення висококваліфікованого персоналу.

 7.Досягти визначеного бізнес – планом рівня фінансової стійкості та прибутковості. 

2.2  Аналіз зовнішнього  середовища за методикою структурного аналізу п’яти конкурентних сил М.Портера. 
 

     М.Портер виділяв п’ять сил конкуренції, які визначають рівень прибутку в галузі.      Це:

1. проникнення нових конкурентів;
2. загроза появлення на ринку товарів – субститутів, вироблених за іншою технологією;
3. можливості покупців;
4. можливості постачальників;
5. конкуренція між компаніями, які вже закріпились на ринку.

 

Аналіз  ринку фармацевтичної промисловості України. 

     У 2008 році обсяг імпорту і вітчизняного виробництва склав 820 і 650 млн. дол. відповідно. Таким чином, пропозиція на ринку в 2008 році склало близько 1470 млн. дол., що приблизно на 25% нижче відповідного показника попереднього року.

      Проте  пряме порівняння цих показників з 2007 роком не дуже коректно. По перше, необхідно враховувати що значна частина препаратів, поставлених на ринок у 2007 не досягла кінцевого споживача, а осіла на складах торгових компаній і добралася до аптек тільки в 2008 року.

     По-друге, порівняння доларових обсягів українського виробництва не відбиває його реальної динаміки: ріст курсу долара відчутно випереджав збільшення відпускних цін українських фармацевтичних компаній.

     Незважаючи на останню обставину можна говорити про те, що вітчизняним виробникам вдалося збільшити свою частку ринку й у вартісному, і в натуральному вираженні.

     У той же час треба відзначити, що цей виграш може бути тимчасовим: так, порівнюючи 1 і 4 квартали, можна знайти що імпорт виріс більш ніж у 2 рази, тоді як вітчизняне виробництво збільшилося лише на 40%.

     У цілому можна говорити про значне скорочення обсягів пропозиції в цінах виробника в 2008 році в порівнянні з 2007, багато в чому за рахунок падінням обсягів імпорту.

     Падіння імпорту виявляється особливо серйозним, якщо врахувати що знизився не тільки абсолютний його обсяг, але і частка імпорту лікарських засобів у загальному імпорті в Україну: якщо в 2006 і 2007 роках частка фармацевтики складала 2,17% від загальної вартості завезених товарів, то в 2008 році цей показник знизився до 1,86%.

     Причини такого зменшення обсягів ринку очевидне: падіння платоспроможного попиту з боку населення і держави.

     Оцінити обсяг ринку можна двома способами: через сукупну пропозицію і через оцінку продажів аптекам.

     Загальний обсяг пропозиції ліків у 2008 році складається з вітчизняного виробництва (590 млн. дол.) , нетто-імпорту (680 млн. дол.) і складських залишків (400 млн. дол.). Таким чином, сумарна пропозиція ліків кінцевим споживачам складає 1670 млн. дол. у цінах виробника. У роздрібних цінах це відповідає сумі в 2500 млн. дол. (якщо прийняти сумарну надбавку оптової і роздрібної ланки в 50%).

     Близький результат дає підхід, що базується на аналізі аптечних закупівель. Відповідно до оцінок компанії RMBC, заснованим на даних аудита київських аптек, сукупний обсяг продажів у Києві 2008 року склав 390 млн. дол. у роздрібних цінах. З огляду на, те що київський ринок складає 20% від загальноукраїнського, загальний обсяг роздрібних продажів в Україні в 2008 році склав 1950 млн. дол. у роздрібних цінах. Продаж в аптеках складає 80% усього ринку, тобто загальний обсяг споживання ліків у цінах кінцевого споживання дорівнює 2440 млн. дол. 

                   Аналіз потенційних конкурентів компанії ЛПМ 

     Період 2008р. характеризувався тим що іноземні виробники в Україні працювали в набагато більш складних умовах ніж українські. Прямим доказом цього служать показники концентрації в іноземному і українському сегментах. Так наприклад, на частку 3 найбільших українських виробників приходилося 28% українського виробництва тоді як в іноземному сегменті - 13%. Робота в більш конкурентних умовах змусила іноземних виробників приймати більш цілеспрямовані зусилля, чим раніш у плані просування своїх препаратів. Саме цим фактом і пояснюється ріст частки рекламного бюджету до 5% від загального обсягу пропозиції в порівнянні з 3% у 2007р.

     Структура імпорту по країнах виробникам не перетерпіла істотних змін, хоча виробники з країн Західної Європи, США, Японії і Канади збільшили свою частку в загальному обсязі імпорту до 60,6%. Це можна пояснити і тим фактом, що наприкінці  2008р. обсяг складських запасів і відповідно кредиторській заборгованості у великих виробників країн Східної Європи був набагато більше чим у всіх інших.

     Як показує проведений компанією RMBC аналіз даних по імпорту лікарських засобів за 2008 рік, Gedeon Rіchter, як і раніше є самим великим виробником на іноземному сегменті вітчизняного фармацевтичного ринку. Препарати його, дешеві, добре відомі споживачу і добре просуваються компанією.

     Rhone-Poulenc Rorer і Hoechst Marіon Roussel зайняли 2-ю і 3-ю лідируючі позиції. Аналіз даних "Роздрібного аудита" по м. Києву за 2008 рік дозволив виявити розходження в структурі рейтингу іноземних виробників, хоча три перші компанії лише помінялися місцями.

     Ці закономірності можна пояснити більш високим рівнем платоспроможного попиту в Києві, ніж у середньому по Україні. Так, Hoechst Marіon Roussel зайняв перше місце по обсягу продажів у київській роздрібній мережі; основні препарати, що дозволили досягти такого показника, - Баралгин, Клафоран, Когитум, Проктоседил, Софрадекс, Таривид, Трентал, Рулид, Фестал і т.д. Rhone-Poulenc Rorer став другим найбільшим виробником; найбільший обсяг продажів мають такі препарати, як Бронхикум, Имован, Маалокс, Ровамицин, Таксотер, Тайлед, Эссенциале і т.д. Gedeon Rіchter із препаратами, як Кавинтон, Бутадион, Гідрокортизон, Декарис, Клион-Д, Микозолон, Норколут, Панангин, Фторокорт, Эднит і т.д. досяг третього рядка рейтингу.

     У 2008р вітчизняні виробники підвищили свою активність. Фармацевтична фірма „Дарниця”  стала першою в рейтингу українських компаній по обсягу виробництва і по обсягу продажів у київській роздрібній мережі. Фірма впровадила агресивну імпортозамінну програму. Досить популярна продукція Борщагівського хімфармзаводу, ВАТ „Фармак” (Київ), ДКП „Кіровоградська фармацевтична фабрика”, ВАТ „Тернопільська фармацевтична фабрика”, ВАТ „Фармацевтична фірма „Здоров’я”” (м.Харків).

     В Україні, по об’єму продажу, все ще лідирують старі дешеві дженерики.

     Так, у фармацевтичної фірми „Дарниця” найбільший обсяг складають розчин Новокаїну, Цитрамон, Пирацетам, Аскорбінової кислоти і таблетки Аскорбінової кислоти з Глюкозою, у Борщагівського хімфармзаводу - розчин Гентамицина сульфату, Лінкоміціна г/хл і таблетки Теофедрин-Н та Нітросорбіду. Єдиний завод, що кардинально відрізняється по номенклатурі ВАТ „Фармацевтична фірма „Здоров’я”” (м.Харків) -, у якого лідирують Капотен, Капозід, Аміналон і Аспаркам у формі таблеток.