Шляхи підвищення конкурентоспроможності торговельного підприємства на ринку на основі концепції маркетингу

Їх перевагою є те, що вони дозволяють досліджувати розвиток конкуренції в динаміці. Теоретичною  основою цих методів служить  концепція життєвого циклу товару, крива досвіду та база даних PIMS. На кожному етапі циклу виробник може реалізувати товар або продукт  певної технології в тих або інших  обсягах, що об'єктивно відбивається в займаній частці на ринку та динаміці продажів. Одним з найбільше часто  застосовуваних інструментів стратегічного  менеджменту є портфельний аналіз[64].

Для цілей розробки стратегії  кожний продукт підприємства, його господарський підрозділ розглядаються  незалежно друг від друга, що дозволяє порівнювати їх між собою та з  конкурентами.

Основним прийомом портфельного аналізу є побудова двомірних  матриць, за допомогою яких стратегічні  одиниці бізнесу (СОБ) або продукти можуть рівнятися один з одним  за такими критеріями, як темпи росту  продажів, відносна конкурентна позиція, стадія життєвого циклу, частка ринку, привабливість галузі.

Матриця наочно показує структурування складних обставин реальності і проста у використанні.

Однак вона має і недоліки: однобічна орієнтація на зростання  та обмеження на двох, хоча і важливих характеристиках (продукт і ринок), без обліку інших факторів.

6. Комплексний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства, що реалізується за допомогою використання методу інтегральної оцінки.

Є досить простим, наочним  і дозволяє одержати однозначні оцінки конкурентних позицій виробника [23,45].

Так, І.Ансофф для визначення положення підприємства в конкуренції пропонує наступну формулу(1.3):

 

КСП= ,      (1.3)

 

де КСП - конкурентний статус підприємства;

R_F – фактичний рівень рентабельності;

R₀ – оптимальний рівень рентабельності.

Г.Л.Азоев [53] для оцінки конкурентоспроможності підприємств використає чотиридольний показник концентрації СR, а також індекс Херфиндала(1.4):

 

     (1.4)

 

де Di - частка i-го підприємства в загальному обсязі реалізації продукції  заданих асортиментів;

I n - індекс реалізації  продукції i-го підприємства;

OP - загальний обсяг реалізації  продукції заданих асортиментів.

До інтегрального методу оцінки конкурентоспроможності підприємств відносять також індекс Розенблюта, коефіцієнт Джині та ін.

Інтегральний показник рівня конкурентоспроможності підприємства (К) містить у собі два елементи: по-перше, - критерій, що відображає ступінь задоволення, потреб споживача (I т), по-друге, критерій ефективності виробництва (I э)(1.5);

 

К= I т  * I э     (1.5)

 

         Перший співмножник характеризує відносну конкурентоспроможность товару (стосовно аналогічної продукції конкурента) [7]  і може бути розрахований

виходячи з вираження(1.6):

 

Im= ,    (1.6)

 

Де I_нп – співвідношення групових показників нормативних параметрів конкурентоспроможності аналізованого та конкуруючого товарів;

I_т.п. – співвідношення групових показників технічних (тобто відображаючи споживчу цінність) параметрів конкурентоспроможності аналізованого та конкуруючого товарів.

I_ц.п. – співвідношення групових показників ціни споживання.

Всі групові показники  визначаються на базі одиничних показників з обліком розроблювальних методом  експертних оцінок коефіцієнтів вагомості  диференційовано для кожного  конкретного виду продукції. При  цьому максимальний рівень групового  нормативного показника не може перевищувати 1. У тому випадку, коли величини I_т.п і I_нп більше, а I_ц.п. – менше одиниці, рівень конкурентоспроможності аналізованого товару по всіх групах параметрів перевищує відповідний показник конкуруючого товару.

Критерій ефективності виробництва (Iэ) відображає співвідношення показників ефективності в розглянутого підприємства та у конкурента.

У тому випадку, коли К=1, рівень конкурентоспроможності аналізованого підприємства відповідає аналогічному показнику конкурента. Якщо < 1, то досліджуваний виробник менш конкурентоспроможний, а якщо К 1, більше конкурентоспроможний, чим узяте як база порівняння підприємство.

Явною гідністю інтегрального методу є простота розрахунків і можливість однозначної інтерпретації отриманих результатів. Однак є і недоліки. Насамперед даний метод вимагає аналізу не одного виду продукції, а товарної маси, а також не дає можливості для глибокого аналізу та виявлення резервів підвищення рівня конкурентноздатності підприємства.

7. Метод, заснований на  теорії мультиплікаторів

У найбільш загальному виді теорію мультиплікації можна звести до наступних положень [45]:

- під впливом вихідного  імпульсу (приміром, вкладення капіталу) у ході першого періоду виникає  один або кілька первинних  ефектів (доход, заощадження та  ін.);

- під впливом первинних  ефектів у ході другого періоду  виникають вторинні ефекти, що  не відрізняються по своїй  природі від первинних, а також  від вихідного імпульсу, і т.д.

За допомогою положень теорії мультиплікаторів можливо одержати непряму оцінку конкурентних переваг  одного кластера підприємств над  іншим щодо якості надаваних послуг або виробленої продукції.

Мультиплікатор, що дозволяє розрахувати кумулятивний ефект  за період, досить тривалий для рішення  стратегічних завдань, визначається по формулі [49](1.7):

 

   (1.7)

 

де n - порядковий номер періоду, у ході якого мав місце той  або інший ефект;

r – гранична схильність  до споживання, обумовлена відношенням  приросту споживання  і викликаного його приросту доходів.

Застосування даного мультиплікатора  може бути обґрунтоване тим, що первинним  результатом вкладення інвестицій є збільшення доходу підприємств, рівне  інвестиційній витраті.

8. Метод визначення позиції  в конкуренції з погляду стратегічного  потенціалу підприємства [12, 22, 41, 47, 60, 81]

Припускає аналіз внутрішнього середовища підприємства з метою  виявлення конкурентних переваг  і потенціалу для їхньої розробки.

Під стратегічним потенціалом  розуміється сукупність можливостей  по випуску продукції (виконанню  робіт, наданню послуг), тобто як сукупність всіх ресурсів, необхідних у процесі реалізації стратегії  розвитку підприємства для досягнення стійких конкурентних позицій на обраному ринку товарів і послуг.

Основою методів, розроблених різними ученими [27,35,40] є інтегральний показник оцінки стратегічного потенціалу підприємства, що включає значення різних ресурсних елементів потенціалу з обліком їхніх вагових характеристик. Даний підхід до розрахунку інтегрального показника конкурентоспроможного потенціалу підприємства дозволяє в цілому оцінити положення аналізованого господарюючого суб'єкта стосовно конкурентів, а також робити аналіз окремих елементів потенціалу.

9. Методи оцінки конкурентоспроможності, засновані на порівнянні з еталоном: таксономічний аналіз  і метод радара .

Таксономічний аналіз широко застосовується при проведенні порівняльного  аналізу в економіці, він дозволяє розширити можливості проведення різних зіставлень і вимірів багатомірних об'єктів.

У даному підході застосовується метод оцінки конкурентоспроможності підприємств обраного кластера на основі зіставлення відповідності груп коефіцієнтів, що характеризують фінансово-економічну та виробничо-господарську діяльність досліджуваних об'єктів. У результаті розрахунків різнорідні, по суті, показники групуються для визначення єдиного узагальнюючого значення необхідних ознак, що всебічно описують об'єкт дослідження.

Сутність методу радара конкурентоспроможності полягає в наступному: в якості інтегрального показника оцінки конкурентоспроможності підприємства пропонується відносна площа радара (К), побудованої усередині оцінного кола за порівняльними показниками (рис.1.2), що дозволяє виявити їх сильні і слабкі сторони(1.8):

 

,     (1.8)

 

де Sp – площа радара, см²

S – загальна площа  оцінного кола, рівна  ,

R - довільний радіус оцінного  кола, см.

Площа радара К, у свою чергу, визначається по формулі(1.9):

 

Sp= ,) (1.9)

 

Де а₁, … а_п – значення показників, переведені в сантиметри;

- кут між найближчими показниками  п₁, п₂, … п_п.

Радар конкретності підприємства будується з дотриманням наступних  принципів:

- всі оціночні показники  мають однакову «вагу», тому коло  ділиться радіальними оцінними  шкалами на рівні сектори, число  яких дорівнює числу оцінних  параметрів. Значення кута  =360⁰С/п, де п – число показників;

- у міру видалення від  центра кола значення показників  поліпшується, якщо показник є  стимулятором (тобто позитивно впливає на рівень конкурентоспроможності підприємства), і погіршується, якщо показник є

дестимулятором;

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Радар конкурентоспроможності

 

- шкали на радіальних  прямих градируються так, щоб  всі значення показників лежали  усередині оцінного кола.

Очевидно, що чим конкурентоспроможнішим порівнюване підприємство, тим більше площа, займана радаром, отже, кількісна оцінка конкурентоспроможності підприємства ближче до одиниці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО»

2.1 Організаційно-економічна  характеристика  підприємства  ТОВ «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО»

 

 

Товариство з обмеженою  відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО» створено згідно з Законами України «Про господарські товариства», «Про підприємництво» та на підставі Установчого договору про діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРТРЕЙД-АВТО» в новій редакції від 23.04. 2001р.

Юридична адреса: 21000, м. Вінниця, вул. 7 км Хмельницького шосе.

Товариство має самостійний  баланс(додаток Ж), розрахункові (поточні) та інші рахунки в банківських установах, круглі печатки, штампи, бланки зі своїм найменуванням, реквізитами, фірмовий знак. Товариство керується у своїй діяльності чинним законодавством України, та статутом(додаток Є). Установчим договором, а також внутрішніми локальними нормативними актами.

Товариство створено з  метою задоволення суспільних потреб фізичних та юридичних осіб в його послугах (роботах, товарах) та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів  трудового колективу.

ТОВ«ІНТЕРТРЕЙД-АВТО»  займається наступними видами діяльності:

- Оптова торгівля ;

-Роздрібна торгівля ;

-Постачальницько-збутова, посередницька діяльність по угодам з юридичними та фізичними особами ;

- Посередницькі послуги  при купівлі-продажу товарів народного  споживання;

- Видами діяльності, на  які законодавством України передбачено  ліцензування,       Товариство  може займатися тільки при  наявності спеціального дозволу  (ліцензії).

Джерелами формування майна  Товариства є:

- грошові та інші внески  Учасників;

- прибутки, одержані від  реалізації продукції, робіт,  послуг, а також інших видів  господарської діяльності;

- прибутки від цінних  паперів;

- кредити банків та  інших кредиторів;

- безоплатні або благодійні  внески, пожертвування організацій,  підприємств, громадян;

- інші джерела, не заборонені  діючим законодавством України.

Майно Товариства, складається  з основних засобів і обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображується на самостійному балансі Товариства.

Прибутком Товариства після  сплати податків у держбюджет та інших  обов'язкових відрахувань згідно діючому законодавству самостійно розпоряджується Товариство  -  збори Учасників.

Товаристві створюється  резервний (страховий) фонд та фонди, необхідні  для діяльності Товариства.

Резервний (страховий) фонд створюється в розмірі 25% Статутного фонду за рахунок щорічних відрахувань  в розмірі 5% від суми чистого прибутку.

Можливі збитки Товариство покриває за рахунок резервного (страхового) фонду. Якщо коштів резервного (страхового) фонду недостатньо - за рахунок інших  коштів Товариства, а якщо і цих  коштів недостатньо Учасники приймають  рішення про внесення додаткових вкладів або про реалізацію майна  Товариства.