Економіка праці і соціально-трудові відносини

110

Міністерство освіти і науки України

Харківський інститут управління

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З дисципліни

«Економіка праці

і соціально-трудові відносини»

Харків 2009

              Зміст

Анотація ……………………………………………………………….4

Тема 1. Теоретичні основи курсу «Економіка праці і

соціально-трудові відносини» (ЕТ і СТВ)…………………………...............7

1.1. Зміст поняття «праця» і його категорійний апарат ……………………....7

1.2. Спонукальні мотиви і стимули до праці …………………………………10

1.3. Структура наук про працю ……………………………………………….13

1.4. Предмет і завдання курсу ЕТ і СТВ ……………………………………...15

Тема 2. Зайнятість населення і ринок праці ……………………………….18

2.1. Трудовий потенціал: поняття і характеристики ………………………....18

2.2. Трудові ресурси, їх склад і категорії ……………………………………...20

2.3. Зайнятість і безробіття ……………………………………………………..23

2.4. Ринок праці і його регулювання ………………………………………......29

Тема 3. Персонал підприємства ……………………………..………………35

3.1. Склад і структура працівників підприємства ……..……………………..35

3.2.  Показники чисельності персоналу ……………………………………....36

3.3. Рух персоналу ……………………………………………………………...37

3.4. Робочий час і його використання ………………………………………….39

Тема 4. Продуктивність праці …………………………………..…………...47

4.1. . Поняття продуктивності праці ……………………..……………………47

4.2. Показники і методи вимірювання продуктивності праці ……………....49

4.3. Чинники і умови зростання продуктивності праці ……………………..54

4.4. Нормування витрат праці …………………………………………………58

4.5. Планування продуктивності праці ……………………………………..…64

Тема 5. Заробітна плата ……………………………………………………..70

5.1. Суть заробітної плати ……………………………………………………..70

5.2. Форми і системи оплати праці ……………………………………………72

5.3. Показники заробітної плати ………………………………………………74

5.4. Планування фондів заробітної плати …………………………………....78

Тема 6. Організація праці на підприємстві …………………………….....85

6.1. Трудовий процес: основні елементи і класифікаційні ознаки …………85

6.2. Зміст поняття «Організація праці»………………………………………..89

6.3. Умови праці і його охорона ……………………………………………….91

6.4. Ефективність організації праці …………………………………………….99

Тема 7. Управління персоналом підприємства ..………………………....105

7.1. Принципи і методи управління ……………………………………..…...105

7.2. Формування необхідного кадрового потенціалу…..……………………106

7.3. Кадрова політика на підприємстві…………..…………………………...111

7.4. Розміщення потенціалу робочої сили ………………………….………..114

Тема 8. Соціально-трудові відносини та їх регулювання .……………..118

8.1. Соціально-трудові відносини в умовах формування

ринкової економіки …………………………………………………….……..118

8.2. Соціальне партнерство …………………………………………….….....122

8.3. Якість трудового життя …………………..……………………….……..126

8.4. Колективний договір в системі соціально-трудових відносин………...135

Лiтература……………………………………………………..……………....139

Анотація

В умовах соціально-економічної реформи в Україні виникає гостра необхідність радикального перетворення економічної науки і системи економічної освіти. Це припускає освоєння нових теоретичних концепцій аналітичного інструментарію, ухвалення рішень.

Курс «Економіка праці і соціально-трудові відносини» (далі ЕП і СТВ) побудований з урахуванням об'єктивних законів і механізмів ринкової економіки, в нім враховані досягнення зарубіжної теорії і практики в області трудових відносин, цінний досвід, накопичений вітчизняними підприємствами, а також особливості становлення ринкової економіки в Україні.

Метою дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини» є підготовка фахівців, які відповідають новим напрямам і перспективним вимогам з ринковим мисленням і навиками в області економіки праці.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

·              теоретичні основи економіки праці в масштабах країни, галузі і конкретного підприємства (організації);

·              вимоги до формування і використання трудових ресурсів, їх професійно підготовці, перепідготовці;

·              основні особливості формування зайнятості на ринку праці в умовах переходу до ринкових відносин;

·              порядок організації заробітної плати, встановлення оптимальних розмірів оплати праці;

·              вимоги до формування фондів оплати праці підприємств (організацій) і до забезпечення їх ефективного використання;

·              основні особливості оплати праці на підприємствах різних форм власності і методів господарювання;

·              загальні поняття рівня життя і соціальних гарантій трудящих в умовах ринкової економіки;

·              основні принципи системи соціально-трудових відносин, міжнародні і вітчизняні трудові норми;

·              принципи і показники якості трудового життя, форми і методи її підвищення;

·              зміст порядок укладення колективного договору.

Сучасні фахівці повинні уміти:

·              визначати показники продуктивності праці, розраховувати резерви зростання продуктивності праці на підприємстві (у організації);

·              планувати і розраховувати трудомісткість продукції, чисельність робочих, фахівців і їх додаткову потребу на підприємстві (у організації);

·              проектувати і регулювати продуктивність праці на підприємстві;

·              визначити заробітну плату працівника при різних формах і системах оплати праці;

·              формувати фонди оплати праці підприємств і забезпечувати ефективність їх використання;

·              виявляти і використовувати передовий досвід по забезпеченню зростання продуктивності праці і прогресивних методів організації заробітної плати в країні і за кордоном;

·              проводити роботу по раціоналізації праці на підприємстві і регулюванню і вдосконаленню соціально-трудових відносин в колективі.

Курс «Економіка праці і соціально-трудові відносини» методологічно пов'язаний з цілим рядом економічних дисциплін. Насамперед - з економічною теорією, яка розкриває зміст основних категорій економіки праці, а саме: праця, трудові ресурси, робоча сила, продуктивність і оплата праці і ін.

По-друге, - з соціально-економічною статистикою, яка розробляє систему макроекономічних показників з праці, а також методику їх розрахунку і аналізу. По суті ці дві дисципліни є  методологічною базою економіки праці.

По-третє, - з бухгалтерським обліком, як з джерелом первинної інформації по праці на конкретних підприємствах і організаціях.

По-четверте, - з цілим рядом галузевих економік (економіки промисловості, будівництва, сільського господарства і т. д.), які розробляють мікропоказники по праці з урахуванням специфіки своєї галузі.

У свою чергу «ЕП і СТВ» є теоретичною базою для курсів: нормування праці, наукова організація праці і ін.

Відповідно до Програми курсу його зміст структурований по двох модулях (кредитам):

I модуль «Методологічні основа вивчення зайнятості населення, персоналу підприємства і продуктивності праці» включає 1-4 теми.

II модуль «Стимулювання праці, його організація і методи управління персоналом; соціально трудові відносини і їх регулювання» охоплює 5-8 тем.

Модуль 1. Методологічні основа вивчення зайнятості населення, персоналу підприємства і продуктивності праці

Тема 1. Теоретичні основи курсу «Економіка праці і соціально-трудові відносини» (ЕП і СТВ)

1.1. Зміст поняття «праця» і його категорійний апарат

1.2. Спонукальні мотиви і стимули до праці

1.3. Структура наук про працю

1.4. Предмет і завдання курсу ЕП і СТВ

1.1.              Зміст поняття «праця» і його категорійний апарат

Праця - це доцільна діяльність, направлена на розвиток людини, перетворення ресурсів природи в матеріальні, інтелектуальні і духовні блага, необхідні для задоволення потреб кожного індивідуума і суспільства в цілому.

Праця грає виключно важливу роль в здійсненні і розвитку людського суспільства і кожного його члена. Він одночасно виступає як процес перетворення предметів праці і створення продукту певного вигляду, з одного боку, і як суспільне відношення - з іншою. Тому у всі часи праця була і залишається найважливішим цивілізаційним і виробничим чинником, видом діяльності людини.

Діяльність - це психічна або фізична активність людини, регульована якою-небудь метою. Переважна частина діяльності людей здійснюється усвідомлено, на основі внутрішніх спонук. Усвідомлену частину діяльності людини підрозділяють на трудову і нетрудову. Основними критеріями, що відрізняють ці види діяльності, є наступні: діяльність, пов'язана з творенням; цілеспрямована діяльність; діяльність, що є затребуваною, і ін.

Праця - це особлива система, що складається з трьох компонентів: предметів праці, засобів праці і суб'єктів праці (людей), що перетворюють в його процесі предмети в продукти за допомогою засобів праці.

Предмети праці - на них людина впливає в процесі праці за допомогою засобів праці з метою пристосування їх для задоволення особистих і виробничих потреб. До предметів праці відноситься все те, що знаходиться, здобувається, обробляється, формується, тобто матеріальні ресурси, наукові знання і ін.

Засоби праці - їх людина поміщає між собою і предметами праці, і вони служать для нього як провідник дії на цей предмет в цілях отримання необхідних матеріальних благ. До засобів праці відносяться знаряддя праці і робочі місця.

В процесі праці на людину впливає велике число зовнішніх виробничих і позавиробничих чинників, що роблять вплив на його працездатність і здоров'я. Сукупність цих чинників називають умовами праці.

Умови праці - це сукупність елементів виробничого середовища, що роблять вплив на функціональний стан людини, його працездатність, здоров'я, всі сторони його розвитку, і перш за все на відношення до праці і його ефективність. Умови праці формуються в процесі виробництва і визначаються типом і рівнем техніки, технології і організації виробництва. Розрізняються соціально-економічні і виробничі умови праці.

Суб'єктом праці може бути окремий працівник або колектив.

Оскільки засоби праці і предмети праці створює людина, він є основним компонентом праці.

Суб'єкт діяльності або працівник - це система, що має складні внутрішні (психічні) функції і властивості. До таких внутрішніх властивостей відносяться емоційна настроєність на роботу, загальну свідомість захищеності в суспільстві, упевненість в завтрашньому дні і ін.

Предмети і засоби праці не функціонують як такі, якщо вони не включені в процес живої праці, яка завжди є не тільки відношення людей до природи, але і відносини між учасниками процесу. Трудова діяльність також не може здійснюватися без засобів виробництва, створюючих речові умови живої праці. Тому процес праці представляється не як механічне з'єднання три його основних компонентів, а як органічна єдність, вирішальними чинниками якої є сама людина і його трудова діяльність. У уявленні про працю виділяють різні аспекти:

економічні;

технико-технологические;

соціальні;

правові.

Подібне ділення вельми умовно, тому що проблеми праці поєднують в собі одночасно різні аспекти, уявляються в єдності або знаходяться в тісній залежності.

Праця, виступаючи як процес взаємодії людини і природи, в той же час обумовлює певні відносини між його учасниками.

Праці властиві наступні функції.

спосіб задоволення потреб;

творець суспільного багатства;

творець суспільства і чинник суспільного процесу;

розвиток людиною самого себе;

можливість обліку людиною наслідків своєї діяльності.

Структуру суспільної праці виражають зміст праці і соціально-економічний характер праці.

Зміст праці - це функціональні особливості конкретного виду трудової діяльності, обумовлені предметом праці, засобами праці і формою організації виробничого процесу. Зміст праці пред'являє певні вимоги до освіти, кваліфікації, здібностей індивіда. Перетворення, що відбуваються в сучасних умовах, в економіці, засобах і предметах праці вимагають підвищення професійної підготовки працівників.