Гангренозный аппендицит

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Апреля 2011 в 22:31, история болезни

Описание работы

Хвора скаржиться на біль, який спочатку локалізувався в епігастральній ділянці потім опустився в праву здухвинну ділянку. На початку біль був ниючим, а потім став приступоподібним. Даний біль посилюється при зміні положення тіла, іррадіює в праву ногу, хвора відмічає, що її важко наступати на дану кінцівку. Біль супроводжується нудотою, блювотою (багаторазовою), почащеним сечопуском (8-9 разів на добу), загальною слабкістю, дратівливістю, втратою апетиту, підвищенням температури до 39,2°С.

Работа содержит 1 файл

дит. хірургія - апендицит.doc

— 172.00 Кб (Скачать)

Операція  – Апендектомія. Санація та дренування черевної порожнини.

Діагноз – Гострий апендицит. Перитоніт.(що є абсолютним показом до операції);

Згоду на операцію у батьків дівчинки отримано.

Хід операції

    Після обробки операційного поля 3 рази йодованим розчином проводимо трансректальний розтин, довжиною 15 см, яким поступово розкрито черевну порожнину, в рану виведено купол сліпої кишки з червоподібним до 8 см – гангренозно змінений, перфорований, оточений гнійним вмістом. Виконана типова апендектомія з зануренням культі кисетним і Z-подібним  швом в сліпу кишку, а брижу ушито окремим вузловим швом. Черевна порожнина осушена, видалено до 100 мл серозно-гнійного вмісту і дренована поліхлорвініловою трубкою, що підведена до Дугласового простору, гумовий відхідник – біля куполу сліпої кишки у місці санованого періапендкулярного абсцесу, пошарово зашита рана черевної стінки, накладено асептичну пов’язку.

    хірург

    асистент

    анестезіолог   
 

DIAGNOSIS CLINICA

    На  основі морфологічних змін, які виявлені у червоподібному відростку та у  черевній порожнині можна поставити наступний клінічний діагноз:

    Гострий гангренозний перфоративний 

    апендицит. Періапендикулярний абсцес. 
 
 

     Рецепти: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

DECURSUS  MORBI. 

Дата Стан хворої Призначення
     
     
 
 

PROGNOSIS. 

quo ad vitam   – сприятлтвий.

quo ad valitudinem – сприятливий.

quo ad laborem – сприятливий.

quo ad functionem – не сприятливий. 
 
 

EPICRISIS. 

    Дидик Богдана Яківна 1993 р. н. доставлена каретою швидкої допомоги 13.03.2004 о 18:45 зі скаргами на болі в правій здухвинній ділянці, нудоту, втрату апетиту, блювоту, загальну слабкість, підвищення температури (39,2ºС).

    З анамнезу хвороби відомо, що захворювання почалося 9.03.2004, коли з’явились ниючі болі в епігастральній ділянці, що поступово перемістились в праву здухвинну ділянку. 10.03.2004 біль став приступоподібний, з’явилась нудота і блювота, незначне підвищення температури тіла - до 37,5º. 11.02.2004 – стан хворої погіршився, з’явилась загальна слабкість, дратівливість, повністю зник апетит, температура тіла зросла до 39,2°С.

    Об’єктино: Загальний стан хворої середньої важкості. Свідомість ясна. Положення в ліжку вимушене. Будова тіла нормостенічна.  Температура тіла 39.3ºС. ЧД-26/хв., ЧП-110 уд/хв., АТ- 110/60 мм. рт. ст.  Шкіра блідого кольору, чиста, суха, еластичність знижена. Язик обкладений білим налетом. Права здухвинна ділянка відстає в акті дихання, болюча при пальпації, напруження м’зів передньої черевної стінки в зоні болючості, наявні симптоми Воскресенського, Щоткіна-Блюмберга, Ровзінга, Роздольського, Сітковського, Образцова які характерні для гострого апендициту.

    Госпіталізована у в-л АІТ з реанімаційним заключенням: „Гострий апендицит. Перитоніт”. Де під загальним знеболенням (Sol. Atropini sulfatis 0,1%-0,6 ml; Sol. Ketamini 5%- 3,0 ml) її проведено катетеризацію лівої підключичної вени, в ургентному порядку підготовлено до оперативного втручання (інфуз. терапія в об’ємі 1200 мл).

    Проведено наступні обстеження:

1. Загальний аналіз  крові (11.03.2004р.):

Еритроцити

Нb

Лейкоцити

Юні

Еозинофіли

Базофіли

Нейтрофіли:

паличкоядерні

сегментоядерні 

Лiмфоцити

Моноцити   

ШОЕ        

4,1 х 1012

119 г/л

13  х  109

2%

– 

 

23%

62%

10%

3%

32 мм/год

 

2. Загальний аналіз  сечі (11.03.2004 р.):

Колiр

Реакцiя

Питома  вага

Прозорiсть

Бiлок

Цукор

Епітелій 

Лейкоцити       Еритроцити

С/ж

5,0

1020

прозора

0,033 г/л

н/в

       0-1-0 в п/з

1-2-1 в п/з

0-0-1 в п/з

 

3. Коагулограма (11.03.2004 р.)

Протромбінів  індекс 18”- 83,4%

Толерантність плазми до гепарину

5’-10”
Час рекальцинації  плазми 1’-50”
Кількість Фібриногену в плазмі 4220
Фібриноген В + +
Внафтоловий тест + +
Етанолів  тест + + +
Гематокрит 0,38
Індекс  рефракції кров’яного згустка 4,7 ммоль/л
 

4. Біохімічний аналіз  крові (12.03.2004 р.):

Загальний білок 70,2 г/л

Загальний білірубін

10,8 мкмоль/л
         прямий 2,7 мкмоль/л
         непрямий 8,1 мкмоль/л
АСТ 1,1  ммоль/л
АЛТ 0,84  ммоль/л
Сечовина 4,72 мкмоль/л
Креатинін 49,82 мкмоль/л
Глюкоза 4,7 ммоль/л
 

5. Аналіз калу на я/г (12.03.2004 р.): не виявлено. 

    Виконано  в ургентному порядку операцію: „Апендектомія. Санація та дренування черевної порожнини”.

    Встановлено наступний клінічний діагноз: „Гострий гангренозний перфоративний апендицит. Періапендикулярний абсцес”

    В постопераційному періоді проведено  таке лікування:  
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рекомендовано обмеження фізичної праці протягом 6 місяців. Хвора виписана додому в  задовільному стані. 

28.03.2004р                                         Куратор___________/Я. Т. Багрій/ 
 

SERIES LITERATURAE. 

  1. Конспект  лекцій з курсу дитячої хірургії.
  2. Хірургія дитячого віку / За ред. В. І. Сушка. – К.: Здоров’я, 2002.
  3. Хирургические болезни / За ред. О.Н. Кузина. – М.: Медицина, 1987.
  4. Шалимов А. А,, Саенко В. Ф. (1977). Хирургия кишечника. – К.: Здоров’я.

Информация о работе Гангренозный аппендицит