Експертиза та митне оформлення фарб для малювання

Декларант зобов'язаний:

                  здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно;

                  на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

                  надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

                  сплатити податки і збори.

Якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування, безпосередньо під час переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом через територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов’язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг [23].

Рішення про можливість випуску товарів у спрощеному порядку приймається митним органом виходячи з обставин переміщення таких товарів через митний кордон України, характеристики підприємства та за умови сплати належних податків і зборів у повному обсязі.

У разі якщо товари регулярно переміщуються через митний кордон України однією і тією ж особою на одних і тих же умовах та підставах, митний орган може дозволити такій особі подавати періодичну митну декларацію, яка оформляється на переміщення товарів за певний погоджений з митним органом період [14].

Товари і ТЗ, що переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює їх митне оформлення [39]. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу.

Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 днів з дати поставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу [10].

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені Митним Кодексом. Про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту. З дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана.

Одним із документів, без наявності якого не може бути проведено митне оформлення, є попереднє повідомлення (додаток Т). Цей документ містить у собі відомості про товари, які ввозяться в Україну, але не є вантажною митною декларацією і не дає права на вільне використання товару на митній території України. Попередня декларація використовується виключно у якості документа контролю за доставкою товарів до митниці призначення.

До транспортних документів перш за все належить товарно-транспортнанакладна, міжнародна транспортна накладна (СМR) (додаток У).

Порядок заповненняміжнародній транспортної накладної (CMR):

Графа 1. Вказується фірма — відправник, її повна адреса, країна, місто, індекс, вулиця, номер будинку. Якщо товар відправляється в Росію за дорученням одержувача за контрактом третьою фірмою, то вказується назва цієї фірми й робиться приписка: «за дорученням». Наприклад: «фірма «В» (відправник) за дорученням» фірми «А» (одержувач за контрактом) [29].

Графа 2. Вказується найменування фірми-одержувача, її повна адреса, країна, місто, індекс, вулиця, номер будинку.

Графа 3. Адреса місця остаточного розвантаження товару (склад фірми одержувача).

Графа 4. Адреса місця навантаження товару й дата навантаження.

Графа 5. Вписуються номери інвойсів (рахунків - фактур, рахунків-проформ), номер книжки МДП (TIR), номери сертифікатів (ветеринарної, фітосанітарного, відповідності й т.д.).

Графа 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. Вказуються кількості місць, рід упакування, найменування товарів, коди УКТ ЗЕД, вага брутто.

Графа 13. Важлива графа. Вказується митний орган одержувача (митниця, митний пост і код митного поста), склад тимчасового зберігання або митний склад, його адреса й номер ліцензії (бажано з датою закінчення терміну дії ліцензії)

Графа 15. Вказуються умови поставки по «Інкотермс — 2000».

Графа 21. Дата заповнення.

Графа 16, 17. Вказується найменування перевізника, його адреса. У цій графі перевізник ставить свою печатку.

Графа 20. Для оцінок одержувача. Дата одержання вантажу, його печатка.

Графа 25, 26. Реєстраційні номери тягача й причепа.

Сертифікат про походження товарів (додаток Ф) - документ встановленої форми, який застосовується для підтвердження країни походження товару. Видається уповноваженими органами країни експортера товару та використовується як одна з підстав для застосування пільгової ставки мита (якщо це передбачено для країни походження товару). Подання в митницю сертифіката про походження товару є оптимальним варіантом для декларанта. Цей документ розглядається митницею у якості основного документа, що однозначно свідчить про те, що вказаний товар походить з тієї або іншої країни. Сертифікат про походження надається разом з ВМД при декларуванні товарів [10].

Країна походження також може бути визначена за даними, що вказані у рахунку-фактурi, рахунку-проформi, товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфiкацiях, сертифікатах вiдповiдностi, якості, фiтосанiтарному, ветеринарному тощо, митній декларації країни експорту, письмовій заяві експортера (відправника). У таких випадках рекомендується орієнтувати експортера (відправника) про необхідність зазначення у комерційному; або іншому документі інформації про країну походження кожного конкретного товару, обов'язковою умовою є відповідність даних, що вказані у товаросупровідних документах з фактичними даними, встановленими митницею при здійсненні митного огляду [13].

У разі вiдсутностi в документах, які супроводжують товар, відомостей про країну походження товару допускається встановлення країни походження на пiдставi iнформацiї (бирках, ярликів, етикеток, маркування тощо), що міститься безпосередньо на товарі, або має відношення до нього (паспорти, технічна документація, висновки-експертизи митних та інших уповноважених органів тощо). Ця умова може бути застосована лише в разі проведення митного огляду зi складанням акта про проведення митного огляду в установленому порядку. Якщо на товарі містяться iншi вiдомостi про країну походження товару, ніж тi, що зазначені в документах, якими супроводжується товар, то країна походження товару має підтверджуватися сертифікатом [19].

Якщо на товарі або в документах, якими супроводжується товар, містяться iншi вiдомостi про країну походження товару, ніж тi, що зазначені в сертифiкатi, то країна походження товару визнається на пiдставi даних сертифіката. У таких випадках митниці потрібно представити письмове пояснення органу, що видав сертифікат або експортера (виробника) товару, про причини такої розбіжності у відомостях про походження товару. Якщо таке пояснення не представлене, то країна походження визначається на підставі маркування товару.

У сертифікаті про походження товару (додаток У)необхідно вказати:

1. Країна експортер – ВАТ «Гамма», Росія, 107023, Москва, вул. М. Семеновськая, 5.

2. Вантажоотримувач – ТОВ «ЮЛіС», Україна, Полтава, вул. М. Бірюзова, 47б.

3. Перевізник – ЗАО «Інтернейшнл Карго Сервіс», 124340, Москва, Шереметьєво-1.

4. Ким виданий сертифікат – РФ; для України.

5. Зазначити кількість місць – 20, вид упакування –деревяні ящики, масу нетто – 36,9 кг, масу брутто – 90 кг.

6. Рахунка фактури №413 от 24.03.09.

7. Опис товару – Екстракти дубільні або фарбувальні; таніни та їх похідні, пігменти та інші барвники, фарби і лаки; мастики чорнила. Фарби художні всіх видів - фарбиу наборах.

8. Підписи уповноважених на видачу осіб.

Рахунок-фактура (додаток Б) є документом, що служить підставою для прийняття пред'явлених сум ПДВ до відрахування.

Рахунку-фактури, складені й виставлені з порушенням порядку, не можуть бути підставою для прийняття пред'явлених покупцеві продавцем сум податку до відрахування або відшкодування. Платник податків зобов'язаний скласти рахунок-фактуру, вести журнали обліку отриманих і виставлених рахівниць-фактур, книги покупок і книги [39].

Рахунок-фактура підписується керівником і головним бухгалтером організації або інших осіб, уповноваженими на те наказом (іншим розпорядницьким документом) по організації або дорученням від імені організації. При виставлянні рахунку-фактури індивідуальним підприємцем рахунок-фактура підписується індивідуальним підприємцем із вказівкою реквізитів свідчення про державну реєстрацію цього індивідуального підприємця. У випадку, якщо за умовами угоди зобов'язання виражене в іноземній валюті, то суми, що вказують у рахунку-фактурі, можуть бути виражені в іноземній валюті [19].

У рахунку-фактури построчно вказуються наступні дані:

                  рядок 1 - порядковий номер і дата виписки рахунку-фактури;

                  рядок 2 - повне або скорочене найменування продавця відповідно до установчих документів;

                  рядок 2а - місце знаходження продавця відповідно до установчих документів;

                  рядок 2б - ідентифікаційний номер і код причини постановки на облік платника податків - продавця;

                  рядок 3 - повне або скорочене найменування відправника вантажу відповідно до установчими документами. Якщо продавець і відправник вантажу одна й та сама особа, то в цьому рядку пишеться "він же". Якщо продавець і відправник вантажу не є тим самим особою, то вказується поштова адреса відправника вантажу;

                  рядок 4 - повне або скорочене найменування вантажоодержувача відповідно до установчих документів і його поштова адреса;

                  рядок 5 - реквізити (номер і дата складання) платіжно-розрахункового документа або касового чека (при розрахунку за допомогою платіжно-розрахункового документів або касових чеків, до яких додається рахунок-фактура);

                  рядок 6 - повне або скорочене найменування покупця в відповідності з установчими документами;

                  рядок 6а - місце знаходження покупця відповідно до установчих документів;

                  рядок 6б - ідентифікаційний номер і код причини поставки на облік платника податків покупця.

У графах 1-11 указуються наступні відомості про реалізований товар (роботі, послузі):

                  у графі 1 - найменування що поставляють (відвантажених) товарів (опис виконаних робіт, зроблених послуг);

                  у графі 2 - одиниця виміру (при можливості її вказівки);

                  у графі 3 - кількість (об'єм) що поставляють (відвантажених) по рахунку-фактурі товарів (виконаних робіт, зроблених послуг) виходячи із прийнятих одиниць виміру (при можливості їхньої вказівки);

                  у графі 4 - ціна (тариф) товару (виконаної роботи, зробленої послуги) за одиницю виміру (при можливості її вказівки) за договором(контракту) без обліку податку на додану вартість, а у випадку застосування державних регульованих цін (тарифів), що включають у себе ПДВ, з урахуванням суми податку;

                  у графі 5 - вартість усього кількості що поставляють (відвантажених) по рахунку-фактурі товарів (виконаних робіт, зроблених послуг) без податку;

                  у графі 6 - сума акцизу по підакцизних товарах;

                  у графі 7 - податкова ставка;

                  у графі 8 - сума ПДВ, пропонована покупцеві товарів (виконаних робіт, зроблених послуг), обумовлена виходячи із застосовуваних податкових ставок;

                  у графі 9 - вартість усього кількості що поставляють (відвантажених) по рахунку-фактурі товарів (виконаних робіт, зроблених послуг) з урахуванням суми ПДВ;

                  у графі 10 - країна походження товару;

                  у графі 11 - номер ВМД.

З метою контролю за вчасним надходженням на територію України валютних коштів за експортними контрактами необхідна довідка про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами. Видається регіональними управліннями Національного банку України та органами податкової інспекції; довідка про відсутність за межами України валютних цінностей та майна – додається для підтвердження того, що за межами України відсутні валютні цінності і майно, що належить даному підприємству.

4.4 Визначення митної вартості та нарахування митних платежів

Фактурна вартість (договірна, контрактна) - вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або має компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі (рахунку-проформі - для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу або міни [19].